Моя мати, Широбокова Інга Ігорівна, на 38 день [09.04.21] перебування в інфекційному відділенні Київської міської клінічної лікарні №6, померла від ускладнень, викликаних COVID-19.

За весь час перебування мами в лікарні [38 днів!], я не мав змоги її відвідати, підтримати, а найголовніше – попрощатись, оскільки адміністрація закладу заборонила відвідування хворих.

Заборона відвідування пацієнтів інфекційних відділень, що мають тяжкий перебіг хвороби є антигуманним, та таким, що суперечить законодавству України про охорону здоров'я.

Зайве описувати той біль, що виникає від неможливості підтримати близьку людину, величезна кількість сімей пройшли через це, і їх кількість зростає кожного дня, проте у одних це лише тимчасовий неприємний період, а у інших – біль на все життя.

Керуючись законом України - «Основи законодавства України про охорону здоров'я», Стаття 6, пункт «к», а саме:
к) право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду;

а також, відповідно до наказу МОЗ УКРАЇНИ №592 від 15.06.2016 «Про затвердження Порядку допуску відвідувачів до пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії»;

Та враховуючи право на внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров'я, ВИМАГАЮ НАСТУПНЕ:

1.Забезпечити право доступу членів сім’ї до пацієнтів, що перебувають на стаціонарному лікуванні у інфекційних відділеннях та відділення інтенсивної терапії, з наявним COVID-19.

2.Розробити порядок допуску відвідувачів до пацієнтів, з наявним COVID-19.

3.Внести зміни законодавчі акти щодо реалізації прав пацієнтів та членів їх сімей.

Емоційний та психологічний стан десятків тисяч пацієнтів, що знаходяться в лікарнях на кисневій підтримці з тяжким перебігом хвороби, може значно покращитись від можливості побачати поряд близьку людину.

Я не зміг, але багато інших ще можуть.

Прошу усвідомлювати суспільну значущість даної петиції.

Загальний порядок виконання рішень за якими боржник зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення та відповідальність за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, визначено статтями 63, 75 «Про виконавче провадження». Вказаними статтями, зокрема, передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Такия порядок сттворює передумови невиконання судових рішень, бо державний виконавець закінчує виконавче провадження не виконаного судового рішення, а, як показує практика, орган досудового розслідування навіть не порушує кримінальну справу за поданням державного виконавця за фактом злочину проти правосуддя.
Шановні депутати в Україні системна проблема невиконань судових рішень, а створене Вами правове поле дозволяє порушувати Конституційну норму обов'язковості виконання судових рішень.
Прошу внести зміни до статтей 63, 75 «Про виконавче провадження» які унеможливлять закінчення не виконаних судових рішень

14 серпня 2020 року Верховною Радою України зареєстровано проект закону №3986, суб’єктом законодавчої ініціативи є ФІЗИЧНА ОСОБА І ПО-СУМІСНИЦТВУ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ, ЯКОМУ ПОВНІСТЮ ВИСЛОВЛЮЮ НЕДОВІРУ І ВВАЖАЮ ЗЛОЧИНЦЕМ – ШМИГАЛЬ ДЕНИС АНАТОЛІЙОВИЧ.

ЦЕЙ НАКАЗ НЕ Є ЗВЕРНЕННЯМ ГРОМАДЯН, А Є ПРЯМИМ АКТОМ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ НАРОДУ УКРАЇНИ, ЯКОМУ НАЛЕЖИТЬ ВСЯ ВЛАДА НА УКРАЇНІ, ТОМУ НА НЬОГО НЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ ДІЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН».
ТАКОЖ, ЦЕЙ АКТ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ Є ОБОВ’ЯЗКОВИМ ДО ВИКОНАННЯ І НЕ МОЖЕ ЗАЛИШИТИСЯ БЕЗ ВИКОНАННЯ, РОЗГЛЯДУ тощо.

Стаття 75 Конституції України проголошує, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Пунктом третім частини першої статті 85 Конституції України визначено, що до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, прийняття законів.

Зі змісту пояснювальної записки до проекту Закону України «Про паспорт громадянина у формі книжечки» №3986 вбачається, що проектом Закону пропонується визнати такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» та встановити, що паспорт громадянина України у формі книжечки, оформлений до набрання чинності цим Законом, є чинним до закінчення строку його дії. Установлюються строки дії паспорта.

По своїй суті, заплановано повне виведення з обігу паспортів громадянина України у формі книжечки і унеможливлення нами (громадянами України) отримання вищевказаних документів, що посвідчують особу ВЛАСНИКА та громадянство УКРАЇНИ.
Вважаємо це безпідставним, протиправним та антиконституційним обмеженням прав і свобод громадян України

У проекті Закону України «Про паспорт громадянина України у формі книжечки» (реєстраційний № 3986) запропоновано визначити, що паспорт громадянина України у вигляді книжечки посвідчує особу та підтверджує громадянство України, при цьому, ключове слово “ВЛАСНИК” не фігурує у вищенаведеному визначенні паспорта, що вказує на примусове позбавлення громадян України можливості підтвердити свій статус СПІВВЛАСНИКА землі, її надр, повітряного простору, водних та інших природних ресурсів, які знаходяться в межах території Української РСР (перейменована на «Україну»), природних ресурсів її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, всього економічного і науково-технічного потенціалу, що створений на території України (положення розділу VI Декларації про державний суверенітет України»).
Враховуючи вищевикладене, вважаю ФІЗИЧНУ ОСОБУ, ПО-СУМІСНИЦТВУ, ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ ШМИГАЛЯ Д.А., особою, яка намагається скоїти злочин проти моїх братів і сестер (народу України в загальному значенні), яких підступно та нахабно вводять в оману представники юридичної особи з назвою «КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ: 00031101), висловлюємо об’єктивну недовіру до повного складу КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, а також, на підставі вищевикладеного, –

НАКАЗУЄМО:

1. БЕЗУМОВНО повністю відхилити проект Закону України «Про паспорт громадянина України у формі книжечки», зареєстрований ВР України 14 серпня 2020 під реєстраційним №3986, суб’єктом законодавчої ініціативи є ФІЗИЧНА ОСОБА І ПО-СУМІСНИЦТВУ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ– ШМИГАЛЬ ДЕНИС АНАТОЛІЙОВИЧ.

Закликаю долучитись до збереження парків, припинити будівництва у паркових зонах!
Паркова зона - це спеціальна обмежена природна або штучна територія, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку.
Територія де людина в сучасному урбанізованому світі може хоча б трішки побути в гармонії з природою.
Рівень урбанізації призводить до того, що міста та передмістя займають весь вільний простір, витісняючи природний ландшафт. У наші дні урбанізація стала одним з основних факторів забруднення навколишнього середовища. Саме з нею пов’язано більше 75% загального обсягу забруднення. Великі міста суттєво впливають на екологічний стан регіону. Жителі називають їх «смогополіси».
Україна прагне ввійти в європейські структури, надає значної уваги проблемам охорони навколишнього природного середовища та біорізноманіття.
Водночас за останні роки паркова мережа перебуває у стадії регресії, практично не розвивається, йде невпинний процес її занепаду та скорочення: відбулася руйнація структури мережі, зменшення базових паркових комплексів, районних та міських парків.
Сьогодні парк представляє складний елемент міського середовища з не менш складною структурою. Попри це слід також зауважити, що парки залишаються найдоступнішими закладами дозвілля, розрахованими на відвідувачів будь - якого віку та соціального стану, спроможними надати населенню різноманітні культурно - просвітні, видовищні, спортивні, рекреаційні послуги. У нас накопичені цінності садово - паркового мистецтва, які вимагають не тільки осмислення, а й творчого розвитку.
Очевидними є нові вимоги, які людство висуває до парків. Сьогодні настає потреба у створенні оптимальних і перспективних моделей парків та обґрунтованих планів розвитку паркової галузі в напрямку створення інноваційних комплексів, які б мали значно ширші можливості для здійснення соціально - культурного впливу й спрямовані на урізноманітнення існуючої типової структури парків відповідно до кращих світових взірців та практики вітчизняного паркобудівництва, з урахуванням духовного розвитку, менталітету, традицій українського народу.
Збережемо наш спільний дім!

У зв'язку з розмноженням фінансових установ на території України, значно збільшилась кількість випадків, які порушують права людини. Оскільки, при стягненні заборгованості, фінансові установи, минаючи суд, звертаються до нотаріусів, які вчиняють незаконні виконавчі написи, на підставі яких, приватними чи державними виконавцями накладається арешт на усі рахунки (зарплатні, соціальні та ін.) громадянина України.
Для захисту своїх прав, громадянину України необхідно в подальшому звертатись до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а також подавати заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій. Зазначені дії вимагають сплати судового збору у значній сумі. При виникненні зазначених подій та при арешті коштів громадянина, створюється фактичне обмеження його конституційних прав в оскарженні виконавчого напису та спроможності сплатити судовий сбір.
Ураховуючи положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв’язку з вищевикладеним прошу розглянути питання, щодо внесення відповідних змін до статті 5. Пільги щодо сплати судового збору Закону України «Про судовий збір», а саме додати пункт 24, який викласти у наступній редакції:
24) позивачі - у справах щодо спорів, пов’язаних з оскарженням виконавчого напису нотаріуса до вирішення судом справи по суті та встановлення сторони, на яку буде покладено обов’язок по сплаті судового збору.

Запропоноване спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва суперечить Конституції України (статті 22, 36, 43, 92), міжнародним актам, ратифікованим Україною: Угоді про асоціацію Україна – ЄС (статті 296, 419, 420), Європейській соціальній хартії (переглянута) (стаття 24), Конвенції МОП № 135 про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються (статті 1, 2), Конвенції МОП № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця (статті 1, 4, 13), а також Директивам Ради ЄС № 98/59/ЄС про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення; № 2003/88/ЄС про деякі аспекти організації робочого часу; № 2019/1152 про прозорі та передбачувані умови праці в Європейському Союзі та Рекомендаціям МОП №166 щодо припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця та № 189 про створення робочих місць в малих та середніх підприємствах.

Законопроєктом впроваджується договірний режим регулювання трудових відносин, який порушує трудові права працівників малого і середнього підприємництва:
• встановлюються дискримінаційні норми для працівників, що погіршують їх умови праці;
• дозволять вносити до трудового договору працівників положення, які, зокрема, будуть встановлювати додаткові обов'язки працівника, підстави його звільнення та відповідальності;
• позбавлятимуть працівників прав та гарантій, які встановлені чинним законодавством про працю;
• позбавляють працівників права на профспілковий захист;
• пропонують роботодавцю звільняти працівника за власним бажанням, яке не потрібно обґрунтовувати;
• соціально вразливі категорії осіб фактично втрачають гарантії, що встановлені чинним законодавством про працю;
• нівелюється роль профспілок у врегулюванні трудових та соціально-економічних прав працівників;
• профспілки втрачають представницькі функції працівників, тощо.

Наслідками прийняття такого законопроєкту буде:
- зменшиться ефективність державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю;
- значно зменшиться сплата податків та зборів до державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- погіршиться купівельна спроможність населення;
- посилиться експлуатація працівників;
- створюватиметься сприятливе середовище для виїзду українців на роботу за кордон до країн, де трудові та соціально-економічні права працівників цінуються.
- поширення практики «дроблення» великих підприємств на низку малих та середніх, що створить сприятливі умови для використання незадекларованої праці;
- працівники не зможуть реалізувати конституційне право на судовий захист, на страйк, на об’єднання в профспілки, а отже будуть позбавлені права на колективний захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів;
- ускладнене колективно-договірне регулювання;

У зв'язку з вищевикладеним, прошу Верховну Раду України:
- повернути законопроєкт № 5371 суб’єктам законодавчої ініціативи;
- не розглядати законопроєкт № 5371, як такий, що звужує трудові права та гарантії працівників, визначені законодавством про працю; позбавляє працівників малого та середнього підприємництва індивідуального та колективного захисту від свавілля роботодавця; створює передумови для впровадження рабської праці; усуває профспілок від представництва та захисту трудових прав працівників.

14.04.2021 на позачерговому засіданні Уряду України (за даними офіційного веб-сайту Уряду), без участі представників СПО об’єднань профспілок та СПО сторони роботодавців, було ухвалено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин», а 16.04.2021 законопроєкт було внесено Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України та зареєстровано за реєстр. № 5388.

Ще під час обговорення законопроєкту в Мінекономіки, як основний розробник проєкту, на вимогу представників СПО об’єднань профспілок залишили чинну редакцію статті 252 КЗпП «Гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів» та аналогічну норму у статті 41 Закону України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності», а також врахували окремі незначні правки.
Решта зауважень СПО об’єднань профспілок, що надавалися до нього під час погоджувальних процедур зі сторонами соціального діалогу, враховані не були.
Фактично законопроект залишається дзеркальним відображенням сумнозвісного законопроекту «Про працю» (реєстр. № 2708) і порушує конституційний принцип, викладений у статті 22 Конституції України - при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
1. Запропоновані проектом зміни знижують рівень трудових гарантій працівників і націлюють сторони трудових відносин на вибудовування відносин лише на договірній основі. У зв’язку з цим профспілки, в значній мірі, втрачають позиції «повноцінної переговорної сторони», від якої залежить рівень забезпеченості інтересів найманих працівників у відносинах із роботодавцями в межах наявної економічної ситуації.
Задекларована ціль даного законопроекту – зменшення контролю держави над веденням бізнесу. Однак, фактично нівелюється баланс прав та інтересів між роботодавцем та працівником, значні переваги набуває роботодавець, тоді як права працівників будуть суттєво обмежені.
Закон буде мінімально впливати на трудові відносини, тому що в основі відносин між роботодавцем та працівником буде лежати трудовий договір, укладений у письмовій формі.
Працівник буде повністю залежати від волі роботодавця (адже дозволити працівникові диктувати роботодавцю свої правила – це утопія), а саме проектом:
- скасовується процедура надання згоди профспілки на звільнення працівника (стаття 43 КЗпП проекту);
- виключається необхідність ведення правил внутрішнього трудового розпорядку або графіків змінності. Їх ведення залишається на розсуд роботодавця (стаття 52 КЗпП проекту);
- час початку і закінчення щоденної роботи пропонується встановлювати за згодою працівника і роботодавця (стаття 57 КЗпП проекту);
- при залученні працівників до надурочних робіт (стаття 62 КЗпП проекту) та роботи у вихідні дні (стаття 71 КЗпП проекту) профспілка лише інформується, одержання на це дозволу від профспілки скасовується;
- з профспілкою не узгоджуватиметься перенесення щорічної відпустки (стаття 80 КЗпП проекту);
- у зв’язку з виключенням необхідності ведення правил внутрішнього трудового розпорядку виключаються також і пов’язані з ними норми, як-то:
- за згодою працівника і роботодавця пропонується встановлювати час початку і закінчення щоденної роботи (стаття 57 КЗпП проекту), час перерви (стаття 66 КЗпП проекту) і вихідні дні (стаття 67 КЗпП проекту);
- без графіків змінності будуть надаватися вихідні дні на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях (стаття 69 КЗпП проекту);
- скасовується обов’язковість ведення графіків відпусток та подання повідомлень про початок відпустки. Ведення цих графіків залишається на розсуд роботодавця (стаття 79 КЗпП проекту).
2. Проєкт у новій редакції глави ІХ «Матеріальна відповідальність працівника» запроваджує новітню систему матеріальної відповідальності працівників майже у всіх випадках виходу з ладу обладнання, устаткування, комплектуючих.
3. Проектом не визначається єдина форма трудового договору, однак допускається укладання строкового трудового договору у письмовій формі.
Така невизначеність щодо існування як усної, так письмової форми трудового договору з урахуванням запропонованих змін до статей 57, 58, 62, частини другої статті 66, статті 69 КЗпП (в частині виключення необхідності ведення правил внутрішнього трудового розпорядку) призведе до дискримінації працівників, які працюють за усним трудовим договором.
4. Запропоновані законопроектом виключення статей 43, 43-1 КЗпП, зміни до частини четвертої статті 62, статей 64, 71 КЗпП, статей 38, 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», статті 11 Закону України «Про відпустки» значно знижують правовий захист найманих працівників, звужуючи можливості профспілок захищати трудові і соціально-економічні права трудящих.
У цій частині норми проекту суперечать Конвенції МОП № 87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію» і статті 36 Конституції України, які визначають саме професійні спілки організаціями, що здійснюють представництво та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників у відносинах з роботодавцями.
Крім того, аргументація щодо виключення статті 43 та статті 431 не витримує жодної критики, оскільки в якості підстави наводяться норми Конвенції МОП № 158, яка й передбачає проведення узгоджувальних процедур при звільненні працівників. Разом з тим розробники проігнорували необхідність імплементації положень Директиви Ради № 98/59/ЄС від 20.07.1998 про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення.

Я вважаю що треба достроково відминити ЗНО бо це просто порожня трата часу для 10-11 класів, коли діти сдають то вони нічого не знають бо їх змущують вчителі Тому я пропоную прийняти постанову від 27 травня 2021 року про дострокове прининеня ЗНО для збереження статусу учня\учениці щоб діти здавали тільки те що їм задають прошу Комітет с питань освіти розглянути це питання про відміну ЗНО на позачерговому засіданні комітету

ВНЕСТИ ЗМІНИ ДО ПКМ УКРАЇНИ ТА/АБО ІНШИХ НОРМАТИВНО-ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ, У ЯКИХ СКАСУВАТИ НЕОБХІДНІСТЬ ПОНОВЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ІДЕНТИФІКУЮТЬ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, У ЗВ'ЯЗКУ З ЗАКІНЧЕННЯМ ТЕРМІНУ ДІЇ, ДЛЯ ОСІБ, ЯКІ ДОСЯГНУЛИ 65 РІЧНОГО ВІКУ, АБО ОТРИМАЛИ СТАТУС "ІНВАЛІД" - ПОЖИТТЄВО.

З українських ЗМІ:
- Политнавигатор. Обесточенная страна: почему Украина рискует остаться без электроэнергии?:
"Из-за регулярного и необоснованного повышения тарифов на электроэнергию украинские предприятия огромные убытки и находятся на грани закрытия.
...по итогам первого квартала 2020 года базовая стоимость электроэнергии для украинской промышленности составила порядка 47 евро за МВт-час, то время,
как для польской промышленности – 30 евро, румынской – 25 евро, венгерской – 26 евро, словацкой – 24 евро, французской – 22 евро, немецкой – 20 евро за МВт-час.
... в декабре: с 1 числа на 30% повышен тариф на передачу электроэнергии для НЭК «Укрэнерго». Теперь его размер составляет не ноябрьские 240,23 грн., а уже 312,76 грн. за МВт-час.
... в прошлом месяце для украинского бизнеса на 56% выросла цена на электроэнергию. Теперь она составляет 1777,8 грн. за МВт-час. Это повышение напрямую не отразится на коммунальной квитанции населения страны, зато приведёт к удорожанию всех товаров и услуг.
Из-за регулярного и необоснованного повышения тарифов украинские предприятия несут многомиллионные финансовые потери и находятся на грани закрытия. Украинская продукция стала неконкурентоспособной на внешних рынках.
Подавляющее число предприятий активно увольняют сотрудников и сокращают свои производственные мощности.
Собственные убытки они пытаются переложить на плечи украинского населения, повышая цены на производимую продукцию, в том числе – на все группы продовольственных товаров".

Тобто українська ВЛАДА - це звичайні БАРИГИ, які ГРАБУЮТЬ та ЗНИЩУЮТЬ український народ спільно з українськими олігархами тому, що вони постійно, значно і необгрунтовано завищують тарифи на електрику.

В зв'язки з вищенаведеним, ПРОШУ народних депутатів України:

1.ЗАБЕЗПЕЧИТИ в Україні значне зниження тарифів на електрику, не менш ніж у 2 рази;

2.ЗАБЕЗПЕЧИТИ ретельний державний контроль за обгрунтованістю тарифів на електрику;

3.ЗАБЕЗПЕЧИТИ обов'язкове обговорення і узгодження з місцевою громадськістю зростання тарифів на електрику

У законопроєкті №5144 йдеться «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність)» за авторством народних депутатів з монобільшості Федора Веніславського, Євгенії Кравчук, Микити Потураєва та низки інших депутатів фракції «Слуга народу», пояснювальна записка до якого є у розпорядженні агентства.

Законопроєктом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 111-1 «Колабораційна діяльність», якою передбачити кримінальну відповідальність за співпрацю з державою-агресором, її окупаційною адміністрацією та/або її збройними чи воєнізованими формуваннями у військовій, політичній, інформаційній, адміністративній, господарській та трудовій сферах.
У цьому зв’язку пропонується внести зміни до статті 55 Кримінального кодексу України, що передбачатиме обмеження доступу до зайняття посад, до посад, пов’язаних із виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, строком на 15 років.

Окрім того, автори пропонують передбачити можливість ліквідації юридичних осіб, уповноважені особи яких здійснювали таку співпрацю.

Також пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу, якими передбачити підслідність щодо розслідування кримінального правопорушення, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України, за слідчими органів безпеки, а також поширити на таке кримінальне правопорушення можливість спеціального досудового розслідування.

Голові Верховної Ради України Дмитру Олександровичу Розумкову, для забезпечення гідних умов існування населення, винести на найближче пленарне засідання сесії Верховної Ради України на розгляд і прийняття пропозицію про нарахування заробітної плати державним службовцям усіх рівнів у розмірі середньомісячної заробітної плати по Україні – 12 337 грн.. Скасувавши при цьому усі надбавки, доплати на оздоровлення, компенсації на житло. Всі вивільнені кошти направити на компенсацію житлово-комунальних послуг населенню.

Для обеспечения самостоятельности, независимости Украины и гарантированной продовольственной безопасности каждого гражданина Украины в связи со снятием моратория на рыночный оборот земель сельскохозяйственного назначения предлагаю Верховной Раде Украины в срочном порядке до 01 июля 2021 года разработать и принять соответствующие законодательные акты о создании:
1)Государственного резервного фонда земель для гарантирования права на получение бесплатного земельного участка (ГРФЗГПБЗУ), в соответствии со ст.121. Земельного Кодексу Украины для реального обеспечения права на получение бесплатного земельного участка всеми гражданами Украины
2)Электронной биржи земли (ЭБЗ)(доступной для каждого гражданина через "Єдиний портал державних послуг Дія") для гарантирования справедливого распределения участков земли и прозрачной регистрации получения каждым гражданином бесплатно земельных участков до начала рыночного оборота земли в Украине. Распорядителем ЭБЗ будет ГРФЗГПБЗУ, что исключит злоупотребления, коррупцию и бюрократическую волокиту при регистрации права гражданина на использование и распоряжение передаваемым ему бесплатно земельным участком (БЗУ).

ГРФЗГПБЗУ должен быть сформирован исходя из земельной площади, которая рассчитывается по формуле: площадь БЗУ умноженная на количество граждан Украины, которые имеют право на получение БЗУ и не реализовали его ко времени учреждения ГРФЗГПБЗУ. При недостаточности площади доступного к приватизации земельного фонда БЗУ, ГРФЗГПБЗУ приоритетно выкупает на льготной основе за бюджетные средства участки земли, выставленные на продажу на рынке земли.
Выделение отдельных БЗУ (землеотведение) из фонда земель ГРФЗГПБЗУ, и разработка документация по отводу БЗУ, регистрация в Государственном земельном кадастре осуществляется самостоятельно ГРФЗГПБЗУ за счет средств государственного бюджета перед выставлением БЗУ на конкурс для реализации через ЭЗБ.

При этом требование обязательной обработки для БЗУ должно быть отменено, поскольку такой участок является способом выживания в критической экономической ситуации в стране и резервной гарантией продовольственной безопасности каждого гражданина Украины. Количественная характеристики БЗУ должна определяться не величиной площади (2 га и тд), а в денежном эквиваленте, для того чтобы уравнять производительную мощность БЗУ в разных регионах страны с различным качеством земли. В разных регионах страны в зависимости от качества земли площадь БЗУ, который обеспечивает продовольственную безопасность и физическое выживание гражданина, будет варьироваться, но на момент регистрации права гражданина на пожизненное распоряжение и использование БЗУ в любом регионе страны денежная рыночная оценка БЗУ должна быть одинаковой.

Все доступные к приватизации БЗУ на всей территории Украины без исключения должны быть выставлены на ЭБЗ в виде полного списка с указанием существенных показателей (местонахождения, размера, других характеристик земельного участка, которые содержатся в Государственном земельном кадастре). Актуальный полный список БЗУ также должен периодически публиковаться в печатном виде в общедоступном государственном издании. Выбор БЗУ при этом производится путем подачи гражданином заявки на участок на ЭБЗ, а предоставление БЗУ производится в таком случае на конкурсной основе с учетом количества заявок на данный участок, регистрации места постоянного проживания гражданина, регистрации места временного проживания, места рождения, а также других четко определенных в законодательном порядке параметров отбора. Участникам заявок на участок, которые не получили по конкурсу заявленный участок, системой ЭБЗ предлагается получить близлежащие участки по аналогичной конкурсной процедуре.
Предлагаю провести всеукраинский референдум по вопросу принятия предложенного законопроекта, что позволит предоставить всем гражданам Украины информацию о гарантированном праве на БЗУ и реальный механизм реализации права на получение бесплатного земельного участка в соответствии со ст.121 Земельного кодекса Украины.

Багато дітей страждають через те що вони піддаються насильству с боку рідних та гвалтіників Пропоную збільшити покарання на 20 років позбавлення волі без права внесення застави та ввести штраф за згвалтування на сумму 3 000 гривен

В нашій країні є науковий потенціал, профільні науковці можуть створити українську вакцину від коронавірусу, зокрема на базі плазми крові перехворілих на коронавірус та інших штамах цієї (чи іншої) хвороби.
Для прискорення створення вакцини пропоную об'єднати інститутів, долучити студентів, професорів та активно працювати в цьому напрямку. Також слід знизити бюрократичну тяганину, спростивши дозволи для застосування майбутньої вітчизняної вакцини.
При відсутності в Україні виробничих потужностей по кількості препаратів, масове виготовлення такої української вакцини можливе закордоном за домовленістю. Винайдення нової вакцини підвищить авторитет України у світі, та допоможе долати наслідки пандемії на планеті.
Після винайдення вакцини від коронавірусу підвищити зарплатню, фінансування науковим працівникам, галузям задіяними в її створенні.

Спалювання сухих трави, листя, деревини зменшує захаращення у саду, на городі особливо в сільській місцевості, де великі площі землі, отже і багато сухих залишків рослинності.
В природі спалювання відбувається досить регулярно, при попаданні блискавки, сухій погоді, приклад Австралія, Каліфорнія та інші.
Природне спалювання руйнує сухостій, старі, хворі рослини, отруйні грибки, колонії небезпечних, шкідливих комах (наприклад, деревних короїдів, кліщів, сарану тощо). Дим від спалювання певної трави чи деревини може мати і антисептичні властивості, та застосовуватись для дезінфекції, актуально в часи коронавірусу. Приклад, копчення продукту- де дим вбиває бактерії, після чого м'ясо довше зберігається, навіть без холодильника.
Вогонь перетворює сухостій в попіл (золу-неорганічні солі) який є добривом для майбутніх молодих рослин. Приклад країн де є вулкани, після виверження вулканів- грунт навколо них стає дуже родючим, бо покривається попелом (неорганічними солями з вулкану).
Також вогонь дає кращий доступ до сонця, яке колись закривав цей сухостій.
Останній сумний приклад на Херсонщині- отруєння на полях великої кількості рідкісних птахів отрутою від мишей. Спричинений, можливо зокрема і забороною на спалювання сухостою. Адже вогонь може знищити залишки отрутохімікатів, гербіцидів, фунгіцидів які колись використовувались в господарстві, на полях, в садах і які можуть бути небезпечні для корисних, свійських тварин.
Збирання сухостою, пакування його в пластикові пакети, мішки та перевезення на сміттєзвалища- не продумане рішення. Адже сміттєзвалища у нас і без сухостою сильно переповнені, тепер ще додались одноразові маски, рукавички, шприци, санітайзери.
Крім того для перевезення сухостою потрібні спеціальні вантажівки та для їх руху спалювати у них дорогі нафтопродукти-бензин, дизельне пальне, які в Україні майже не виробляється.
Якщо періодично не розчищати ліси, поля від опалої деревини, трави то вони стануть майже не прохідними і зрештою самі рано чи пізно легко самозаймутся від великої кількості сухої речовини.
Складування всіх відходів на сміттєзвалищах призведе до збільшення їх кількості, та відчуження для них цінної землі, що не потрібне як зараз, так і в майбутньому.

Прошу виключити у законі "Про ліцензування видів господарської діяльності" у ст.7 пункт 16"Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню "Діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Мінохорони здоров'я України", у зв'язку з тим, що ЗУ"Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини" втратив чинність на підставі ЗУ 2427-19 от 17.05.2018

Економічна сітуація в Україні погіршується. Особливо страждають вимушені переселенці и члени їх родин.
Більшисть з них винаймає житло. Далеко не всі працевлаштовані і сітуація з працевлаштуванням значно погіршалася.
У багатьох є заборгованність за житло і комунальні потреби. Ціни на продукти харчування збільшилися. Збільшилися, за відомих обставин, витрати на ліки, сенітарно-медичні засоби і медичне обслуговування. Зарплатня і пенсіі
не відповідають сьогодняшнім потребам. Багато працівників перейшли на неповну зайнятість.
Зворотньою стороною цих процесів є погіршення споживчих можливостей переселенців, які впливають на доходи виробників, торгівлі і сервісу. Колесо споживання повинно обертатися - це закон економіки.

Існуючі соціальні програми - не працюють і недостатні. Більшисть з грошей, отриманих від європейських країн, міжнародних фондів, тощо, з цільовим призначенням, як допомога переселенцям - можливо вже розкрадені чиновниками, чи заморожені, чи витрачені на інши потреби. Суспільство було проінформовано про надходження ціх коштів, але майже нічого не знає проїх використання.

Допомога переселенцям в ці часи дуже важлива і вона зіграє важливу економучну, політичну і соціальну роль в житті країни.

Невідкладно включити до розгляду у другому читанні законопроект № 4225 та вжити всіх подальших законодавчих кроків, необхідних для створення Національного військового меморіального кладовища.

Перебуваючи на сьомому році війни, стоячи перед новими воєнними викликами та загрозами, вважаємо доцільним невідкладно вжити всіх необхідних законодавчих кроків для створення Національного військового меморіального кладовища та якнайшвидше приступити до реалізації цього проекту.

Національне військове меморіальне кладовище – це архітектурно-художній комплекс, призначений для організації почесних поховань та перепоховань борців за незалежність України у ХХ столітті, військовослужбовців, які загинули або померли під час виконання бойових завдань, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
Створення такого меморіалу загальнонаціонального значенння, де поховання та перепоховання здійснюватимуться за державний кошт, - важливий практичний крок в реалізації державної політики вшанування пам’яті загиблих захисників України.
Подібні військові меморіальні кладовища існують в США, Канаді, Франції, Польщі та інших країнах, де високо цінують подвиги загиблих героїв. Вважаємо за необхідне і в Україні піднімати культуру вшанування пам’яті воїнів, що віддали життя за Батьківщину.

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища» (законопроект № 4225 ) було зареєстровано у Верховній Раді ще у жовтні 2020 року. 3-го березня 2021 року законопроект прийнято у першому читанні і з того часу триває його підготовка до другого читання ( що перевищує 14-денний термін, передбачений п. 1 ст. 116 Регламенту Верховної Ради України). Затягування з підготовкою законопроекту до другого читання та зволікання з прийняттям закону в цілому є вкрай недоречним для країни, яка перебуває на сьомому році війни та регулярно несе бойові втрати.

У зв'язку з цим, просимо:
1. не затягувати строки підготовки та внести законопроект № 4225 на розгляд Верховної Ради України у другому читанні на найближчих засіданнях;
2. прискорити увесь подальший законотворчий процес і тим самим створити законодавчі підстави для існування Національного військового меморіального кладовища.

Регулярне зростання вартості енергоносіїв змушують мешканців українських міст шукати шляхи оптимізації своїх витрат.
Одним з методів зменшити навантаження на бюджети українських родин є від’єднання квартир у багатоквартирних будинках від систем централізованого опалення і перехід на індивідуальне опалення.
Однак, громадяни України не можуть повністю реалізувати таке право через існуючі колізії в українському законодавстві, зокрема вимоги згоди 100% мешканців відповідного багатоквартирного будинку на від’єднання від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання і перехід на систему індивідуального опалення.
Враховуючи:
• чисельні звернення громадян України щодо можливості відключення квартир від систем централізованого опалення та постачання гарячої води;
• широкі можливості впроваджувати енергоощадні технології та можливість впливати кожної родини на витрати домашнього господарства за умови підключення до систем індивідуального опалення.
Пропонуємо внести зміни у Закон України «Про житлово – комунальні послуги» від 09.11.2017 р. № 2189-VIII та Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово – комунального господарства України від 26.07.2019 р. № 169 «Про затвердження порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води».
Дозволити при наявності технічної можливості всім мешканцям багатоквартирного будинку, які висловили бажання, відключитись від системи централізованого опалення і перейти на індивідуальне опалення.