ТОВ «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) є однією з найбільших факторингових компаній в Україні, перед якою мають борги українські громадяни та підприємства за кредитами, в тому числі - в іноземній валюті. При цьому, реальними вигодонабувачами даної компанії є резиденти Російської Федерації.
Закон України № 1304-VII не перешкоджає кредиторам звертати стягнення на заробітну плату, пенсії та інші доходи громадян, а також на будь-яке рухоме та нерухоме майно (окрім житла, яке є предметом іпотеки за зобов'язаннями в іноземній валюті).
Як наслідок, підконтрольна російським вигодонабувачам колекторська компанія звертає стягнення на заробітну плату та пенсії українських громадян, їхнє рухоме та нерухоме майно, відбирає засоби виробництва українських підприємців, а подекуди, в обхід існуючого мораторію, звертає стягнення на житло з подальшим виселенням українських сімей.
Крім того, діяльність цієї компанії супроводжується різноманітними формами залякування, погрозами та психологічним тиском, факти з приводу чого широко висвітлені у засобах масової інформації.
Абсолютна більшість українського суспільства вважає недопустимою ситуацію, коли прості громадяни та підприємці, опинившись жертвами поглибленої фінансової кризи, викликаної агресією Російської Федерації проти України, змушені розраховуватись за наслідки такої агресії з підконтрольними компаніями цього ж агресора, останніми грішми, майном, а подекуди – останнім житлом.
Примусове стягнення майна та коштів з громадян України на користь компанії, підконтрольній російським вигодонабувачам та державі-агресору є не лише таким, що загрожує національним інтересам та національній безпеці, а й таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
ТОВ «Кредитні ініціативи» не є банком, вклади (депозити) фізичних та юридичних осіб не розміщує, а також не надає будь-яких інших банківських послуг. У зв’язку з цим, запропоновані у цьому зверненні санкції по відношенню до ТОВ «Кредитні ініціативи», не матимуть жодних побічних несприятливих наслідків соціального чи економічного характеру.
Правові підстави для застосування запропонованих санкцій: п.1 ч.1 ст.3, п.5 ч.1 ст.4, п.25 ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 Закону України "Про санкції"
Враховуючи наведене, є необхідним:

Винести на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозицію щодо застосування санкцій по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253), а саме: зупинити виконання громадянами України та юридичними особами - резидентами України усіх економічних та фінансових зобов’язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»; заборонити примусове стягнення коштів та майна з громадян України та з юридичних осіб-резидентів України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».

В Україні все більше і більше під ідеєю євроінтеграції, нам нав'язують і вводять податки і обмеження.
сама ідея введення абонентської плати за то що будинок або квартира підключені до систем газо або електро постачання є абсурдними, оскільки при підключенні кожен вже оплатив вартість роботи і самі використовувані матеріали (газові трубопроводи, електро дроти і т.д.), в тариф вже включені вартість обслуговування газотранспортної і електро систем.
виходячи з вище перерахованого ми вимагаємо, припинити будь-якого роду використання такого роду рішень і маніпуляцій.
це є обмеженням людської свободи виходячи з міркувань того що доходи народу України знаходяться на рівні крайньої нестабільності.

пропонуємо перш ніж приймати такого роду рішення, спочатку радьтеся з тими хто вас вибрав і довірив приймати рішення на благо народу України, а не на погіршення життя для людей, що знаходяться і проживають на території Незалежної України !!!

Як відомо, мистецтво безмежне, складне, потребує розвитку, вдосконалення та подальшого фінансування.
Згідно даних Держкомстату за 2015-2016 рр., офіційні видатки з держбюджету на розвиток культури становлять не більш ніж 2%. Наскільки це актуально в особливий період нашої бурхливої історії, вирішувати всьому уряду і всьому народові, але факт залишається фактом: серед діячів культури віком до 35 є активісти, які роблять конкретний внесок у створення її нового постмодерного обличчя, займаються адаптацією наших традиційних видів народної творчості до європейського та світового урбаністичного контексту, попри нерівність, утиски та небезпеку в своїх творах ставлять вічні питання в новому ракурсі, бережуть ідею мультикомпонентності, полікультурності, української естетичної експансії, неупередженості, проактивності, смислової насиченості та людяності.
Можна назвати проект актуалізації перформативного мистецтва однією з перших меритократичних (заснованих на особистих досягненнях) ініціатив, що надходять від молоді, але фактично мають вже більш ніж 50-річну історію. Крім базового права займатися мистецтвом, молодь наразі виборює і можливість реформувати його.
За наявності такого мізерного фінансування стає дедалі складніше відрізняти проведення перформативної акції від ярмарку або мітингу, аналізувати зміст акції, тобто зв'язок між її ідеєю та зовнішньою реалізацією послання, не кажучи вже про реакцію пересічних громадян.
З іношого боку, розвиток мистецтва перформансу — це виведення мистецтва в цілому на новий рівень, можливість вийти за межі телевізійного тиску на населення, який певною мірою виступає чинником внутрішньої ворожнечі та побутових конфліктів.
Відкритися новому сучасному мистецтву — означає не тільки споглядати намальовані кимось мурали, а й вступати в діалог з авторами динамічних соціально змістовних акцій (танцювальний, лінгвістичний, онлайн-перформанс, інсталяція).
Допоки ці акції не зачіпають гідність усіх глядачів та учасників, вони мають бути популярними та вільними (незалежними від території).

Від цього виграють:

молодь
Міністерство культури України
Міністерство економіки України
Міністерство соціальної політики України
Міністерство освіти і науки України
Міністерство закордонних справ України
сучасні ЗМІ світу
НАН України.

Для створення якісного перформансу потрібні певні ресурси, талант та сміливість. Відтак, якщо витвори цього неоднозначного синтетичного мистецтва несуть конструктивний зміст, їх потрібно визнати реальним чинним культурного прогресу і відповідно фінансувати через державні та неурядові установи.
Щоб довести актуальність цієї теми, автор (Марина Чиянова) провела більш ніж 500 соцопитувань за умов непередбачуваності та за наявності ризику для життя. Певною мірою всі респонденти стали співавторами та учасниками соціального моделювання.

Зробити відповідальними за виконання:
НАН України
Міністерство культури України
інколи дипломатичний корпус
народ України
ВНЗ Украї

Дикі тварини мають жити в дикій природі або в зоопарках, які дотримуються всіх міжнародних норм з утримання тварин (але тільки в тому разі, якщо вони народилися в неволі та не в змозі пристосуватися до умов життя в дикій природі, а також для збереження вимираючих видів)! Дельфіни та інші морські тварини мають жити в морі, а не в басейнах із хлорованою водою! Для утримання тварин і надання їм допомоги повинні функціонувати спеціальні заклади, які б піклувалися про них, лікували й адаптували їх до життя в дикій природі, якщо це можливо! Для морських тварин такі заклади мають бути виключно біля моря, а такі тварини мають жити не в маленьких басейнах, а у спеціальних морських вольєрах, тобто в природному середовищі! Утримання тварин в будь-яких інших цілях необхідно законодавчо заборонити! Годі вже знущатися з тварин – вони не іграшки, а живі істоти!

Останніми роками Україна намагається створити ефективний механізм для подолання і протидії пережиткам минулого, особливо радянської окупації. Останні зміни до вітчизняного кримінально-правового механізму протидії та боротьби з тоталітарним минулим відбулися прийняттям Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" від 09.04.2015 № 317-VIII.
Зазначений закон вніс зміни до ст. 436-1 КК України, де було встановлено кримінальну відповідальність за виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Визначаючи суб'єктивні та об'єктивні ознаки, можливо виділити проблематику, яка є поширеною і в країнах Європи, а саме неточне віднесення такого роду злочину до розділу ХХ КК України (злочини проти миру та безпеки людства і міжнародного правопорядку). Доцільно зауважити, що зазначений злочин має ознаки злочинного діяння проти моральності суспільства, яке порушує моральні засади, правила або історичну та національну пам'ять українського народу (розділ ХІІ КК України). Існує також проблематика у практичній визначеності об'єктивної сторони, особливо предмету злочину, який в зазначеному складі злочину є обов'язковим для кримінально-правової кваліфікації (Наприклад, визначення предмету у спеціально зміненій символіки тоталітаризму (серп і молот або свастика в різні сторони тощо).
Щодо покарань у вигляді обмеження та позбавлення волі і конфіскації майна взагалі, складно співвіднести з основними принципами кримінального права (пропорційності вчиненого діяння і покарання, справедливості покарання, ясності та чіткості покарання тощо) і судової практики. Так, рішенням ЄСПЛ у справі "Мурат Вурал проти Туреччини" від 21 листопада 2014 року чітко зазначено, що мирні та ненасильницькі форми вираження не повинні піддаватися загрозі у вигляді позбавлення волі. Покарання у вигляді конфіскації майна, як додаткового покарання за ст. 436-1 КК України неможливо встановлювати за такий злочин. Відповідно до ст. 59 КК України і усталеній практиці ВСУ, конфіскація майна встановлюється за тяжкі, особливо тяжкі злочини корисливі злочини (наприклад, умисне вбивство з корисливих мотивів), а також за злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки незалежно від ступеня тяжкості й може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України. Тобто, санкція за злочин, передбаченого ст. 436-1 КК України неповністю відповідає положенням закону і судової практики. Крім цього, законодавець не врахував застосування альтернативи (штраф, громадські роботи, виправні роботи тощо) обмеженню чи позбавленню волі на певний строк.
Зазначенні проблеми створюють існування латентності злочинності, передбаченого ст. 436-1 КК України.

Тому просимо Комітети ВРУ врахувати зазначене та внести відповідні зміни до Закону та ст. 436-1 КК України.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено, що допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами. Зазначена норма не враховує інфляційні процеси, а також купівельну спроможність сімей з дітьми.
Законопроектом про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо розміру допомоги при народженні дитини та порядку її виплати з метою підвищення народжуваності в Україні 5709-1 від 09.02.2017, передбачено, що допомога при народженні дитини нараховується та виплачується у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати допомоги при народженні дитини та виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі, що дорівнює 5 мінімальним заробітним платам. Упродовж наступних 36 місяців допомога виплачується щомісячно у розмірі 1 мінімальної заробітної плати. Тобто, назначений законопроект враховує інфляційні процеси, а також купівельну спроможність сімей з дітьми. Прийняття законопроекту стимулюватиме народжуваність та поліпшить демографічну ситуацію в Україні. Законопроект одержаний Верховною Радою 09.02.2017, але на сьогоднійшній день не розглянутий.
Тому ПРОСИМО ТЕРМІНОВО ПРИЙНЯТИ законопроект про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо розміру допомоги при народженні дитини та порядку її виплати з метою підвищення народжуваності в Україні 5709-1 від 09.02.2017

А чи не пора ввести дуже суттєві штрафи за викидання сміття у невстановлених для цього місцях - швидко і бюджет наповниться і навколишнє середовище стане набагато чистіше! Реальні високі штрафи швидко дисциплінують народ, що не хоче за собою прибирати, уподобляючись некультурним істотам, м'яко кажучи! У нас, на відміну від продвинутих цивілізованих країн, зверхнє відношення до людей, що прибирають сміття - це тюремна совкова психологія. Сміття - це насправді величезні гроші, але не кожен це здатен зрозуміти. Сміття органічного походження здатне приносити дорогоцінну енергію, згораючи, перегниваючи. Будівельне сміття можна переробляти, або задіяти, здешевивши будівництво, листя може удобрювати грунт, тощо. Лише змінивши ментальність наших людей, можна чогось досягти. А це можуть зробити тільки серйозні штрафи, як на Заході. Це золоте дно для нашої влади. Просто треба прийняти цей закон і вимагати його дотримання. Так, буде важко, але це того-таки варте! Як обурюють стаканчики з-під кави, недопалки на кожному кроці, фекалії квартирних собак на клумбах і газонах, де гуляють маленькі діти! Це справжня відсутність елементарної культури. Сміття кидається прямо під ноги прибиральникам, принижуючи їхню людську гідність. Жіночки і чоловіки, не покладаючи рук, працюють за копійки, а ще й відчуваючи таке зневажливе ставлення до своєї важкої без перебільшення праці, адже не встигнуть вони навести лад, через секунду якась паскуда кидає своє сміття на щойно вичищене місце. У нас штрафують чомусь тільки власників прибудинкових територій, де було розкидано сміття, а не тих, хто те сміття кидає. Кожен день люди вигрібають купи сміття навколо своїх будинків, чому ж закон не карає тих, хто вчиняє цей віндалізм?! Тільки великі, вигідні державі штрафи зупинять цю несправедливість. Свідомих людей багато, але недостатньо, щоб тримати чистоту на роскішній українській землі !

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), рішення від 16 травня 2013 року, заява № 20390/07), встановлено порушення українським законодавством права людини на власне повне ім'я. А саме практично виключається можливість зміни людиною на власний розсуд імені по-батькові. Тому Європейський суд з прав людини постановив усунути діючу прогалину у законодавстві, пройшло майже 4 роки, Україна досі не виконала цього рішення, не дивлячись на те, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими до виконання згідно з діючим українським законодавством. Невиконання рішень Європейського суду з прав людини може призвести до міжнародно-політичної відповідальності держави, про це детально зазначено у пояснювалній записці до проекту Закону №2018.

Через цю заборону порушуються права людей, які хотіли б мати ім'я по-батькові від імені людини, яка стала їм батьком, переконаний, це є несправедливо, прошу підтримати дану петицію.

про впровадження туристичного збору в розмірі одного прожиткового рівня або мінімальної заробітної плати для осіб з громадянством України, що перетинають адміністративний кордон з тимчасово окупованою Автономною республікою Крим з метою туризму і відпочинку. Якщо Державним службам України стане відомо, що особа знаходилася в АР Крим, а при цьому адмін кордон не перетинала, ввести накладення штрафних санкцій у десятикратному розмірі туристичного збору. Отриманні кошти направити на розвиток туристичної інфраструктури України або на допомогу Української армії, що цілком логічно - допомагаючі окупанту нехай допоможуть і українським бійцям. Плату з осіб що постійно проживають в Криму і не втратили громадянства або мають близьких родичів не утримувати (за умови надання доказів).

Для улучшения безопасности и комфорта граждан, обновления парка требуем:
1)Выпустить проездные пополняемые карточки предоплаты с штрих кодом или QR (как бонусная карточка в магазине)
2)В транспорте установить лазерный, оптический (камера), магнитный считыватель (как на кассах в магазине)
3)Связать карточку с номером телефона, и просто с экрана телефона штрих код считывать можно (для уменьшения возможности грабежа, потери и подведения статистики расходов)
4)Статистику можно отправлять как в он-лай режиме во время движения, так и в конце смены, так как гарантированная предоплата карточки покроет возможность превышения пользования услугой проезда.
5)Согласно статистики оплаты, предоплаты и навигации строить и оптимизировать маршруты.
6)Предоплату пустить на развитие экологичного городского транспорта!

Звертаюсь до народних депутатів України з проханням внесенням змін до Закону України «Про громадянство України» і підтриманням наступних трьох пунктів петиції:

1. Редагувати пункт ч.1. ст.19 Закону України «Про громадянство України», зокрема, внести зміни щодо обставини припинення громадянства України у випадку добровільного набуття громадянином України громадянства іншої держави, а саме анулювання даної підстави як такої, що несе за собою втрати громадянства України.

2. Залишити актуальним ч.1. ст. 2 Закону України «Про громадянство України»: "...якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України...", водночас застосовувати при біпатризмі принцип визначення ефективного громадянства, зокрема, врегулювати питання множинного громадянства за допомогою окремих міжнародних договорів. Дані договори, спрямовані на взаємне визнання права громадян на подвійне громадянство та врегулювання питань, що при цьому виникають, укладаються між зацікавленими державами. З однієї сторони суб'єктом договору виступала б Україна, з іншої— Румунія, Угорщина, Словацька Республіка, Республіка Польща та Держава Ізраїль, як ряд держав, що, по-перше, на внутрішньому законодавчому рівні підтримують правові аспекти біпатризму, а, по-друге, володіють найбільш чисельними групами громадян України, які у міжнародному правовому статусі числяться як біпатриди і володіють, відповідно, громадняствами двох вищезгаданих країн.

3. Скасувати принцип єдиного громадянства згідно ч.1. ст. 2 Закону України «Про громадянство України», а ч.4. даної статті: ''визнання права громадянина України на зміну громадянства'' замінити на ''визнання права громадянина України на множинне громадянство'', таким чином скасовуючи паралельно і необхідність подання декларації про відмову від іноземного громадянства для іноземців. Проблеми, що, теоретично, виникли б внаслідок даної зміни до Закону України «Про громадянство України», зокрема, і щодо правового статусу біпатридів та визначення їх особистого статуту як фізичної особи (lex patriae), розв'язувались б за допомогою прийняття і дії відповідних двосторонніх міжнародних договорів між Україною та державами, зазначеними вище в пункті 2 даної петиції.

Необхідно законодавчо визначити мінімальну оплату за ГОДИНУ роботи(3-4-5 баксів в годину), а не 3200 гривень за місяць, тоді наші феодали будуть замислюватись чим зайняти робітника, щоб і собі заробити і закон виконати. А то мотивації ні в робітників ні в роботодавців немає. Вони платять за трудодень -- 150-200 грн, і їх це влаштовує, бо це не спонукає їх шукати нові замовлення та робітники працюють як за "трудодень."

Волонтери України, які в найтяжчий для країни час стали на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України поряд з бійцями Збройних Сил України, добровольчими формуваннями та здійснювали забезпечення останніх необхідними засобами боротьби з агресією російської федерації допомагали не маючі на меті отримання будь-яких статусів, нагород чи премій.
Статус учасника бойових дій для волонтера не відповідає змісту волонтерської діяльності, нашим цілям та напрямкам роботи.
В той час, коли статус учасника бойових дій й досі не можуть отримати добровольці, які приймали участь у бойових діях та захистили Україну в перші роки війни, питання статусу учасника бойових дій для волонтера є не актуальним.
Введення зазначеного статусу призведе зростання маніпуляцій зі статусом, збільшення корупції, розкрадання державних коштів та майна, знецінення самого статусу.
Ми вважаємо зазначену депутатську ініціативу неактуальною, популістською та такою, що знецінює діяльність волонтерів і вклад справжніх захисників Батьківщини у захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України тому просимо НЕ підтримувати ЗП №4192 від 10.03.2016р та введення його у дію.

Я не розумію це санкції проти Росії чи України....
Потрібно відмінити закон про заборону соц.мереж ВКОНТАКТЕ,ОДНОКЛАССНИКИ та сервісів ЯНДЕКС!

Заборонити будь-які спроби обмежити доступ громадян України та іноземних громадян, які перебувають на території України доступу до будь-яких Інтернет-ресурсів.

В Україні повинен бути Кодекс Законів про Військову Агресію
В якому, серед іншого, буде викладено, що під час агресії проти України автоматично починають діяти закони які описують вживання та використання всього що пов'язане з країною агресором. З країною агресором пов'язані такі речі як, наприклад,
- мова,
- символіка,
- ЗМІ,
- навчання,
- товари,
- громадянство,
- режим перетину кордону,
- культурний контент
тощо.
Якщо країна перестає вважатись агресором, всі вказані заборони автоматично знімаються.
Не грає ролі, яка саме країна зробить напад. Достатньо буде одним рішенням признати її агресором і весь комплекс заходів автоматично включається проти неї.
Таке чітке розмежування знімає всяку штучну напругу між "цензурою" та " адекватною протидією агресору".
Під час війни не має нічого страшного в цензурі яка стосується агресора.

Відповідно до Указу Президента України №133/2017 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", на території України введено санкції щодо ряду російських компаній.

Ці санкції виключають можливість легального використання програмних продуктів, які підпали під обмеження. Водночас інфраструктура багатьох підприємств України залежить від програмних продуктів російського виробництва, включаючи ПЗ для бухгалтерського обліку.

З метою запобігання збиткам українських підприємств, та з метою покращення економічної та політичної підтримки санкцій проти РФ з боку населення України, прошу **декриміналізувати** неліцензійне (піратське) використання програмного забезпечення походженням з Російської Федерації упродовж строку дії санкцій та вважати таке ПЗ «трофейним».

Добробут України та її громадян визначається розміром ВВП (валового внутрішнього продукту).
За рахунок чого ВВП України може зрости, якщо більша частина її громадян позбавлена засобів виробництва?
В процесі приватизації державної власності був порушений конституційний принцип рівності громадян: міські жителі були позбавлені можливості приватизовувати землю.
Громадяни України - жителі сільської місцевості мали право приватизовувати 2 об'єкти: державні підприємства і землю.
Громадяни України - жителі міст мали право приватизувати 1 обєкт - державні підприємства.
Можна, звичайно, заперечити, що замість землі міським жителям було надано право приватизовувати житло.
Проте, по-перше, житло - не є зхасобом виробництва, а є необхідною умовою існування людини.
По-друге, сільські жителі житлом на праві власності вже були забезпечені.
По-третє, земля, на яку могли б претендувати жителі міста, не була надана селянам, а залишилася в держвласності.
Пропонує: внести зміни в законодавство України про приватизацію землі, та надати жителям міст право на приватизацію землі нарівні з жителями сільської місцевості.

У засобах масової інформації була поширена новина про заборону георгієвської (гвардійської) стрічки на рівні закону. До Верховної Ради України був внесений законопроект № 2987 від 02.06.2015 року про внесення доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки. За цим проектом пропонується ввести відповідальність за виготовлення, публічне використання, демонстрації або носіння георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення.
Ми, що нижче підписалися, виступаємо проти прийняття такого закону, бо сама по собі стрічка не є і не може слугувати підставою для звинувачень особи в будь-яких правопорушеннях, а також не підпадає під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Окремо звертаємо увагу, що наслідком прийняття такого закону буде, наприклад, носіння одягу кольорів георгієвської (гвардійської) стрічки, тобто без її фактичного зображення, але із натяком на неї. Заборона носіння цього одягу або кольорів схожих на георгієвську (гвардійську) стрічку, переслідування таких осіб і засудження цього є абсурдним та порушує всі мислимі і не мислимі права та свободи людини.
З метою поповнення державного бюджету України, пропонуємо накладати штрафи за публікацію проектів законів чи інших нормативних актів, які збурюють суспільство, чи є такими, які посягають на основоположні права і свободи людини і громадянина.
Також, просимо провести роз'яснювальну роботу серед народних депутатів на тему прав і свобод людини і, з метою уникнення нісенітниць у майбутньому, просимо ввести порядок попередньої перевірки проектів нормативних актів на предмет відповідності Конституції та законів України перед їх публікацією для всього загалу.
Окремо, просимо провести роз'яснювальну роботу із автором вищевказаного законопроекту паном Геращенко Антоном Юрійовичем на предмет того, що засудженню і переслідуванню в порядку закону підлягають особи, які вчинили чи готуються вчинити злочин (правопорушення) проти держави чи інше, а не факт носіння якоїсь стрічки без умислу чи інших дії (бездіяльності), які містять ознаки правопорушення. Злочин може бути вчинений і під прапором України!

Шановні українці, прошу підтримати петицію до коаліції депутатів і фракцій ВРУ, щодо затвердження програми уряду направленої на реалізацію прав громадян пенсійного віку, які в силу зовнішніх обставин опинились на окупованій території Донбасу і не можуть самостійно виїхати звідти.
Держпрограма має передбачити залучення переселенців, для доставки пенсійних виплати даній категорії осіб, у разі наміру цих осіб виїхати на постійне проживати на вільну Україну, допомогти з переїздом в межах укладених договорів догляду та видачу ваучерів на придбання житла в сільській місцевості немічним пенсіонерам.
Для реалізації програми залучити на умовах співфінансування з компаніями податковими боржники з якими укладатимуться мирові угоди про списання частини податкового боргу.