Пишу своїми словами. Часто спостерігаю, як пішоходи перебігають дорогу де їм треба, а діти на велосипедах чи самокатах колесами на проїжджій частині їздять від бордюра до бордюра. В результаті, якщо в трансортній пригоді задіяне авто, то винуватий переважно водій. Хоча він просто не встиг відреагувати.
Мета - створити максимальну безпеку на дорогах між всіма учасниками дорожнього руху будь де в країні.
Пропоную таке: ввести обов'язкові заняття з вивчення правил дорожнього руху всіма верствами населення - від дітей в садочках до пенсіонерів. В кінці обов'зковий екзамен з сертифікатом в Дії.
Пропоную це реалізувати через залучення
садочків, шкіл і вузів для вивчення та іспитів молодшого населення, органів управління в містах і селах, автошколи, Нацполіцію для всіх загалом.
Наприклад, школа: перший семестр теоретичні заняття хоча б двічі на тиждень, другий семестр - практичні зі здачею екзамену вкінці. Такі уроки може проводити вчитель з автошколи. В селах таке навчання для дорослих можна організувати в сільрадах. Також в інтернеті можна створити навчальну платформу для пішоходів і дітей
На сайті https://eq.hsc.gov.ua створити, наприклад, Кабінет пішохода для дорослих і Майбутній водій для діток, де б були результати здачі екзамену з ПДР.
Треба аби всі знали ПДР, бо їж вивчають лише ті, хто їздить автомобілями.

Петиція про внесення змін до податкового законодавства України

Ми, громадяни України, звертаємося до Верховної Ради України з проханням розглянути та прийняти законопроєкт про скасування податку на відпусткові для педагогів.

Існуючий податок на відпусткові для педагогів є додатковим фінансовим навантаженням на працівників освіти і несправедливо скорочує їхні доходи. Цей податок суперечить принципам справедливості і утяжлює фінансове становище педагогів, які відіграють ключову роль у освітній системі країни.

Ми пропонуємо:

Скасувати податок на відпусткові для педагогів відповідно до принципів справедливості та соціального захисту працюючих.

Забезпечити стабільність та збільшення доходів педагогів для підтримки та розвитку освітньої системи України.

Ми закликаємо Верховну Раду України вислухати наше прохання та прийняти необхідні законодавчі заходи в інтересах українських педагогів та освітньої сфери.

З повагою,

Кушнір Д.Г.
27.06.2024р

Проблема: багато державних органів надсилають паперові листи/документи громадянам рекомендованими листами Укрпоштою, однак не вказують в реквізитах отримувача його номер мобільного телефону (якщо він відомий державному органу). Через це громадяни можуть дізнатися про такі листи виключно, якщо їм особисто його вручить листоноша або надійде паперове сповіщення в поштову скриньку. Однак, непоодинокі випадки коли: такі документи губляться в процесі транспортування чи листоношами, не надходять паперові сповіщення про надходження, або сповіщення приходять, але вже пізно (коли відправлення повернуто відправнику).

Згідно з законодавством та нормативних актів, що стосуються певних державних органів (наприклад, податкова, ТЦК тощо) відправлення вважається належним чином врученим, навіть якщо документ не був вручений та поштовою службою в повідомленні про вручення зазначено причини невручення. Тобто де-юре діє презумпція винуватості громадянина за відправлення про які він навіть міг і не здогадуватись, або які загубила, чи не повідомила сповіщенням, Укрпошта. Те що громадянину не було оповіщення, у такому випадку, неможливо довести (наприклад, як довести, що листоноша не доставив сповіщення чи доставив його невчасно).

Пропозиція:
1. Якщо в державного органу є е-кабінет — зобов'язати дублювати такі документи/листи в ньому.
2. Якщо державному органу відома email адреса громадянина (до речі він автоматично передається при авторизації через BankId) — зобов'язати дублювати такі документи/листи на неї.
3. Якщо державному органу відомий мобільний номер телефону громадянина зобов'язати вказувати його в реквізитах отримувача відправлень Укрпоштою. До речі, він відомий багатьом: Податковій (з е-кабінету, декларацій, ЄДРПОУ тощо), ТЦК (після оновлення в Оберіг), МВС (з водійських прав), Пенсійному фонду (якщо вказано в е-кабінеті), МОЗ (в мед. декларації), Міграційній службі (при видачі паспорта), передається при авторизації через BankId на державних сайтах тощо.

Також, як добровільний варіант:
Реалізувати в Дії можливість самостійно громадянином вказати/змінити контактний мобільний номер телефону та email для комунікацій з державними органами. І такі контакти автоматично синхронізувати з іншими реєстрами.

Зобов'язати Укрпошту, якщо в реквізитах отримувача вказано мобільний номер телефону, а відправник державний орган:
1. Надсилати паперові сповіщення (як зараз).
2. Надсилати трекінговий номер отримувачу в СМС/повідомленнях в месенджер відразу при прийнятті відправлення від відправника.
3. Надсилати отримувачу в СМС/повідомленнях в месенджер про надходження відправлення.

Прошу народних депутатів обговорити в комітетах дане питання та розробити відповідні законодавчі зміни.

Шановні народні депутати України!

Ми закликаємо Верховну Раду України вжити негайних заходів для підтримки та стимулювання розвитку малих приватних електростанцій в Україні. Враховуючи поточну енергетичну кризу та гострий дефіцит в енергомережі, розвиток малих приватних електростанцій є важливим кроком для забезпечення сталого енергопостачання та зменшення залежності від централізованих джерел енергії.

Малі приватні електростанції можуть відігравати ключову роль у:

Підвищенні енергетичної безпеки та стабільності.
Створенні нових робочих місць у регіонах.
Зменшенні викидів парникових газів та сприянні боротьбі зі зміною клімату.
Підвищенні енергоефективності та використанні відновлюваних джерел енергії.
З огляду на вищезазначене, просимо:

Надати податкові пільги та фінансові стимули для будівництва та експлуатації малих приватних електростанцій.
Спрощення адміністративних процедур для отримання дозволів на будівництво та підключення до енергетичної мережі.
Забезпечення прозорої та справедливої системи тарифів на електроенергію для малих виробників.
Створення програм навчання та підтримки для підприємців, зацікавлених у розвитку малих електростанцій.
Регулювання процесу продажу електроенергії в мережу або постачальникам послуг, щоб забезпечити чесні умови для малих виробників електроенергії, включаючи встановлення справедливих закупівельних цін та спрощення процедур укладення договорів.
Надання митних пільг на імпорт обладнання для малих приватних електростанцій, що сприятиме зниженню витрат на їхнє створення та експлуатацію.
Упрощення та обов'язкове впровадження зрозумілої процедури продажу електроенергії, щоб малі виробники могли легко інтегруватися в енергетичну систему країни та сприяти її стабільності.
Підтримайте цю петицію та допоможіть зробити Україну енергетично незалежною та екологічно чистою країною!

Географічно Україна знаходиться у трьох часових поясах, тому неможливо встановити один правильний, який влаштовував би всіх жителів країни. При "літньому" часі жителі західних регіонів будуть вимушені їхати на роботу у темряві, при "зимовому" часі жителі східних регіонів будуть відчувати значні незручності через світанок о 3 годині ночі (через що і літня денна спека починатиметься раніше), а також у всіх жителів країни буде на годину раніше ставати темно влітку. Саме тому нашій країні і потрібен компроміс – переведення годинників. Це те рішення, яке об'єднує, адже враховує інтереси всіх.

Коли ми знаходимося в "літньому" часі, у нас такий же час як в Фінляндії, Литві, Латвії, Естонії, Румунії, Болгарії та Греції, годинник ми з ними також переводимо синхронно. Якщо ж Україна залишиться у зимовому часі без переведення годинників на "літній", то взимку у нас з ними буде однаковий час, а влітку буде різниця у годину (хоча вони географічно наші сусіди по часовим поясам) і наш час буде як, до прикладу, у Іспанії. Де знаходиться Україна і де Іспанія? В Харкові і Барселоні буде однаковий час, але у Харкові 22 червня світанок буде о 3:25 годині ночі, а в Барселоні о 6:18 ранку. І це в одному часовому поясі. Нонсенс. Світанок у таку годину ніяк не можна вважати природнім та зручним для сучасної людини.

"Зимовий" час можна вважати більш наближеним до астрономічного, але яка сучасна людина зараз живе по астрономічному часу? Чи встає переважна більшість людей зі світанком і чи лягає спати з заходом сонця? Ні. В сучасних реаліях та через появу електроенергії ритм життя людей змінився та змістився, ввечері люди ще ведуть активний спосіб життя.

Звідси ми переходимо до питання економії. Більшість бізнесів починає працювати о 9-10 годині ранку і працює до 18-19 години або навіть до 21-22 години, тобто чим раніше буде закінчуватися світловий день, тим більше електроенергії буде використовуватися адже люди будуть продовжувати свою діяльність до самого вечора. Чи можна вважати рішення встановити "зимовий" час для України на весь рік вигідним для економії електроенергії? Особливо у час її нестачі. Ні, не можна.

Враховуючи все вищезгадане, можна прийти до висновку, що найкращим компромісним рішенням, яке враховує інтереси як жителів заходу, так і сходу країни, це залишити перехід на "літній" та "зимовий" час. Так, перехід між часами може спричиняти незручності, але адаптація займає всього тиждень, а от рішення залишитися у одному часі спричинить незручності для половини країни аж на пів року.

Залишення переходу на "зимовий" та "літній час" враховує побажання та зручності жителів всіх регіонів України.

Шановна, Верховна Рада України! Шановні депутати Верховної Ради України! Шановний Міністр Освіти, Оксен Васильович!

За останній час наші діти пережили багато горя, пролили чимало сліз, деякі втратили рідних, домівки, друзів і все, що мали до війни. Щоденні тривоги, нічні підйоми, вже хронічний страх, переживання, гіркий біль за свої сім'ї, Україну й українців настільки їх виснажили, що навіть важко уявити! Але попри все це вони тримаються, співчувають іншим, допомагають нашим ЗСУ і плекають в серці надію на краще майбутнє. Вони, на превеликий жаль, адаптувалися до всього, навіть до навчання в бомбосховищах!

Але держава повинна надати їм вибір, а не ускладнювати і без того сповнене стрессами життя! І держава може це зробити! Держава може зробити так, щоб діти насолоджувалися навчанням, а не повністю відбивати бажання щось творити, розвивати та йти за своєю мрією.
Зараз діти проживають нелегку трансформацію, потребують великої психологічної підтримки й реабілітації. Наше головне завдання допомагати їм у всьому! Допомагати , щоб вони відчували, що держава їх чує, що вони їй потрібні, що держава прислухається до них!

Тому звертаємося до Вас з великим проханням про внесення змін до структури національного мультипредметного тесту для учнів 11-х класів в 2024-2025 навчальному році.

У нас ще є час допомогти нашим дітям, але він спливає дуже швидко! На даний час це просто крик душі та можливість достукатися до держави! Ми вважаємо, що дана ініціатива сприятиме поліпшенню освітнього процесу та підготовці молодого покоління до майбутніх викликів.

Нам хотілося б запропонувати наступні зміни в структурі мультипредметного тесту:
1) два обов'язкові іспити: українська мова та Історія України (або англійська мова), які оцінюватимуть загальний рівень знань учнів;
2) можливість обрати один або два додаткові іспити зі списку предметів, які цікавлять саме учнів найбільше, які будуть необхідні їм при вступі до ВНЗ і виборі майбутньої професії.

Це дозволить учням глибше вивчати обрані предмети та демонструвати свої індивідуальні сильні сторони.
Такий підхід не лише сприятиме розвитку більш широкого спектру знань учнів, але й підтримає їхню мотивацію до навчання та вибору майбутньої кар'єри.

Ми віримо, що ваша підтримка даної ініціативи допоможе створити більш ефективну та сучасну систему оцінювання знань!

З повагою, батьки та учні, які закінчили 10 класи в 2024 році.

Ми, громадян України, звертаємось до вас з проханням розглянути та підтримати ініціативу щодо створення проекту, спрямованого на надання психологічної допомоги українським військовослужбовцям, особливо тим, хто перебуває на передовій. Проект повинен передбачати безкоштовну доступність цієї послуги для наших воїнів у потрібний для них час.

Оскільки Україна вже другий рік протистоїть агресору, ми вважаємо, що наші військовослужбовці, які щодня ризикують своїм життям за мир і безпеку нашої країни, заслуговують на належну психологічну підтримку. Страшно уявити через що доводиться їм проходити кожен день, тому ми зобовʼязані піклуватися про них у відповідь.

Важливо підкреслити, що надання психологічної допомоги має бути добровільним. Тобто військовослужбовці мають мати можливість звертатися за допомогою у будь-який час, якщо вони відчувають таку потребу.

Пропонуємо реалізувати цю ідею через створення онлайн платформи аби обʼєднати кваліфікованих психологів та наших воїнів.

Дякуємо заздалегідь за реалізацію цієї ідеї.

З повагою,
Світлана Кратюк

Закон України про кримінальну відповідальність чиновників та посадовців усіх рівнів
Розділ I. Загальні положення
Стаття 1. Мета Закону
Цей Закон встановлює принципи, підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності чиновників та посадових осіб усіх рівнів, які порушують Конституцію України та інші нормативно-правові акти.
Стаття 2. Сфера застосування
1. Цей Закон поширюється на чиновників та посадових осіб всіх рівнів державної влади та місцевого самоврядування.
2. Положення цього Закону застосовуються до осіб, які займають посади на постійній, тимчасовій або контрактній основі.
Стаття 3. Основні принципи
1. Принцип законності.
2. Принцип невідворотності покарання.
3. Принцип рівності всіх перед законом.
4. Принцип прозорості та підзвітності.
Розділ II. Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності
Стаття 4. Порушення, що тягнуть за собою кримінальну відповідальність
1. Зловживання владою або службовим становищем.
2. Корупційні діяння, включаючи хабарництво.
3. Прийняття незаконних рішень, що порушують права і свободи громадян.
4. Привласнення або розтрата державного чи комунального майна.
5. Порушення правових норм щодо публічних закупівель.
Стаття 5. Види покарань
1. Позбавлення волі.
2. Штрафи.
3. Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
4. Конфіскація майна.
Розділ III. Процедура розслідування та притягнення до відповідальності
Стаття 6. Органи, уповноважені на розслідування
1. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
2. Державне бюро розслідувань (ДБР).
3. Прокуратура України.
Стаття 7. Порядок розслідування
1. Прийняття заяви про порушення.
2. Проведення перевірки та відкриття кримінальної справи.
3. Проведення слідчих дій та збирання доказів.
4. Висунення обвинувачення.
5. Передача справи до суду.
Стаття 8. Права та обов'язки підозрюваних
1. Право на захист.
2. Право на ознайомлення з матеріалами справи.
3. Обов'язок співпрацювати з органами слідства.
Розділ IV. Судовий розгляд та винесення вироку
Стаття 9. Порядок судового розгляду
1. Судовий розгляд кримінальних справ щодо чиновників та посадовців здійснюється судами загальної юрисдикції.
2. Справи розглядаються колегіально з обов'язковою участю народних засідателів.
Стаття 10. Винесення вироку
1. Вирок суду оголошується публічно.
2. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Стаття 11. Виконання вироку
1. Виконання вироку здійснюється відповідно до законодавства України.
2. Контроль за виконанням вироку здійснюють органи прокуратури та виконавчої служби.
Розділ V. Прикінцеві положення
Стаття 12. Набрання чинності
Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Стаття 13. Зміни та доповнення
Зміни та доповнення до цього Закону можуть вноситися лише шляхом ухвалення відповідного закону Верховною Радою України.
Цей Закон спрямований на забезпечення верховенства права, справедливості та прозорості в діяльності державних органів та їх посадових осіб.

Ми, нижчепідписані громадяни України, звертаємося до Вас із вимогою прирівняти корупцію та бездіяльність правоохоронних органів до зради Українського народу та відкрити другий фронт по боротьбі з корупцією шляхом запровадження антикорупційного стану. Корупція є однією з найбільших загроз для нашої держави, що підриває демократичні інститути, економічний розвиток та національну безпеку. Бездіяльність правоохоронних органів у боротьбі з корупцією лише посилює цю загрозу, сприяючи безкарності та недовіру громадян до державних інституцій.
Ми вимагаємо:
1. Прирівняння корупції та бездіяльності правоохоронних органів до зради Українського народу:
o Внести зміни до Кримінального кодексу України, визначивши корупцію та бездіяльність правоохоронних органів у боротьбі з нею як акт державної зради з відповідними юридичними наслідками.
o Встановити суворіші покарання для посадових осіб, які вчиняють корупційні злочини або проявляють бездіяльність у їх розслідуванні, включаючи довготривале ув'язнення та конфіскацію майна, здобутого корупційним шляхом.
2. Запровадження антикорупційного стану:
o Оголосити антикорупційний стан на рівні держави, що дозволить застосовувати надзвичайні заходи для боротьби з корупцією.
o Встановити жорсткі контрольні механізми для моніторингу діяльності державних службовців та посадових осіб.
o Створити спеціалізовані антикорупційні підрозділи, що діятимуть незалежно від існуючих правоохоронних органів та підкорятимуться безпосередньо Президенту або незалежній антикорупційній комісії.
3. Підвищення прозорості та підзвітності державних органів:
o Запровадити обов'язковий публічний доступ до інформації про діяльність державних установ та їх фінансові звіти.
o Впровадити систему електронного урядування, що забезпечить відкриті дані у сфері державних закупівель та контрактів.
4. Посилення незалежності антикорупційних органів:
o Забезпечити незалежність та належне фінансування антикорупційних органів, таких як НАБУ, САП та НАЗК. Внести зміни до Кримінального кодексу України та кримінальну відповідальність за бездіяльність антикорупційних органів.
o Створити незалежний судовий орган, спеціалізований на розгляді корупційних справ, який буде звільнений від політичного впливу.
5. Підтримка суспільного контролю та антикорупційної освіти:
o Впровадити освітні програми з антикорупційної культури в навчальних закладах.
o Підтримувати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на моніторинг діяльності державних органів та виявлення корупційних правопорушень.
6. Запровадження механізмів захисту викривачів корупції:
o Забезпечити законодавчий захист викривачів корупційних дій, включаючи гарантії анонімності та захисту від переслідувань.
Ми переконані, що ці заходи сприятимуть зміцненню правопорядку, підвищенню довіри громадян до державних інституцій та покращенню економічного стану нашої країни. Прирівняння корупції та бездіяльності правоохоронних органів до зради Українського народу та запровадження антикорупційного стану стане потужним сигналом про неприпустимість таких дій та рішучість держави в боротьбі з цим злом.

На сьогоднішній день триває судовий процес над Віталієм Куколем, мешканцем Сумщини, який на початку повномасштабного вторгнення виготовляв зброю для захисту рідного села від російських загарбників. Ситуації, коли свідомі громадяни своїми руками виготовляли зброю для відсічі збройної агресії, є непоодинокими, притягнення таких людей, які заслуговують на звання героїв, до кримінальної відповідальності є абсолютно неприпустимим.

Кримінальний кодекс України містить ст. 39 (крайня необхідність) та ч. 3 ст. 43-1 (особа не підлягає кримінальній відповідальності за застосування зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, та за пошкодження чи знищення у зв’язку з цим майна), проте жодна норма не містить прямого виключення відповідальності саме за виготовлення та зберігання зброї, що уможливлює притягнення до відповідальності справжніх борців за незалежність України, таких, як Віталій Куколь.

Прошу внести зміни до Кримінального кодексу України, якими буде прямо виключено кримінальну протиправність виготовлення та зберігання зброї для відсічі російської агресії, щоб жоден герой України не потрапив за грати за прагнення захистити Батьківщину.

Шановні депутати!
Звертаюся до Вас з пропозицією внести зміни до законодавства України, спрямовані на встановлення обмежень на виплати керівникам та співробітникам державних акціонерних товариств, державних підприємств та установ, підприємств інших форм державної власності на час воєнного стану.
Наразі, згідно з чинним законодавством, розмір зарплати, премій та інших виплат керівникам та співробітникам зазначених вище підприємств не регламентується. Це призводить до ситуації, що в умовах воєнного стану, коли значна частина українців втратила роботу та джерела доходу, керівництво державних підприємств може отримувати необґрунтовано високі зарплати та премії.
Вважаю, що в умовах воєнного стану необхідно встановити чіткі та справедливі обмеження на виплати керівникам та співробітникам державних підприємств.
Пропонуємо наступні зміни до законодавства:
Обмежити зарплати, премії та інші виплати керівникам та співробітникам державних акціонерних товариств, державних підприємств та установ, підприємств інших форм державної власності на час воєнного стану не вище зарплат Кабінету міністрів України.
Всі кошти, зекономлені внаслідок запропонованих обмежень, спрямувати на допомогу постраждалим від війни.
Впевнена, що запропоновані зміни сприятимуть соціальній справедливості, раціональному використанню бюджетних коштів та зміцненню обороноздатності країни.

Прийшов час всім правоохоронцям,включаючи патрульну поліцію, держслужбовцям, помічникам депутатів,пенсіонерам з числа військових і правоохоронців, які ще не служили протягом цієї війни, теж проявити свою державницьку позицію та піти послужити у Силах Оборони відповідно кваліфікації та військової спеціальності. Україна має провести ротацію добровольців та мобілізованих в перші дні повномасштабної агресії чоловіків та жінок, які вже проявили свій патриотизм та за покликом серця пішли боронити країну.
Наші захисники, які зараз перебувають в Силах Оборони, мають повернутися до своїх родин і відпочити, заспокоїти нерви та отримати час, щоб загоїлися рани. Ми впевнені, що вони займуть робочі місця згідно свого професійного досвіду та зможуть гідно замінити тих держслужбовців, бюджетників тощо, яких зараз треба мобілізувати.
Більше того, ми впевнені, що воїни, які на своїх плечах несли тяготи та жахи війни, зможуть скоріше налагодити порядок в установах та відомствах, розуміючи, якою дорогою ціною досягнута ця можливість реформувати країну, наблизити її до стандартів Європейського Союзу. Про саме такі результати аналогічних ротацій свідчить досвід Ізраїля, Франції тощо.
Будь ласка, терміново внесіть як першочерговий законопроект про демобілізацію та приорітетний прийом на роботу в державні та правоохоронні органи України осіб, які брали участь в Силах Оборони з 24 лютого 2022 року.
Прийміть це рішення.
Суть звернення:
Просимо внести для першочергового розгляду законопроєкт про негайний призов до Сил Оборони України правоохоронців, держслужбовців, помічників депутатів, пенсіонерів з числа військовим і внутрішніх справ не менше 50%,та про приорітетний прийом на роботу в державні установи, комунальні підприємства та правоохоронні органи України осіб, які звільнені з підрозділів Сил Оборони після початку повномасштабної російської агресії.

Просимо терміново розробити порядок переведення чоловіків до 25 років, які раніше були обмежено придатними і після проходження повторного огляду будуть визнані придатними, з обліку військовозобов'язаних на облік призовників.
Громадяни до 25 років, стосовно яких при приписці до призовних дільниць згідно з абзацом п'ятим частини десятої статті 14 старої редакції Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” було прийняте рішення “непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов’язаних”, були взяті на військовий облік військовозобов'язаних згідно п. 1 старої редакції статті 37 цього Закону, як звільнені від призову на строкову військову службу.
З вищевказаного абзацу п'ятого частини десятої статті 14 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” було вилучено слова “в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов’язаних” згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” від 21.03.2024 р.
Також Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” від 11.04.2024 р. вищевказану статтю 37 було викладено в новій редакції.
Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” вищезазначені громадяни підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Більшість з них після проходження огляду будуть визнані придатними до військової служби.
В п. 1 оновленої ст. 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” вказано, що громадяни, придатні до військової служби, віком до 25 років підлягають взяттю на військовий облік призовників. Також зазначених громадян немає в переліку тих, хто підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних.
Отже, просимо терміново розробити порядок зняття таких громадян з обліку військовозобов’язаних і взяття на облік призовників.
Також просимо заборонити мобілізувати без їхньої згоди вищевказаних громадян, в той час, поки розробляється порядок переведення їх на облік призовників.

Від особистого імені,та імені громадян України,які поставили свій підпис під моєю петицією,та підтримують її зміст,вимагаю:
Звільнити Данила Олександровича Гетьманцева з посади голови комітету ВР з питань фінансів,податкової і митної політики за корупційну,антинародну і антидержавну діяльність,та створити парламентську комісію з питань розслідування корупційної,антидержавної і антинародної діяльності Данила Олександровича Гетьманцева,на посаді голови комітету ВР з питань фінансів,податкової і митної політики!
Акцентую увагу на тому,що Данило Олександрович Гетьманцев,та його безпосередня діяльність на посаді голови комітету ВР з питань фінансів,податкової і митної політики являються небезпечним для економічної безпеки України,через тісні зв'язки останнього і багаторічну співпрацю з державним зрадником України - Володимиров Сівковичем і його найближчим оточенням!
Також діяльність Данила Олександровича Гетьманцева на займаній ним вищевказаній посаді спричиняла неодноразові протести представників малого і середнього бізнесу,та направлена на фактичне знищення середнього класу,підриває довіру громадян України до законодавчої влади,знищує малий і середній бізнес в Україні в час,коли його потрібно активно розвивати шляхом субсидування,та створення механізмів податкової лояльності!

Ми, Асоціація «Український екологічний альянс» - всеукраїнське об’єднання підприємств сфери управління відходами, в особі Директора Асоціації Барінова Максима Олександровича, звертаємося з метою вирішення нагального питання, яке постало не лише перед учасниками Асоціації, але й перед тисячами інших суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність зі збирання та оброблення побутових відходів в Україні в цей складний період.
Вказана галузь є критично важливою для нашої держави та відноситься до сфери житлово-комунальних послуг, що віднайшло відображення і в цілій низці нормативно-правових актів, відповідно до яких заборонено під час воєнного стану в Україні призупиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг населенню навіть за умови, якщо вказані послуги не оплачуються або оплачуються не вчасно чи не в повному обсязі.
Підприємства, що входять до складу Асоціації «Український екологічний альянс» надають послуги зі збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів. Це безпосередньо пов’язано з екологічною безпекою, санітарно-епідеміологічним благополуччям населення в містах, селищах та селах України. Надання цих послуг є фізично важкою працею, (завантаження/пересування контейнерів), що виконуються часто в нічні години для уникнення ускладнень трафіку та вимагає спеціальних навичок керування спецтранспортом у межах населених пунктів (20-30-тонними сміттєвозами) та їх технічного обслуговування.
Однак, надання цих послуг може бути повністю унеможливлене через наступні причини:
1. Персонал підприємств переважно складається з чоловіків призовного віку. Ці працівники є водіями вантажівок, операторами спеціальних маніпуляторів, працівниками звалищ або полігонів, або тими, хто пройшов спеціальне навчання в сфері управління відходами та не можуть бути заміненими працівниками з інших галузей. Від їх роботи залежить ефективність у очищенні міст, селищ та сіл від відходів.
2. Мобілізація цих працівників призведе до занепаду сфери управління відходами в Україні. Якщо вказані працівники будуть мобілізовані, без огляду на досить значну роль, яку їх праця відіграє для нашої держави, то фактично сфера управління відходами в Україні занепаде настільки, що прийде в стан, який існує наразі лише в декількох найбільш недорозвинених країнах світу.
Вам відомо, що наша країна залишається одним із європейських “лідерів” за кількістю відходів: 6 тисяч легальних сміттєзвалищ і полігонів загальною площею більш ніж 9 тисяч гектарів і щорічне утворення десяти мільйонів тонн сміття в населених пунктах - ось, що ми маємо на сьогодні. Цю навалу сміття стримують як раз підприємства галузі управління відходами та задіяні ними виробничі ресурси і людський капітал, що не дають вищевказаним показникам щодо відходів перетнути критичну для України межу.
Якщо ці підприємства перестануть функціонувати через мобілізацію працівників, це спричинить ніщо інше як системний колапс в сфері управління відходами на всій території України, що в кінці-кінців призведе до виникнення цілої низки проблем загальнодержавного значення, до погіршення епідеміологічних ситуацій, зруйнує вщент зачатки системи управління та рециклінгу відходів, будувати яку Україна тільки розпочала, виконуючи взяті на себе перед Європейським союзом зобов’язання.
Проаналізувавши законодавство України, що стосується мобілізації, підзаконні нормативно-правові акти щодо визнання підприємств критично важливими для економіки країни в особливий період та бронювання їх працівників, нажаль, ми дійшли висновку про його недосконалість, а саме, що прописуючи ті чи інші норми законодавець досить часто, не враховує реальної картини та обставин щодо певних сфер та галузей економіки, не розуміє особливостей та специфіки їх функціонування.
Так, наприклад, спеціальний Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» взагалі не містить жодних норм, відповідно до яких надавалася б відстрочка працівникам підприємств, що здійснюють свою діяльність у сфері управління відходами.
Хоча, вказаним Законом як раз і передбачено, що під час воєнного стану населення нашої держави повинно безперебійно та нормовано забезпечуватися продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв’язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами.
Однак, нам не зрозуміло, яким чином вказані комунальні послуги, до яких відносяться і послуги з управління побутовими відходами, будуть надаватися безперебійно та нормовано, якщо підприємства галузі просто не зможуть їх надавати через те, що їх персонал було мобілізовано.
Дефіцит вказаних працівників призведе, як ми про це зазначили вище, до виникнення нових проблем в нашій країні, для розв’язання яких будуть потрібні величезні матеріальні та трудові затрати, яких наша економіка може просто не витримати.
З огляду на це, просимо внести зміни до чинного законодавства України, що регулює питання мобілізації та передбачити в інших нормативно-правових актах положення про відстрочку для працівників підприємств, що здійснюють свою діяльність у сфері управління відходами.

Шановні народні обранці.
Прошу вас внести зміни до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» , конкретно у п 14, так як вимоги для отримання відстрочки від мобілізації для військово-зобов'язаних громадян ,які здійснюють догляд за особою з інвалідністю 1 групи і є родичами 2-го ступеня споріднення , порушують право цих осіб з інвалідністю мати гарантований та вписаний у висновок МСЕК постійний догляд і як наслідок- можливість жити повноцінно у родині на своїй житловій площі , а не в інтернаті.
У попередній редакції закону за особою з інвалідністю 1 групи догляд міг здійснювати будь-який близький родич(який міг і хотів то робити). Нагадаю вам, що особи з інвалідністю 1 групи, особливо - з дитинства , це особи з вкрай великою втратою здоров'я і можливості для повноцінного існування в суспільстві і вони потребують постійної сторонньої допомоги та догляду, про що всі мають запис у п.12 до акту огляду МСЕК, чого не мають особи з інвалідністю 2 -ї групи . Це означає, що потребу у догляді за особами 2-ї групи визначають ЛКК і він не є постійним. У попередній редакції ці групи було рознесено , так як потреба у догляді у них різна і ,як правило, особи з 2 групою інвалідності мають у житті значно більше шансів на повноцінне життя, на створення сім'ї, мати шлюбного партнера та дітей, що практично неможливо для осіб з 1 групою інвалідності. Тому виходить, що особи з 1-ю групою інвалідності практично не мають родичів 1 ступеня споріднення (подружжя чи дітей),які б могли їх доглядати, а з віком їх батьки стають пенсіонерами (непрацездатними) і не зобов'язані їх утримувати. Цей обов'язок на батьків покладається Ст.198 Сімейного Кодексу лише за умови, що батьки можуть надати таку допомогу. Але ж є ще й стаття 202 того ж кодексу, яка зобов'язує утримувати непрацездатних батьків повнолітніми дітьми і там нічого не вказано, що ці діти можуть бути такими ж непрацездатними ,як і їх батьки і не матимуть можливості утримувати своїх батьків.
В жодному законі України немає посилання на те, хто і на яких підставах мусить здійснювати догляд за особою з інвалідністю 1 групи(який є безумовними у даному ви падку, так як вписаний у висновок МСЕК). Бо утримання і догляд не є синонімічними поняттями. Утримання передбачає надання матеріальної допомоги на забезпечення базових потреб, а догляд- сукупність соціальних послуг, спрямованих на соціально-побутову допомогу та підтримку, захист і забезпечення життєдіяльності особи з інвалідністю (ст.1 ЗУ "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні").
Оскільки догляд- це соціальна послуга(тобто- праця), то здійснювати його можуть родичі ,які спільно проживають, пов'язані спільним побутом та мають взаємні права і обов'язки(п.6 ст.13 ЗУ "Про соціальні послуги"), а особа з інвалідністю 1 групи як отримувач догляду має право на вільний вибір надавача такої послуги(п.5 ст.12 вищезгаданого закону).До того ж, доглядальник має отримувати компенсацію за здійснення догляду(п.7 ст.13) та отримує соціальне страхування,якщо він (вона) є працездатною особою.
Шановні депутати дійшли до того, що примушують непрацездатних батьків(пенсіонерів по віку) догдядати за своєю такою ж непрацездатною дорослою дитиною- особою з інвалідністю 1 групи. Тобто, депутати вчинили дискримінацію серед непрацездатних осіб, де осіб пенсійного віку визнали «більш працездатними», ніж особі з будь-якою групою інвалідності, хоча за постановою №1317 ст.27 п.п 8,13,15 особам практично всіх груп передбачена можливість працювати!
Відповідно до п.9,п.11,п.12 ст 23 ЗУ « Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» право на відстрочку надається особам, у кого хвора дружина чи вона особа з інвалідністю 1 чи 2 групи , та навіть і 3 групи і при тому їм не ставиться умова наявності інших невійськовозобов’язаних працездатних осіб того ж 1 ступеня споріднення(дорослих дітей чи батьків не пенсійного віку,які можуть здійснювати такий догляд)! Це лише вказує на ще одну допущену дискримінаційну вимогу, яка створює неможливість для осіб з 1 групою інвалідності отримати якісний догляд близького працездатного родича 2(3) ступеня споріднення за відсутності працездатних родичів 1 ступеня споріднення(що є цілком обґрунтованим з огляду на групу та практичну неможливість мати сім’ю, особливо для осіб з психічними розладами) у місці (домі)свого проживання і жити повноцінно з рідними в перспективі, а не в інтернаті.
Тому прошу вас, шановні обранці, виправити допущені в даних п.13 та п.14 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» помилку та дискримінацію осіб за непрацездатністю(пенсіонерів по віку чи інвалідності) і замінити слова(особами з інвалідністю, потребують постійного догляду) чи( якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я) на термін – є непрацездатними. З огляду вищезазначених обставин прошу повернути попередню редакцію цього пункту щодо догляду за особами з інвалідністю саме 1 групи, так як вони виявилися найбільш уразливими в даному випадку.

Прошу повернути так званий " Закон Савченко" до
обвинувачених та засуджених за всіма категоріями, крім зрадників країни, які знаходяться в слідчих ізоляторах та виправних колоніях.
З наступних підстав:
Слідчі судді,прокурори затягують з вироками на роки, навіть якщо людина не є винуватою, вона має просидіти у закритому камерному приміщенні декілька років аби довести свою невинуватість.
Стан слідчих ізоляторів та виправних колоній , умови утримання в них осіб, щодо яких відбувається слідство та суд, не відповідають санітарним вимогам. Стан перебування людей в слідчих ізоляторах України неодноразово ставав предметом розгляду у Європейському суді
з прав людини.
Також враховуючи ситуацію від 24 лютого 2022 року при повномасштабному вторгненні росії на територію України, обвинувачені та засуджені не мають можливості при загрозах ракетного обстрілу ховатись в бомбосховищах, а тому в будь яку мить, знаходячись під слідством їхнє життя в небезпеці,наслідки чого
можлива смерть або поранення.
На жаль, люди, які прийшли із місць позбавлення волі, вони втрачають соціальний звʼязок із суспільством. Конституцією заборонено змінювати закони, які погіршують правовий стан людини,а обвинувачені / засуджені це також люди.
Також є приклад нещодавньої ситуації у Криворозькій виправній колонії №80 де ув’язнені вчинили самогубства. Як передає Укрінформ, про це Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив у Телеграмі.
Зазначається, що наприкінці квітня до Офісу омбудсмана від представників громадських організацій надійшла інформація про ймовірні порушення в колонії.
Спільно з представниками громадськості був здійснений візит до цієї установи та до медичної частини №80 філії Центру охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби у Дніпропетровській та Донецькій областях.

Під час візиту група національного превентивного механізму вивчила законність проведення 25 квітня обшуків, обставини вчинення засудженими самогубств, що сталися 26 й 27 квітня, організацію роботи колонії та медчастини.
У результаті перевірки встановлені, зокрема, факти жорстокого поводження із засудженими під час проведення обшуків: ненадання можливості відвідати вбиральню, перебування без руху близько чотирьох годин у положенні лежачи на бетонній підлозі.
Також виявлені факти дискримінацій і стигматизації осіб, які відбувають покарання в установі, порушення права на гідні умови тримання (стаття 25 Загальної декларації прав людини) та права на працю засуджених і захист від експлуатації.Під час відвідування медичної частини встановлене порушення ще низки прав, а саме:
• права засуджених та ув’язнених на охорону здоров’я й одержання медичної допомоги;
• прав осіб, які страждають на психічні розлади (поміщення до палати-ізолятора без призначення та контролю лікаря-психіатра);
• прав засуджених, які потребують проведення планового хірургічного втручання через відсутність належних умов;
• права на таємницю про стан здоров’я (наявність у медчастині камер відеоспостереження, зокрема у палаті-ізоляторі, маніпуляційній та кабінетах лікарів). Додатковим покаранням, яке застосовується до в’язнів, які перебувають в камерах дисциплінарного ізолятора, є зачинення на замок відкидних ліжок, внаслідок чого засуджені позбавлені можливості лежати протягом дня.
Встановлено порушення права на належні умови тримання. Деякі приміщення камерного тиру потребують проведення ремонтних робіт, як і камери дисциплінарного ізолятора.
В’язні не володіють інформацією стосовно можливості отримання безоплатної правової допомоги. Також засуджені не повідомлені про проведення онлайн-прийому громадян як представниками Уповноваженого, так і працівниками центрів з надання безоплатної правової допомоги. На такі прийоми адміністрацією відбираються окремі засуджені.
Також наголошую про іншу підставу:
Жорстоке поводження з засудженими.Засуджені скаржилися та будуть скаржитись на системні побори, погану соціально-виховну роботу, необгрунтовані догани, зневажливе ставлення з боку адміністрації тощо. Через заколот більшість засуджених засмучені і бояться переведення до інших колоній. Арештанти, які перебувають у локальних ділянках, недостатньо забезпечені питною (кип'яченою) водою, її роздача відбувається раз на день - вранці, а ті, які перебувають у медчастині, вживають воду прямо з-під крана.
Крім того, погано освітлені коридори і сходи, ряд приміщень не використовуються, в тому числі виробнича зона. санітарний стан санвузлів на локальних ділянках і в приміщенні медичної частини незадовільний. Перегородки і двері в туалетах не забезпечують достатнього рівня приватності, а іноді відсутні. Душові кімнати не обладнані кабінками.Не проводиться замісна терапія для наркозалежних, незважаючи на наявність у медчастині ліків, засуджені поскаржилися на ненадання медпрепаратів – знеболювальних і протизапальних засобів ненаркотического ряду та ін.
Стоматологічна допомога надається штатним стоматологом 2 рази на тиждень, втім, за словами засуджених, лікування надається лише хірургічне - видалення зубів.
Крім того, ремонт у житлових приміщеннях роблять самі засуджені за свої кошти, приміщення загального користування без ознак навіть косметичного ремонту та ін.Якщо у засудженого немає родичів,немає власних коштів,то він буде весь свій строк покарання проводити в жахливих умовах.
З огляду на вищевказану інформацію,прошу повернути так званий «Закон Савченко»зараховувати один день за два попереднього увʼязнення.

Зветаємось до Вас ,Голови Верховної Ради України та до Всіх Народних Депутатів!
З метою забезпечення функціонування Державної служби України з надзвичайних ситуацій на належному рівні, повноцінної реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, звертаємося до Вас по причині зняття бронювання та мобілізації рятувальників - особового складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі- працівники ДСНС), оперативно-рятувальної служби та інших працівників цивільного захисту.

На даний момент бронювання з частини працівників ДСНС фактично зняте!
Міністерством економіки України запропоновано у проекті постанови КМУ, військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в органах ДСНС, підлягатимуть бронюванню в обсягах не більше ніж 50 відсотків станом на 18 травня 2024 р., що суперечитиме п.п. 2 п. 1 ст. 25 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», від 18 травня 2024 року.

Цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення,територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Враховуючи викладене, реалізація такої функції держави як цивільний захист є надзвичайно важливою під час воєнного часу.

ДСНС ЗДІЙСНЮЄ ВАЖЛИВУ МІСІЮ В ТИЛУ!
Здійснюють превентивні заходи у сфері техногенної та пожежної безпеки, та
поряд з цим, ризикують своїм життям щоразу при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а особливо під час воєнного стану в країні. Їх робота важлива тут! Це хлопці та дівчата, які навчалися захищати громадян країни, а також наших менших братів від вогню та інших надзвичайних ситуацій.

Працівники ДСНС здійснюють гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоровʼя та власності; А ТАКОЖ ВИКОНАННЯ У ВОЄННИЙ ЧАС НОРМ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА [ст. 7, ч. 1, п. 1, Кодексу цивільного захисту України,ст. 19 Закону України "Про оборону України" від 04.04.2024 року]. А також гарантує інші принципи здійснення цивільного захисту!

Щоб українці були впевнені у можливості реалізації своїх прав як громадян, були захищені від надзвичайних ситуацій та наслідків тероризму з боку країни агресора, ми повинні надати їм можливість та забезпечити право виконувати свої обовʼязки та функції у повному обсязі необхідно на законодавчому рівні закріпити
норму щодо стовідсоткового бронювання особового складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на період мобілізації та на воєнний час.

Питання визначення придатності особи до військової служби у мирний та воєнний час регулюється Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі - Наказ).
І відповідно до цього Наказу приймається рішення щодо придатності чи не придатності особи до військової служби у воєнний час, у тому числі і для людей з синдромом Дауна.
Стаття 74 Додатку 1 до Наказу Вроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення (Q00-Q99), їх наслідки містить код Q90 синдром Дауна (згідно Національного класифікатора України «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я» НК 025:2021 від 2021р.) .
Стаття 74 зазначає:
а) зі значними порушеннями функцій - Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;
б ) з помірними порушеннями функцій - Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.
в) з незначними порушеннями функцій; за наявності об’єктивних даних без порушень функцій - Придатні.
Для визначення які саме діагнози відносяться до пункту «а», «б» чи «в» звертаються до Додатку 2 - ПОЯСНЕННЯ щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Синдромом Дауна не зазначено у жодному. Тому для визначення переходять до інших статей.
Звертаємо Вашу увагу на те, що усі особи з синдромом Дауна мають порушення розумового розвитку. Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб (далі МКХ) розумова відсталість F70-F79 може бути: легкого, помірного, тяжкого ступеня, глибока розумова відсталість, інші форми розумової відсталості.
Для з’ясування міри порушення функцій, лікарі ВЛК звертаються до статті 19 Додатку 1 Наказу. Роз’яснення, які зазначені у ст.19 Розумова відсталість F70-F79 (легкого, помірного, тяжкого ступеня, глибока розумова відсталість, інші форми розумової відсталості):
а) глибока та тяжка розумова відсталість, розумова відсталість помірного ступеня - Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку
б) розумова відсталість легкого ступеня - Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.
Додаток 1 до Наказу містить розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві.
Якщо зауважити роз’яснення відповідно до МКХ 10, то:
F70 Розумова відсталість легкого ступеня – у дорослих, ментальний вік на рівні 9-12 років;
F71 Розумова відсталість помірного ступеня - у дорослих, ментальний вік на рівні 6-9 років.
Зазначена інформація вказує на те, що люди із синдромом Дауна, як і з легкою розумовою відсталістю, так і з помірною, потребують постійної чи періодичної підтримки іншої особи у своїй життєдіяльності.
Також зазначаємо, що під час встановлення інвалідності у 18 років особам з синдромом Дауна визначається ступінь порушень функцій організму і як наслідок - обмеження життєдіяльності. В силу порушень така людина потребує постійної сторонньої допомоги для забезпечення своєї життєдіяльності: проживання, самообслуговування, спілкування, орієнтування, харчування, лікування, пересування, контролю своєї поведінки та інше. Особа може потребувати такої допомоги постійно чи періодично, але однозначно те, що така допомога потрібна кожного дня. Якщо мова йде про роботу - потрібна соціальна послуга супроводу на робочому місці. Навіть з такою послугою людей з синдромом Дауна в Україні працює одиниці. Водночас у військовий час присутність у складі персоналу військових частин людей з синдромом Дауна тільки послабить колектив, навіть в тилу. А саме це (необхідність супроводу іншими особами) ніяк не буде сприяти несенню військової служби та виконанню військових наказів.
Враховуючи особливості та стан здоров’я людей із синдромом Дауна, можна дійти висновку, що присутність у складі військових частин людей з синдромом Дауна не тільки будуть перешкодою для служби в армії а також може обтяжувати інших військовослужбовців.
Питання до статусу людей з синдромом Дауна в контексті Наказу було би вирішено однозначно за наявності у Додатку 2 до Наказу у розділі XVI, підрозділ 16.1, стаття 74, зміст пункту 1 доповнити словами «до пункту а) належить… синдром Дауна». Але серед перелічених хвороб та станів, які інтерпретуються як значне порушення функцій, синдрому Дауна наразі немає. Тому ВЛК при розгляді таких ситуацій послуговується нормами ст.19.
Виходячи з вищевикладеного звертаємося до Вас із проханням сприяти у вирішенні наступного питання: внесенні змін до Наказу 402 стосовно однозначного тлумачення та безумовного визначення щодо непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку осіб з синдромом Дауна, а саме - у Додатку 2 до Наказу , у розділі XVI, підрозділ 16.1. Стаття 74, зміст пункту 1 «до пункту а) належать…» доповнити «синдром Дауна».

ПРОТИ БУДІВНИЦТВА НОВИХ АТОМНИХ БЛОКІВ, ПРОТИ ПРОЄКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ №11146 «ПРО РОЗМІЩЕННЯ, ПРОЄКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВО ЕНЕРГОБЛОКІВ № 3 ТА № 4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АТОМНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ»”.