8 серпня 2015 року у силу вступив Закон № 596-VIII «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України стосовно удосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", яким було внесено ряд суттєвих нововведень в Кодекс України "Про адміністративні правопорушення" та Закон України "Про дорожній рух".

Зокрема, відповідно до змін, внесених ст. 265−2 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення", працівники Національної поліції мають право на тимчасове затримання транспортних засобів у разі, якщо водієм вчинені порушення, передбачені частиною третьої статті 122 ( у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху).

При цьому, відповідно до ст. 265-2 КоУАП, працівник Національної поліції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик за допомогою евакуатора у випадку, якщо розміщення затриманного засобу СУТТЄВО ПЕРЕШКОДЖАЄ ДОРОЖНЬОМУ РУХУ.

У цій же статті також зазначено, що у разі, якщо розміщення затриманого транспортного засобу СУТТЄВО НЕ ПЕРЕШКОДЖАЄ ДОРОЖНЬОМУ РУХУ, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.

Отже, для уникнення подвійного трактування вище зазначенної статті та приведення національного законодавства до європейских стандартів, необхідно розмежувати поняття "СУТТЄВЕ ПЕРЕШКОДЖАННЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ" та "НЕ СУТТЄВЕ ПЕРЕШКОДЖАННЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ" та законодавчо їх закріпити.

Через те, що це питання законодавчо не врегульоване, працівники Національної поліції односторонньо приймають рішення щодо тимчасового затримання транспортного засобу та доставлення його на спеціальний майданчик, керуючись суб'єктивною оцінкою ситуації. Це спричинило низку випадків безпідставної евакуації автомобілів у місті Києві та масову недовіру громадян до правоохоронних органів, а це не припустимо під час проведення ефективних реформ в Україні!

Враховуючи вищезазначене, ВИМАГАЄМО чіткого роз'яснення підстав для евакуації транспортних засобів та доставлення їх на спеціальні майданчики працівниками Національної поліції та якнайшвидшого закріплення на законодавчому рівні!

Прийняти у ВР законопроект о спрощенні розмитнення автотранспорту для некомерційного використання.
Суть законопроекту:
1. Дозволити громадянам України ввозити один раз за 3 роки легкові автомобілі для особистого використовування, з вартістю розмитнення - не дорожче ніж 500 євро.
2. Обмежити вік таких автомобілів - не більше 5 років, а також вартість - не більше 10000 євро.
Представлений законопроект дозволить поліпшити ситуацію на дорогах, позбавитись радянського автохламу, поліпшити екологію, а також буде сприяти прояву здорової ринкової КОНКУРЕНЦІЇ Українськими автовиробниками.

Абсолютно очевидним на даний момент, є безперспективність використання вуглецевих енергоносіїв. Світ невпинно рухається вперед, змінюється, модернізується, вдосконалюється. Вже зараз в Україні ми бачимо наслідки наших локальних та глобальних помилок! Щорічне надвикористання вуглецевих ресурсів сприяє поглибленню парникового ефекту, забрудненню українських міст, виведенню валюти з України та згубно впливає на здоров'я наших громадян. Чи хочемо ми й далі труїти себе нафтопродуктами?!
Альтернативою такому використанню можуть стати електромобілі. Адже доведено що навіть використовуючи "найбруднішу" електроенергію з ТЕС, викиди СО2 в повітря, менші більш ніж у 2 рази в порівнянні з двигунами внутрішнього згорання! А враховуючи використання відновлювальних джерел енерергії(ГЕС, СЕС, ВЕС) викиди зводяться до 0!
З метою зменшення викидів небезпечних газів, зменшення енергетичної залежності, витіканню валюти з України, сприяння створення українських електромобілів та розвитку їх конкурентоспроможності та для надання можливості ощадливим українцям придбати електромобіль. Пропоную висунути на порядок денний та прийняти у другому читані, наведенні нижче законопроекти:
* Проект Закону про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування ввезення та постачання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (Номер, дата реєстрації: 1912 від 02.02.2015)
* Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України" щодо скасування ввізного мита на електромобілі (Номер, дата реєстрації: 1674 від 28.12.2014)

У зв'язку із великою кількістю злочинів та адмінправопорушень, вчинених в стані алкогольного спяніння, спричинених легкодоступністю алкоголю та пива, зокрема для підлітків, пропоную законодавчо ЗАБОРОНИТИ продаж вищезазначених товарів в нічний час, а саме з 23:00 к.ч до 07:00 к.ч. в цілодобових магазинах, кафе, барах, ресторанах. Це нововведення сприятиме оздоровленню нації, зменшенню кількості побутових злочинів та злочинів вчинених з хуліганських мотивів, покращить ситуацію на вулицях міст і сіл.
За порушення підпрємцями даної заборони ввестни дуже високі штрафні санкціі.

Внаслідок незмінного на протязі січень 2013 р. – січень-вересень 2015 р. розміру прожиткового мінімуму (згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2015 рік») на рівні 2000 року - 1176,00 грн. (лише з 01.09.2015 р. – 1330,00 грн.), від’ємного рівня ВВП України (-19,3%) та зростання індексу інфляції до 124,9 %, рівень реальної гривні зменшився, майже, в три рази. З огляду на представлені показники, з січня 2014 по вересень 2015 років мінімальний розмір пенсії, від якого залежать 80% пенсіонерів України, серед яких багато ветеранів праці (стаж 35 і більше років), впав до розміру, який коливається в межах, що відповідає номіналу від 43 до 55 доларів.
Слід додати, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у державному бюджеті України на 2015 рік прем’єр-міністром України Яценюком Арсенієм Петровичем був закладений на рівні грудня 2012 року: з 01.01.2015 р. – 949,00 грн., і лише з 01.12.2015 р. мав збільшитися, аж, на 125 грн. Виключно, на підставі подання до адміністративного суду від громадського діяча та юриста Станіслава Батрина позову до КМУ про перегляд прожиткового мінімуму (від 22.07.2015 р.) мінімальна пенсія була збільшена не з 01.12 2015 р., а з 01.09.2015 року на ті самі 125 грн.!
Разом з тим, доход держбюджету, станом на червень-липень 2015 року, є найбільшим ніж в усі попередні роки і складає 244694,1-287923,5 млн. грн., відповідно. Крім того, доходи держбюджету України не були катастрофічними, за ці три роки, а в 2014 році були, навіть більшими (356957,7 млн.грн.), ніж у 2012 році (346054,0 млн.грн.) – дані фінансового порталу Міністерства фінансів України. Разом з тим, змінення прожиткового мінімуму, від якого залежать як заробітні плати, так і пенсії переважної кількості українських громадян, закладене зазначеними особами у бюджеті 2016 року, який узгоджений ними з МВФ, відбувається наступним чином: з 1.01.2016 по 1.05.2016 року – без змін!!!, і лише з 1.12.2016 року – збільшиться, аж на 166 грн.!
Отже, прем’єр-міністром України Яценюком Арсенієм Петровичем та міністром фінансів Яресько Наталією Іванівною не лише було проігноровано існування певних чинних документів України, якими регулюється в країні життєвий рівень українських громадян - ст.46,48,49 Конституції України, але й заборговано великі суми грошей народу України. Внаслідок незаконних дій та бездіяльності органу державної влади, зокрема, прем’єр-міністра України Яценюка А. П. та міністра фінансів України Яресько Н. І., за період з грудня 2012 по листопад 2015 року, не лише цинічно і безпідставно порушуються права 80% українських громадян, гарантовані їм Конституцією України, означеними особами створюється прецедент для притягнення їх до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Ми, народ України, вимагаємо у Влади достойного прожиткового мінімуму у 2016 році, від якого залежать заробітна плата та пенсії 80 % українських громадян, які мають бути гідними трудящого народу України!

На сьогоднішній день значна частина боржників-юридичних осіб у виконавчому провадженні не мають власного майна та коштів на рахунках і фактично не ведуть діяльності. В п.18. ч.3 ст.11 Закону «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачено ПРАВО державного виконавця звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням. Чинне законодавство не містить визначення поняття "ухилення від виконання зобов'язань". Згідно п.6. ч.1 ст.47 Закону, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Державні виконавці повертають виконавчі документи стягувачу на підставі п.6. ч.1 ст.47 Закону, не скориставшись при цьому своїм правом, передбаченим п.18. ч.3 ст.11 Закону. Хоча при відсутності майна у такої юридичної особи, встановлення обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи є останнім важелем впливу на останню для виконання рішення суду.

Таким чином, пропоную:
Викласти п.18. ч.3 ст.11 Закону «Про виконавче провадження» у такій редакції: «У разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або кінцевого бенефіціарного власника (чи засновника–у випадку відсутності відомостей про кінцевого бенефіціарного власника) боржника - юридичної особи за межі України-до виконання зобов'язань за рішенням. Ухиленням боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні є невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 цього Закону,, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб».
Доповнити п.6. ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» реченням такого змісту: «Не допускається повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, встановлених цим пунктом, якщо державний виконавець не звернеться до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду бенефіціарного власника (чи засновника) боржника-юридичної особи за межі України-до виконання зобов'язань за рішенням у разі ухилення боржника боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду".

Прийняти закон, що дозволяє інвалідам-спинальникам самостійно (без тендеру) вибирати санаторно-курортне лікування та забезпечити повернення коштів або оплату, витрачену на це лікування.

У нашій країні складається абсурдна ситуація, колі люди можуть вільно ходити по місту з сокирою або з півметровою мачете якими можна вбити людину простіше ніж холодною зброєю, але за маленький ніж який зберігається вдома можна сісти за грати, як що його визнають холодною зброєю. Я вже не кажу як важко приходиться колекціонерам холодної зброї, їх "правоохоронці" можуть відкрито грабувати під виглядом конфіскації, засудити, а конфісковану антикварну зброю подарувати наприклад екс-генпрокурору. Тому необхідно вилучити любу відповідальність за виготовлення, зберігання, носіння, купівлю і продаж холодної та метальної зброї

В Україні не передбачено законодавчо врегульованої процедури з’ясування рівня володіння певною мовою перекладачем. Відсутній законодавчий порядок залучення та атестації судових перекладачів, а також єдиної бази фахівців, що містить відомості щодо їхньої кваліфікації.
Так, в більшості країн Євросоюзу існує інститут «присяжних перекладачів». У Франції діяльність бюро перекладів підлягає обов’язковому державному ліцензуванню, а «присяжні перекладачі» працюють при апеляційних судах. У Великобританії – саморегульована організація перекладачів.
З огляду на зарубіжний досвід, вважаємо доречним запровадження реєстру атестованих перекладачів при Міністерстві юстиції України, до якого мали б можливість звертатись як судді, так й безпосередньо всі учасники адміністративного, цивільного та кримінального процесу, що потребують кваліфікованої допомоги останнього.

1) Ухвалити закон про обов'язкове обрання населенням окружних, районних, міських судів на термін 5 років. З обов'язковим правом відкликання суддів у вигляді виразу недовіри.
2) Зобов'язати суди розглядати позови, що мають прецендент на підконтрольній їм території.
3) Ввести в судочинство та оформити законодавчо систему інститутів присяжних засідателів (суддів факту) в кількості не менше 15 осіб.
4) Присяжних засідателів відбирати зі ста кандидатів метом випадкових чисел (як в лотореї).
5) Законодавчо визначити рішення присяжних засідателів 100% - ю кількістю голосів.
6) Забезпечити таємницю всіх даних щодо присяжних засідателів. В особливих випадках допустити спостереження за судовими процесом присяжними засідателями шляхом відео трансляції. Дати повний перелік таких випадків.
7) Створити спеціальні курси для присяжних засідателів для більш якісного орієнтування їх у законодавчіх казуїстиках.
8) Законодавчо оформити змагальну систему між обвинуваченням і захистом. В даному випадку суддя зобов'язаний виступати в якості арбітра.
8) Законодавчо дозволити стороні захисту збирати інформацію на користь обвинуваченого і пред'являти її як доказ.

У 2010 році в незаконний спосіб позбавлено Українську армію до самоочищення та самовідновлення - ліквідовано інститут військових судів. Наслідком такого необдуманого кроку став підрив національної безпеки Держави.
Військове правосуддя відігрівало важливу роль у формуванні демократичних Збройних Сил України.
З однієї сторони вони здійснювали ефективний контроль, а з іншої захищали права військовослужбовців.
Їх ліквідація в корінні знищила механізм оперативного оскарження непрофесійних дій командування, що стало причиною збільшення скарг військових.
Військові суди довели свою ефективність на практиці, вони успішно функціонують майже в 40 розвинутих країнах світу.
Всього в Україні було військових суддів 0, 1 відсоток від загальної кількості суддів.
Прошу створити дієву Європейську систему військового правосуддя, яка б РЕАЛЬНО могла захистити законні права військовослужбовця і бути для них - МЕЧЕМ та ЩИТОМ.

Доповнити статтю 27 Конституції України частиною четвертою такого змісту:
«Кожен громадянин України має право на вільне володіння вогнепальною зброєю для захисту свого життя і здоров'я, житла та власності, життя і здоров'я інших людей, конституційних прав і свобод у разі узурпації влади, посягань на конституційний лад, суверенітет та територіальну цілісність України.
Реалізація права на вільне володіння вогнепальною зброєю регулюється відповідним законом та може бути обмеженою лише за рішенням суду щодо окремої особи».

Ми вболіваємо за комфортність українських міст.
Мобільність у місті (можливість максимально швидко з мінімальною шкодою екології дістатись з одного місця в інше) є надважливим індикатором його комфортності.

Поточний європейський тренд організації міської мобільності - створення "сталих транспортних систем", таких, що відповідають трьом критеріям:
1) людина швидко дістається в будь-яку точку міста;
2) транспортною системою може скористатися кожен, не зважаючи на рівень заробітку;
3) транспорт мінімально впливає на екологію.

Найдоступнішим (безкоштовним) і найекологічнішим видом міської мобільності є ходіння пішки. Це означає, що ходити пішки в місті має бути комфортно, а для цього потрібна специфічна пішохідна інфраструктура.
Другим за доступністю (платиш один раз з самого початку) та екологічністю видом мобільності є використання велосипеду як транспорту.
Третім - є електричний міський транспорт, який може дешево перевезти велику кількість людей без особливого впливу на екологію.
Приватні авто - це дорого (доступно далеко не кожному) та не екологічно.

Парадоксально, що транспортні системи українських міст заточені виключно під авто. Пора змінити парадигму і планувати міста виходячи з принципу "сталих транспортних систем".

Для цього ми вимагаємо:
1. При проектуванні або ремонті будь-якої міської дороги в Україні враховувати інтереси і потреби пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту як пріоритетних користувачів транспортної інфраструктури міста.
2. Заохочувати жителів міст до пересування пішки (на відстані до 2-3 км), використання велосипеду для виконання коротких поїздок (до 6-7 км) та користування громадським транспортом для пересування на відстані більше 7 км.
3. При плануванні транспортних мереж міст відштовхуватись від того, скільком людям треба пересуватися містом, а не від того, скільки у місті автомобілів.

Український народ має право обирати Президента та змінювати , якщо він не відповідає вимогам суспільства та нагальним потребам країни. Вимагаємо прийняти Закон "Про імпічмент Президенту".

Верховній Раді провести парламентські слухання з метою удосконалення Закону # 317- VIII від 9.04.2015р. (про декомунізацію) і внести необхідні зміни до зазначеного Закону. Сутність: жодна посадова особа при перейменуванні вулиці, населеного пункту чи іншого об' єкту не має права вимагати заміни, внесення змін або коригування жодних персональних документів чи документів про діяльність в сфері підприємництва, а також не може витребовувати будь- які паперові довідки стосовно перейменування. В усіх випадках при оформленні документів чи проведенні інших дій та необхідності підтвердження факту перейменування, чиновник повинен самостійно отримати термінову і безкоштовну електронну довідку в онлайн-режимі із загальнодержавного реєстру.

Владельцы собак бесцеремонно выгуливают своих животных в общественных местах,на клумбах,во дворах жилых домов,на детских площадках.Это сильно засоряет окружающую среду и создаёт весьма не эстетичное зрелище.Люди,имеющие собак,не считают это нарушением.Считаю,что надо на законодательном уровне обязать владельцев собак убирать за своими питомцами.За нарушение нужно ввести серьёзные штрафы.

На сьогодні в Україні не існує закріплених законодавством соціальних продуктів з доступними для будь-якого покупця цінами. А ті товари, які називають соціальними - ні що інше, як маркетингові кроки окремих підприємств.

Тому, прошу законодавчо визначити наступні продукти соціальними, а саме: хліб пшеничний подовий, хліб житній подовий, олія, цукор, сіль, пшенична крупа, рис, гречка, молоко питне, масло вершкове, томатна паста, картопля, цибуля ріпчаста, морква, буряк, а також певний вид м"ясної продукції. Збезпечити виробництво соціальних продуктів та їх розповсюдження по всій территорії України в роздрібні мережі та супермаркети для подальшого продажу населенню за встановленими законодавством мінімальними єдиними цінами в межах певного регіону, або по всій країні.

ПРИМІТКА: ця петиція не означає, що необхідно визнати всю олію або рис соціальними, а означає, що необхідно забезпечити виробництво однієї соціальної позиції по кожному товару для продажу за мінімальною ціною.

Прошу Вас захистити релігійні права Православних християн громадян Україні і захистить Києво-Печерську Лавру і Церкву Христову і Апостольську «Создам Церковь и врата ада не одолеют ее»-Українську Православну Церкву Моськовского Патріархату від передачі Києво-Печерської Лаври і її святинь до рук так званого Київського Патріархату під управлінням Філарета Денісенко , який знаходиться під анафемой. Київський Патріархат не визнается Церквой не одніею помісною Православною Церквою.Всі Таінства ,які вони звершують-обман, безблагодатні. Священники і Архиєреї не рукополежені в Духовний сан и не мають Апостольського права звершувати Таінства.
В випадку передачі Києво-Печерської Лаври в руки Київського Патріархату православні християни не матимуть змоги отримувати Таінства залишитими Христом в Церкві ,а саме:
Хрещення, Сповідь, Причастя, Вінчання ,Соборовання, Миропомазання та інших , а також не матимуть змоги отримувати іншу Благодатну поміч Церкви.

Законопроектом № 3524 від 25.11.2015 р. «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», поданим Президентом України, пропонується встановити фактичну монополію адвокатів і прокурорів на представництво інтересів у суді.
Замість люстрації суддів просувається люстрація юрисконсультів та юристів-підприємців. Навіть представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 1 січня 2020 року пропонується здійснювати виключно прокурорами або адвокатами.
Таким чином влада намагається за рахунок позбавлення робочих місць одних юристів вирішити проблему зайнятості прокурорів (яких слід значно скорочувати у зв’язку із відібранням у них функцій загального нагляду і досудового слідства) і адвокатів.
Запит на ці зміни повинен йти від громадськості, а він йде від адвокатури. Пересічний громадянин є набагато більше незадоволеним судовою системою, аніж своїм юристом.
У зв’язку з цим пропонуємо виключити із законопроекту № 3524 від 25.11.2015 р. наступні положення:

Стаття 131-2. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Незалежність адвокатури гарантується.
Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена";


у статті 59:
а) у частині першій слово "правову" замінити словами "професійну правничу";
б) частину другу виключити;


представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, – до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню".

Дані зміни неконституційними та такими, що обмежують права і свободи людини і громадянина, а отже їх прийняття неможливе відповідно до вимог ст. 157 Конституції України.

У колоніальному минулому українську історію перебрали до рук наші вороги, привласнив собі історичну спадщину Русі та використовують це у пропаганді проти української державності. Тепер ми бачимо, як вже й назву України вони використовують проти української державності.

Для попередження спекуляцій в українському просторі із назвою "Україна", ствердити монопольне право Української держави, на своїй території установлювати правила використання у назвах організацій слова "Україна" та його сполучань.

Закон про використання у назвах організацій слова "Україна" та його сполучань.

1) Українська держава має виключне право вести нагляд та встановлювати правила використання слова "Україна" та його сполучень у назвах організацій на своїй території.
2) Якщо філія, відділення, представництво організацій, громадських рухів мають керівний орган за кордоном, підпорядковуються закордонному керівництву чи призначають керівників за кордоном, вони не мають права використовувати у своїй назві сполучення від слова "Україна", якщо воно не пов'язане з іменником, що указує на справжній правовий статус чи використовуватися лишу у формі "в Україні".

Наприклад, в Україні, "Українська Православна церква Московського патріархату" повинна мати назву "українське відділення Московської православної церкви" (тобто українське відділення замість українська церква), бо її керівній орган, що призначає на посади та розташований за кордоном і не може мати назву "українська церква" без прив'язки до іменників "відділення" чи "представництво". Можливе також використання назви "Московська православна церква в Україні" чи "Православна церква Московського патріархату в Україні.

3) Ввести відповідні зміни до законів, нормативних актів, що регулюють реєстрацію організацій в Україні.
4) Надати документи, що вказують на місцеперебування центрального керівного органу організації.
5) Провести перереєстрацію організацій, що не відповідають цієї вимоги.
6) Відмовляти в акредитації у випадку відмови організації виконати цю норму чи у випадку подання недостовірної інформації.