Ми вболіваємо за комфортність українських міст.
Мобільність у місті (можливість максимально швидко з мінімальною шкодою екології дістатись з одного місця в інше) є надважливим індикатором його комфортності.
Поточний європейський тренд організації міської мобільності - створення "сталих транспортних систем", таких, що відповідають трьом критеріям:
1) людина швидко дістається в будь-яку точку міста;
2) транспортною системою може скористатися кожен, не зважаючи на рівень заробітку;
3) транспорт мінімально впливає на екологію.
Найдоступнішим (безкоштовним) і найекологічнішим видом міської мобільності є ходіння пішки. Це означає, що ходити пішки в місті має бути комфортно, а для цього потрібна специфічна пішохідна інфраструктура.
Другим за доступністю (платиш один раз з самого початку) та екологічністю видом мобільності є використання велосипеду як транспорту.
Третім - є електричний міський транспорт, який може дешево перевезти велику кількість людей без особливого впливу на екологію.
Приватні авто - це дорого (доступно далеко не кожному) та не екологічно.
Парадоксально, що транспортні системи українських міст заточені виключно під авто. Пора змінити парадигму і планувати міста виходячи з принципу "сталих транспортних систем".
Для цього ми вимагаємо:
1. При проектуванні або ремонті будь-якої міської дороги в Україні враховувати інтереси і потреби пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту як пріоритетних користувачів транспортної інфраструктури міста.
2. Заохочувати жителів міст до пересування пішки (на відстані до 2-3 км), використання велосипеду для виконання коротких поїздок (до 6-7 км) та користування громадським транспортом для пересування на відстані більше 7 км.
3. При плануванні транспортних мереж міст відштовхуватись від того, скільком людям треба пересуватися містом, а не від того, скільки у місті автомобілів.