ПРОЗОРІ ВИБОРИ: надати виборцям право голосувати відкрито, надати кожному виборцю право відкликати свій голос, відкрито відданий за будь-якого обранця.
ПРОЗОРІ ВИБОРИ передбачають добровільну участь громадян України у створенні списку виборців на кожній виборчій ділянці шляхом надання заяви про майбутню участь у виборах, яку підкріплено грошовим виборчим внеском.
ПРОЗОРІ ВИБОРИ - оприлюднення списку виборців, їхньої участі у виборах, персонального рішення кожного за кого він віддав свій голос, оприлюднення голосів, які відкликані.
Головна мета ПРОЗОРИХ ВИБОРІВ, – НАРОДОВЛАДДЯ, - яке починає втілюватись вже на наступний день після оголошення результатів голосування. Виборці, відкликаючи свій голос, не підтримують дії обраної партії /обранця. Втрата 50% голосів означає відсторонення партії/ обранця від влади.

Прошу підтримати законопроекти № 7466 та №7468, про розмитнення автомобілів у додатку Дія, задля уникнення людського фактору, і подальшого запобігання корупційних дій зі сторони працівників митниці та інших структур.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua
Портал української мови та літератури "Словник UA" https://slovnyk.ua

ПОВНОВА́ЖЕННЯ, я, сер. Право, надане кому-небудь для здійснення чогось. [Леся:] Хочеш запропонувати мені вступити до вашої партії? [Юрій:] М...м... таких повноважень не маю (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 25); Повноваження на ведення справ товариства може бути дане одному або декільком товаришам (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 49);
// перев. мн. Права, надані особі або підприємству органами влади. Через тиждень — сесія райради, він складе на ній з себе повноваження голови райвиконкому (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 156).

КОМПЕТЕ́НЦІЯ, ї, жін.
1. Добра обізнаність із чим-небудь. Хто з приємністю і сяким-таким зрозумінням прочитає літературний твір на чужій мові, особливо близькій до рідної.., береться до перекладання. Особливої компетенції до сього, здається, непотрібно (Іван Франко, XVI, 1955, 399).
2. Коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи. Комендант рішуче заявив, що то не входить до його компетенції (Василь Кучер, Голод, 1961, 351); — Гадаю.., що це не стосується ні вашої, ні моєї компетенції... (Юрій Яновський, I, 1954, 203).

Стаття 19 Конституції України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 19 див. в Рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009}

Слово "Компетенція" згадується в самій Конституції України 7 разів, а слово "повноваження" - 114. Майже аналогічна картина з законами України.
Тим самим діюче законодавство визначаючи відповідальність або перелік функцій в межах компетенції може судом обєктивно оцінюватись як "навички", а не "повноваження", що в свою чергу породжує плутанину: всеж таки в межах помпетенції, або в межах повноважень діє та чи інша посадова особа?! Та, як наслідок, неможливість притягнути до відповідальності за порушення матеріальної норми права саме за дії або рішення, вчинені в межах компетенції, а не в межах наданих повноважень відповідно до закону.
Пропозиція зазначати поняття "компетенція" до переліку вимог, що ставляться до кандидатів на посаду,.
А поняття "повноваження" зазначати як перелік прав та обов'язків, отриманих за законом.

Автори, що у своїх офіційних статтях фактично підтримують необхідність чіткого розмежування вищезазначених понять:
1. Світлана Сисоєва, завідувач НДЛ освітології Київського університету імені Грінченка, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Газета «Освіта», № 26-27, 17 – 24 червня 2015 р. РІЗНИЦЯ ПОНЯТЬ. ЧИ ПОСТРАЖДАЄ ЗМІСТ ЗАКОНУ?, https://naps.gov.ua/ua/press/about_us/726/
2. В.В. Майоров, кандидат юридичних наук, докторант, ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом», ДО ПИТАННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «КОМПЕТЕНЦІЯ» ТА «ПОВНОВАЖЕННЯ» НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ, Право та державне управління, 2020 р., № 1 том 1, http://pdu-journal.kpu.zp.ua/archive/1_2020/tom_1/15.pdf
3. А.О. Ткаченко, здобувач Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, НАН України, ПОНЯТТЯ КОМПЕТЕНЦІЇ ДЕРЖАВНОГО ОРГАНУ, Часопис Київського університету права, 2009/4, http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/22711/34-Tkachenko.pdf?sequence=1

Із:щомісячної,Зарплати-Працюючих:
-Загальнообов'язковий:
-щомісячний,внесок,у:ПФУ:
-Фактично,є:-відсотками,від:
-кожної,мінімальної-Зарплати:
-Для:накопичення:
-страхового,стажу:
-із:метою,отримання:
-розміру,Пенсії,нетільки,із:
-врахуванням,строку:
-страхового,стажу,але,і:
-розміру,свого,такого:
-загальнообов'язкового:
-внеску,у:ПФУ.
-Однак:ПФУ.,незастосовує:
-коіфіцієнтом,індексації-розміру:
-Зарплат,із:-яких,отриманні,такі,
внески:ПФУ.,у:
-відсотках,від:
-кожної,мінімальної,Зарплати:
-для:визначення,у:
-сучасних,розмірах:
-мінімальної,зарплати,та:
-однакового,розміру:Пенсії:
-Пенсіонерам:
-однакового,виду,Пенсії:
-Сплатившими:
-однакову,кількість,відсотків,
загальнообов'язкового:
-внеску,у:ПФУ.,із:
-кожної,власної:-мінімальної,зарплати.,
-тому:примушує:
-окремих,таких,Пенсіонерів:
-спонсорувати:
-інших,відносно,рівних:
-Пенсіонерів.
Одже:-істотно,порушує:
-рівність,відносно,рівних.,тому:
-Керуючись:-
-Ст.5-Конституції України.
-Пропоную:
-1.)Для:врахування:
-розміру,Заробітку:
-при,визначенні:-розміру-Пенсії:
-застосовувати:
-коіфіцієнтом-індексації:
-тільки:відсотки,від:
-кожної,мінімальної,Зарплати:
-загальнообов'язкового:
-внеску,у:ПФУ:
-отриманні,ПФУ.,для:
-Однакового,розміру:
-Пенсії,за:
-однакову,кількість,відсотків:
-отриманного:
-такого,внеску,у:ПФУ:
-незалежно,від:
-часу,отримання:ПФУ.

Весь тягар втрат за втручання в роботу засобів обліку окремими громадянами з метою зменшення споживання послуги та внутрішньобудинкові втрати по причині протікань покладається іноді на одну-дві людини з багатоквартирного будинку. Наприклад, 3 листопада я встановила у квартирі лічильник і спожила 2 куби води. Але мені крім цих 2 кубів необхідно оплатити ще майже 14 тис грн. різниці між показниками індивідуальнимих лічильників та комерційним(загальнобудинковим, оскільки тільки у мене 2 дні у листопаді не було лічильника. Але цю проблему вирішили на комісії водоканалу. Крім того за відсутності індивідуального лічильника за вересень мені донарахували 3,6 тис.грн різниці, а у жовтні 1,5 тис.грн. Але це не все: у грудні 2 особи знято з нарахувань як не проживаючих за місцем реєстрації з вересня, тому ці обсяги споживання на суму 4413,31 грн мені донараховано за вересень і грудень. Якщо ще хтось із 2 осіб надасть документи про непроживання, то знову буде перерозподіл і сума збільшиться знову на тисячі.
Отже, цей закон нівелює соціальну справедливість, і надає можливість надавачам послуг скласти руки і не працювати с ЖЕО щодо внутрішньобудинкових втрат води та з окремими споживачами, які втручаються у роботу лічильників і фактично крадуть послуги. Я думаю треба надати стимул надавачам послуг вирішувати ці питання не за рахунок ні в чому не винного населення, а шляхом удосконалення обліку обсягів надання послуг та співпраці з обслуговуючими організаціями щодо втрат тепла або води.
Тобто у воєнний час нараховують великі кошти, у моєму випадку 23 тис. Грн, понад спожиту послугу, коли життя і так фінансово нелегке дивлячись на інфляцію.
Тобто водоканали і без війни чинять гіноцид українського народу завдяки зазначеному вище необдуманому, антинародному закону.
Таким чином, одиноко проживаюча пенсіонерка, вина якої у тому, що не могла знайти 2 тисяч грн на лічильник, зобов'язана згідно чинного законодавства сплатити ні за що майже 10 тисяч гривень. Я непевна у необхідності надання позову, бо ці 10 тисяч нараховані по антинародному закону, вони законні і суд можна програти. В це неподобство по закону то і шкоди здоров'ю і моральної шкоди нема. Шановні, співвидчизники, прошу підтримати петицію, щоб у моїю ситуацію не потрапили всі, у кого буде встановлено так званий комерційний лічильник, навіть ті у кого є індивідуальні, бо якщо у всіх абонентів є лічильники, різниця розкидається на усіх споживачів пропорційно об'ємам споживання.

На даний час в Україні триває воєнний стан з причин повномасштабного військового вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року. За час активних військових дій уся територія України зазнала ракетно-бомбових ударів, руйнувань та жертв серед цивільного населення, тварин. За даними ООН, рятуючись від війни з України виїхало понад 5 млн громадян, додатково більше як 6 млн громадян були змушені змінити місце проживання або отримати статус ВПО. Більше як на 30% Української території відбувається окупація населених пунктів або ж тривають активні бойові дії, бомбардування житлових районів тощо. Серед цивільного населення відзначається велика смертність, в тому числі серед дітей які випадково потрапляють під ракетно-бомбові удари в містах та селах. Економіка України втратила більше як 30% річного ВВП, відбулось масове зростання цін, громадяни все частіше відчувають бідність. В країні відбуваються постійні блекаути з відключення електропостачання.

Таким чином Верховна Рада України своєю Постановою призначає чергові вибори народних депутатів ВРУ, після чого Центральна Виборча Комісія спираючись на Постанову ВРУ проголошує власну Постанову про початок виборчого процесу. Вважаю що безпосередньо чергові вибори народних депутатів Верховної Ради України 29 жовтня 2023 року можуть нести смертельну загрозу для виборців, учасників та субєктів виборчого процесу. Окрім того видатки державного бюджету на проведення виборів під час воєнного часу є недоречними з точки зору здорового глузду. Не буде якісно забезпечено доступ усіх громадян до виборчого процесу, оскільки мільйони виборців за кордоном та ВПО не матимуть можливості прийняти участь.

Відповідно до статті 77 Конституції України чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України. Оскільки пятий рік повноважень Верховної Ради України IX скликання закінчується 21 липня 2024 року, а чергові вибори мають бути призначені на останню неділю жовтня пятого року повноважень, то виникає юридична колізія та правова невизначеність з датою призначення виборів аби дотримати вимоги ст.77 Конституції України. Виходячи з обставин чергові вибори народних депутатів мають бути призначені на кінець жовтня 2024 року. Отже 2024 рік щодо виборів до ВРУ збігається з пятим роком повноважень Президента України, чергові вибори на обрання якого призначені саме на 2024 рік.

Обєктивним є те, що на літній час, коли розпочнеться підготовка процесу з виборів до Парламенту в жовтні 2023 року, в Україні щє триватимуть військові дії, частина території буде окупована ворогом, мільйони громадян так і не повернуться в Україну. Виборчий процес в такому випадку буде спотворений а його результати сумнівні.

Важливим є те, аби Парламент разом з ЦВК вже зараз напрацювали законодавчі рішення та повідомили громадськості, аби відносини між політиками та суспільством лишались прозорими та чесними попри війну.

Слава Україні!

Як лікар-гінеколог, яка лікувала жінок із раком шийки матки, я знаю, який страх відчувають люди, усвідомлюючи, що у них в організмі розвивається рак. При цьому рак шийки матки можливо запобігти захворюванню. Жодна жінка не повинна від нього вмирати, – каже д-р Nino Berdzuli, директор Відділу програм охорони здоров'я в ЄРБ ВООЗ. - Забезпечити майбутнє без раку шийки матки цілком реально. Перед політичними лідерами та керівниками охорони здоров'я відкривається історична можливість досягти елімінації раку шийки матки.
У нас є необхідні знання та інструменти, але нам необхідно прийняти більш суттєві та послідовні зобов'язання, які дозволять нам досягти елімінації в масштабах усього регіону.
Ми повинні усунути нерівності між країнами та всередині країн за показниками смертності, вакцинації та проходження скринінгу. Забезпечивши справедливий доступ до вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ),послуг національних організованих програм скринінгу та якісного лікування, ми зможемо більш ефективно запобігати та лікувати рак”.

Виклики, які постали перед країною під час нинішньої агресії РФ проти суверенної української держави, є надзвичайними та безпрецедентними.
Одна із найважливіших складових виживання населення нашої країни у цій війні базується на належному функціонуванні комунальної інфраструктури. Нажаль не всі теплогенеруючі об’єкти недержавної форми власності підготувалися до зими належним чином. Значна їх частина не має змоги забезпечити виживання мешканців, громадян України.
Враховуючи цю ситуацію, просимо ініціювати зміни до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», які б забезпечили можливість оперативного примусового відчуження приватних котельнь, та інших інфраструктурних об’єктів недержавної форми власності, з переходом їх у власність держави.

Просимо Верховну Раду України дати доручення розробити нову редакцію Господарського кодексу України, яка б врахувала нову парадигму економічної науки та майбутнє членство України в ЄС. Скасування ГК України, заплановане Проєктом Закону України №6013 є кроком назад у законотворчості та правозастосуванні, тож цей законопроєкт слід відхилити.

Наявність Комерційного кодексу, Господарського кодексу, Торговельного кодексу чи подібного кодексу є ознакою високоорганізованої правової системи, трендом якої є спеціалізація. Лише в сфері господарювання це Кодекс торговельного мореплавства, Земельний кодекс, Лісовий кодекс, Кодекс про надра, Водний кодекс тощо. Кодекси учасників ринку газу та учасників ринку електроенергії, затверджені регулятором. На користь цього спеціалізації свідчить як емпірічний досвід, так і статистичні показники господарських та адміністративних судів у порівнянні із судами загальної юрисдикції. Є окремий господарський процес, цілком кодифікований, який грунтується на окремій збірці матеріального законодавства, наразі кодифікованого. Законопроєкт №6013 "Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих
видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період", по суті, має на меті зробити з українського легального правозастосування якесь іншу, за чужим взірцем, сказати б, биків перебити на барани. Але пропонує спосіб дилетантів - позбутися того що є, вбити "биків", а далі - якось воно буде.

Господарський кодекс містить низку понять, які є відповідниками понять у EU acquis, й відповідно, законодавстві країн-членів. Ці поняття стали наскрізними для всіх нормативно-правових актів економічної політики держави. Центральною є роль Кодексу в обмеженні дискреції виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування щодо регуляторної політики та щодо втручання в діяльність суб'єктів господарювання. Їх скасування чи зведення до статусу лише одного з багатьох законоів призведе до кризових ситуацій на рівні окремих суб'єктів господарювання, та, імовірно, хаосу в окремих галузях економіки, зокрема там, де домінує публічний сектор економіки.

Господарський кодекс України було розроблено для перехідного етапу економіки від пост-планового до ринкового стану, тому закиди в його застарілості небезпідставні. На жаль, багато галузей залишилося в монополізованому стані, реформа сектору управління державним та комунальним майном відповідно до стандартів ОЕСР не відбулася. Тому слід реформувати кодекс та спеціалізовані закони для завершення цієї реформи, на що потрібна здебільшого ефективність виконавчої влади, а не законодавчі зміни.

Можна виділити чотири основні блоки, які повинні зберегтися саме у кодифікованому стані, оскільки кодекс має вищу юридичну силу, ніж спеціалізовані закони:

1. Організація господарської та підприємницької діяльності: суб'єкти, корпоративні відносини, статус майна.

Підприємницька діяльність отримує сталість за рахунок багатоманітності, а не одностайності. Вже випробувані норми про особливості речових прав на майно державного та комунального сектору економіки поширилися на приватний сектор завдяки ГК. Скасувати їх зараз означає підірвати зсередини не лише публічний, але й приватний сектор господарювання, який використовує в своїх відносинах як господарське володіння, так і оперативне управління.

2. Здійснення господарської діяльності: договори, які притаманні підприємницькій діяльності, а також договори, потребують регулювання (публічні оферти, типові та модельні договори) - себто ті, де свободу договору мусить бути обмежено в публічних інтересах.

3. Принципи фінансової, фіскальної, регуляторної політики та політики власності з боку державних органів та органів місцевого самоврядування - тут якраз ітиметься про інформаційну та пост-індустріальну економіку, зменшення втручання уряду всіх рівнів.

4. Господарсько-правова відповідальність - порушення господарських договорів можуть мати масштабніші наслідки, тож вимагають особливих положень, але із дотриманням виконавчою та судовою владою принципів, встановлених в ЄС та документах Ради Європи - себто санкції мають бути ефективними, стримувальними та співмірними (пропорційності) як з боку контрагентів, такі з боку регуляторів та контрольних органів. Також заходи господарської відповідальність за порушення принципів регуляторної політики та втручання в діяльність суб'єктів господарювання - скасування актів, відновлення порушених прав, компенсація шкоди / збитків.

Завдяки героїчній боротьбі українців за свободу, Україна в 2022 році стала кандидатом на членство в Європейському Союзі. Однією з вимог Єврокомісії щодо надання Україні повноцінного членства в ЄС є ухвалення та впровадження законодавства щодо процедури відбору суддів.
13 грудня Верховна Рада проголосувала в цілому законопроєкт №7662, який впроваджує реформу відбору суддів Конституційного суду України. Закон у проголосованому вигляді не відповідає вимогам «Великої Сімки», ставить під загрозу прийняття будь-яких рішень комісією, а також подальшу євроінтеграцію України.
З метою набуття Україною повноцінного членства в Європейському Союзі передбаченого в Конституції України, задля забезпечення виконання вимог Єврокомісії, прошу внести зміни у відповідний закон, врахувавши оновлений висновок Венеційської Комісії щодо цього закону.

Шановні депутати ВР України! Прошу вас розглянути мою пропозицію, яка полягає в наступному:
Колишній військовослужбовець, який був засуджений за ч. 3 ст. 408 КК України (Дезертирство в особливий період) до 5 років позбавлення волі, але на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Іспитовий термін вже минув, даний військовослужбовець звернувся до РТЦК та СП з тим, що бажає вступити до лав ЗСУ чи НГУ задля захисту територіальної цілісності та суверенітету України. Проте начальником РТЦК та СП цьому військовослужбовцю було відмовлено та аргументовано тим, що він був засуджений за статтею, яка вважається важким злочином. Тож, шановні народні депутати України, прошу вас змінити дану норму, хоча б на час воєнного стану. Змінити цю норму закону з тим, щоб дозволити військовослужбовцям, які були засуджені до умовного терміну, але мають важливі ВОСи нести службу по завершенні умовного терміну під час дії правового режиму воєнного стану.

Прошу скасувати постанову КМУ 1263 від 11.11.2022, про внесення змін до пункту 8 переліку видів доходів , які враховуються при визначенні аліментів . Скасувати постанову про вирахування аліментів з надбавки військовим. Ці гроші військові отримують як плату за ризик життям і життя в негідних умовах, тому забирати ці кошти від військових та їх нових сімей є не припустимим.

Цією петицією пропоную ввести виборність суддів. Ми, громадяни України, наразі позбавлені можливості контролювати та впливати на наші суди.
Також, пропоную доповнивши законопроект (№7672) "Про відкликання народного депутата України з ініціативи виборців" положеннями щодо відкликання суддів, підтримати його та проголосувати.
Тобто, фактично надати Громадським Організаціям, представникам Територіальних Громад України, можливість реалізовувати право на владу, передбачене положеннями статті 5 Конституції України.
Депутати та судді України мають відповідати за свої дії перед своїми виборцями, громадянами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України (основного закону) (Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними).
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно ст. 27 Конституції України (основного закону) (Кожна людина має невід'ємне право на життя).
Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Конституційне забезпечення невід'ємного права на життя кожної людини, як і всіх інших прав і свобод людини і громадянина в Україні, базується на засаді: винятки стосовно прав і свобод людини і громадянина встановлюються самою Конституцією України, а не законами чи іншими нормативними актами.
У відповідності до ст. 63 Кримінального кодексу України (Позбавлення волі на певний строк)
Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Згідно рішень (вироків) Судів засуджені позбавляються волі але не права на життя.

Більшість кримінально-виконавчих установ закритого типу не мають бомбосховищ.

З 24 лютого 2022 року по всій території України є загроза ракетного обстрілу про, що періодично сповіщує Влада України.

Для збереження життя громадян України, які закриті в кримінально-виконавчих установах закликаємо провести МАСШТАБНУ АМНІСТІЮ і звільнити їх, щоб надати їм можливість зберегти свої життя.

Статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15.03.2022 р. (далі – Закон № 2136-IX) передбачено призупинення дії трудових відносин з працівником, що означає тимчасове забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. Однак цим правом здебільшого користується саме сторона роботодавців, особливо стосовно працівників, які опинилися на тимчасово окупованих територіях. Адже рішення про призупинення дії трудового договору приймається в односторонньому порядку й не передбачає погодження з працівником. Тож, вважаю, що ця норма Закону № 2136-IX підштовхнула десятки тисяч українців, які опинилися заручниками ситуації через неможливість евакуюватися з тимчасово окупованих територій, йти працювати на окупаційну владу у пошуку засобів для існування.
Ця стаття лишила засобів до існування і десятки тисяч працівників, які не виїхали за кордон, чи не стали ВПО, а продовжували жити в своєму населеному пункті, займаючись волонтерством, суспільно-корисними справами на благо суспільства та держави. Довготривала війна «з”їла всі фінансові можливості працівника і залишила його без засобів до існування.
Крім того, ця норма Закону № 2136-IX сприяє значному відтоку кваліфікаційних кадрів, які вже залишаться працювати за кордоном.
Таким чином, наполягаю на перегляді статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» 2136-IX від 15.03.2022 р. (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX), а саме:
1. У зв”язку з тим що на сьогоднішній день до сих пір не має механізму та алгоритму дій по відшкодуванню працівникам у повному обсязі заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат країною-агресором, що здійснює військову агресію проти України, припинити призупинення дій трудових договорів, та взяти відшкодування всіх виплат за рахунок підприємства чи організації, а за неможливості цього зробити на державу Україна, яка у подальшому має більш можливостей компенсувати такі витрати за рахунок країни-агресора.
2. Враховувати цей період з моменту призупинення дій трудових договорів у стаж роботи за для можливості виходу на пенсію за віком.

За рахунок держави створити реабілітаційний центр для Захисників України. Надавати їм допомогу із залученням найкращих спеціалістів світу у своїй галузі. Кандидати на лікування та реабілітацію подаються місцевими волонтерськими організаціями за рішенням загальних зборів. Затверджуються списки керівником ВО. Усі витрати на лікування бере на себе держава. Обсяг медичної допомоги визначається медкомісією РА. Створити центр у найгарнішому місці Криму. КРИМ НАШ !!!. Слава Україні ! Слава нашим ЗАХИСНИКАМ !!!!

Прошу створити круговий рух на всіх дорожніх перехрестях України. Це дасть змогу уникнути дорожніх заторів, зменшить час перебування водія в дорозі під час поїздки і він зможе швидко доїхати до місця призначення, а також це допоможе уникнути ДТП, які дуже часто стаються на дорожніх перехрестях.
У країнах Європи вже створено кругові рухи на перехрестях і це значно полегшило дорожній рух для транспортних засобів, зменшило кількість ДТП.
Прошу підтримати цю петицію, адже це є нагальне питання, яке ще досі не вирішене в Україні.

В нашій краі'ні багато незаможних людей. І'м важко сплачувати рахунки за комунальні послуги. Левова частина з яких - рахунки за опалення. Кожного року держава виділяє мільярди гривень на субсидіі', щоб допомогти таким людям. І що виходить? Беремо окреме господарство. Кожного року воно потребує субсидій на 10 - 20 тисяч гривень. Кожного року: рік, два, п'ять, десять... Виходить чималенька сума... Але майже половина з неі' розчиняється в повітрі. А чи не краще ті гроші, що виділяються на субсидіювання комунальних послуг, спрямувати на утеплення і інші заходи по підвищенню енергоефективності будинку? Чи не варто розробити державну програму, за якоі' ті кошти, що призначалися на субсидіі', переправлялися б місцевим радам задля робіт по утепленню будинків субсидіантів? Після утеплення енергоефективність будинків зросте, і люди самі зможуть оплатити комунальні послуги. І в оселях стане тепліше, і кількість субсидіантів зменьшиться.
Годі вже викидати гроші на вітер!!!

Прошу відновити програму е підтримка 6500 . Так як було мною допущено технічну помилку. В котре уряд відмовляється це робити спираючись на інші програми . Вони не врахували ,що людина може помилятись а особливо людина с інвалідністю 2 групи. Зобов'язати уряд вжити заходів для вирішення питання а не кидати відписки . З повагою Ярослав. Мій номер телефону 0957824829 .

Зобов’язати всі державні установи на підпорядкованим їм будівлям, а також комерційні заклади загального користування (магазини, торгові центри і т.д.) вивісити на фасаді будівлі та в середині приміщення Державний прапор України.