Згідно до закону України № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22 червня 2017 року, мешканців багатоквартирних будинків зобов’язують встановити загальнобудинковий лічильник води, за яким згодом будуть здійснювати розрахунок, а водопостачальну організацію - виконати роботи по встановленню приладу обліку.
Переконаний, що дана норма законодавства не відповідає реаліям сьогодення у зв’язку з аварійним станом водопостачальних внутрішньобудинкових комунікацій. Пропоную внести зміни до закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», передбачивши в змінах, встановлення приладів обліку лише для нових будівель, або будівель, що пройшли капітальний ремонт. А в подальшому розробити державну програму фінансування разового капітального ремонту багатоквартирних будинків і вже після ремонту встановлювати на них прилади обліку.

Пропоную внести зміни до чинного законодавства України щодо загальнообов'язкового електронного декларування доходів, витрат та майна громадянами України шляхом створення закритого реєстру, аналогічного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Встановити на постійній основі літній, а не зимовий час. Цей вибір на протязі року збільшить світловий день на годину.

Сільськогосподарські товаровиробники, платники єдиного податку 4 групи, вимагають перегляду ЗУ від 23.11.2018р. №2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів", яким було внесено зміни до ЗУ від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" та запроваджено норму закону про необхідність отримання ліцензії на місця зберігання пального всіма суб'єктами господарювання (крім вийнятків, які прописані у ст.15 ЗУ від 19.12.1995 №481/95-ВР).

С/г товаровиробники, які використовують пальне виключно для ведення власної господарської діяльності, не займаються реалізацією пального ПОВИННІ БУТИ ЗВІЛЬНЕННІ від зобов'язання отримувати ліцензію на зберігання у власних або орендованих складах (ємностях, бочках), а також від супутніх додаткових вимог в т.ч. подачею заявок на переміщення пального.

Сільське господарство в Україні необхідно підтримувати на державному рівні та розвивати, а не заганяти аграріїв у глухий кут і викручувати руки!

Алкоголізм - одна з найважливіших проблем сучасного суспільства поруч із карієсом та іншими найрозповсюдженішими захворюваннями. Цей недуг виникає внаслідок систематичного зловживання алкоголем. Етиопатогенез пов'язаний із екзогенними (інтоксикаційними, соціально-психологічними) й ендогенними (генетично обумовленими особливостями метаболізму й набутими змінами біохемізму[1] в результаті триваолого впливу алкоголізації)[2].
Внаслідок змін психіки (огрубіння психіки, морально-етичної деградації) через зловживання алкоголем виникають багаточисленні сімейні проблеми у суспільстві, з якими часто доводиться мати справу поліції. Мабуть, сімейні конфлікти є найчастішими у практиці діяльності правоохоронних органів. Це накладає зайві витрати на їхнє обслуговування з боку держави, не дивлячись на те, що були внесені зміни у законодавство, яке забезпечувало можливість примусового лікування психічно хворих осіб. І лікарі, коли приїздять до родин, у яких проживають психічно хворі особи, говорять, що немає законів для їх примусової госпіталізації.
Хотілося б звернути увагу на соціальне походження цього захворювання. Як було сказано вище, алкогольна залежність має не лише ендогенне, але й екзогенне походження, зокрема, соціогенне. З історії Радянського Союзу відомо, як держава систематично здійснювала масову алкоголізацію населення: чого варта лише так звана "андропівка". Але що змінилося з того часу? Нині на виробництві активно просувається алкокультура. Як результат, у більшості працівників будівництв відсутній захисний блювотний рефлекс, втрата контролю над випитим. Це - перша стадія алкоголізму, яка ще йменується неврастенічною. Питання про розподіл стадій алкоголізму серед працівників будови є відкритим і вимагає ретельного дослідження. Це супроводжується сформованим у суспільстві (зокрема, у жіночому) стереотипом про те, що працівники будови - усі алкоголіки.
Підвищення цін на алкоголь не усуває проблему, якщо у суспільстві систематично працюють люди, які забезпечують просування алкокультури у суспільство так, як це робили за радянської влади. Це щось на кшталт опіумної війни. Тобто це систематична хемічна війна проти населення.
У конкурентному суспільстві усім вигідно, щоб померло побільше людей, які можуть претендувати на розмноження у рамках природного відбору, а також на систему соціальних можливостей, яку держава у фоновому режимі забезпечує для більшості суспільства. З метою усунення контрагентів здійснюється когнітивний контроль над конформістськими особами, яких ретельно вишукують й алкоголізують спеціально навчені люди. Це є основним способом ведення хемічної війни - закріплення алкогольних стереотипів у суспільстві ("випити на день народження", "випити на свято", "випити після отримання зарплатні" тощо). Спеціальні служби, які займаються соціальним контролем, а також відповідають за економічну безпеку держави, заробляють на геноциді українців. Соціальний контроль, який шляхом соціальних санкцій повинен був би підтримувати у суспільстві оптимальний режим та дисципліну, перетворився у засіб геноциду українців, предиктор родинних конфліктів, ДТП, вбивств та інших злочинств й розпаду родин на алкогольній основі.
З метою запобігання усім цим негативним процесам й з огляду на непосильні муки суспільства від терору по усім напрямкам з боку державної системи доцільно було б купірувати усі ці негативні процеси, зробити певні переналаштування системи як на законодавчому, так і на дисциплінарному рівнях. Для тих, кого цікавить відповідь на питання "А що буде у протилежному випадку?", можна було б доказати необхідність та достатність виділених вище неосновних функцій державної системи для розпаду держави.

Джерела:
1. Г.О.Сіренко, О.В.Кузишин, Н.Е.Шеленко - Чому хемія, а не хімія?
2. А.С.Єфимов - Энциклопедия семейного врача, книга 2, сторінка 296, Київ, "Здоров'я", 1995.

В Україні, одна з проблем – низький рівень соціальної свідомості громадян та безкарність. Однією з підстав цієї проблеми є неналагоджений механізм притягнення осіб, які вчинили адміністративне правопорушення до відповідальності та її розмір, який, у разі настання, загалом, – незначний.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) створений з метою виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, тощо.

На сьогодні, вбачається, що завдання КУпАП не виконуються. Враховуючи зазначене, хоча би, на прикладі ст.77-1 КУпАП, з метою перегляду КУпАП в цілому, пропоную:

І. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122) такі зміни та доповнення:

1) у статті 77-1:

у частині першій слова «на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах» замінити словами «на землях України в межах її території», слова «від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян» замінити словами «від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян», а слова «від п’ятдесяти до сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян» замінити словами «від шістисот до дев’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян»;

у частині другій слова «від двадцяти до сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян» замінити словами «від двохсот десяти до чотирьохсот шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян», а слова «від сімдесяти до ста» замінити словами «від дев’ятисот до тисячі двохсот п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян»;

доповнити частиною третьою такого змісту:

"Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з порушень, передбачених частиною першою, частиною другою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян та посадових осіб, у двохкратному розмірі пропорційно від розміру адміністративного стягнення передбаченого пунктом 1 частини першої, частини другої цієї статті";

2) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр "51-2" доповнити цифрами "77-1".

ОСКІЛЬКИ:

1. Слова «на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах»:

1.1. Не охоплюють все землю території України, шкода, що завдається від випалювання сухої рослинності (+/-) є однакова та розділяти землі – недоречно, вбачається нерівнозначне ставлення до оточуючого навколишнього природного середовища, тощо.

1.2. Згідно ч.3 ст.18 Земельного кодексу України - Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.
Саме на цій підставі, зазначені слова, пропоную замінити на слова «на землях України в межах її території».

2. Останні зміни до статі вносились 10 років тому. Станом на 01.01.2019 за порушення громадянами ч.1 ст.77-1 КУпАП розмір штрафу відносно заробітної плати складає від 4 до 8 %, а розмір мінімального неоподаткованого мінімуму громадян залишився на рівні 17 грн.

Слова, які стосуються розміру адмін. стягнення, пропоную замінити на підставі мого аналізу розміру адмін. стягнень, які були передбачені з моменту доповнення КУпАП статтею 77-1, в подальших її змінах та мали такий вигляд:

2.1. Середній відсоток розміру штрафу відносно розміру мінімальної заробітної плати (за відповідний рік) за порушення ч.1 ст.77-1 КУпАП за 1996, 2003, 2005, 2009 рік:

- громадянами, складав від 40 до 97 %, що в грошовому еквіваленті, на 01.01.2019 від мінімальної заробітної плати, становить від 1,669 до 4,047 грн. та від 98 до 238 неоподаткованих мінімумів доходів громадян відповідно;

- посадовими особами, складав від 242 до 379 %, що в грошовому еквіваленті, на 01.01.2019 від мінімальної заробітної плати, становить від 10,098 до 14,188 грн. та від 594 до 930 неоподаткованих мінімумів доходів громадян відповідно.

2.2. Середній відсоток розміру штрафу відносно розміру мінімальної заробітної плати (за відповідний рік) за порушення ч.2 ст.77-1 КУпАП за 1996, 2003, 2005, 2009 рік:

- громадянами, складав від 86 до 186 %, що в грошовому еквіваленті, на 01.01.2019 від мінімальної заробітної плати, становить від 3,588 до 7,761 грн. та від 211 до 456 неоподаткованих мінімумів доходів громадян відповідно;

- посадовими особами, складав від 340 до 509 %, що в грошовому еквіваленті, на 01.01.2019 від мінімальної заробітної плати, становить від 14,188 до 21,240 грн. та від 834 до 1,249 неоподаткованих мінімумів доходів громадян відповідно.

Наглядний аналіз розміру штрафів з моменту доповнення КУпАП статтею 77-1 доступний за посиланням: https://drive.google.com/open?id=1DMlRpEK1LtAA0da_QuyGGVO1z7qeaaEJ

3. В статті відсутня частина третя, яка передбачала би відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення з пропорційним підвищенням розміру адміністративної відповідальності.

В календарному році суха рослинність, її залишки, випалюються постійно. За рік багато часу, щоб вчинити правопорушення повторно. Пропоную доповнити статтю частиною третьою.

4. Повноваження щодо складання протоколів про адмін. правопр. за ст.77-1 КУпАП, відповідно до п.7, 20 ст.255 КУпАП має громадський інспектор з охорони довкілля, єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду. Повноваження щодо розгляду справ (протоколів), відповідно до 242-1 КУпАП має право Державна екологічна інспекція України.

Проте, викликати представника територіального органу «екоіспекції» на місце вчинення адмін. правопор. майже не можливо, оскільки:

- працюють в будні дні з 09:00 до 18:00 год;

- громадські інспектори не наділенні транспортними засобами для оперативного реагування, фактично не в змозі самостійно затримувати правопорушників, встановлювати їх особу для складання проколів.

Вважаю, необхідно надати повноваження зі складання протоколів про адмін. правопор. за ст.77-1 КУпАП - органам Нац. поліції України для миттєвого реагування та ініціювати внесення змін та доповнень до Інструкції з оформл. матеріалів про адмін. правопор. в органах поліції.

ІІ. На зазначеному прикладі, провести повний перегляд КУпАП, внести зміни та доповнення.

ІІІ. З метою актуалізації розмірів штрафів за правопорушення передбачені КУпАП, враховуючи, що розмір штрафу за адмін. правопор. встановлені у розмірі неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який не одне десятиліття залишається на рівні 17 грн, доцільно замінити на розрахунок у відсотковому співвідношенні від прожиткового мінімуму чи мінімальної заробітної плати, який постійно змінюється та актуальність якого, без перегляду розміру адміністративних стягнень - не втрачається.

ШАНОВНІ НАРОДНІ ОБРАНЦІ!
В правозастосовній практиці, - Україна все більш стає законодавчо залежною державою.
Замість того, щоб держава взяла на себе зобов'язання приводити норми національного законодавства відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, - відповідно до частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, рішення Європейського суду з прав людини є нормами національного законодавства України, які до речі є інколи політичними і приймаються за зверненнями громадян до своїх держав.
Тобто висновки у рішенні суду, який знаходиться за межами юрисдикції держави Україна стають нормами національного законодавства України.
Також відповідно до частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки Європейського суду і роз'яснення Верховного Суду України найчастіше суперечать нормам законодавства України.
Виникає питання: - чи є у нас законодавчий орган, чи Верховна Рада України, як законодавчий орган держави необхідна лише для заповнення прогалин, що утворюється після тлумачень Европейского суду з прав людини і тлумачень Верховного Суду України?
Ці законодавчі негаразди утворила Верховна Рада України, приймаючи діючий Цивільний процесуальний кодекс України, завдяки якому в провозастосовній практиці Україна, як держава, залишилась без національного законодавства.
ДЕПУТАТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ОБРАНЦІ ВИ НАШІ! ПОВАЖАЙТЕ ДЕРЖАВУ І ПРИВЕДІТЬ НОРМИ ПРАВА ДЕРЖАВИ (ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ) ВІДПОВІДНО ДО ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ УКРАЇНА!

Прошу розглянути та підтримати збільшення розміру виплат з 200,70 грн до середньоі заробітньоі плати для людей , що здійснюють доглял за літньою людиною старше 80 років.
Сьогодні немає права мати будь який дохід для тих хто здійснює догляд за літньою людиною.

Займаючись в школі на денному навчанні, дитині ще й потрібно займатися вдома заочно,,.
Отже, пропоную щоб для дітей не було домашнього завдання, хто хоче той залишаеться на навчанні продовженого дня, і займаеться додатково по будь якому напрямку знань,.

Автоматична ліквідація юр.осіб без діяльності від 3х років, без боргів та кредитних зобов"язань та найманих працівників у відповідних органах, без присутності власників, скасування нульової звітності.

Статтею 114 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС передбачена адаптація чинного законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Поглиблене співробітництво повинно ґрунтуватися на політиці ЄС щодо розвитку малого і середнього підприємництва (МСП) та промисловості з урахуванням визнаних на міжнародному рівні принципів та практики в цих сферах. Із цією метою Сторони співробітничають для впровадження стратегій розвитку МСП, що ґрунтується на принципах Європейської хартії малих підприємств. Хартія визначає, що системи оподаткування повинні бути пристосовані так, щоб вони зумовлювали успіх, сприяли започаткуванню нової справи, розширенню економічної діяльності малого бізнесу та створенню робочих місць, а також спрощували створення та наступність малих підприємств. Держави-члени повинні застосовувати найефективніші методи роботи у сфері оподаткування та персональної мотивації.

Україна зобов'язується поступово наблизити своє законодавство з ПДВ до законодавства ЄС - Директиви Ради ЄС “Про спільну систему податку на додану вартість”. Директива передбачає, що обов'язки платників податку мають бути максимально гармонізовані для забезпечення вжиття необхідних захисних заходів для стягнення ПДВ в однаковий спосіб у всіх Державах-членах. Система ПДВ забезпечує підвищену простоту та нейтральність тоді, коли податок стягується в якнайзагальніший спосіб, і застосовується до всіх етапів виробництва та збуту, а також поставки послуг.

Згідно Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ в Україні є операції платників податку з постачання товарів (послуг). Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата зарахування коштів від покупця/замовника або дата відвантаження товарів. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є обмеженням права на податковий кредит покупця та обмеженням обов’язку нарахування податкових зобов'язань продавцем.
Зупинення реєстрації податкової накладної є втручанням в здійснення господарської операції та фактичним обмеженням підприємницької діяльності, що є порушенням статті 42 Конституції України яка визначає, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Враховуючи викладене, положення п.п. 201.16 Податкового кодексу, які визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, суперечать Конституції, законодавству ЄС, і мають бути виключені з Податкового кодексу України.

Змінити назву «Верховна Рада України» на «Національні збори України», а «народний депутат України» на «делегат Національних зборів України», оскільки кожний виборець в Україні при голосуванні на виборах делегує такій особі право представляти його інтереси на зборах вищого законодавчого органу країни.

На сьгодні в Україні дуже багато громадян, які за часів СРСР тяжкою працею заробляли грощі та тримали їх у Державному банку. На сьогодні вони бідкаються у злиднях. У 90-ті роки минулого століття людей ОБІКРАЛИ люди, котрі зараз стали ОЛІГАРХАМИ. Заради справедливості, необхідно повернути людям кошти за вкладами Державного банку СРСР або іншим чином СПРАВЕДЛИВО компенсувати втрачені заощадження (можливо - майном, яке підлягає приватизації) у тому числі і спадкоємцям.
Дуже прошу свідомих громадян підтримати петицію! Дякую!

Наявність на дорогах великої кількості люків створює передумови для погіршення стану доріг. Разом з тим під час обслуговування комунікацій різними відомствами створюються величезні затори, які призводять до підвищенних ризиків щодо безпеки дорожнього руху та екологічної ситуації у містах. Все це призводить до величезних фінансових витрат на будівництво та ремонт доріг, до величезних втрат часу та здоров'я людей. У зв'язку з вищевикладеним пропонується законодавчо заборонити розташування на дорогах будь-яких інженерних споруд, комунікацій, тощо окрім об'єктів дощової каналізації.

Прошу звернути увагу на мобільних операторів які виставляють тарифний план безліміт, а насправді інтернет лімітований на високій швидкості до певної кількості мегабайтів, а далі швидкість падає на мінімальну.
Оперетор знімає абонплату за 4 тижні, а не за місяць, хоча більшість жителів України отримують заробітну плату один раз на місяць...
В ХХІ столітті ми отримуєм неякісний мобільний звязок, інколи щоб позвонити близьким, змушені шукати мережу, прошу вплинути на оператора, а за неякісний звязок, повернути частину абонплати за користування неякісним мобільним зв'язком абонентам...
Прошу вплинути на мобільних операторів України і змусити їх повернутись за користування мережею на місячну абонплату, а за неякісну мережу і непрозорий тарифний план, змусити операторів відшкодувати абонентам збитки...

Вимагаємо виконання передвиборчих програм Президента України та партії "Слуга народу" в частині впровадження закону про референдуми. Далі цитати з передвиборчих програм:
1) Президента України Володимира Олександровича Зеленського - "Народовладдя через референдуми
Одразу хочу запевнити — іду на один термін, щоб змінити систему заради майбутнього.
Торгувати принципами, репутацією, країною заради збереження влади не стану. Буду чесним і відданим Україні та передам її в руки нового покоління політиків.
Хочу нагадати, що саме воля народу, висловлена на референдумі 1 грудня 1991 року, — народила Україну як державу. З того часу в нас не було референдумів, на яких народ вирішував би щось.
Мій перший законопроект: «Про народовладдя». У ньому ми разом закріпимо механізм, за яким тільки Народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії. У сучасній Україні це повинно відбуватися із максимальним використанням новітніх технологій."
2) Політичної партії "Слуга народу"
"1. Очищена, оновлена та відповідальна влада
Скасуємо недоторканність народних депутатів.
Запровадимо механізм відкликання депутатів, які втратили довіру виборців.
Створимо механізм народного вето на щойно ухвалені закони.
Запровадимо механізми впливу громадян на рішення влади через референдуми.
Повернемо відповідальність чиновників за незаконне збагачення.
Запровадимо вибори за пропорційною системою з відкритими списками та електронне голосування.
Проведемо децентралізацію влади відповідно до європейських норм: передамо максимум можливих повноважень виконкомам місцевих рад, перетворимо державні адміністрації на префектури європейського типу.
Позбавимо власників медіа можливості впливати на те, що говорять чи пишуть журналісти."

Вимагаємо всі питання що до загальної народної власності, а саме власності на землю, надра та інше вирішувати виключно через референдуми

Просимо про амністію для всіх, без дискримінації, засуджених до позбавлення волі, керуючись принципом гуманізму, християнськими цінностями та з метою економії державних коштів.
Шановні Народні депутати Верховної Ради України!
У зв’язку з тим, що Ви маєте право законодавчої ініціативи, звертаємося до Вас із пропозицією ініціювати розгляд і прийняття Закону України "Про амністію в Україні у 2019 році", яка буде стосуватись без дискримінації всіх засуджених до покарання у вигляді позбавлення волі на певний термін, а саме скоротити на дев'ятсот днів не відбуту частину покарання засудженим за будь-які злочини.
Як відомо, зазвичай, амністія оголошується керуючись принципом гуманізму у зв'язку з видатними подіями і датами, не частіше, як раз на рік. З моменту останньої минуло майже три роки і стосувалась вона дуже обмеженого кола осіб. На користь проголошення більш ширшого акту амністії говорять такі відомості:
-на сьогоднішній день за оцінкою правозахисних організацій, в тому числі міжнародних, майже половина осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі в Україні за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів є незаконно засудженими, що підтверджується і рішеннями Європейського Суду з прав людини;
-визнання незаконності попередніх вироків підтверджується і на державному рівні проведенням широкомасштабної судової реформи в Україні;
-незастосування амністії до громадян, які засуджені за статтями Кримінального кодексу України, до яких амністію не застосовують, є очевидною дискримінацією і порушує норми Конституції України і Європейської конвенції про права людини, бо ці громадяни несуть і так більш тяжке покарання;
-ефективність виправлення засуджених під час відбуття покарання у вигляді позбавлення волі дуже низька і призводить у більшості випадків до рецидиву;
-явна неспроможність держави утримувати велику кількість засуджених без порушення їхніх прав людини (фактично узаконене рабство) та без порушення прав людини їхніх рідних і близьких (які фактично теж несуть покарання, бо змушені допомогати утримувати засуджених), висока собівартість такого утримання для бюджету України, а значить і для кожного громадянина України.

Всіх небайдужих просимо підтримати дану петицію тим самим зробивши Богоугодну справу та проявивши милосердя і мудрість!!!
" Отож, будьте милосердні, як Батько ваш милосердний " (Луки 6:36).

Відповідно до ст. 8 Конституції України проголошує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту. Це право поширюється на всіх громадян України незалежно від їх соціального і майнового стану, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, місця проживання та інших обставин.
Право на освіту забезпечується з боку держави розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та комунальній формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти; відкритим характером освіти, створенням умов для вільного вибору профілю навчання відповідно до здібностей громадян; різними формами навчання – очною (денною), вечірньою, заочною (дистанційною), а також екстернатом та педагогічним патронажем.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України, означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права.
Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Це право реалізується через проведення конкурсу відповідно до здібностей абітурієнтів при прийомі до вищих навчальних закладів всіх рівнів акредитації.
Ч. 6. ст. 92 Конституції України встановлює, що засади регулювання освіти визначаються виключно законами України.
У цій статті реально відбився принцип верховенства закону в системі інших нормативно-правових актів, за допомогою якого здійснюється правове регулювання найважливіших суспільних відносин.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про освіту» державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України і здійснюється органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.2. ст. 34 Закону України «Про загальну середню освіту» поточне та підсумкове оцінювання знань учнів та вибір їх форм змісту та способу, здійснює загальноосвітній навчальний заклад. Випускникам видається відповідний документ про освіту.Закон не передбачає проведення Українським центром оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО) державної підсумкової атестації у вигляді зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників, навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступити до вищих навчальних закладів.Ст. 42 Закону України «Про освіту» проголошує, що вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації.
Ч. 2 вищевказаної статті проголошує, що вища освіта здійснюється на базі повної загальної середньої освіти.
Держава створює умови громадянам України для реалізації їх права на здобуття вищої освіти.
Відповідно до ч. 3 цієї ж статті прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати за навчання.
У випадку, якщо студента відраховують з навчального вищого чи професійно-технічного навчального закладу та не видається атестат (свідоцтво про повну загальну середню освіту) випускникам на базі 11(12) класів порушується ст. 53 Конституції України. Тому вимагаємо:
1. Змінити умови та правила проведення ДПА в формі ЗНО
2. Заборонити ПТУ та вищим навчальним закладам відраховувати студентів других курсів, які отримують повну загальну середню освіту за результатами ЗНО.
3. Забов'язати заклади Загальної Освіти видавати свідоцтво про повну загальну середню освіту НЕЗАЛЕЖНО від ЗНО.
З повагою, Народ України.

ЗНО містить багато складних запитань, і не кожна людина на них відповість , по друге , раніше люди обходились і без ЗНО , а по третє ЗНО не є якісним показником знань , пропоную відмінити ЗНО , адже запитання для написання ЗНО є не реальними

Вимога до депутатів Ради, нашому уряду і нашому президентові - вирішити питання про трансплантологію в Україні для онкохворих та інших хворих дітей і дорослих!
Скільки можна затягувати рішення це питання? Уже 28 років у нашій країні вмирають діти і дорослі, яких можна було врятувати в Україні.
У той час, коли в Білорусії і Росії своїх дітей лікують і оперують безкоштовно, наші діти, українці, повинні збирати гроші всією країною, в якій йде війна і люди знаходяться за межею бідності!
Закордонні клініки вимагають від 100000 до 500000 доларів за операції з порятунку хворих діток і дорослих!
Ви знаєте, як називають тих діток, які змогли врятуватися, завдяки Божій допомозі та допомоги простих українців- їх називаю переможцями .. І їх дуже мало!
Скільки має ще померти дітей, що б ми нарешті вирішити це питання!
Я вирішила створити цю петицію, тому, що накипіло!
Ще одна дитина померла в моєму місті, тому, що не змогли вчасно надати допомогу, хоча всією країною збирали кошти для порятунку Кирочкі Білєнької (с.Костянтинівка, Мелітопільський район)
Рятувати дівчинку погодилися медики в Італії. 120 000 євро. Цю суму зібрали прості люди, прості українці. Їй зробили операцію.. Але ми не встигли вчасно ..
Пятилетняя Кира Беленькая, за жизнь которой боролась вся Украина, умерла
https://ria-m.tv/news/156940/pyatiletnyaya_kira_belenkaya_za_jizn_kotoroy_borolas_vsya_ukraina_umerla.html

Не допомогли навіть зібрані кошти на лікування. На жаль, хвороба виявилася сильнішою. П'ятирічна Кіра Біленька з Костянтинівки майже три роки боролася зі страшною хворобою - лімфобластний лейкоз. Єдиним шансом вижити для дівчинки була дорога операція з пересадки кісткового мозку за кордоном. Для цього була потрібна непідйомна для батьків дитини сума - 120 тис. Євро. До збору коштів долучилися Дмитро Комаров і Надя Дорофєєва. Гроші зібрали і операцію Кирі зробили. На жаль, вона не допомогла, а лише на час продовжила дитині життя. Про смерть дівчинки повідомляється на сторінці в соцмережі, відкритої для збору коштів малятку.
Маленьке янголятко Кирочка повинна була жити! А скільки ще таких янголят? Чому ми дозволяємо нашим дітям вмирати ?! Чому не вважаємо за свій обов'язок дбати про майбутнє покоління ?!
Може бути настав час для прийняття рішення ?!
Звертаюся до всіх мешканців України!
Будь ласка розповсюдьте цю петицію, щоб депутати і уряд, на законодавчому рівні створило законні умови для порятунку і лікування онкохворих дітей і дорослих в Україні!
Такі операції повинні проводитися у нас в Україні і абсолютно безкоштовно!
Ми не хочемо більше чекати!

Требование к депутатам Рады, нашему правительству и нашему президенту -решить вопрос о трансплантологии в Украине для онкобольных и других больных детей и взрослых!
Сколько можно затягивать решение это вопроса? Уже 28 лет в нашей стране умирают дети и взрослые, которых можно было спасти в Украине.
В то время, когда в Белоруссии и России своих детей лечат и оперируют бесплатно, наши дети, украинцы, должны собирать деньги всей страной, в которой идет война и люди находятся за чертой бедности!
Заграничные клиники требуют от 100000 до 500000 долларов за операции по спасению больных деток и взрослых!
Вы знаете, как называют тех деток, которые смогли спастись, благодаря Божьей помощи и помощи простых украинцев- их называю победителями.. И их очень мало!
Сколько должно еще умереть детей, что б мы наконец- то решить этот вопрос!
Я решила создать эту петицию, потому, что накипело!
Еще один ребенок умер в моем городе, потому, что не смогли вовремя оказать помощь, хотя всей страной собирали средства для спасения Кирочки Беленькой( с.Константиновка, Мелитопольский район)
Спасать девочку согласились медики в Италии. 120 000 евро. Эту сумму собрали простые люди, простые украинцы. Ей сделали операцию. Но мы не успели вовремя..

Пятилетняя Кира Беленькая, за жизнь которой боролась вся Украина, умерла
https://ria-m.tv/news/156940/pyatiletnyaya_kira_belenkaya_za_jizn_kotoroy_borolas_vsya_ukraina_umerla.html

Не помогли даже собранные средства на лечение. К сожалению, болезнь оказалась сильнее.
Пятилетняя Кира Беленькая из Константиновки почти три года боролась со страшной болезнью – лимфобластным лейкозом. Единственным шансом выжить для девочки была дорогостоящая операция по пересадке костного мозга за границей. Для этого требовалась неподъемная для родителей ребенка сумма - 120 тыс. евро. К сбору средств подключились Дмитрий Комаров и Надя Дорофеева. Деньги собрали и операцию Кирочке сделали. К сожалению, она не помогла, а лишь на время продлила ребенку жизнь. О смерти девочки сообщается на странице в соцсети, открытой для сбора средств малышке.

Маленький ангелочек Кирочка должна была жить!
А сколько еще таких ангелочков?????
Почему мы позволяем нашим детям умирать?!
Почему не считаем своим долгом заботиться о будущем поколении?!
Может быть настало время для принятия решения?!
Обращаюсь ко всем жителям Украины!
Пожалуйста распространите эту петицию, чтоб депутаты и правительство, на законодательном уровне создало законные условия для спасения и лечения онкобольных детей и взрослых в Украине!
Такие операции должны проводиться у нас в Украине и абсолютно бесплатно!
Мы не хотим больше ждать!