Я, як громадянин України, прошу Верховну Раду України позбавити депутатських мандатів проросійських політиків, через неодноразові порушення кримінального кодексу України та скоєння злочинів перед народом України, а саме:
1. Юрій Анатолійович Бойко
2. Максим Аркадійович Бужанський
3. Олександр Олегович Куницький
4. Тищенко Микола Миколайович
5. Сергій Володимирович Льовочкін
6. Шуфрич Нестор Іванович
На мою думку, ці люди не заслуговують на звання Народного депутата України.

Шановна ВР, прошу розглянути мою петицію про внесення змін до статті 9 ЗУ "Про вибори президента України", адже за допомогою цих змін, ми зможемо побороти можливий в майбутньому корінь проблеми, і відгородити себе від можливих наслідків.

Поясню, в чому саме полягають зміни. Я вважаю, що ми повинні встановити обмежувальний вік, після якого не можна подавати себе в якості кандидата в президенти. Я прийшов до висновку, що це повинний бути вік в 50 років, і у людини залишається ще 10 років, щоб мати можливість відбути 2 строки, і її право в цьому ніхто не обмежував.

Аргументую своє рішення тим, що престарілі люди найбільше стикаються з психологічними розладами(деменція, депресія, анксіозні розлади), і також розуміють свою "скінченність", тобто найближчу смерть. І в такому випадку їхні цілі і завдання, можуть тільки зашкодити державі, а у деяких випадках і усьому людству.
Мої слова базуються на прикладі країни-агресорки, де править людина віком 70 років. І я припускаю, що його завдання можуть полягати в тому, щоб закінчити своє життя і людство в цілому, використовуючи ядерну зброю, як засіб примусу.

Також чудовим фактом в користь моєї петиції є те, що люди віком 60+ мають радянське мислення. І відповідно їхні рішення також можуть привести країну до краху, або ж повернення в те середовище, з якого наші пращури роками вибиралися.
Тому, застерігаючи нашу країну від подібніх ситуацій, я вважаю, що цю петицію потрібно розглянути Вам. Адже боротися з коренем проблеми буде легше аніж з його наслідком, який ми відчуватимемо на собі.
Дякую за увагу!

Дана петиція призвана захистити кожного працюючого. Її обґрунтування базується на наступних фактах:
Факт 1: І заробітна плата, і нарахування по лікарняному однаково важливі для кожного громадянина України, бо це є джерело для існування і працівника, і його дітей.
Факт 2: Без обмеження будь-яким строком (стаття 233 КЗпП України) працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, в той час оскарження нарахувань по лікарняному обмежені терміном 3 роки.
Факт 3: Відомо, що сума нарахувань по лікарняному залежить від сум заробітної плати працівника, і якщо громадянин України і виграє судову справу по нарахуванню заробітної плати (її збільшення), то лікарняні не будуть автоматично перераховані у сторону збільшення (коли сплине час давнини – 3 роки), а залишаться на тому самому рівні, а це – несправедливо.
Факт 4: Працівник-позивач у судових справах про стягнення заробітної плати звільняється від сплати судового збору (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), в той час як при стягненні недоплачених сум по лікарняному сплачується судовий збір, причому досить значний для пересічного громадянина України.
Пропозиція:
1. Звільнити працівника від сплати судового збору при оскарженні нарахувань лікарняного і дати можливість оскаржувати без обмежень будь-яким строком [По аналогії з заробітною платою, але одночасно ввести положення, що подання лікарняного на паперовому носії роботодавцю можливо лише у 3-х місячний термін після його закриття]
2. При неправильному нарахуванні сум лікарняного оплату недорахованих сум здійснює роботодавець, а не Пенсійний Фонд України, який сплачує недораховані суми лікарняного лише у випадку ліквідації підприємства. [Примітка. Саме такий підхід сприятиме більш відповідальному ставленню роботодавця щодо правильного заповнення заяв-розрахунків для оплати лікарняних та буде стимулювати правильне нарахування заробітної плати, з якої і нараховуються лікарняні].

Дана пропозиція ВАЖЛИВА ДЛЯ КОЖНОГО З НАС, простих громадян України, бо покращує можливості захисту наших прав у суді. ПРОШУ ПІДТРИМАТИ ПЕТИЦІЮ і повідомити про неї Ваших колег, родичів та друзів!

Створити законопроєкт який повністю забороняє діяльність православної церкви московського патріархату. Аргументуючи тим що "священнослужителі" даної церкви ведуть російську пропаганду та допомагають окупантам, здаючи позиції та місцезнаходження наших військових. Окрім цього так звані "священнослужителі" дуже агресивно ставляться до тих хто продовжує цінувати українську культуру, зберігає територіальну цілісність України. Неодноразово були випадки де ці псевдо "священнослужителі" брали участь у багатьох злочинах, такі як побиття та багато іншого. У нас в країні війна. Ми проти російської церкви, її тут не місце. Слава Україні! Героям слава!

Прошу збільшити тривалість чергової щорічної оплачуваної відпустки для військовослужбовців (ЗСУ, СБУ, ДПСУ, Нацгвардія, добровольці та інші військові) мінімум до 24 діб.
Встановити контроль за виконанням цього закону.
Передбачити відповідальність командирів і начальників за невиконання закону.
Визначити вищевказану відпустку як обов'язкову.

ОЛЕКСІЙ ГОНЧАРЕНКО
Цей законопроєкт вже встиг стати топ-темою у суспільстві, оскільки порушив насправді важливі речі, про які не можна мовчати. Тому хочу пояснити для всіх: про що він, для кого і навіщо?

В Україні триває десятий рік війни та другий – російської повномасштабної. 24 лютого 2022 року лише стало початком справжньої, вже не прихованої агресії рф.

У той день військомати ледве встигали записувати бажаючих вступити до лав тероборони. Але багато вояків боронили державу й до того. І деякі з них – з 2014 року.

Давайте дивитись правді в очі: війна з росією не закінчиться ані завтра, ані післязавтра, можливо навіть не за рік. При виході на наші кордони 1991 року ми все одно будемо воювати з росією. росія – наш екзистенційний ворог, і це на десятиліття вперед. Ми з аграрної та промислової країни перетворюємось на військову. Ані за 10 років, ані за 20 наша роль не зміниться. Це потрібно розуміти. І, тверезо дивлячись на це, вибудовувати стратегію розвитку держави.

Якщо ми дивимось на реальну картину, то і вибудовувати потрібно реальні інституції. Наші ЗСУ – основа незалежності та миру. Кожен солдат ЗСУ є найголовнішою нашою цінністю. Це еліта країни. Це той наріжний камінь, на якому ми все будуємо.

Питання, на які ми знаємо відповіді, але не можемо їх ставити: чи справедливо, що одні знаходяться на нулі, а інші ні? Чи справедливо, що одні служать, а інші ні? Чи справедливо, що у тих, хто служить – немає ніякого варіанту піти зі служби?

Ми всі знаємо відповіді на ці питання. Тому, одна з головних цілей цього закону – почати говорити про справедливість.

Зараз в лавах ЗСУ, за деякими даними, перебувають до мільйона військових. І нам потрібно зрозуміти: яким чином зробити так, щоб ті солдати, які вже втомились та видохлись, могли повернутись назад додому. Навіть людям зі сталі інколи потрібен перепочинок. Бо сталь може не зламатись, але будь-який механізм здатен тріснути.

Чому саме 18 місяців?

Більше року, як у нас введено воєнний стан та почалась масова мобілізація. Війна перетворилась з шоку на життя. Ми всі живемо війною, ми всі на війні. Ракетні обстріли, авіанальоти, смерті, поранення, втрати, перемоги. Це все те, чим ми живемо. І це життя потрібно прийняти. Це наша нова нормальність. Жахлива – але іншої немає, на жаль.

І якщо рік тому всі телемарафони говорили, що потрібно витримати "2-3 тижні", то зараз зрозуміло, що це на роки. Тому і діяти потрібно, виходячи з цієї стратегії. Багато військових втомились. Їм потрібен відпочинок та заміна. Тому закон про демобілізацію – не просто на часі. Це один з найголовніших законодавчих актів, які потрібно прийняти терміново.

Тепер до конкретики. Чому 18 місяців? Минуло 13 місяців з початку широкомасштабного вторгнення. Велика мобілізація відбулася в березні-квітні минулого року. У Збройних Сил залишиться 5-6 місяців на проведення опитування серед особового складу, хто хоче демобілізуватись. І далі провести нову хвилю мобілізації та доукомплектування особового складу. Навчити новобранців, ввести їх в стрій. Таким чином у нас не обвалиться фронт. А той, хто хоче демобілізуватись, не буде кидати своїх побратимів.

В законопроекті також прописано: тих, хто відслужив, заборонено мобілізувати наступні 5 років. Це також важливо, щоб уберегти наших ветеранів.

Разом із тим хочу наголосити на найважливішому. Процес демобілізації – добровільний. Якщо боєць не хоче, то він залишається в складі частини і продовжує службу. Якщо після демобілізації ветеран захоче повернутись до складу ЗСУ – то вони вправі підписати з ним контракт та повернути його на службу.

І якщо воїн хоче продовжувати службу далі, це вже буде його особисте рішення. Важливо, це має бути не "одне для всіх" рішення по замовчуванню, а особисте. Ми повинні давати воїнам вибір.

Чому цей законопроєкт необхідно приймати?

Люди, які з першого дня пішли до лав ЗСУ, тероборони, Нацгвардії – вони вже більше року воюють. І так само не розуміють, скільки ще доведеться. Цей закон про людей в армії і про справедливість. Бо люди мають розуміти, коли в них буде можливість повернутись додому. Якщо, звісно, таким буде бажання нашого бійця.

Ви не уявляєте, скількох вояків непокоїть це питання. Вони не стали тікати, коли багато хто тікав. Вони прийшли до військоматів, коли багато хто не прийшов. Але тепер вони воюють на виснаження. І важливо розуміти, що їм потрібен цей відпочинок. Війна – це не романтика з кіно. Це місце, де щодня йде боротьба на життя і смерть, далеко не в найкращих умовах. Чи може людина фізично та психологічно витримати так довго? Відповідь очевидна.

Ті, хто йшов служити 24 лютого 2022 року показали – держава може на них покластись. Та чи можуть на державу покластись вони?

Ми завжди кажемо, що в боргу перед ЗСУ. Давайте повернемо хоча б частину боргу. І щоб за 18 місяців від початку мобілізації демобілізуватись міг кожен. І це буде не виняток, а право кожного громадянина.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 22 та 25 Кодексу законів про працю України, встановивши, що при укладенні, зміні та припиненні трудового договору особам, які поступають на роботу, та працівникам гарантується право на приватність щодо їх особистого та сімейного життя та конкретизувати перелік відомостей, які роботодавцю заборонено вимагати від осіб, які поступають на роботу (зокрема, будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень).

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що його реалізація не вплине на дохідну або видаткову частину державного та місцевих бюджетів.

За наслідками розгляду Комітет ухвалив рішення, що зазначений законопроект не має впливу на показники бюджетів. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Скасування обов’язкового реєстрування місця проживання. Мати можливість отримувати водійське посвідчення та інші послуги не маючи реєстрації.

Я звертаюсь до Верховної ради України. Прошу створити умови з боку держави для заохочення підприємців для створення нових організацій що будуть займатись доступним довгостроковим кредитування фізичних осіб не підприємців. Це потрібно для того щоб усі люди що можуть використовувати довгострокове кредитування мали можливість вибирати різні програми довгострокового кредитування яких зараз в Україні не багато і частина з яких не видає кредити під час військового стану. До того ж нові компанії в сфері кредитування в Україні з'являються завжди.

Створіть в найближчі 3 роки перспективні умови довгострокового кредитування людей в Україні будь ласка.

29 липня 2022 року прийнято Закон України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо розширення переліку осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації» №2491-ІХ (законопроект №7481 від 22.06.2022 року), яким було забезпечено право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації осіб, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. Внесення таких змін було підтримано Верховною Радою України, оскільки обґрунтовано сильним душевним хвилюванням, болем та іншими складними життєвими обставинами з якими стикаються особи, яким довелося в умовах жорстокої агресії проти України втратити когось із близьких родичів. Однак, згаданий вище закон не враховує всіх категорій громадян, оскільки в умовах воєнного стану втрачають своїх близьких не лише звичайні громадяни, але й військовослужбовці, які вже виконують свій обов’язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Таким чином, задля відновлення принципу справедливості, пропонується аналогічним чином врахувати інтереси військовослужбовців та забезпечити їм право на звільнення з військової служби під час воєнного стану за умови, якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Мета і цілі: забезпечення права на звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, та військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, у випадку якщо їхні близькі родичі загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. Таким чином буде досягнуто рівності між особами, які вже є військовозобов’язаними, та особами, які на вказаній вище підставі, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до положень статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Волонтерській спільноті на сьогоднішній день потрібна всебічна підтримка та захист. Просимо розглянути нашу пропозицію та запровадити посаду - Уповноваженого Верховної Ради України з прав волонтерів.

Франція,уже,теж,легалізувала:
-паління:канабісу.,який,є,у:
-продажу,в:Магазинах.
Продигустувавши:
-вважаю,доцільную:
-таку,легалізацію,і,у:Україні.
-Керуючись:
-Ст.5-Конституції України.
-Пропоную:1)Легалізувати:
-для,паління:канабіс,у:-Україні.

Пропонуємо Верховній Раді розробити законопроект і ініціювати створення урядової програми, яка може мати назву "Продовження Героїв".
Цей законопроект має дбати про збереження генофонду України і запровадити таку програму щоб наші Захисники і Захисниці могли здати свій репродуктивний матеріал до відповідних кріо банків України та зберігати його там безкоштовно для подальшого народження українців. Законопроектом має бути передбачено, що репродуктивний матеріал та яйцеклітини можуть використати самі воїни, родичі воїнів а також за наявності інші бажаючи особи які захочуть народити дитину від захисника чи захисниці шляхом репродуктивних технологій. Певна частина клітин має зберігатися для використання виключно родиною захисника України. У випадку народження дитини іншою особою має зазначатися, що вона народила дитину в рвмках цієї програми, що може якимось чином винагороджуватись або підтримуватись державою.Але за бажання особи (як донора так і реципієнта)також може зберігатися її повна анонімність та забезпечення збереження даних у таємниці. Жінки, що вирішать народжувати дітей від загиблих воїнів обирають матеріал анонімно, не знаючи ім'я та прізвище донора але можуть мати в особі їх рідних добровільну родинну та моральну підтримку , якщо дадуть згоду на повідомлення родини захисника чи захисниці після народження дитини.Діти, які народжені не родичами загиблих не можуть відчуджуватися родичами загиблих.Проект має бути в усьому добровільним, давати можливості а не обов'язки та має на меті зберегти якісний генетичний матеріал кращих українців і поширювати його як в Україні так і по всьому світу. Жінкам які планують здавати яйцеклітини повинні надаватися відпустки для підготовки до цього процесу і для забору матеріалу за їхнім бажанням, чоловікам має надаватися відпустка для здачі репродуктивного матеріалу. Родичі захисників загиблих повинні мати право і можливість скористатися цим матеріалом і народити дитину від захисників за допомогою будь-яких репродуктивних технологій чи дати дозвіл народити будь-якій знайомій особі.
Давайте відроджувати Україну разом! Дамо можливість народитися дітям наших захисників!

ПРОЗОРІ ВИБОРИ: надати виборцям право голосувати відкрито, надати кожному виборцю право відкликати свій голос, відкрито відданий за будь-якого обранця.
ПРОЗОРІ ВИБОРИ передбачають добровільну участь громадян України у створенні списку виборців на кожній виборчій ділянці шляхом надання заяви про майбутню участь у виборах, яку підкріплено грошовим виборчим внеском.
ПРОЗОРІ ВИБОРИ - оприлюднення списку виборців, їхньої участі у виборах, персонального рішення кожного за кого він віддав свій голос, оприлюднення голосів, які відкликані.
Головна мета ПРОЗОРИХ ВИБОРІВ, – НАРОДОВЛАДДЯ, - яке починає втілюватись вже на наступний день після оголошення результатів голосування. Виборці, відкликаючи свій голос, не підтримують дії обраної партії /обранця. Втрата 50% голосів означає відсторонення партії/ обранця від влади.

Прошу підтримати законопроекти № 7466 та №7468, про розмитнення автомобілів у додатку Дія, задля уникнення людського фактору, і подальшого запобігання корупційних дій зі сторони працівників митниці та інших структур.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua
Портал української мови та літератури "Словник UA" https://slovnyk.ua

ПОВНОВА́ЖЕННЯ, я, сер. Право, надане кому-небудь для здійснення чогось. [Леся:] Хочеш запропонувати мені вступити до вашої партії? [Юрій:] М...м... таких повноважень не маю (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 25); Повноваження на ведення справ товариства може бути дане одному або декільком товаришам (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 49);
// перев. мн. Права, надані особі або підприємству органами влади. Через тиждень — сесія райради, він складе на ній з себе повноваження голови райвиконкому (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 156).

КОМПЕТЕ́НЦІЯ, ї, жін.
1. Добра обізнаність із чим-небудь. Хто з приємністю і сяким-таким зрозумінням прочитає літературний твір на чужій мові, особливо близькій до рідної.., береться до перекладання. Особливої компетенції до сього, здається, непотрібно (Іван Франко, XVI, 1955, 399).
2. Коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи. Комендант рішуче заявив, що то не входить до його компетенції (Василь Кучер, Голод, 1961, 351); — Гадаю.., що це не стосується ні вашої, ні моєї компетенції... (Юрій Яновський, I, 1954, 203).

Стаття 19 Конституції України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 19 див. в Рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009}

Слово "Компетенція" згадується в самій Конституції України 7 разів, а слово "повноваження" - 114. Майже аналогічна картина з законами України.
Тим самим діюче законодавство визначаючи відповідальність або перелік функцій в межах компетенції може судом обєктивно оцінюватись як "навички", а не "повноваження", що в свою чергу породжує плутанину: всеж таки в межах помпетенції, або в межах повноважень діє та чи інша посадова особа?! Та, як наслідок, неможливість притягнути до відповідальності за порушення матеріальної норми права саме за дії або рішення, вчинені в межах компетенції, а не в межах наданих повноважень відповідно до закону.
Пропозиція зазначати поняття "компетенція" до переліку вимог, що ставляться до кандидатів на посаду,.
А поняття "повноваження" зазначати як перелік прав та обов'язків, отриманих за законом.

Автори, що у своїх офіційних статтях фактично підтримують необхідність чіткого розмежування вищезазначених понять:
1. Світлана Сисоєва, завідувач НДЛ освітології Київського університету імені Грінченка, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Газета «Освіта», № 26-27, 17 – 24 червня 2015 р. РІЗНИЦЯ ПОНЯТЬ. ЧИ ПОСТРАЖДАЄ ЗМІСТ ЗАКОНУ?, https://naps.gov.ua/ua/press/about_us/726/
2. В.В. Майоров, кандидат юридичних наук, докторант, ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом», ДО ПИТАННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «КОМПЕТЕНЦІЯ» ТА «ПОВНОВАЖЕННЯ» НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ, Право та державне управління, 2020 р., № 1 том 1, http://pdu-journal.kpu.zp.ua/archive/1_2020/tom_1/15.pdf
3. А.О. Ткаченко, здобувач Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, НАН України, ПОНЯТТЯ КОМПЕТЕНЦІЇ ДЕРЖАВНОГО ОРГАНУ, Часопис Київського університету права, 2009/4, http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/22711/34-Tkachenko.pdf?sequence=1

Із:щомісячної,Зарплати-Працюючих:
-Загальнообов'язковий:
-щомісячний,внесок,у:ПФУ:
-Фактично,є:-відсотками,від:
-кожної,мінімальної-Зарплати:
-Для:накопичення:
-страхового,стажу:
-із:метою,отримання:
-розміру,Пенсії,нетільки,із:
-врахуванням,строку:
-страхового,стажу,але,і:
-розміру,свого,такого:
-загальнообов'язкового:
-внеску,у:ПФУ.
-Однак:ПФУ.,незастосовує:
-коіфіцієнтом,індексації-розміру:
-Зарплат,із:-яких,отриманні,такі,
внески:ПФУ.,у:
-відсотках,від:
-кожної,мінімальної,Зарплати:
-для:визначення,у:
-сучасних,розмірах:
-мінімальної,зарплати,та:
-однакового,розміру:Пенсії:
-Пенсіонерам:
-однакового,виду,Пенсії:
-Сплатившими:
-однакову,кількість,відсотків,
загальнообов'язкового:
-внеску,у:ПФУ.,із:
-кожної,власної:-мінімальної,зарплати.,
-тому:примушує:
-окремих,таких,Пенсіонерів:
-спонсорувати:
-інших,відносно,рівних:
-Пенсіонерів.
Одже:-істотно,порушує:
-рівність,відносно,рівних.,тому:
-Керуючись:-
-Ст.5-Конституції України.
-Пропоную:
-1.)Для:врахування:
-розміру,Заробітку:
-при,визначенні:-розміру-Пенсії:
-застосовувати:
-коіфіцієнтом-індексації:
-тільки:відсотки,від:
-кожної,мінімальної,Зарплати:
-загальнообов'язкового:
-внеску,у:ПФУ:
-отриманні,ПФУ.,для:
-Однакового,розміру:
-Пенсії,за:
-однакову,кількість,відсотків:
-отриманного:
-такого,внеску,у:ПФУ:
-незалежно,від:
-часу,отримання:ПФУ.

Весь тягар втрат за втручання в роботу засобів обліку окремими громадянами з метою зменшення споживання послуги та внутрішньобудинкові втрати по причині протікань покладається іноді на одну-дві людини з багатоквартирного будинку. Наприклад, 3 листопада я встановила у квартирі лічильник і спожила 2 куби води. Але мені крім цих 2 кубів необхідно оплатити ще майже 14 тис грн. різниці між показниками індивідуальнимих лічильників та комерційним(загальнобудинковим, оскільки тільки у мене 2 дні у листопаді не було лічильника. Але цю проблему вирішили на комісії водоканалу. Крім того за відсутності індивідуального лічильника за вересень мені донарахували 3,6 тис.грн різниці, а у жовтні 1,5 тис.грн. Але це не все: у грудні 2 особи знято з нарахувань як не проживаючих за місцем реєстрації з вересня, тому ці обсяги споживання на суму 4413,31 грн мені донараховано за вересень і грудень. Якщо ще хтось із 2 осіб надасть документи про непроживання, то знову буде перерозподіл і сума збільшиться знову на тисячі.
Отже, цей закон нівелює соціальну справедливість, і надає можливість надавачам послуг скласти руки і не працювати с ЖЕО щодо внутрішньобудинкових втрат води та з окремими споживачами, які втручаються у роботу лічильників і фактично крадуть послуги. Я думаю треба надати стимул надавачам послуг вирішувати ці питання не за рахунок ні в чому не винного населення, а шляхом удосконалення обліку обсягів надання послуг та співпраці з обслуговуючими організаціями щодо втрат тепла або води.
Тобто у воєнний час нараховують великі кошти, у моєму випадку 23 тис. Грн, понад спожиту послугу, коли життя і так фінансово нелегке дивлячись на інфляцію.
Тобто водоканали і без війни чинять гіноцид українського народу завдяки зазначеному вище необдуманому, антинародному закону.
Таким чином, одиноко проживаюча пенсіонерка, вина якої у тому, що не могла знайти 2 тисяч грн на лічильник, зобов'язана згідно чинного законодавства сплатити ні за що майже 10 тисяч гривень. Я непевна у необхідності надання позову, бо ці 10 тисяч нараховані по антинародному закону, вони законні і суд можна програти. В це неподобство по закону то і шкоди здоров'ю і моральної шкоди нема. Шановні, співвидчизники, прошу підтримати петицію, щоб у моїю ситуацію не потрапили всі, у кого буде встановлено так званий комерційний лічильник, навіть ті у кого є індивідуальні, бо якщо у всіх абонентів є лічильники, різниця розкидається на усіх споживачів пропорційно об'ємам споживання.

На даний час в Україні триває воєнний стан з причин повномасштабного військового вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року. За час активних військових дій уся територія України зазнала ракетно-бомбових ударів, руйнувань та жертв серед цивільного населення, тварин. За даними ООН, рятуючись від війни з України виїхало понад 5 млн громадян, додатково більше як 6 млн громадян були змушені змінити місце проживання або отримати статус ВПО. Більше як на 30% Української території відбувається окупація населених пунктів або ж тривають активні бойові дії, бомбардування житлових районів тощо. Серед цивільного населення відзначається велика смертність, в тому числі серед дітей які випадково потрапляють під ракетно-бомбові удари в містах та селах. Економіка України втратила більше як 30% річного ВВП, відбулось масове зростання цін, громадяни все частіше відчувають бідність. В країні відбуваються постійні блекаути з відключення електропостачання.

Таким чином Верховна Рада України своєю Постановою призначає чергові вибори народних депутатів ВРУ, після чого Центральна Виборча Комісія спираючись на Постанову ВРУ проголошує власну Постанову про початок виборчого процесу. Вважаю що безпосередньо чергові вибори народних депутатів Верховної Ради України 29 жовтня 2023 року можуть нести смертельну загрозу для виборців, учасників та субєктів виборчого процесу. Окрім того видатки державного бюджету на проведення виборів під час воєнного часу є недоречними з точки зору здорового глузду. Не буде якісно забезпечено доступ усіх громадян до виборчого процесу, оскільки мільйони виборців за кордоном та ВПО не матимуть можливості прийняти участь.

Відповідно до статті 77 Конституції України чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України. Оскільки пятий рік повноважень Верховної Ради України IX скликання закінчується 21 липня 2024 року, а чергові вибори мають бути призначені на останню неділю жовтня пятого року повноважень, то виникає юридична колізія та правова невизначеність з датою призначення виборів аби дотримати вимоги ст.77 Конституції України. Виходячи з обставин чергові вибори народних депутатів мають бути призначені на кінець жовтня 2024 року. Отже 2024 рік щодо виборів до ВРУ збігається з пятим роком повноважень Президента України, чергові вибори на обрання якого призначені саме на 2024 рік.

Обєктивним є те, що на літній час, коли розпочнеться підготовка процесу з виборів до Парламенту в жовтні 2023 року, в Україні щє триватимуть військові дії, частина території буде окупована ворогом, мільйони громадян так і не повернуться в Україну. Виборчий процес в такому випадку буде спотворений а його результати сумнівні.

Важливим є те, аби Парламент разом з ЦВК вже зараз напрацювали законодавчі рішення та повідомили громадськості, аби відносини між політиками та суспільством лишались прозорими та чесними попри війну.

Слава Україні!

Як лікар-гінеколог, яка лікувала жінок із раком шийки матки, я знаю, який страх відчувають люди, усвідомлюючи, що у них в організмі розвивається рак. При цьому рак шийки матки можливо запобігти захворюванню. Жодна жінка не повинна від нього вмирати, – каже д-р Nino Berdzuli, директор Відділу програм охорони здоров'я в ЄРБ ВООЗ. - Забезпечити майбутнє без раку шийки матки цілком реально. Перед політичними лідерами та керівниками охорони здоров'я відкривається історична можливість досягти елімінації раку шийки матки.
У нас є необхідні знання та інструменти, але нам необхідно прийняти більш суттєві та послідовні зобов'язання, які дозволять нам досягти елімінації в масштабах усього регіону.
Ми повинні усунути нерівності між країнами та всередині країн за показниками смертності, вакцинації та проходження скринінгу. Забезпечивши справедливий доступ до вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ),послуг національних організованих програм скринінгу та якісного лікування, ми зможемо більш ефективно запобігати та лікувати рак”.