Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) http://sum.in.ua
Портал української мови та літератури "Словник UA" https://slovnyk.ua

ПОВНОВА́ЖЕННЯ, я, сер. Право, надане кому-небудь для здійснення чогось. [Леся:] Хочеш запропонувати мені вступити до вашої партії? [Юрій:] М...м... таких повноважень не маю (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 25); Повноваження на ведення справ товариства може бути дане одному або декільком товаришам (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 49);
// перев. мн. Права, надані особі або підприємству органами влади. Через тиждень — сесія райради, він складе на ній з себе повноваження голови райвиконкому (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 156).

КОМПЕТЕ́НЦІЯ, ї, жін.
1. Добра обізнаність із чим-небудь. Хто з приємністю і сяким-таким зрозумінням прочитає літературний твір на чужій мові, особливо близькій до рідної.., береться до перекладання. Особливої компетенції до сього, здається, непотрібно (Іван Франко, XVI, 1955, 399).
2. Коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи. Комендант рішуче заявив, що то не входить до його компетенції (Василь Кучер, Голод, 1961, 351); — Гадаю.., що це не стосується ні вашої, ні моєї компетенції... (Юрій Яновський, I, 1954, 203).

Стаття 19 Конституції України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 19 див. в Рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009}

Слово "Компетенція" згадується в самій Конституції України 7 разів, а слово "повноваження" - 114. Майже аналогічна картина з законами України.
Тим самим діюче законодавство визначаючи відповідальність або перелік функцій в межах компетенції може судом обєктивно оцінюватись як "навички", а не "повноваження", що в свою чергу породжує плутанину: всеж таки в межах помпетенції, або в межах повноважень діє та чи інша посадова особа?! Та, як наслідок, неможливість притягнути до відповідальності за порушення матеріальної норми права саме за дії або рішення, вчинені в межах компетенції, а не в межах наданих повноважень відповідно до закону.
Пропозиція зазначати поняття "компетенція" до переліку вимог, що ставляться до кандидатів на посаду,.
А поняття "повноваження" зазначати як перелік прав та обов'язків, отриманих за законом.

Автори, що у своїх офіційних статтях фактично підтримують необхідність чіткого розмежування вищезазначених понять:
1. Світлана Сисоєва, завідувач НДЛ освітології Київського університету імені Грінченка, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Газета «Освіта», № 26-27, 17 – 24 червня 2015 р. РІЗНИЦЯ ПОНЯТЬ. ЧИ ПОСТРАЖДАЄ ЗМІСТ ЗАКОНУ?, https://naps.gov.ua/ua/press/about_us/726/
2. В.В. Майоров, кандидат юридичних наук, докторант, ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом», ДО ПИТАННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «КОМПЕТЕНЦІЯ» ТА «ПОВНОВАЖЕННЯ» НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ, Право та державне управління, 2020 р., № 1 том 1, http://pdu-journal.kpu.zp.ua/archive/1_2020/tom_1/15.pdf
3. А.О. Ткаченко, здобувач Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, НАН України, ПОНЯТТЯ КОМПЕТЕНЦІЇ ДЕРЖАВНОГО ОРГАНУ, Часопис Київського університету права, 2009/4, http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/22711/34-Tkachenko.pdf?sequence=1