ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЕЛЕКТРОННІ ПЕТИЦІЇ

Перелік оприлюднених петицій.

  • Проти підтримання законопроекту № 2987 від 02.06.2015 року

    Підписів 1

    Днів залишилось 48

    Монатко Денис Сергійович
    Оприлюднена
    15 травня, 2017
    15 серпня, 2017
    48
    1 (з них за 7 днів: 0)

    У засобах масової інформації була поширена новина про заборону георгієвської (гвардійської) стрічки на рівні закону. До Верховної Ради України був внесений законопроект № 2987 від 02.06.2015 року про внесення доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки. За цим проектом пропонується ввести відповідальність за виготовлення, публічне використання, демонстрації або носіння георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення.
    Ми, що нижче підписалися, виступаємо проти прийняття такого закону, бо сама по собі стрічка не є і не може слугувати підставою для звинувачень особи в будь-яких правопорушеннях, а також не підпадає під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
    Окремо звертаємо увагу, що наслідком прийняття такого закону буде, наприклад, носіння одягу кольорів георгієвської (гвардійської) стрічки, тобто без її фактичного зображення, але із натяком на неї. Заборона носіння цього одягу або кольорів схожих на георгієвську (гвардійську) стрічку, переслідування таких осіб і засудження цього є абсурдним та порушує всі мислимі і не мислимі права та свободи людини.
    З метою поповнення державного бюджету України, пропонуємо накладати штрафи за публікацію проектів законів чи інших нормативних актів, які збурюють суспільство, чи є такими, які посягають на основоположні права і свободи людини і громадянина.
    Також, просимо провести роз'яснювальну роботу серед народних депутатів на тему прав і свобод людини і, з метою уникнення нісенітниць у майбутньому, просимо ввести порядок попередньої перевірки проектів нормативних актів на предмет відповідності Конституції та законів України перед їх публікацією для всього загалу.
    Окремо, просимо провести роз'яснювальну роботу із автором вищевказаного законопроекту паном Геращенко Антоном Юрійовичем на предмет того, що засудженню і переслідуванню в порядку закону підлягають особи, які вчинили чи готуються вчинити злочин (правопорушення) проти держави чи інше, а не факт носіння якоїсь стрічки без умислу чи інших дії (бездіяльності), які містять ознаки правопорушення. Злочин може бути вчинений і під прапором України!

    ДІЯЛЬНІСТЬ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ТА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  |   ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ЗАКОННОСТІ ТА ОХОРОНИ ПРАВОПОРЯДКУ, РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН  |   КУЛЬТУРА ТА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА, ТУРИЗМ   
  • Про захист та розвиток перформативного мистецтва в Україні

    Підписів 1

    Днів залишилось 16

    Чиянова Марина Вікторівна
    Оприлюднена
    13 квітня, 2017
    13 липня, 2017
    16
    1 (з них за 7 днів: 0)

    Як відомо, мистецтво безмежне, складне, потребує розвитку, вдосконалення та подальшого фінансування.
    Згідно даних Держкомстату за 2015-2016 рр., офіційні видатки з держбюджету на розвиток культури становлять не більш ніж 2%. Наскільки це актуально в особливий період нашої бурхливої історії, вирішувати всьому уряду і всьому народові, але факт залишається фактом: серед діячів культури віком до 35 є активісти, які роблять конкретний внесок у створення її нового постмодерного обличчя, займаються адаптацією наших традиційних видів народної творчості до європейського та світового урбаністичного контексту, попри нерівність, утиски та небезпеку в своїх творах ставлять вічні питання в новому ракурсі, бережуть ідею мультикомпонентності, полікультурності, української естетичної експансії, неупередженості, проактивності, смислової насиченості та людяності.
    Можна назвати проект актуалізації перформативного мистецтва однією з перших меритократичних (заснованих на особистих досягненнях) ініціатив, що надходять від молоді, але фактично мають вже більш ніж 50-річну історію. Крім базового права займатися мистецтвом, молодь наразі виборює і можливість реформувати його.
    За наявності такого мізерного фінансування стає дедалі складніше відрізняти проведення перформативної акції від ярмарку або мітингу, аналізувати зміст акції, тобто зв'язок між її ідеєю та зовнішньою реалізацією послання, не кажучи вже про реакцію пересічних громадян.
    З іношого боку, розвиток мистецтва перформансу — це виведення мистецтва в цілому на новий рівень, можливість вийти за межі телевізійного тиску на населення, який певною мірою виступає чинником внутрішньої ворожнечі та побутових конфліктів.
    Відкритися новому сучасному мистецтву — означає не тільки споглядати намальовані кимось мурали, а й вступати в діалог з авторами динамічних соціально змістовних акцій (танцювальний, лінгвістичний, онлайн-перформанс, інсталяція).
    Допоки ці акції не зачіпають гідність усіх глядачів та учасників, вони мають бути популярними та вільними (незалежними від території).

    Від цього виграють:

    молодь
    Міністерство культури України
    Міністерство економіки України
    Міністерство соціальної політики України
    Міністерство освіти і науки України
    Міністерство закордонних справ України
    сучасні ЗМІ світу
    НАН України.

    Для створення якісного перформансу потрібні певні ресурси, талант та сміливість. Відтак, якщо витвори цього неоднозначного синтетичного мистецтва несуть конструктивний зміст, їх потрібно визнати реальним чинним культурного прогресу і відповідно фінансувати через державні та неурядові установи.
    Щоб довести актуальність цієї теми, автор (Марина Чиянова) провела більш ніж 500 соцопитувань за умов непередбачуваності та за наявності ризику для життя. Певною мірою всі респонденти стали співавторами та учасниками соціального моделювання.

    Зробити відповідальними за виконання:
    НАН України
    Міністерство культури України
    інколи дипломатичний корпус
    народ України
    ВНЗ Украї

    КУЛЬТУРА ТА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА, ТУРИЗМ  |   ОСВІТА, НАУКОВА, НАУКОВО-ТЕХНІЧНА, ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ  |   СІМ’Я, ДІТИ, МОЛОДЬ, ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ, ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ   
  • ДЕНОНСАЦІЯ БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ ПРО НЕЯДЕРНИЙ СТАТУС УКРАЇНИ, ЯК ТАКИМ, ЩО НЕ ВІДПОВІДАЄ НАЦІОНАЛЬНИМ ІНТЕРЕСАМ КРАЇНИ

    Підписів 0

    Днів залишилось 78

    Бабак Максим Андрійович
    Оприлюднена
    14 червня, 2017
    14 вересня, 2017
    78
    0 (з них за 7 днів: 0)

    В далекому 1994 році між Україною, США, Росією та Великою Британією була підписана міжнародна угода “Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї” (далі — Меморандум).
    Але, як відомо на початку 2014 року держава-сторона цього Меморандуму в грубій формі порушила істотні умови.
    Так, Росія в супереч зобов'язанням “поважати незалежність, суверенітет та кордони України та утримуватися від агресивних дій” окупувала АР Крим та почала збройну агресію на Сході України.
    Відповідно до цього, Верховна Рада України діючи від українського народу Постановою від 27 січня 2015 року №129-VIII визнала Росію країною-агресором та закликала світову спільноту посилити тиск на дії РФ.
    За даними ООН кількість жертв на Сході України сягнула понад 10 тисяч осіб, де серед більшості є цивільні особи.
    Крім того, міжнародна спільнота визнала факт порушення Будапештського меморандуму стосовно України. Така заява була проголошена на Гаазькому саміті з ядерної безпеки від 24 березня 2014 року Генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном: “... гарантія безпеки були важливою умовою для приєднання України до меморандуму, але їх надійність була підірвана подіями навколо України...”.
    Засвідченні події, які є фактами, що розгорнулися в Україні 2014 року, внаслідок агресії Росії мають негативні наслідки для національної безпеки України, так і для світового товариства в цілому.
    Зазначене є прикладом того, що відмова України від третього за потужністю ядерного арсеналу у світі під “гарант” безпеки інших держав став яскравим свідченням того, як у питаннях національної безпеки не варто покладатися на обіцянки інших країн.
    Тому, ми громадяни України, що підписали зазначену петицію, вважаємо, що Меморандум від 1994 року суперечить національним інтересам України та не може забезпечити безпеку від військової агресії зарубіжних країн.

    ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ЗАКОННОСТІ ТА ОХОРОНИ ПРАВОПОРЯДКУ, РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН  |   ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ, СУВЕРЕНІТЕТ, МІЖДЕРЖАВНІ І МІЖНАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ   
  • Декриміналізувати використання неліцензійного (піратського) программного забезпечення похожденням з РФ

    Підписів 0

    Днів залишилось 50

    Глушенко Олексій Вікторович
    Оприлюднена
    17 травня, 2017
    17 серпня, 2017
    50
    0 (з них за 7 днів: 0)

    Відповідно до Указу Президента України №133/2017 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", на території України введено санкції щодо ряду російських компаній.

    Ці санкції виключають можливість легального використання програмних продуктів, які підпали під обмеження. Водночас інфраструктура багатьох підприємств України залежить від програмних продуктів російського виробництва, включаючи ПЗ для бухгалтерського обліку.

    З метою запобігання збиткам українських підприємств, та з метою покращення економічної та політичної підтримки санкцій проти РФ з боку населення України, прошу **декриміналізувати** неліцензійне (піратське) використання програмного забезпечення походженням з Російської Федерації упродовж строку дії санкцій та вважати таке ПЗ «трофейним».

    ДІЯЛЬНІСТЬ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ТА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  |   ЕКОНОМІЧНА, ЦІНОВА, ІНВЕСТИЦІЙНА, ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА, РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ТА БУДІВНИЦТВО, ПІДПРИЄМНИЦТВО  |   ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ, СУВЕРЕНІТЕТ, МІЖДЕРЖАВНІ І МІЖНАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ   
  • Законодавчо дозволити велосипедистам їздити по тротуару та пішохідним доріжкам

    Підписів 0

    Днів залишилось 64

    Богданенко Ліна Анатоліївна
    Оприлюднена
    31 травня, 2017
    31 серпня, 2017
    64
    0 (з них за 7 днів: 0)

    Фактично всі велосипедисти їздять по тротуару в нашій країні, тому що наші дороги, неграмотні водії (які проїзджаюсь велосипедиста дуже близько, іноді підрізають), пробки, відсутність велоінфрастуктури становлять загрозу життю велосипедиста, в такий ситуації законодавча заборона пересуватись тротуаром просто суперечить реальному положенню. Законодавчо дозволити велосипедистам їздити по тротуару та пішохідним доріжкам, якщо відсутня велосипедна доріжка є найбільш логічним рішенням.

    ТРАНСПОРТ І ЗВ’ЯЗОК