В Конституції України не надано визначення парламентської оппозиції та її повноважень, тому це призводить до нерівності прав народних депутатів і безконтрольності діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Тобто для для ефективної діяльності Верховної Ради України необхідно надати визначення парламентської оппозиції та забезпечити її повноваження в Конституції України

В зв’язку з вищенаведеним, ПРОШУ народних депутатів України:

1.ЗАБЕЗПЕЧИТИ в Конституції України визначення парламентської оппозиції та її повноваження;

2.ВНЕСТИ відповідні доповнення до статті 83 Конституції України, а саме:
"У Верховній Раді України має бути і діяти парламентська опозиція.
Парламентська опозиція - добровільне депутатське об'єднання депутатських фракцій (депутатської фракції) у Верховній Раді України та (або) народних депутатів України, що не увійшли до парламентської більшості (коаліції), подали заяви про перехід в опозицію і які не погоджуються з офіційним політичним курсом парламентської більшості (коаліції) і Кабінету Міністрів України та (або) способом його реалізації, здійснюють контроль за діяльністю парламентської більшості (коаліції) і Кабінету Міністрів України, критикують їх діяльність і пропонують альтернативну програму розвитку України та шляхи її реалізації.
Парламентська опозиція у Верховній Раді має право:
- на посаду Першого заступника Голови Верховної Ради України;
- на посади Голів Комітетів Верховної Ради з питань: свободи слова та інформації; законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності; прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; бюджету; Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України; правової політики; підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики; соціальної політики та праці; аграрної політики та земельних відносин; охорони здоров'я; науки та освіти; екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; у справах ветеранів та осіб з інвалідністю;
- на посади перших заступників всіх комітетів Верховної Ради України, крім тих, які очолюють представники парламентської опозиції;
- на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- на посаду керівника Рахункової Палати України;
- на інші права, які встановлені Законом України "Про парламентську опозицію".
Засади формування, організації діяльності та припинення діяльності парламентської опозиції у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України та Законом України "Про парламентську опозицію"

списати з фізичних осіб — підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) суму нестягнутої пені, нарахованої на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності відповідним Законом .

Голові Верховної Ради України
Дмитру Разумкову

На офіційному веб-порталі Верховної Ради України зареєстровано проект
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
стягнення аліментів на утримання дитини» № 3339 від 14.04.2020 року.
07 грудня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання щляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», яким ст.24 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП) доповнено новим видом адміністративного стягнення – суспільно корисними роботами, які призначаються за несплату аліментів.
При виконанні даного виду адміністративного стягнення у виконавчому комітеті Новоіванівської сільської ради Юр’ївського району Дніпропетровської області виникає дуже багато питань, на які ми не можемо знайти логічних відповідей, що не суперечили б чинному законодавству, а саме:
По-перше, тягар організації виконання суспільно-корисних робіт покладається на органи місцевого самоврядування, що ним абсолютно не властиво , а відповідно не сприймається.
Органи місцевого самоврядування, відповідно до ст.31-1 КУпАП, повинні визначати види оплачуваних робіт і об’єкти для їх виконання. Нині виконавчий комітет Новоіванівської сільської ради Юр’ївського району Дніпропетровської області зобов’язаний приймати на роботу та оплачувати з місцевого бюджету працю осіб, які мають заборгованість з аліментів.
Це не лише «відбирає» робочі місця у населення , а й примушує створювати зайві та не потрібні робочі місця на комунальних підприємствах, оскільки їх чисельність зумовлена не потребами підприємства, а лише числом осіб, яким призначене це стягнення. У значної кількості підприємств кошти на оплату праці цієї категорії взагалі відсутні, і рішення суду про накладення стягнення у виді суспільно-корисних робіт фактично не виконується. Крім того , суми, які потенційно може заробити порушник, є незначними і не покривають всієї заборгованості або хоча б її значної частини.
По- друге, практика застосування суспільно-корисних робіт призводить до порушення норм трудового законодавства, правовідносини, що виникають між власником підприємства та порушником, на якого накладено адміністративне стягнення у виді суспільно-корисних робіт, низку ознак, притаманних трудовим відносинам, однак чинним законодавством не передбачено укладання трудового чи цивільно-правового договору.
Зокрема склалася поширена практика оформлення порушників на відбування адміністративного стягнення відповідно до норм трудового законодавства, укладаючи з ними трудовий або цивільно-трудовий договір в результаті призводить до порушення власниками підприємств ст.128 КЗпП України (Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати) , оскільки кошти за оплату виконання суспільно-корисних робіт повним обсягом перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби що в подальшому призводить до складення актів, приписів та протоколів інспекторами Держпраці.
Ураховуючи вищесказане, є нагальна потреба внесення змін до законодавства стосовно виключення деяких норм із законодавчих актів щодо адміністративного стягнення у виді суспільно-корисних робіт.

Відповідно до нищезазначеного тексту, закликаю змінити встановлені податки, зокрема: зменшити ЄСВ до 20%, зменшити ПДФО до 15%, натомість збільшити військовий збір до 5% та створити тимчасовий медичний збір у розмірі 1,5% від заробітної плати для прискорення запуску другого етапу медичної реформи та покращення технічно-матеріального забезпечення медичних закладів України.

Умовно можна виділити три групи доходів, з яких українці сплачують прямі податки.
Перша група – це податки, які перераховує у бюджет роботодавець із заробітної плати. До них відносяться:
податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18% від заробітної плати.
єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний соціальний внесок – ЄСВ) – 22%.
військовий збір – 1,5%.
Друга група – податки з фізичних осіб-підприємців (ФОП). Вони сплачують єдиний податок (ЄП) та ЄСВ самостійно в залежності від особливостей діяльності, а також ПДФО та військовий збір за умови загальної системи оподаткування.
Третя група – податки з пасивних доходів: банківських відсотків, роялті тощо. З них сплачується податок у розмірі 18% (аналогічно, як ПДФО).
А ще є непрямі податки. Усі без винятку українці їх платять – інколи навіть не здогадуючись про це.
Відповідно до оцінок CASE Україна, приблизно четверта частина тих грошей, що працівник отримав на руки незалежно від того, чи дохід легальний чи «у конверті», також стягується державою до бюджету у вигляді податків на споживання, або ж непрямих податків.
Щоразу як ми купуємо щось у магазині або отримуємо якусь послугу (у тому числі сплачуємо за комунальні послуги), ми сплачуємо 20% від собівартості товару у вигляді податку на додану вартість (ПДВ). До речі, вперше ПДВ в Україні запровадили ще у 1991 році.
Тютюнові та алкогольні вироби і пальне обкладаються ще й акцизом, а імпортні товари – імпортним митом.
Простіше кажучи, навіть якщо громадянин не сплачує прямі податки зі своїх доходів, він все одно є «спонсором» української держави.

Закликаю змінити чинне законодавство та додати закон, за яким приватні перевізники та весь громадський транспорт України встановлює ціни на проїзд відповідно до цін на бензин, зокрема, ціна на проїзд у громадському транспорті повинна становити 15% від середньої ціни за 1 літр бензину.

Закон України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015 в новій редакції від 19 квітня 2020 передбачає, що всі закупівлі організовуються та проводяться виключно уповноваженою особою, яка призначена:
- шляхом покладення на працівника зі штату функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою;
- шляхом введення до штатного розпису окремої посади, на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи;
- шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Введення інституту персональної відповідальності дійсно дає змогу підвищити якість проведення закупівель. Подібний підхід є правильним і застосовується вже не перший рік в бухгалтерії.
Проте, обмеження щодо того, що уповноважена особа має бути виключно в штаті та за трудовим договором призводить до порушення прав частини суб’єктів підприємницької діяльності і ставить їх у дискримінаційне становище.
Вищезазначена норма більше всього негативно впливає на становище невеликих організацій, які іноді виступають в статусі одержувача бюджетних коштів (державного замовника).
Яскравим прикладом є об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельні кооперативи та різного роду неурядові та неприбуткові організації громадянського суспільства.
Враховуючи те, що держава та органи місцевого самоврядування сприяють таким суб’єктам, впроваджуючи різні програми підтримки, і вони отримують кошти не більше одного-двох разів на рік, то їм складно буде передбачити додаткові кошти на фінансування штатної одиниці для проведення процедур, зазначених в даному законі. Це призведе або до збільшення розмірів внесків для жителів чи членів організації або до зниження активності щодо участі у цільових програмах.
Централізований підхід до виконання однотипних завдань ("economies of scale") та залучення спеціалістів ззовні організації, допомагає як невеликим суб’єктам з обмеженими ресурсами, так і великим структурам для оптимізації та делегування функцій.
Поняття аутсорсингу та аутстафінгу вже впродовж декількох років все більше сприймаються як норма. Не всі можуть собі дозволити окрему посаду або самостійно займатись закупівлями.
Тому для вирішення проблеми потрібно внести зміни до частини 1 статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі", доповнивши її пунктом 4 у наступній редакції: «4) шляхом укладення договору із суб’єктом підприємницької діяльності».

Загалом частина 1 статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" має бути такого змісту:

1. Відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством;
4) шляхом укладення договору із суб’єктом підприємницької діяльності.

Закон о ЖКХ:1.Никакого срока давности для задолженностей по ЖКХ. 2. Штрафы за неуплаты увеличить. 3.Сумму для лишения жилья уменьшить. Пояснения.Массово не платят богатые .При смене местных депутатов новое ком. предприятие обнуляет долги ,что ветхий фонд уничтожает.Развернуть строительство малосемеек и государственного жилья для отселения