Пропоную на сайті кожного з правоохоронних органів розмістити статистичні показники їх роботи у вигляді кількості кримінальних проваджень в роботі, тобто, тих, в яких здійснюється досудове розслідування; повідомлень про підозру; обвинувачених; справ, скерованих до суду та вироків щодо осіб, які будуть регулярно оновлюватися, з вказуванням дати, станом на яку розміщена інформація.

Пропоную на законодавчому рівні зобов'язати всіх працівників правоохоронних органів при вступі на роботу та кожні півроку проходити поліграфологічні дослідження з метою підбору кадрів, що здатні за своїми моральними та діловими якостями сумлінно виконувати службові обов'язки, та виявлення серед правоохоронців тих, хто порушує чинне законодавство та службову дисципліну під час проходження служби та за результатами проходження детектора брехні звільняти працівників правоохоронних органів як таких, що не відповідають займаній посаді, у разі виявлення в ході дослідження на детекторі брехні серед них тих, хто порушує чинне законодавство та службову дисципліну.

Згідно до статті 13 конституції України українці є найбагатшими людьми світу, через те що жодна конституція будь-якої країни не зробила своїх громадян власниками національного багатства країни, при цьому іноземні конституції надають своїм громадянам лише можливість користування національним багатством країни
Для державної охорони цієї великої спадщині яка надійшла українцям від злочинної влади була розроблена і прийнята стаття 14конституції України,тобто: «Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.».
За останніми відставками посадовців у Житомирі,щодо розкрадання бурштину, власники,тобто українці ще раз побачили що держава Україна не виконує своєї охоронної функції щодо охорони національного багатства країни і закони України в цій частині теж не працюють,тому що за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах посадовці не несуть жодної кримінальної відповідальності.
Тому пропоную ВРУ внести зміни до статті 14 конституції України і в новій редакції статтю 14 конституції України читати так:
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною українців.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Проблема безпритульних тварин-собак і котів, вирішується в багатьох містах УКРАЇНИ в негуманний спосіб. Особливо жорстоким є ставлення до безпритульних тварин у комунальному підприємстві « ЦЕНТР ПОВОДЖЕННЯ З ТВАРИНАМИ»м. Харкова, де вбивають 97% відловлених тварин, що приблизно становить більш, ніж, 5000 особин на рік! Аналогічним цьому комунального підприємству є комунальне підприємство «ЦЕНТР ЗАХИСТУ ТВАРИН» у м. Миколаїв., та ще у ряді міст України, де ставлення до безпритульних тварин, переходить за усякі межі моралі.
Але , як показав багаторічний досвід масове знищення безпритульних тварин не дає результату. Їх кількість не зменшується, і з року в рік ці підприємства продовжують свою вбивчу діяльність витрачаючи на неї десятки мільйонів гривень платників податків. Ці підприємства, та чиновники міст відмовляються застосовувати комплексні ефективні програми, бо, якщо безпритульні тварини зникнуть з вулець міст- то і такі підпрємства вимушені будуть припинити свою діяльність. А отже, у чиновників не буде можливості відмивати мільйони бюджетних гривень.
Безпритульні тварини- це наслідок безвідповідального ставлення людини до свого чотирилапого друга. Тварин залишають на вулицях на призволяще, не отримуючи за це ніякого покарання.
Комунальні підприємства замість допомоги таким тваринам і сприяння покаранню безвідповідальних власників, застосовують-вбивство тварини шляхом евтаназії. При цьому, запевняючи, що вбивство тварин-це гуманне ставлення до них. Таким чином, показуючи суспільству, що життям живих істот можна нехтувати і зневажати його.
Жорстоке поводження з тваринами несе в собі загрозу основним моральним цінностям і загальнолюдським нормам моралі, а також сприяє розвитку і укорінінню в суспільстві жорстокості, не тільки для тварин, але і для людини, що є небеспечним для всього суспільства в цілому.
В розвинених країнах питання регулювання чисельності безпритульних собак і котів вирішують по різному, але навмисне вбивство тварин скрізь вважається ЗЛОЧИНОМ!
В розвининех та цивілізованих містах України, таких, як КИЇВ, ЛЬВІВ, ДНІПРО, ОДЕСА вже існують програми регулювання чисельності тварин гуманим способом- стерилізації. Серед цих міст найкращі показники ефективності у Львові, де програму впроваджує Львівське комунальне підприємство «ЛЕВ», позитивний досвід якого, необхідно переймати всім комунальним підприємтвам України, які займаються безпритульними тваринами.
Оскільки Україна у всіх сферах життя впроваджує європейські стандарти, намагаючись всі питання вирішувати цивілізовано, тому ми на заканодавчому рівні повинні закріпити цінність життя живих істот, та застосовувати ефективні , дієві комплексні програми регулювання чисельності безпритульних тварин.
Саме для вирішення цього питання на державному рівні просимо Вас ініцювати внесення наступних змін до Закону України « Про захист тварин від жорстокого поводження»:

1) ЗАБОРОНА ЕВТАНАЗІЇ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ТВАРИН , ЯК МЕТОДУ РЕГУЛЮВАННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ;

2) ЗАПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДУ СТЕРИЛІЗАЦІЇ, ЯК ЄДИНОГО ДІЄВОГО ТА ГУМАННОГО МЕТОДУ РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ТВАРИН.

А також просимо затвердити на державному рівні типові правила утримання домашніх тварин та програму регулювання чисельності безпритульних тварин на території міст України, які будуть прийматися за основу при затвердженні правил і програм в місцях.

Згідно із статтею 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Все частіше в юридичній спільноті України з’являються посилання на неправильне застосування сторонами і судом висновків ЄСПЛ як джерела права в конкретних справах, що пов’язане можливо з недостатнім аналізом обставин справ на підставі яких було прийняте рішення ЄСПЛ.
Пропоную ВР активніше аналізувати та вносити зміни в процесуальне законодавство України, відображуючи безпосередньо в нормах права ключові і сталі висновки з рішень ЄСПЛ. Наприклад:
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зокрема вказав, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі «Бентем проти Нідерландів» від 23 жовтня 1985 року, заява № 8848/80, п. 32).
В підп. 5 част. 4 ст. 265 ЦПКУ, в підп. 5 част. 4 ст. 238 ГПКУ та в підп. 5 част. 4 ст. 246 КАСУ вказано, що у мотивувальній частині рішення зазначаються норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
З врахуванням приведеного висновку ЄСПЛ з вищенаведеного рішення, норми процесуального права стосовно вимог до рішення суду пропоную доповнити і викласти наступним чином: «у мотивувальній частині рішення зазначаються норми права, які застосував суд зі змістовним, а не формальним тлумаченням правової норми, та мотиви їх застосування».
Другий приклад: як роз'яснив ЄСПЛ у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В положеннях про строк на апеляційне оскарження ст. 295 КАСУ, ст. 354 ЦПКУ, 256 ГПКУ закріплена можливість поновлення строку на апеляційне оскарження. Ті ж положення щодо можливості поновлення строку на касаційне оскарження містяться в ст. 390 ЦПКУ, 329 КАСУ, 288 ГПКУ.
З врахуванням такого висновку ЄСПЛ з вищенаведеного рішення, норми процесуального права стосовно поновлення строку на оскарження пропоную доповнити наступним: «можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, від суду вимагається вказувати підстави. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Наповнення процесуального законодавства України запропонованими нормами, що включатимуть сталі висновки ЄСПЛ позитивно вплине на правозастосування в Україні, сприятеме досягненню мети вказаної в преамбулі ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", що відповідно позитивно вплине на імідж нашої держави в світі.

Повернути можливість отримання пенсії державного службовця особам, які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, та мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсію особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, визначити у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно Закону України N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників, які працювали на державних посадах, утримувався єдиний внесок у розмірі 6,1 відсотка від нарахованої заробітної плати. У всіх інших працівників єдиний внесок утримувався із сум заробітної плати у розмірі 3,6 відсотка.
Таким чином, вважаю, що колишні державні службовці мають не менше прав на отримання державних пенсій аніж колишні народні депутати.

Основний Закон України, який визначає пільги та основи соціальної захищеності для людей з інвалідність - це Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Відповідно до вищезазначеного Закону України, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Однак, зазначені державні гарантії не забезпечують в повній мірі нормальне та гідне життя таких осіб.

Особливо гостро постає питання для осіб з інвалідністю щодо оплати житлово-комунальних послуг.
Так, гарантовані державою пільги, пенсії, допомоги, компенсації тощо, ледве покривають витрати на оплату житлово-комунальних послуг.

Особливо відчутні тарифи за житлово-комунальні послуги для осіб з інвалідністю по зору та осіб з інвалідністю пов’язану з порушення опорно-рухового апарату, оскільки дані громадяни не можуть працевлаштуватися та забезпечити собі достойний заробіток.
В певних регіонах України дане питання вирішується на рівні місцевих рад, шляхом прийняття місцевих цільових програм, якими передбачається компенсацій особам з інвалідністю на оплату ними житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, слід відмітити, що такі цільові програми та компенсації є не в кожній територіальній громаді, що породжує різний підхід щодо забезпечення належних та рівних умов осіб з інвалідністю по Україні, створює дискримінацію осіб з інвалідністю між регіонами, що в свою чергу суперечить основним засадам та гарантіям, які проголошені в Законі України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Таким чином, пропоную розглянути питання внесення змін до Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», якими передбачити встановлення на рівні закону для осіб з інвалідністю по зору та осіб з інвалідністю пов’язану з порушення опорно-рухового апарату пільг щодо оплати ними житлово-комунальних послуг.

Пропоную створити державну комісію для отримання державного кредиту на 2 роки без відсотків для відкриття власної справи усім бажаючим громадянам України,але при умові задовільного захисту бізнес плана – проекту перед комісією.

В Закон України "Про державну службу" внести наступні положення:
1. Всі кандидати на будь-яку посаду державної служби, як виборні, так і ті, що призначаються, в обов'язковому порядку проходять незалежну експертизу на вживання наркотиків і психотропних препаратів, а також психіатричну експертизу.
2. Всі кандидати в обов'язковому порядку проходять курси з права і складають незалежний екзамен.
3. Всі кандидати в обов'язковому порядку проходять курси з державної мови і складають незалежний екзамен.
Відмова від експертизи, проходження курсів, складання екзаменів означає автоматичну відмову від одержання державної посади. Позитивний висновок експертизи, ігнорування курсів, негативні результати екзаменів - все незалежно від причини, є автоматичною відмовою від державної посади.

По аналогии с развитыми западными странами, предлагаю ввести концепт залога за одноразовую тару (в первую очередь, стеклянные и пластиковые бутылки), который возвращается при сдаче ее на переработку. Размер залога должен быть существенным, чем больше, тем лучше, предлагаю не меньше 1 евро (в эквиваленте) на стекло, 2 на пластик.

Это решает сразу две проблемы:
1. Снижает культуру одноразового потребления
2. Существенно уменьшает количество выбрасываемой тары

В Украине,к сожалению,наблюдается значительный рост количества уличных преступлений.Одной из причин этого является недостаточный контроль за общественным порядком на улицах.Наземное видеонаблюдение стационарными видеокамерами и наземное патрулирование улиц полицейскими патрулями и общественниками малоэффективны для полноценной борьбы с уличной преступностью в виду крайне огоаниченной площади контроля за порядком.Для улучшения качества контроля за порядком я предлагаю проводить,совместно с наземными методами охраны общественного порядка,воздушное видеонаблюдение,используя дроны,что позволит:
1)значительно увеличить контролируемую площадь и качество контроля,вести наблюдение за территориями недоступных для наземного видеонаблюдения и труднодоступных для полицейских и общественных патрулей(глухие,неосвещенные переулки,пустыри и т.д.),где совершаются большинство преступлений;
2)оперативнее разыскивать пропавших безвести людей и преступников,скрывающихся от правосудия;
3)предупреждать совершение преступлений путем своевременного обнаружения на улицах подозрительных транспортных средств,лиц,которые могут представлять угрозу общественной безопасности для оперативного их обезвреживания сотрудниками полиции;
4)осуществлять освещение улиц населенных пунктов с воздуха,в случае установки на днище дрона светодиодных светильников;
5)улучшить контроль за государственной границей,при использовании дронов пограничниками для борьбы с контрабандой ,нелегалами,пресекающих границу и для своевременного обнаружения вторжения врагов на территорию Украины,что особенно важно,учитывая пограничный контакт со страной-агресором;
6)своевременно выявлять экологические,социальные проблемы регионов Украины для их оперативного решения государством;
7)улучшить контроль за общественным порядком во время проведения массовых мероприятий,где риски совершения преступлений всегда повышены.
Прошу поддержать мою петицию,если вы как и я хотите обезопасить себя и своих детей от посягательств на жизнь,здоровье и честь преступниками,находясь на улице.

Шановні небайдужі!
У багатьох містах, селищах, селах та містечках занепадають шедеври архітектури, які перебувають на балансі місцевих рад та комунальних підприємств. Коштів у бюджетах на порятунок цих пам"яток НЕМАЄ. А продати їх, щоб цими пам"ятками займалися інвестори, нерідко неможливо, оскільки існує перелік пам"яток архітектури та історичної спадщини, що не підлягають приватизації. Брати в оренду їх і вкладати мільйони орендарі не наважуються, тож прекрасні будівлі перетворюються на руїни.
В обласних центрах іноді пам"ятки руйнують умисно, бо люди хочуть використати клапоть землі в історичному центрі міста. У маленьких населених пунктах земельні питання так гостро не стоять.
Пропоную передати питання приватизації будівель архітектурної спадщини у населених пунктах, що не є обласними центрами й населення яких не перевищує 50 тисяч осіб, на розгляд облдержадміністрації та обласних рад - за умови наявності відповідних клопотань від міських та районних рад.
А щоб унеможливити ситуацію, коли заради землі пам"ятку зруйнують, землю давати на правах постійного користування, а не на правах власності, на період, доки існує у належному стані пам"ятка.

Діяльність колекторських компаній на теренах України не врегульована жодним спеціальним законодавчим актом. Разом із тим прямо не заборонена їх діяльність законом.
Розробити законодавчу базу, що до регулювання діяльності колекторських організацій в Україні. Відсутність законодавчої бази створює умови колекторським компаніям авикористовувати протизаконні методи для стягування боргів.

У Верховній Раді проголосовано поправки до законопроекту 1029-1/П, частина яких стосуються фінансування партій, що приймали участь у виборах до Верховної Ради (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66777).
У законопроекті пропонується скасувати фінансування партій, що набрали на виборах 2,5% голосів, встановивши межу у 5%.
1. Ці поправки не мають відношення до боротьби із корупцією.
2. Поправки дискримінують відносно невеликі партії (2,5% голосів зараз) і дають преференції партіям з великими кількостями голосів, у т.ч. партії ЄС, що на чолі з колишнім президентом П. Порошенко допустила масові порушення Законодавства України, у тому числі корупційні.
3. Поправки суперечать запевненням нинішнього Президента та його партії об'єднувати громадян.

Пропоную відмінити ці поправки.

Ми, жителі південно-східних областей України, вимагаємо надати офіційний статус російській мові. Ми - російськомовне населення України. Нас - близько 20 мільйонів. Дайте можливість нашим дітям вчитися на рідній мові! Вимагаємо прийняти закон про рівні права російської та української мов на південному сході, який дасть можливість вчитися в школах і ВУЗах рідною російською мовою. На ній ми думаємо і говоримо в побуті.

Терміново внести зміни в Закон України "Про споживче кредитування"(документ 1734-viii,який набув чинності 10.06.2017р.).Статтю 21 розділу 3 доповнити словами про те,що сума боргу ,що стягується з боржника за кредитним договором не повинна перевищувати двохкратний розмір тіла кредиту. МФО нараховують своїм клієнтам за рік астрономічні суми боргів,які в 6-7 разів перевищують тіла кредитів.Порушення клієнтами умов таких" кредитних договорів " є в значній кількості випадків неминучим і веде до відбирання колекторами майна у клієнтів без рішення суду або через суд в кращому випадку.

Пропоную позбавити відомчі вищі навчальні заклади ліцензій на підготовку цивільних осіб, а цивільні вищі навчальні заклади - ліцензій на підготовку фахівців для правоохоронних органів.
Це обгрунтовується тим, що відомчі вищі навчальні заклади мають готувати фахівців для власних відомств, тобто, для себе, а цивільні вищі навчальні заклади надавати освітні послуги для цивільних осіб і готувати фахівців за спеціальностями, не пов'язаними з правоохоронною діяльністю.
Фахівцям для правоохоронних органів - відомчі ВУЗи, цивільним фахівцям - цивільні ВУЗи.

«По відношенню до тварин можна судити про моральних розвиток нації» Махатма Ганді.

Необхідна заборона НА ЗАКОНОДАВЧОМУ РІВНІ використання тварин при постановці розважальних номерів у цирках.
За порушення закону запровадити КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ та покарання у вигляді штрафу в розмірі до десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до п‘яти років.

Законодавством України передбачено, що у разі розлучення подружжя у якого є неповнолітні діти, той із батьків, що мешкає окремо повинен сплачувати аліменти на утримання дитини тому із батьків (далі пишу – матері, оскільки так є у більшості випадків), з ким дитина залишається (хоча аліменти Держава і вважає власністю дитини, розпоряджаються ними дорослі).
Однак порядок призначення аліментів та визначення їх розміру є несправедливим, оскільки не враховує рівень доходів матері, її сімейний стан та рівень доходів її нового чоловіка (вітчима дитини). Враховується лише дохід батька (платника аліментів).

Сума аліментів не може бути однаковою для всіх (25%, 33% та 50% доходу батька, або 50% від прожиткового мінімуму). Тобто, необхідно розробити формулу, за якою визначати розмір аліментів, враховуючи при цьому як доходи платника (батька), так і доходи одержувача (матері). Виглядати це має приблизно так, як виглядає порядок нарахування органами соціального захисту грошової допомоги (пособія) одиноким матерям, тобто, з урахуванням їх доходів та доходів їх чоловіків (якщо одружені).

Для отримання грошової допомоги одинока мати повинна надати до органів соціального захисту інформацію про доходи всіх членів її родини, у тому числі і свого чоловіка (вітчима дитини). З цього слід розуміти, що Держава зобов’язує вітчима утримувати дитину своєї дружини, у разі, якщо дружина є одинокою матір»ю.

Натомість, для отримання аліментів від колишнього чоловіка, достатньо лише подати позов до суду та зазначити останнє відоме його місце проживання. При цьому, доходи матері та її нового чоловіка нікого не цікавлять, тобто, дитину, яка народилася у шлюбі, вітчим утримувати не зобов’язаний.

Таким чином, дитина одинокої матері отримуватиме меншу суму грошової допомоги, якщо мати перебуває у шлюбі, оскільки органами соціального захисту враховані доходи її вітчима. При цьому, у того ж вітчима (якщо він має дитину) щомісячно стягують 25% доходу або 50% прожиткового мінімуму. З цього видно, що один чоловік має утримувати свою дитину від попереднього шлюбу та дитину дружини (його ж доходи враховані та грошова допомога зменшена), а інший – нікого, оскільки дитину дружини утримує її рідний батько.

Так само, це не є справедливим і по відношенню до дітей, оскільки, одну дитину утримує батько та по факту вітчим (Держава його не зобов’язує, але вони живуть однією родиною), а інша з появою вітчима втрачає грошову допомогу (або її частину) від Держави. Тобто, одна дитина, з появою у матері чоловіка, нічого не втрачає, інша – втрачає.
Враховуючи викладене, вважаю, що порядок нарахування аліментів та встановлення їх розміру – має бути змінений.
Так, суд повинен враховувати доходи матері дитини та вітчима (якщо він є), а також доходи батька. Якщо, наприклад, доходи батька значно менше доходів матері (вітчима), то і розмір аліментів має бути значно зменшеним.
Якщо у батька є нова родина, доходи якої також менше доходів родини колишньої дружини – це також має впливати на розмір аліментів.

Тобто, визначати розмір аліментів суд має за спеціально розробленою формулою, враховуючи доходи як платника, так і одержувача аліментів.

Саме такий порядок буде справедливим як для дітей, так і для чоловіків. Таким чином будуть враховані і права чоловіків, оскільки чоловік після розлучення має право також створити родину та утримувати її, тому якщо колишня дружина влаштувалася краще та є більш фінансово забезпеченою – суд повинен це врахувати.
До того ж, слід визначити випадки, у яких батько може бути на деякий час звільнений від стягнення аліментів (виключно за рішенням суду та за умовою, що доходи колишньої дружини або її нового чоловіка є високими). Причиною може бути хвороба, важкий фінансовий стан нової родини, тощо.

Тобто, порядок нарахування аліментів на утримання дитини та їх розмір має визначатися виключно з урахуванням доходів як платника, так і одержувача. Тоді це буде справедливо як по відношенню до дітей, так і по відношенню до чоловіків.

Зараз у світі над інститутом демократії нависла смертельна небезпека.
За останні 20 років демократичні країни, які створили передумови для загального культурного та технологічного прогресу всього людства, не змогли створити умови для такого ж прогресу демократичного розвитку. В результаті деякі диктаторські режими, маючи тільки формальні ознаки демократій, змогли, використовуючи демократичні інститути, за допомогою підкупу, шантажу, масованих дезінформаційних атак та інших ворожих заходів добитися початку руйнування основ демократій в багатьох країнах світу. Маючи набагато менші, у порівнянні з демократіями, економічні ресурси, диктаторські режими мають змогу їх використовувати безконтрольно та сконцентровано, що дозволяє їм підкуповувати окремих ключових керівників та фінансово стимулювати антидемократичні сили демократичних країн.
На сьогодні не існує дієвого механізму протидії цим ворожим заходам.
Багато маленьких демократичних країн неспроможні опиратися тиску диктаторських режимів.
У цих умовах неможливо переоцінити роль Сполучених Штатів Америки — сили, яка може, хоче і багато робить для розвитку демократії в усьому світі, і без якої неможлива боротьба з диктатурами.
Закликаємо Верховну Раду України ініціювати роботу зі створення Союзу Активних Демократій, метою якого буде побудова та підтримка політичних, економічних, воєнних та інших можливих механізмів захисту демократій в усьому світі.
Закликаємо Верховну Раду України звернутися з відповідними пропозиціями до керівників, урядів та парламентів демократичних країн світу, в першу чергу Сполучених Штатів Америки, Об'єднаного Королівства Великої Британії й Північної Ірландії, Республіки Польщі, Королівства Швеції, Канади, Литовської Республіки, Латвійської Республіки, Естонської Республіки, Джорджії (Грузії).
У зв'язку з фактичною легітимацією Російською Федерацією нового засобу боротьби — відмову від сплати членських внесків до ПАРЄ, закликаємо Верховну Раду України також використати цей новий легітимізований засіб та закликати аналогічно вчинити інші небайдужі парламенти.