Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Європейський суд прав людини у справі "Надточій проти України" наголосив, що конституційні та міжнародні права та гарантії, закріплені Конституцією України та міжнародними нормативно-правовими актами, згодами на обов'язковість виконання яких надана Верховною Радою України, застосовуються не тільки під час розгляду кримінальних справ, а тому числі й під час розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Також у цій справі, ЄСПЛ визнав карний характер Кодексу України про адміністративне правопорушення. З огляду на таке, законодавче врегулювання процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, в частині належного забезпечення прав та свобод людини, потребує значного доопрацювання.
Стаття 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає випадки коли протоколи про адміністративне правопорушення не складаються, а постанова по справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці.
Так, зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не виноситься, коли розгляд справи про адміністративне правопорушення віднесено до компетенції органів Національної поліції України. Під дію цієї норми підпадають, серед іншого, випадки притягнення водіїв наземних транспортних засобів до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України.
Не заперечуємо, що ця норма значно полегшує процедуру притягнення до адміністративної відповідальності водіїв та виключає певні корупційні ризики.
Однак, на ділі, працівники органів Національної поліції зловживають цією нормою, виносячи постанови про накладення адміністративного стягнення, за принципом "я винесу постанову, а ви ідіть і оскаржуйте", навіть, якщо поліцейський неправий, або особа заперечує правопорушення. Усе це, через норму ч. 5 ст. 258 КУпАП, яка передбачає, що протокол про адміністративне правопорушення не складається, у разі вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Постає питання: а чи дійсно така "презумпція правомірності дій поліцейського" допомогає у побудові правової та соціальної держави? Чи належним чином ми забезпечуємо права і свободи громадян? Чи буде малозабезпечена особа доводити свою невинуватість за 450 грн судового збору та 1000 грн правничої допомоги? Певне, що ні. Таким чином, держава фактично змушує особу визнати себе винуватою.
Ми вважаємо, що це не є вірним.
А відтак, просимо:
1. Внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, до ч. 5 ст. 258, замінивши слова "правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі" на "правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі", та внести відповідні зміни до інших норм КУпАП.
2. Передбачити, у КУпАП та Законі України "Про судовий збір", що у випадку доведення в суді невинуватості водія, поліцейський, що склав протокол, зобов'язаний сплатити судовий збір та відшкодувати особі усі її витрати, пов'язані з розглядом справи.
Водії також мають право на справедливий суд! Поліцейські не є господарями у цій державі, мають дотримуватися констиутційних прав людини! Такі зміни стануть запобіжником у винесенні неправомірних постанов та протоколів!