На сьогоднішній день як в Києві, так і в багатьох інших великих містах України неабиякого поширення набули такі негативні явища як руйнування об`єктів культурної спадщини та хаотична забудова. Такі дії спотворюють зовнішній вигляд міст та знижують їх естетичну привабливість. Це стало можливим внаслідок того, що за вчинення правопорушень в галузі містобудування та охорони пам`яток фактично не існує реальної відповідальності. Наприклад, ст. 92 КУпАП за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини передбачає накладання штрафу від п`ятдесяти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тобто, від 850 до 2550 грн. Ст. 96-1 КУпАП передбачає за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт, розробленої з порушенням вимог містобудівної документації, штраф від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 34000 до 51000 грн. В проекті нового Кримінального кодексу пропонується запровадження інституту реституції – поновленя порушеного особистого права потерпілої особи. На мій погляд, реституція повинна застосовуватись у вигляді зобов`язання засудженого привести пам`ятку до оригінального стану або відбудувати її у початковому вигляді.
На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровані законопроекти, в яких пропонується зокрема підвищити штрафи за руйнування і знищення пам’яток культури для громадян - від 850 до 170000 грн, для посадовців - від 1700 до 170000 грн, за повторне порушення для фізичних осіб – від 170000 до 340000 грн, для юридичних осіб - від 1700 до 1700000 грн, за невиконання припису - від 850 до 1700000 грн, за повторне порушення для юросіб – від 40800 до 3400000 грн. За умови ухвалення даних змін, максимум, на що можуть розраховувати порушники, буде штраф в розмірі 3,4 млн. грн. Враховуючи те, що порушником у даному випадку є будівельні компанії з мільйонними оборотами. Наприклад, однокімнатна квартира в ЖК «Intergal City» оцінюється в 3,3 млн грн. А вартість квартир в ЖК «Tetris Hall» коливається від 6 до 24 млн грн. Це свідчить про те, що штрафи, передбачені законопроектом, є занадто низькими не відповідають майновому стану суб`єкта правопорушення. Для того, щоб штрафи почали виконувати функцію запобіжника, їх розмір повинен бути співрозмірним розміру прибутку, який міг би отримати правопорушник в результаті своїх протиправних дій. Іншими словами, штрафи повинні робити порушення закону абсолютно невигідними.
З метою вирішення даної проблеми пропоную об`єднати ст. 92 КУпАП зі ст. 298 КК, виклавши останню в наступній редакції:
«Стаття 298. Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини, незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини
1. Ухилення від підписання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, порушення режиму використання пам'ятки культурної спадщини, порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території, проведення ремонтних, реконструкційних робіт на пам'ятці культурної спадщини, зміна призначення пам'ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини,
- карається штрафом від тридцяти тисяч до двох мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з зобов`язанням привести пам`ятку до початкового вигляду або в разі повного знищення пам`ятки відбудувати її в початковому вигляді, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об'єкті археологічної спадщини
- караються штрафом десяти до тридцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
3. Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин
- караються штрафом від тридцяти тисяч до двох мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, з зобов`язанням привести пам`ятку до початкового вигляду або в разі знищення відбудувати пам`ятку в початковому вигляді, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
4. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об'єктів археологічної спадщини,
- караються штрафом від десяти до тридцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».
Також, з огляду на вищезазначене, я вважаю за доцільне з метою посилення покарання та виконання ним превентивної функції повністю перенести ст. 96-1 КУпАП до Кримінального кодексу, та встановити в ній нову санкцію – штраф в розмірі від від тридцяти тисяч до двох мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.