Основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, є земля (стаття 14 Конституції України). Усі землі, які знаходяться в межах території України, є об’єктом права власності Українського народу (стаття 13 Конституції України) та використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб громадян України. Саме народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України (Декларація про державний суверенітет України). Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Стаття 14 Основного Закону нашої держави гарантує право власності на землю. Натомість це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. При цьому держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності.
Україна є соціальною, правовою державою. Головним обов’язком нашої держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини та їх гарантії, які визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Водночас держава забезпечує соціальну спрямованість економіки.
Поміж тим діяльність правотворчих органів держави має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України.
Закріплено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Одночасно передбачається безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації (пункт в) частина 3 статті 116 Земельного кодексу України)).
У розвиток основоположних конституційних положень нормою статті 121 Земельного кодексу України закріплено право всіх громадян України на безоплатне отримання земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. При цьому передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян здійснюється у визначених межах норм та провадиться один раз по кожному виду використання. Разом з тим статтею 118 Земельного кодексу України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Однак, як показує вітчизняна практика, вкрай складні та неефективні бюрократичні процедури унеможливлюють реалізацію більшістю громадян України законного права на безоплатну приватизацію земельних ділянок. Йдеться про те, що існуючі недоліки земельного законодавства фактично унеможливлюють реальне використання пересічними громадянами належного їм права на землю.
З метою реалізації права власності Українського народу, є потреба розроблення та закріплення державою законодавчих гарантій щодо безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України на засадах справедливості, відкритості, прозорості та рівності.
У зв’язку з цим у напрямку удосконалення правових засад безоплатної приватизації земельних ділянок, пропонуємо:
1. Утворити спеціальний Національний фонд приватизації землі, якому передати усю землю, що підлягає безоплатній приватизації.
2. Забезпечити реалізацію права кожного громадянина України на одержання та використання приватизаційних земельних сертифікатів, що засвідчують їхнє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки.
3. Організувати та провести безоплатну приватизацію земельних ділянок на конкурсних засадах у формі аукціону.
4. Зняти обмеження на мінімальний розмір ділянки сільськогосподарської землі, для того щоб більш якісні ділянки були рівні за вартістю менш якісним але більшої площі.
5. Визначити, що право громадянина Україна на безоплатну приватизацію земельної ділянки може бути успадковане.