Відмова від літнього та зимового часу має пряме відношення до Українця. Незважаючи на те, що після кожного переводу годинників соц. мережі переповнені коментарями виду «скільки можна грати з часом», прийняте Верховною Радою рішення не виглядає безсумнівним. І норма про можливість для місцевої влади змінювати рекомендований час початку роботи не може нівелювати ризики, що пов’язані з законопроєктом.
Україна має 1316 км, що відповідає 1.3 часовим поясам. І важко обрати час, який буде однаково зручним мешканцям усієї Країни. Переведення годинників дозволяє оптимізувати використання світлового дня та зробити час більш зручним для всіх Українців. Зокрема, без літнього часу 15 липня (середина літа) цивільні сутінки починатимуться в Луганську в 19-22, а у Львові в 20-28. Цивільні сутінки наступної доби починатимуться відповідно у 2-58 (астрономічні сутінки завершаться в 2-03. Тобто вже у другій годині ночі помітно посвітлішає) та 3-52. Введення літнього часу змінює ці числа на 20-22/21-28 та 3-58/4-52. Тобто літом літній час є зручним для всієї Країни.
Переведення годинників не гра з часом, а спроба вирішити проблеми суспільства. Нижче наведена спроба аналізу, виконана на основі анотацій наукових праць, присвячених різним аспектам переведення годинників.
Першою (і незначною) причиною введення літнього часу є економія електроенергії. Розумно припустити, що літній час дозволяє зменшити використання електроенергії на 10 Вт/год в день (потужність слабенької світлодіоднної лампи) для однієї людини. Економія буде щонайменше 5 місяців в рік (виключено період перед поверненням зимового часу, коли пізній світанок може частково нівелювати вечірню економію). Якщо субсидії в Україні отримують 10 млн чоловік (їх отримують 3 млн сімей, середня сім’я не менше 3 чол), бачимо, що бюджет України заощаджує 25 млн грн. (Наведена занижена оцінка, не враховує економію від освітлення соціальних установ, державних підприємств, громадських місць). Це небагато. Проте, 25 млн грн. це не менше 50 квартир, які держава, відповідно до Закону повинна надати сиротам. Це річна зарплатня для майже сотні наукових шкіл, які можуть провадити важливі наукові дослідження, публікувати їх в наукових журналах та сприяти впізнаваємості України (кожна наукова публікація, проіндексована БД Scopus покращує імідж України. Активна наукова діяльність якісно здешевлює кредити та приваблює інвесторів. Адже саме розвинута наука відрізняє розвинуті країни від всіх інших. І саме вона є ефективним критерієм оцінки інвестиційної привабливості країни). 25 мільйонів це 1000–3000 кисневих концентраторів. Проте досі немає усталеної думки про ефективність літнього часу. Автори [1, 2, 3] вказують, що літній час дозволяє заощадити електроенергію. Цей ефект невеликий (близько 0,3% [3]), проте суттєвий в масштабах держави. Протилежні результати наводять автори [4, 6]. Проте часто автори, які отримують негативні результати концентрують увагу на постійному літньому часі, а не на щорічному переведені годинників. Детальний огляд ефективності переведення годинників наведено в роботі [5].
Проте економія електроенергії, це незначний аспект літнього часу. Розумно очікувати, що більш ефективне використання світової доби (якщо робочий день закінчується раніше, ніж світовий) збільшить ефективність праці. Адже багато робітників відмічають зменшення ефективності роботи після заходу сонця. Відповідні висновки наводять автори [7, 8], які вказують на те, що сонячне світло є важливим для співробітників, та навіть збільшує їх прихильність до компанії.
В Україні відмова від літнього часу буде помітна в туристичній сфері Карпат. Ранній захід сонця зменшить час, що наявний в туристів-любителів на трекінг, скоротить період літнього туристичного сезону, змусить раніше починати маршрути.
Однак найважливішим питанням є здоров’я та життя людей. Цей аспект можна проаналізувати з використанням багатьох робіт. Автори [9, 10, 11] вказують що переведення годинників дозволяє зменшити кількість жертв ДТП. Літній час попереджає 3% жертв (авто), та 13% жертв (пішоходи) [9]. Цього вже достатньо для залишення літнього часу.
Схоже, що сонячне світло допомагає захисту від COVID-19 [12, 13] (напевно ці результати можна поширити на інші інфекційні хвороби). Згідно [14] грамотне використання сонця, що діє на вагітних, дозволяє зменшити ризик астми в дітей. Багатогранний огляд впливу вітаміну Д на організм наводять автори [15]. Розумне перебування на сонці критичне для здоров’я, та дозволяє зменшити ризик виникнення важких хвороб [15]. Непрямими вказівками на важливість літного часу є і [16–24]. Автори вказують, що зимою збільшується захворюваність та смертність. Негативний ефект зими є багатогранним. Проте і мала тривалість ефективного світового дня є значною. І відмова від літнього часу поширить це на літо!
Відповідно до [25, 26, 27], сонячне світло допомагає навчанню, захищає від шизофренії та навіть збільшує кількість чайових
З іншого боку, переведення годинників, та збільшення ефективного використання сонячної доби сприяє збільшенню самогубств [28, 29, 30]. Негативні (зазвичай короткочасні, локалізовані поблизу дня переходу) наслідки переведення годинників наводять автори [31, 32, 33], та багатьох інших робіт.
Таким чином переведення годинників є непростим рішенням, яке потребує детального налізу. Мною проаналізовані результати є лише невеликою частинкою наукових даних, присвячених цьому питанню. Звертаюсь до Депутатів та представників профільних комітетів з проханням перед остаточним голосуванням ініціювати детальне дослідження (засноване, принаймні на наявних роботах, опублікованих в світових наукових виданнях), яке дозволить отримати науково-обґрунтовані рекомендації, що зроблять очевидним для всього населення України рішення про відмову, або залишення щорічного переведення годинників.
Список джерел (через нестачу символів наводжу в основному DOI)
1.10.1016/j.energy.2010.05.027
2.10.1016/j.enpol.2011.03.057
3.10.5547/01956574.39.2.thav
4.10.1162/REST_a_00131
5.10.1016/j.enpol.2007.05.021
6.https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=981688
7.10.1371/journal.pone.0155614
8.10.1007/978-3-030-14730-3_61
9.10.1016/S0001-4575(03)00015-0
10.https://ajph.aphapublications.org/doi/abs/10.2105/AJPH.85.1.92
11.10.1016/j.jsr.2010.10.006
12.10.1016/j.sste.2020.100362
13.10.1016/j.scitotenv.2020.139016
14.https://www.journals.uchicago.edu/doi/abs/10.1162/AJHE_a_00073
15.10.4161/derm.24494
16.10.1016/S0531-5131(01)00380-6
17.10.1007/978-3-319-64820-0_9
18.10.1017/S0950268815001818
19.http://dx.doi.org/10.1136/heart.88.1.30
20.10.1016/j.jflm.2010.02.008
21.10.1016/j.ypmed.2006.02.013
22.10.1038/nrcardio.2017.76
23.10.1136/bmj.316.7149.1946
24.10.1002/hep.30315
25.10.1016/j.cell.2018.08.004
26.10.1016/j.envpol.2018.12.023
27.10.1371/journal.pone.0179193
28.https://ajp.psychiatryonline.org/doi/full/10.1176/appi.ajp.160.4.793
29.10.1016/j.psychres.2004.12.002
30.10.1016/j.comppsych.2011.06.003
31.10.3390/jcm8030404
32.10.1257/app.20140100
33.10.1186/1740-3391-4-1