Місто Полонне - центр Полонської міської територіальної громади і Полонського р-ну Хмельницької обл. Одне з найдревніших міст України (відоме з 996 року). Статус міста поновлено 1938 р.
Відомо, що ще далекого 996 р. князь Володимир Святославович приписав Полонне до київської Десятинної церкви.
Наперекір руйнівним війнам, у місті залишились істор. пам'ятки сивої давнини: територія оборонної фортеці ХІІ ст., земляні вали, залишки замку на історичній Татарській вулиці.
Пам'ятки архітектури, об'єкти туризму: Земляний вал давньоруського городища, ХІІ—ХІІІ ст.; Козацька могила, XVII ст.; Римо-католицький костел Св. Анни, 1607 p.; Покровська церква 1720 p. перебуд. на поч. XX ст.; Троїцька церква, збуд. 1734 р., зруйнована в 1930 р., зовсім нещодавно, – повністю відбудована та освячена, розпочала своє пряме функціонування; Полонський парк — пам'ятка садово-паркової архітектури XIX ст. загальнодерж. значення; кам'яні склепи цадиків-хасидів на єврейському цвинтарі, XVIII ст.; каплиця-склеп родини Карвіцьких на польському кладовищі, XIX ст.; водяний млин і склади в районі Гамарні, XIX ст.; Комплекс водяного млина по вул. Л. Українки, 1901 p.; будинок, у якому мешкала українська поетеса Леся Українка, вул. Ак. Герасимчука, 148; будинок редакції районної газети, колишня контора полонських млинів Дунін-Карвіцьких, 1910 p.; Музей полонської порцеляни, вул. Л. Українки, РБК.
Персоналії: Яків Йосип Коген (Яків Йосип з Полонного; 1710-1784) - хасидський цадик, рабин, учень Баал-Шем-Това, першим письмово описав вчення хасидизму; Шмуель Мікуніс (Самуїл Мікуніс; 10.08.1903, Полонне - 20.05.1982, Тель Авів) - ізраїльський лівий політичний діяч; Лео Мол (справжнє ім'я: Леонід Молодожанин) (у Полонному, 15.01.1915 — 4.07.2009, Вінніпег, Канада) — канадський скульптор укр. походження, живописець. Академік Королівської Канадської Академії мистецтв. З 1948 мешкав у м. Вінніпег, Канада; Сибіряков Лев Михайлович (справж. ім'я Лейб Моїсейович Співак; 1870, Полонне – 1938, Варшава) — оперний співак (бас), професор Варшавської консерваторії; Перец Давидович Маркіш (25.11. (07.12.) 1895, Полонне, Волинська губернія, Рос. імперія — 12.08.1952, Москва, Рос. РФСР) — єврейський, радян. поет, прозаїк і драматург; Сікорська Галина Федорівна (1928—2001) — Герой Соц. Праці; Степова Валентина Анатоліївна, народна артистка України, солістка Національної та Віденської опери; Лесик Олександр Володимирович — укр. архітектор, художник, педагог, доктор архітектури; Герасимчук Володимир Опанасович — академік Транспортної Ак. України; Вітковський Петро Вацлавович — Заслужений будів. України, Почесний дорожник, Почесний громадянин м. Полонного; Бобрівник Леонід Дем'янович — доктор техн. наук; Галатюк Олександр Євстафійович (1958) — доктор ветеринар. наук, професор; Дем'янчук Іван Лук'янович — доктор істор. наук; Гончаренко Микола Купріянович (нар.1918 — †1943) і Курачицький Володимир Васильович (нар.1913 — †1997) — Герої Рад. Союзу; Михайло Петрович Музика - тут народився та навчався відомий український музикант, ударник гурту «Under the Tank»; Галина Миколаївна Яремчук — художник, ілюстратор низки романів Івана Єфремова — Таїс Афінська, «Лезо бритви» та ін.; у Полонному похований Остапчук Василь Васильович (1977—2015) — солдат Збройних сил України, учасник війни на Сході України; Сливка Мирослав Миколайович (1990—2018) — старший солдат, Національна гвардія України, загинув при виконанні бойових обов'язків, під час війни на Сході України, поблизу селища Верхньоторецьке; у Полонному похований Свінціцький Максим Олександрович (1995—2018) — лейтенант ЗСУ, учасник війни на сході, загинув при виконанні обов'язків військ. служби; Коберський Людвіг Вацлавович (1950—2014) — радянський та український військовик; Іссак Володимирович Соболь (псевд. Олександр Соболєв; 06.11.1915, Полонне Новоград-Волинського повіту Волинської губернії — 06.09.1986, Москва) - радянський поет, прозаїк, журналіст, автор віршу "Бухенвальдський набат", покладеного на музику (1958); тут після закінчення інституту (1972 р.) учителем історії та суспільствознавства середньої школи № 3 працював український історик і краєзнавець Геннадій Бондаренко; у Полонному пройшло дитинство відомого українського спортивного журналіста В'ячеслава Дмитровича Кульчицького, який понад трьох десятків р-ів вважається одним із провідних фахівців у висвітленні футболу. За підсумками референдуму, проведеного Асоціацією спортивних журналістів України, його було нагороджено почесним призом «Золоте перо»-2013; місто неодноразово відвідувала поетеса Леся Українка. Тут проживав рідний брат її батька Григорій Антонович Косач (у 1888 служив судовим приставом в Звягелі. З 1890 по 1900 служив мировим посередником у Полонному. Був членом церковно-приходського попечительства з будівництва Хрестоводвиженської церкви в Полонному. З 1900 року, після виходу на пенсію, оселився в Києві). В 1893 році його будинок у Полонному відвідувала Леся Українка. На цьому будинку (тепер це приміщення ЗОШ I—II ступенів № 5) встановлено меморіальну дошку, присвячену їй); під час подорожі по Поділлю і Волині проїжджав через Полонне у 1845 році Тарас Шевченко.
Згадки у літературі:
М. Гоголь писав у своїй повісті «Тарас Бульба» про Полонне, як про місце, де козаки розгромили поляків і уклали з ними мирну угоду. Також м. Полонне та Полонний замок згадуються в історичному оповіданні Пантелеймона Куліша «Січові гості» як резиденція Князя Любомирського та як один з опорних пунктів у боротьбі поляків та їх прибічників проти гайдамаків.
Окрім того, місто відоме своїми тутешніми "Ромео та Джульєттою".
У Полонному Л. П. Косач-Квітка (Леся Українка) не лише відпочивала у домі свого дядька, а й збирала та записувала народні пісні, намагалася відвідати навколишні села з метою вивчення побуту, звичаїв та фольклору.
В циклі віршів «Подорож до моря» (1888 р.) описала краєвиди Славути, Шепетівщини, вжила відомий вислів «Красо України, Подолля».
Полончани глибоко шанують пам'ять про дану видатну поетесу: в центрі міста зведений їй пам'ятник та її іменем названа центральна вулиця міста.
Леся Українка – це така багатогранна творча особистість, про яку М. Бажан сказав: «В історії світової літератури важко знайти таке ім’я, яке дорівнювало б їй талантом, мудрістю, проникливістю, значущістю».
Максим Кривоніс брав Полонне 6-7.07.1648 р. Богдан Хмельницький бував у Полонному не раз, звідси писав універсали. Наш князь К. Острозький бував у Полонному, подарував місто Великому Гетьману Литовському Радзивіллу.
Тому, пропоную у додаток майбутньої Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2021 р." внести пункт про відзначення 1025-річного ювілею м. Полонного, із дня заснування (першої писемної згадки). Запропонувати Національному банку України випустити пам'ятну монету, присвячену цій події, а "Укрпошті" - пошт. марки та конверти, які будуть прекрасним подарунком не лише для колекціонерів-нумізматів і філателістів, а й для кожного цінителя укр. історії, для кожного патріотично налаштованого полончанина!!!