Голові Верховної Ради України
Дмитру Разумкову

На офіційному веб-порталі Верховної Ради України зареєстровано проект
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
стягнення аліментів на утримання дитини» № 3339 від 14.04.2020 року.
07 грудня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання щляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», яким ст.24 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП) доповнено новим видом адміністративного стягнення – суспільно корисними роботами, які призначаються за несплату аліментів.
При виконанні даного виду адміністративного стягнення у виконавчому комітеті Новоіванівської сільської ради Юр’ївського району Дніпропетровської області виникає дуже багато питань, на які ми не можемо знайти логічних відповідей, що не суперечили б чинному законодавству, а саме:
По-перше, тягар організації виконання суспільно-корисних робіт покладається на органи місцевого самоврядування, що ним абсолютно не властиво , а відповідно не сприймається.
Органи місцевого самоврядування, відповідно до ст.31-1 КУпАП, повинні визначати види оплачуваних робіт і об’єкти для їх виконання. Нині виконавчий комітет Новоіванівської сільської ради Юр’ївського району Дніпропетровської області зобов’язаний приймати на роботу та оплачувати з місцевого бюджету працю осіб, які мають заборгованість з аліментів.
Це не лише «відбирає» робочі місця у населення , а й примушує створювати зайві та не потрібні робочі місця на комунальних підприємствах, оскільки їх чисельність зумовлена не потребами підприємства, а лише числом осіб, яким призначене це стягнення. У значної кількості підприємств кошти на оплату праці цієї категорії взагалі відсутні, і рішення суду про накладення стягнення у виді суспільно-корисних робіт фактично не виконується. Крім того , суми, які потенційно може заробити порушник, є незначними і не покривають всієї заборгованості або хоча б її значної частини.
По- друге, практика застосування суспільно-корисних робіт призводить до порушення норм трудового законодавства, правовідносини, що виникають між власником підприємства та порушником, на якого накладено адміністративне стягнення у виді суспільно-корисних робіт, низку ознак, притаманних трудовим відносинам, однак чинним законодавством не передбачено укладання трудового чи цивільно-правового договору.
Зокрема склалася поширена практика оформлення порушників на відбування адміністративного стягнення відповідно до норм трудового законодавства, укладаючи з ними трудовий або цивільно-трудовий договір в результаті призводить до порушення власниками підприємств ст.128 КЗпП України (Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати) , оскільки кошти за оплату виконання суспільно-корисних робіт повним обсягом перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби що в подальшому призводить до складення актів, приписів та протоколів інспекторами Держпраці.
Ураховуючи вищесказане, є нагальна потреба внесення змін до законодавства стосовно виключення деяких норм із законодавчих актів щодо адміністративного стягнення у виді суспільно-корисних робіт.