30.10.2019р Комітет з питань екологічної політики та природокористування ВРУ рекомендував до прийняття у першому читанні Верховною радою України Законопроект 2232 від 04.10.2019р «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які стосуються підготовки собак мисливських порід до полювання, а також регулювання чисельності деяких видів диких тварин». В пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття начебто забезпечить гуманне ставлення до тварин. Насправді ж все з точністю до навпаки.
Нажаль, в останні роки в Україні все частіше йдуть на поводу у так званих зоозахисних організацій, приймаючи популістські рішення. Однак, це призводить до погіршення ситуації в мисливському господарстві і негативно впливає на тваринний світ. Україна, як сторона Бернської Конвенції, має керуватись принципами Європейської хартії полювання та біорізноманіття, а вона вимагає від влади не лише сприяти визнанню полювання як екологічної норми, а й залучати до розробки нормативно-правових актів мисливців. На практиці – позиція української мисливської спільноти ігнорується, що суперечить загальноєвропейській практиці.
Полювання з мисливськими собаками є не лише частиною мисливської культури, а й відіграє вкрай важливе значення – пошук диких мисливських тварин, що є особливо необхідним у разі добору пораненої дикої тварини, з метою позбавлення її страждань. Саме тому в країнах Європи полювання без мисливських собак є забороненим. Наприклад, колектив з 5 мисливців у Франції має полювати як мінімум з 1 мисливським собакою; у Словаччині за проведення полювання без мисливських собак користувачу мисливських угідь загрожує штраф.
На випробувальних станціях працюють спеціалісти, які вміють правильно поводитись із звіром, вміло проводити навчання не травмуючи тварин, знають як надавати необхідну ветеринарну допомогу. Заборона використовувати живих тварин для іспитів, змагань та підготовки мисливських собак призведе до закриття офіційних випробувальних станцій, що в свою чергу змусить власників мисливських собак здійснювати навчання самостійно і таємно, не маючи відповідної компетенції. Отже, будуть страждати як мисливські собаки, так і тварини. Це прямо суперечить задекларованій меті згаданого законопроекту.
Добре навчена мисливська собака робить мінімальною вірогідність втрати добутої або пораненої дичини. Навчити собаку навикам полювання заочно, без використання підсадних мисливських тварин неможливо. Окремо викликає занепокоєність заборона на проведення іспитів мисливських собак. Світова практика довела, що лише випробування робочих якостей мисливських собак може забезпечити належну якість поголів’я мисливських собак і відповідно необхідну кількість робочих собак здатних вирішувати завдання по розшуку в першу чергу пораненої дичини.
Наявність фактів жорстокого поводження з тваринами не привід забороняти діяльність випробувальних станцій по всій країні, але це привід притягувати до відповідальності осіб, що здійснюють жорстоке поводження з тваринами, або пропагують його.
Окрім того абсолютно абсурдною є пропозиція виключити з ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» ст. 33, що стосується регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин. Зауважимо, що регулювання їх чисельності (що зовсім не означає повне знищення!) покликане мінімізувати шкоду, котру вони наносять тваринному світу, в тому числі і «червонокнижним» видам, боротьбі зі спалахами небезпечних хвороб, таких як сказ. Наприклад, в зв’язку з непомірною шкодою, котру сіра ворона наносить фауні, у Швеції за її добування мисливцям пропонували грошову винагороду. Аналогічно, чисельність бродячих котів і собак регулюють виключно на території мисливських угідь саме через те, що при їх надмірній чисельності вони знищують величезну кількість видів тварин, в тому числі і охоронюваних.
Враховуючи викладене вище, розраховуючи на Вашу освіченість, об’єктивність та розсудливість, звертаюсь до Вас з проханням НЕ ПІДТРИМУВАТИ ПРОЕКТ ЗАКОНУ 2232 та 0870