Поект Закону

Вноситься народними депутатами Верховної Ради України за ініціативи Народу України

Закон України
«Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов‘язок і військову службу»

Верховна Рада України, усвідомлюючи, що Держава знаходиться в міграційній кризі через еміграцію молоді (громадян України чоловічої статі),

переконуючись в тому, що в період призову на строкову військову службу, мають місце непоодинокі порушення конституційних прав і свобод людини, в тому числі щодо свободи пересування на території України всіх осіб, які на ній перебувають,

констатуючи, що правоохоронні органи не завжди реагують належним чином на скарги громадян про порушення їхніх конституційних прав, а в деяких випадках — самі ж допускають чи сприяють в порушенні прав громадян, що істотно може впливати на авторитет України перед міжнародною спільнотою,

розуміючи, що примусове проходження військової служби в армії не вплине жодним чином на покращення якості обороноздатності держави, негативно впливає на соціально-економічні процеси в державі у цілому, а військовослужбовці відносяться до категорії професій військових,

враховуючи, що фактично призов на строкову військову службу є одним із джерел корупції в Україні,

маючи на меті зберегти науковий потенціал України, зменшити темпи скорочення населення України, створити умови для суб‘єктів господарювання щодо зайнятості молодих фахівців (спеціалістів) за різними сферами суспільного життя,
та посприяти молоді в реалізації іхніх інноваційних ідей на території України,

беручи до уваги положення Загальної декларації прав людини про те, що права людини є невід‘ємною частиною її свободи, а призов на строкову військову службу обмежує права громадян на кар‘єрний розвиток та влаштування особистого життя, приймає цей Закон про таке.

І. Внести зміни до Закону України «Про військовий обов‘язок і військову службу» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324; 2018 р., № 27, ст. 221):
1) у четвертому абзаці частини третьої статті 1 слова «та призов на військову службу» виключити;
2) частину 4 статті 1 виключити;
3) абзаци другий та третій частини 9 статті 1 виключити;
4) в першому абзаці частини 10 статті 1 слова «приписані до призовних дільниць або» виключити;
5) у другому абзаці частини 2 статті 2 слова «або за призовом» виключити;
6) другий абзац частини 6 статті 2 виключити;
7) частину 7 статті 2 виключити;
8) у частині 12 статті 2 слова «приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або» виключити;
9) другий абзац частини 1 статті 4 виключити;
10) Главу ІІІ виключити.

ІІ. Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 15, ст.188) визнати таким, що втратив чинність, але з урахуванням того, що особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу на момент втрати чинності цього Закону, за власним бажанням, можуть припинити подальше її проходження.

ІІІ. Особи, які на момент втрати чинності положень Закону України «Про військову службу і військовий обов’язок» щодо призову на строкову військову службу, проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, за власним бажанням можуть бути звільнені від подальшого її проходження до закінчення строку проходження військової служби.

ІV. Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України має привести підзаконні нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону протягом 120 календарних днів після набрання чинності цього Закону.

V. Міністерство оборони України разом з Міністерством фінансів України та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України має представити перед Верховною Радою України концепцію економічного забезпечення військовослужбовців, перспективи покращення такого забезпечення, а також аналіз змін економічного заохочення військовослужбовців протягом останніх десяти років з урахуванням інфляційних процесів в Україні, протягом шестисот днів з моменту набрання чинності цього Закону.

ІV. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков