З метою підвищення продуктивності праці та збільшення вільного часу для саморозвитку найманих працівників, а також, враховуючи, що восьмигодинний робочий день було запроваджено ще в жовтні (листопаді за новим стилем) 1917 року, тобто більше 100 років і виробничі сили суттєво виросли, достатньо розвинулись технології та здійснюється науково-технічний прогрес, пропоную внести відповідні зміни до Кодексу Законів України про Працю:
Обмежити робочий час 4 годинами на день та 16 годинами на тиждень для працівників віком від 21 року до пенсійного віку;
Обмежити робочий час 3 годинами на день та 12 годинами на тиждень (або 14 годинами на тиждень там, де запровадження 4-денного робочого тижня за рішенням працівників підприємства є неможливим) (5-денний робочий тиждень не має розповсюджуватися на жінок, що мають малолітніх дітей та/або дитину-інваліда та осіб, що працюють у нічний час (з 20:00 до 8:00);
Обмежити робочий час 2 годинами на день та 8 годинами на тиждень для працюючих пенсіонерів та працівників, задіяних на шкідливому виробництві (на такому виробництві мають бути задіяні лише працівники вікової категорії "21 рік — 10 років до пенсійного віку");
Зобов'язати всіх роботодавців дотримуватися вказаних вище (вказано максимальну кількість робочих годин) тривалостей робочого дня для тижня, заборонити надурочні роботи (обідня перерва не входить у робочий час), крім випадків, що будуть зазначені нижче, запровадити кримінальну відповідальність для роботодавців за даний злочин на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна (засоби виробництва (підприємства та устаткування) мають перейти у державну власність або колективну власність працівників);
Зробити п'ятницю вихідним днем на рівні із суботою та неділею;
Встановити тривалість обідньої перерви рівно в 1 годину;
Встановити випадки, коли дозволяється перевищення максимально дозволеного робочого часу, а саме: при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування; при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих; при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення; для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником;
Заборонити залучення до надурочних робіт жінок, осіб, молодших 21 року та старших за пенсійний вік, інвалідів та осіб, що навчаються;
Заборонити залучення до роботи у нічний час жінок, осіб, старших за пенсійний вік та інвалідів;
Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника однієї години протягом двох днів підряд і 40 годин на рік;
У дні перед державними святами та у нічний час тривалість робочого часу має скорочуватись на 1 годину;
Якщо святковий день випадає на п'ятницю, суботу чи неділю, вихідний день має бути перенесений на понеділок;
Заборонити роботи у вихідні дні, крім випадків, коли це є неможливим або може завдати шкоди суспільству;
Встановити оплату праці у подвійному розмірі для осіб, що працюють у нічний час та/або вихідні дні;
Встановити мінімальну тривалість щотижневого безперервного відпочинку у шістдесят чотири години;
Заборонити звільнення працівника через проходження строкової служби в лавах Збройних сил України або, хворобу;
Заборонити залучення до роботи осіб, молодших 21 року, осіб, що навчаються, у навчальний період, крім студентів заочної форми навчання;
Встановити мінімальну тривалість оплачуваної відпустки у 70 днів на рік;
Заборонити будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від статі, віку, раси, національної приналежності, соціального і майнового стану, належності до громадських і політичних організацій, ставлення до релігії;
Встановити кримінальну відповідальність для роботодавців (приватних власників підприємств, акціонерів, або керівництва, якщо підприємство знаходиться у державній власності) за порушення зазначених вище заборон у вигляді відправки до виправно-трудових колоній або таборів на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна у державну власність або колективну власність працівників підприємства, позбуттям недоторканності та мандату, якщо роботодавець (власник підприємства) є народним депутатом України, депутатом міської, селищної, районної або обласної ради, із забороною займати державні посади та бути обраним депутатом на строк у 10 років з моменту відбуття покарання у ВТК або ВТТ;
Встановити мінімальний розмір оплати праці у розмірі сукупного прожиткового мінімуму для двох дорослих віком від 21 року та двох дітей віком до 21 року;
Встановити прогресивний податок на доходи фізичних осіб зі звільненням від сплати ПДФО у випадку, якщо дохід не перевищує 3 мінімальних розмірів оплати праці;
Застосовувати до власника підприємства у випадку злісного порушення трудових прав та прав людини, за рішенням двох третин працівників підприємства, кримінальне покарання у вигляді відправки до ВТК або ВТТ на довічний строк і з конфіскацією майна;
Обмежити робочий час 6 годинами на день та 42 годинами на тиждень для осіб, що відбувають покарання в місцях обмеження або позбавлення волі.