За часи незалежності України склалася практика, що народні депутати це особлива привілейована категорія людей, яким все дозволено, які нікому не підзвітні та й таке інше. В той же час ці самі народні депутати отримують грошове забезпечення з Державного бюджету України, тобто від кожного з українців, від кожного з нас. Вони обрані, найняті народом України для виконання наданих ім повноважень і виконувати ці повноваження це їх обов'язок. І саме тому до них в провній мірі повинні застосовуватися положення трудового законодавства, а саме: Положення пунктів 4, 7 статті 40 Кодексу законів про працю України в частитні позбавлення мандату в разі вчинення прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин та в разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння та положень пункту 3 статті 41, виклавши її в наступній редакції: вчинення народним депутатом аморального проступку, не сумісного з продовженням виконання повноважень.