Один із стимулів військової служби для кожного військовослужбовця є отримання житла. Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями регулюється статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон).

Відповідно до частини 1 зазначеної статті військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби.

Здавалося цілком природно, що військовослужбовець, який відслужив понад 20 календарних років, реалізує надане Законом право та отримає житло.

Але, частиною 9 статі 12 Закону визначено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров’я, а також у зв’язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів за неможливості використання на військовій службі, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини – у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району та користуються правом позачергового одержання житла.

Тобто, у разі звільнення з військової служби військовослужбовців за підставами, не зазначеними в Законі, в тому числі у зв’язку з закінченням терміну дії контракту, не передбачено залишення їх на квартирному обліку у військових частинах.


Для реалізації права, набутого військовослужбовцями, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, згідно абзацу четвертого пункту 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами), а також реалізації права щодо першочергового забезпечення житлом ветеранів військової служби, які потребують поліпшення житлових умов, відповідно до пункту 7 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 40-41, ст. 249 із наступними змінами) необхідно внести зміни у статтю 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині залишення військовослужбовців на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у разі звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням строку контракту.

Запропонований текст Закону про внесення змін додається нижче:

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190 із наступними змінами) такі зміни:
1) Пункт 8 викласти в такій редакції:
"8. Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, у разі звільнення з військової служби в запас або у відставку за станом здоров'я, за віком, у зв’язку із закінченням строку контракту, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі, а також звільнені з військової служби особи, які стали особами з інвалідністю I чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, мають право на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду.

2) Пункт 9 доповнити абзацами другим та третім такого змісту:
"Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 25 років і більше, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку у зв’язку із закінченням строку контракту, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання жилого приміщення з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів, та користуються правом першочергового одержання жилого приміщення.
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі від 20 до 25 років, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку у зв’язку із закінченням строку контракту, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання жилого приміщення з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів."
У зв’язку з цим абзац другий пункту 9 вважати абзацом четвертим.

3) Абзац четвертий пункту 9 викласти в такій редакції:
"У разі смерті особи, зазначеної у першому та другому абзацах цього пункту, яка відповідно до законодавства мала право на позачергове (першочергове) одержання жилого приміщення, її сім'я зберігає право на одержання жилого приміщення в тому самому порядку."

II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.