ШАНОВНІ НАРОДНІ ОБРАНЦІ!
В правозастосовній практиці, - Україна все більш стає законодавчо залежною державою.
Замість того, щоб держава взяла на себе зобов'язання приводити норми національного законодавства відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, - відповідно до частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, рішення Європейського суду з прав людини є нормами національного законодавства України, які до речі є інколи політичними і приймаються за зверненнями громадян до своїх держав.
Тобто висновки у рішенні суду, який знаходиться за межами юрисдикції держави Україна стають нормами національного законодавства України.
Також відповідно до частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки Європейського суду і роз'яснення Верховного Суду України найчастіше суперечать нормам законодавства України.
Виникає питання: - чи є у нас законодавчий орган, чи Верховна Рада України, як законодавчий орган держави необхідна лише для заповнення прогалин, що утворюється після тлумачень Европейского суду з прав людини і тлумачень Верховного Суду України?
Ці законодавчі негаразди утворила Верховна Рада України, приймаючи діючий Цивільний процесуальний кодекс України, завдяки якому в провозастосовній практиці Україна, як держава, залишилась без національного законодавства.
ДЕПУТАТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ОБРАНЦІ ВИ НАШІ! ПОВАЖАЙТЕ ДЕРЖАВУ І ПРИВЕДІТЬ НОРМИ ПРАВА ДЕРЖАВИ (ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ) ВІДПОВІДНО ДО ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ УКРАЇНА!