Вимагаємо усунути загрози національній безпеці України і зняти з розгляду Верховної Ради України (далі-ВРУ) законопроекти: № 2178 від 25.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського (далі - с/г) призначення»; № 2178-1 від 27.09.2019 «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо запровадження обігу земель с/г призначення за результатами Всеукраїнського референдуму»; № 2194 від 01.10.2019 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та ін.законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».
- ін. законопроекти щодо запровадження ринку необлікованих земель з обмеження прав народу України на найцінніший ресурс його розвитку(зміни ціннісного статусу земель, скасування безоплатної приватизацію земель громадянами тощо).
Вимагаємо вжити дій для належної реєстрації права власності, обліку землі як найціннішого національного багатства з урахуванням критеріїв безпеки розвитку майбутніх поколінь з огляду на таке:
1. Відповідно до вимог ст. 13 Конституції земля є об'єктом права власності Українського народу. Відповідно землю в Україні можуть отримувати у власність лише громадяни, держава Україна, територіальні громади і засновані ними юр.особи публічного права.
2. Пропоновані законопроекти несуть загрозу позбавлення народу України його основного засобу існування - землі. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (п.2. ст.1) визначає: «Жоден народ ні в якому разі не може бути позбавлений належних йому засобів існування.»
За даними міжнародних експертів 2019 р. понад 6 % території України відноситься до так званих «грабованих земель». Земля - це засіб існування народу України. Який не може передаватися юр.особам приватного права, іноземцям. Згадані законопроекти узаконюють приватизацію держави без гарантування ресурсів розвитку майбутніх поколінь.
3. Зазначені законопроекти є регуляторними актами, порядку розгляду яких у ВРУ не затверджено. Тому їх розгляд за відсутності затвердженого порядку є порушенням ст.19 Конституції.
4. В Україні відсутній класифікатор форм власності, а тому практично неможливо зрозуміти, кому належить земля, чи юр.особа, яка володіє землею в Україні.
У 2004 р. скасований наказ Держстандарту України № 288 від 22.11.1994, який затверджував класифікатор форм власності. Іншого класифікатора форм власності досі не запроваджено. Відповідно у держ.реєстрах відсутня систематизована інформація про право власності на землю. Це сприяє рейдерству. У Звіті з глобальної конкурентоспроможності (https://www.weforum.org/reports) Україну віднесено до країн з найгіршим захистом права власності.
5. В Україні належно не інвентаризовані землі. Інвентаризація, проведена у 1998 р. зі слів користувачів, без встановлення документів на право власності та меж в натурі земельних ділянок, є значною мірою фіктивною, втім зареєстрована як дані державного земельного кадастру.
6. В Україні впродовж усього періоду незалежності центральні органу виконавчої влади, що реалізують держ.політику у сфері земельних відносин не забезпечували належного контролю за реєстрацією і захистом права власності на землю. Більшість з цих органів створювалися і ліквідовувалися без правонаступництва. Через їхню бездіяльність земельне рейдерство має ознаки національного масштабу.
7. Народ України не має належного доступу до інформації про власників та користувачів землі в Україні через технічні бар’єри доступу до Держ.реєстру речових прав на нерухоме майно.
8. В законодавстві немає тлумачення поняття «народ України» з конкретизацією, хто є власником землі відповідно до ст.5, 13, 14 Конституції.
9. За останні роки в Україні бездіяли органи контролю за обігом і використання земель. Зокрема, повноваження щодо проведення перевірок на предмет дотримання земельного законодавства мала Державна інспекція сільського господарства. Постановою КМУ №442 від 10.09.2014 р. "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" КМУ ліквідовано цю інспекцію (остаточно її досі не припинено). Але перевірок з кінця 2014 р. вона практично не здійснювала.
Заснований (без правонаступництва попередніх органів) Держгеокадастр теж належно не здійснює контролю за дотриманням земельного законодавства, що призводить до щорічних мільярдних втрат держ.бюджету та поширення земельного рейдерства.
10. З 2014 р. органи держ.влади, місцевого самоврядування безконтрольно роздавали публічні землі у приватну власність, оскільки було скасовано загальний нагляд прокуратури за їх діяльністю. Судами відмовляється в оскарженні громадянами таких актів індивідуальної дії, внаслідок чого узаконено корупційну схему дерибану публічних земель.
11. В Україні запроваджено схеми безконтрольної передачі державних та комунальних земель у приватну власність через юридичних осіб, створених юр.особами публічного права. Такі особи набувають статусу юр.осіб приватного права.
Наприклад, засновником держ.підприємств НАК "Нафтогаз України", ДК "Укроборонпром", НАК "Енергетична компанія України" є неіснуюча юр.особа "Кабінет міністрів України" з ЄДРПОУ 00031101 (реєстрація відсутня в ЄДРЮОФОПГФ). Засновані ДК «Укроборонпром» підприємства є юр.особами приватного права, а їх майно судами визнається приватною власністю. Це схема тіньового перекачування публічних земель у приватні руки.
За таких умов введення в обіг земель с/г призначення , узаконення приватизації землі приватними юр.особами є загрозою національній безпеці України! Тому вимагаємо:
1. Визнати такими, що несуть загрозу національній безпеці України і зняти з розгляду ВРУ законопроекти:
№ 2178 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66948
№ 2178-1 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66957
№ 2194 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66970
та ін.законопроекти щодо набуття власності на землю ін.особами, крім представників народу України.
2. Невідкладно провести інвентаризацію усіх земель України, з оприлюдненням у держ. реєстрах з публічним доступом інформації про підстави набуття та переходу прав власності на землю.
3. Забезпечити охорону державою землі як основного національного багатства, у т.ч. через контроль за реєстрацією прав власності, цільовим призначенням земель, їх обігом та використанням.
4. Внести доповнення до Регламенту ВРУ, яким запровадити чітку, зрозумілу і демократичну процедуру розгляду і прийняття регуляторних актів.
5. Невідкладно прийняти Класифікатор форм власності України з обов’язковим внесення до публічних реєстрів відомостей про форму власності на землю та юр.особи.
6. Здійснити ревізію законності реєстрації юр.осіб – органів влади, заснованих юр.особами публічного права ін.суб’єктів господарювання, перевірку законності права власності на нерухоме майно, яке є власністю чи на балансі таких юр.осіб.
7. Забезпечити законодавче регулювання ініціювання перевірки законності приватизації публічних земель в Україні громадянами.
8. Поновити нагляд Прокуратури за діяльністю органів держ.влади та місц.самоврядування