Зовнішнє тестування - це комплекс процедур та засобів, що були створені для контролю знань кожного випускника в Україні. Зовнішнє оцінювання дозволяє встановити загальний рівень підготовки не тільки всіх абітурієнтів на території нашої держави, але й кожного учасника окремо, видавши йому його окремий результат у вигляді рейтингового балу за 200-бальною шкалою. ЗНО - це український аналог SAT (Standardized Aptitude Tests), Abitur, Matura тощо. Проте процедура зовнішнього тестування оцінює кожного його учасника однаково, оскільки існують одні і ті ж завдання для всіх абітурієнтів, одна і та ж рейтингова система, одні і ті ж прохідні бали з різноманітних предметів. А чи однаковий рівень підготовки у всіх випускників закладів середньої освіти? На знання учня впливає не тільки наполегливість чи прагнення вчитися, а й фінансування закладу, де він навчається, належна підготовка вчителів(викладачів), умови життя, проведення дозвілля, відпочинок. Можна порівняти провідну київську загальноосвітню школу, де є хороше фінансування, повне забезпечення матеріальними і навчальними ресурсами та загальноосвітню сільську чи районну школу, яка взагалі не фінансується, учні якої забезпечені навчальними матеріалами неналежно або ж взагалі ними не забезпечені. Також варто врахувати якість життя в селі та в місті. Учні престижних міських шкіл проводять канікули закордоном та беруть участь в різноманітних міжнародних та громадських програмах, де вони набираються досвіду спілкування з іноземцями та покращують свої мовні знання. Жителі села, що відвідують сільські чи районні загальноосвітні державні установи не отримують хороших мовних знань, оскільки деколи самі вчителі чи викладачі не мають достатнього рівня кваліфікації. Це стосується вивчення не тільки мов, а й інших предметів. Зовнішнє оцінювання не враховує відсутність хорошого навчального рівня, який надала школа, а лише підтверджує його, тому це не є справедлививим щодо абітурієнтів із так званих «слабких» закладів середньої освіти. В цій ситуації варто ліквідувати зовнішнє оцінювання, адже воно не є об‘єктивним через різнний рівень підготовки, що надають загальноосвітні заклади. Проте система незалежних загальних екзаменів прижилась в країнах Європейського союзу, адже європейська провінціальна школа, гімназія чи ліцей дає знання такого ж рівня, що й міський загальноосвітній заклад. Тому тут є доречним застосувати іспити для всіх абітурієнтів країни. Я пропоную сказувати загальний державний контроль знань у вигляді ЗНО в Україні, а замість нього кожен загальноосвітній заклад може самостійно створювати власний контроль знань випускників. Отже, на даний момент є необхідність скасування зовнішнього незалежного оцінювання, адже наша держава поки не здатна забезпечити однаковий рівень знань для всіх учнів та абітурієнтів.