Кожна цивілізована держава повинна мати свої повноцінні державні символи.
Україна- держава, що згідно преамбули Основного Закону України, статей 85, 102, 116 Конституції України, закріпила свій стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
Згідно частин 1, 3, 4 статті 20 Конституції України, Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Однак, вищезгадані частини статті не виконуються.
У 1991, 1996, 2001, 2007 році були спроби змінити цю ситуацію із таким важливим, "завислим у повітрі" державним атрибутом нашої держави, але все марно.
Існування одного лише малого Державного Гербу України, показує "незначимість" України на політичній арені світу, її невпевненість у своїх діях та відсутність самодостатності.
Кожний громадянин, дістаючи паспорт з кишені, бачить простий малий Герб України, що не несе якогось значення окрім Княжої Держави Володимира. Всі ми, звісно, поважаємо нашу історію, але Україна має більш велику і багату історію свого існування, вона не закінчилася на Княжій добі. Це показує "мізерність" нашої історії, нездатність пам'ятати її, в той час, як інші країни роблять акцент на історії, здатні апелювати нею у разі чого. Ми однозначно маємо довгу та багату історію, це має бути відображено у нашому атрибуті та викликати гордість у кожного громадянина.
Зараз, в такий непростий для країни момент, має бути показана соборність України, те, шо Україна єдина як духовно, геополітично так і історично, що ми маємо власну, спільну історію, що кожна частина України відіграла і відіграє роль у побудові нашої держави, будь то Галичина чи Слобожанщина, Донбас чи Закарпаття, Наддніпрянщина чи Крим.
Що вже казати нашим європейським партнерам, що і так інколи сумніваються, що ми щось зможемо змінити у своїй країні в найближчі часи, якщо ми навіть не можемо прийняти таку елементарну річ, як повноцінний Державний Герб, що являється візитівкою любої країни і має викликати не зневагу, а повагу до жителів цієї країни та її історії.
Прошу затвердити великий Державний Герб України, щоб стаття 20 Конституції України, нарешті, запрацювала повністю і, щоб частини 3, 4 не були частинами без будь-якої користі, якщо новий парламент, дісно хоче показати свою готовність до корінних змін, що влада відійшла від зневажливого ставлення до серйозних речей, як це зробили з великим Гербом у 1991.