З метою підвищення продуктивності праці та збільшення вільного часу для саморозвитку найманих працівників, а також, враховуючи, що восьмигодинний робочий день було запроваджено ще в жовтні (листопаді за новим стилем) 1917 року, тобто більше 100 років і виробничі сили суттєво виросли, достатньо розвинулись технології та здійснюється науково-технічний прогрес, пропоную внести відповідні зміни до Кодексу Законів України про Працю:
Запровадити 6-годинний робочий день та 30-годинний робочий тиждень для працівників віком від 21 року до пенсійного віку;
Запровадити 5-годинний робочий день та 25-годинний (у разі неможливості запровадження на підприємстві 5-денного робочого тижня через недоцільність цього, кількість робочих днів на тиждень збільшується до 6, кількість робочих годин на тиждень до 29, у суботу тривалість робочого дня має зменшуватися на 1 годину) робочий тиждень для осіб віком від 18 до 20 років (6-денний робочий тиждень не має розповсюджуватися на вказану вікову категорію, а а стосуватися вікової категорії "від 18 років до пенсійного віку"), жінок, що мають малолітніх дітей та/або дитину-інваліда та осіб, що працюють у нічний час (з 22:00 до 6:00);
Запровадити 4-годинний робочий день та 20-годинний робочий тиждень для працівників віком від 16 до 17 років, працюючих пенсіонерів та працівників, задіяних на шкідливому виробництві (на такому виробництві мають бути задіяні лише працівники вікової категорії "18 років — 10 років до пенсійного віку");
Зобов'язати всіх роботодавців дотримуватися вказаних вище (вказано максимальну кількість робочих годин) тривалостей робочого дня для тижня, заборонити надурочні роботи (обідня перерва не входить у робочий час), крім випадків, що будуть зазначені нижче, запровадити кримінальну відповідальність для роботодавців за даний злочин на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна (засоби виробництва (підприємства та устаткування) мають перейти у державну власність або колективну власність працівників);
Встановити тривалість обідньої перерви рівно в 1 годину;
Встановити випадки, коли дозволяється перевищення максимально дозволеного робочого часу, а саме: при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування; при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих; при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення; для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником;
Заборонити залучення до надурочних робіт жінок, осіб, молодших 21 року та старших за пенсійний вік, інвалідів та осіб, що навчаються (стосується навчальних днів);
Заборонити залучення до роботи у нічний час жінок, осіб, молодших 21 року та старших за пенсійний вік та інвалідів;
Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника двох годин протягом двох днів підряд і 60 годин на рік;
У дні перед державними святами та у нічний час тривалість робочого часу має скорочуватись на 1 годину;
Якщо святковий день випадає на суботу чи неділю, вихідний день має бути перенесений на понеділок;
Заборонити роботи у вихідні дні, крім випадків, коли це є неможливим або може завдати шкоди суспільству;
Встановити оплату праці у подвійному розмірі для осіб, що працюють у нічний час та/або вихідні дні;
Встановити мінімальну тривалість щотижневого безперервного відпочинку у сорок дві години;
Заборонити звільнення працівника через проходження строкової служби в лавах Збройних сил України, хворобу, що не заважає роботі, або таку, що виліковується у період до 2 місяців;
Заборонити залучення до роботи осіб, що навчаються, у навчальний період, крім студентів заочної форми навчання;
Встановити тривалість оплачуваної відпустки у 56 днів на рік;
Заборонити будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від статі, віку, раси, національної приналежності, соціального і майнового стану, належності до громадських і політичних організацій, ставлення до релігії;
Встановити кримінальну відповідальність для роботодавців (приватних власників підприємств, акціонерів, або керівництва, якщо підприємство знаходиться у державній власності) за порушення зазначених вище заборон у вигляді відправки до виправно-трудових колоній або таборів на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна у державну власність або колективну власність працівників підприємства, позбуттям недоторканності та мандату, якщо роботодавець (власник підприємства) є народним депутатом України, депутатом міської, селищної, районної або обласної ради, із забороною займати державні посади та бути обраним депутатом на строк у 10 років з моменту відбуття покарання у ВТК або ВТТ;
Встановити мінімальний розмір оплати праці у розмірі сукупного прожиткового мінімуму для двох дорослих віком від 21 року та двох дітей віком до 21 року;
Встановити прогресивний податок на доходи фізичних осіб зі звільненням від сплати ПДФО у випадку, якщо дохід дорівнює мінімальному розміру оплати праці;
Встановити у випадку злісного порушення трудових прав та прав людини, зазначених у Декларації Організації Об'єднаних Націй про Права людини, з боку роботодавця (власника підприємства), за колективним рішенням усіх працюючих членів професійних спілок України, Верховного суду України, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України вищу міру соціального захисту — розстріл — проти роботодавця-злочинця; у такому випадку вирок має бути приведено у виконання уповноваженими особами впродовж 3 годин з моменту оголошення вироку; заборонити застосування вищої міри соціального захисту проти осіб, молодших 21 року та старших за пенсійний вік, вагітних жінок, інвалідів та жінок, що мають дітей;
Запровадити восьмигодинний робочий день та п'ятидесяти шестигодинний робочий тиждень для осіб, що відбувають покарання у місцях обмеження або позбавлення волі (у виправно-трудових колоніях або таборах);
Встановити рівень оплати праці на рівні 10% від мінімального розміру оплати праці для осіб, що відбувають покарання у місцях обмеження або позбавлення волі.