За статтею 103 КУ, у якій йдеться про необхідні умови обрання Президента України, не
передбачено положення про обов’язкову вищу освіту, яка є важливою для глави держави та
того, хто виступає від її імені.
З дефініції «вища освіта», яка зазначена в статті 1 ЗУ «Про вищу освіту» (вища освіта -
сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення,
професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших
компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти у відповідній галузі знань за певною
кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної
загальної середньої освіти) зрозуміло, що особи, які володіють нею є дещо освіченішими та
прогресивнішими. Середня освіта забезпечує нас базовими заннями, робить курс по
дисциплінами, які вивчають люди споконвіків та навчає мислити, але як дитина, яка на
шляху в новий дорослий світ.
Вища освіта ― це найважливіший крок до успішного та самостійного життя. Навчання
вчить мислити творчо, знаходити вихід із будь-якої ситуації, навчає компетентності і
грамотності у своїй справі. Вища освіта дає інформаційну базу, яка допоможе стати
професіоналом високої кваліфікації у майбутньому.
Із присяги, що складає Президент України при вступі на посаду «…Зобов'язуюсь усіма
своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і
добробут Українського народу,… підносити авторитет України у світі». Щоб бути
прикладом для наслідування потрібно володіти певним багажом знань, що зробить з тебе
професіонала у своїй справі. Президент – це велика відповідальність для особи, яка хоче
обійняти цю посаду, оскільки в цьому випадку ти не представляєш себе, певну команду чи
іншу групу людей, ти – репрезентант держави та народу.
Навіть 16 років тому наш народ зрозумів, що вища освіта необхідна кожному із нас,
оскільки всі ми прагнемо кращого та омріяного. Рішення колегії Міністерства освіти і науки
України у далекому 2003 році стосувалось доповіді Міністра освіти і науки України
Кременя В.Г. "Вища освіта і наука - пріоритетні сфери розвитку суспільства у XXI
столітті" відзначає, що за складних умов перехідного періоду освіта і наука проголошені на
державному рівні пріоритетними, зорієнтованими на потреби особистості, регіонів сприяють
формуванню базових цінностей: державності, суспільної свідомості та національної безпеки,
забезпечують нарощення інтелектуального потенціалу нації.
Перегортуючи сторінки підручника з історії ми помітимо, що в навіть за часів
Стародавньої Греції люди навчались до 30 років, а деякі здійснювали навчання до 35 років і
лише за цієї умови вони могли стати правителем або зайняти державну посаду. Майже всі
відомі винахідники, науковці, вчені мають вищу освіту, адже вони були професіоналами та
компетентними у своїй справі.
Вчитель, що має лише середню освіту не може надати повний спектр інформації, оскільки
вірогідно має такі ж знання, що й учні. Особа, що прагне стати лікарем ніколи не
працюватиме ним без вищої освіти. За відсутності певної інформативної бази та незнання
законів не здійснити правосуддя судді. Без знань, що дають в вищому закладі буде складно і
майже неможливо представляти державу від імені всього народу.
Наразі в Україні склалась така ситуація, що особи без вищої освіти не можуть отримати
хорошу професію, що зможе забезпечувати їхні потреби, а стати Президентом, на плечі якого
покладено чимало обов’язків – так.