У 1995 році Верховна Рада України прийняла Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні». Він не досконалий і потребує змін.
Життя громадян в гірських населених пунктах суттєво відрізняється від життя на рівнинних територіях країни. У зв’язку з відсутністю транспортної інфраструктури, газифікації та електрифікації багатьох населених пунктів, а також враховуючи високогірність та відсутність промислових потужностей, які б забезпечували робочі місця, такі населені пункти на сьогодні фактично відірвані від іншої частини країни, а населення в своїй більшості вимушене покидати їх, шукаючи можливість заробити на життя та вирішити елементарні побутові потреби в інших регіонах.
Такі зміни напрацьовані народним депутатом Лозинським А.М., які з урахуванням позиції профільного Комітету відображені у законопроекті № 6439-д від 14.12.2017.
Очікується, що цей законопроект дозволить зберегти існуючу мережу навчальних та медичних закладів в умовах реформи децентралізації.
У законопроекті пропонується запровадити стимули та механізми для припливу інвестицій з небюджетних джерел, створення сприятливих умов для підприємницької діяльності з метою кардинального вирішення проблем зайнятості місцевого населення, оскільки передбачені чинним законодавством державні гарантії соціально-економічного розвитку гірських територій не забезпечуються у повній мірі, а орієнтування на пряму державну підтримку соціально-економічного розвитку гірських територій переважно за рахунок бюджетних асигнувань є малоефективним.
Вказаний законопроект знайшов свою підтримку в коаліції громадських організацій «Реанімаційний пакет реформ».
У зв'язку з цим закликаємо Верховну Ради України прийняти на найближчому засіданні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів» (реєстр. № 6439-д від 14.12.2017 р.)