Студентський контингент медичних університетів (академій) чинним порядком формується з числа випускників шкіл або інших навчальних закладів, які мають право видавати атестати про повну загальну середню освіту. Вступ проводиться на конкурсній основі за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з трьох шкільних предметів. В умовах перманентної демографічної кризи, пересічного погіршення якості навчального процесу в загальноосвітніх школах зменшується число абітурієнтів, спроможних здобути лікарський фах. Збільшення цьогоріч прохідного бала ЗНО із двох обов’язкових предметів (окрім української мови і літератури) до 150 створює додаткові проблеми для медичних університетів (академій) щодо кількісного формування студентського контингенту першокурсників в межах ліцензійних обсягів.
Із 2012 року частина студентського контингенту медичних університетів (академій) формується за рахунок випускників медичних коледжів (училищ), які, як правило, складають один комплексний вступний іспит із анатомії та фізіології. Підготовка до складання цього іспиту завдає певної шкоди, бо майбутній вступник до медичного університету відволікається на випускному курсі від вивчення клінічних дисциплін, підготовці до державного іспиту та до «Кроку М». Вони навчаються на один рік менше та виключно на контрактній основі.
Суть цієї петиції:
- встановити для випускників медичних коледжів та училищ (спеціальність «Медсестринство») у медичних університетах квоту не менше 25%-50% ліцензійного обсягу на спеціальність «Медицина», включаючи і держзамовлення;
- замінити вступне комплексне фахове випробування з очевидною корупційною складовою на результати ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок М» та зробити його чинним для випускників протягом трьох років по аналогії з результатами ЗНО (для прикладу, результати ЗНО цьогоріч були чинними і ті, які були отримані у 2016 і 2017 роках);
- навчання в медуніверситетах здійснювати для випускників коледжів за окремими навчальними планами і програмами, які би частково (!) враховували вже вивчене в медичних коледжах;
- після п’ятирічного навчання (на один рік менше, ніж навчаються в медуніверситетах випускники старшої школи) видавати не нинішній диплом «без ваги», а диплом лікаря загальної практики, який дає право розпочинати працювати за фахом та є надійним підгрунтям для наступного, при потребі, навчання в інтернатурі чи резидентурі за іншою лікарською спеціалізацією - хірургія неврологія, тощо.
На наше глибоке переконання, практична реалізація в Україні викладеного вище дасть очевидні переваги. Практична медицина та держава загалом будуть у виграші, якщо вже в Умовах прийому на 2019 рік наше прохання знайде своє практичне втілення.