Стаття 49 Конституції України гарантує право на охорону здоров'я та медичну допомогу, у відповідності до неї ст. 42 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” регламентує: медичне втручання, пов'язане з ризиком для здоров'я пацієнта, допускається коли можлива шкода від застосування є меншою, ніж та, що очікується в разі відмови від втручання.
Оскільки введення вакцини пов'язане з ризиком для здоров'я, доцільність її використання вирішує пацієнт чи його законний представник після детальної консультації лікаря.
Однак стаття 10 пункт б) Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” безапеляційно зобов'язує проводити щеплення (медичної процедури, що може нанести шкоду здоров'ю) - це суперечить конституційному праву на охорону здоров'я.
Також статтею 12 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб” встановлюється перелік обов'язкових щеплень (медичних процедур, що можуть нанести шкоду здоров'ю) - це суперечить конституційному праву на охорону здоров'я.
Водночас статтею 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" забороняється відвідування дитячих закладів дітьми, що не отримали профілактичних щеплень, що порушує контитуційне право дитини на освіту.
Статтями 22 та 64 Конституції України не допускається скасування, звуження змісту чи обмеження конституційних прав.
Прошу привести законодавство України щодо профілактичних щеплень у відповідність до конституції України, зокрема прийняти Проект Закону про внесення змін до статті 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (щодо прийому дітей, яким не зроблено профілактичних щеплень, до дитячих закладів) № 1331 від 10.12.2014, а також розробити та прийняти зміни до решти неконституційних норм.