Пропоную негайно денонсувати в односторонньому порядку Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, укладений 1997 р. й ратифікований Верховною Радою України 1998 р.
Після того, як РФ вторглася до України й анексувала частину її території в 2014 р., вона (Росія) фактично знехтувала цією міждержавною угодою, насамперед статтею 2: "Високі Договірні Сторони відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів".
Цікаво, що вже нині керівники країни-агресора знайшли спосіб маніпулятивно тлумачити згадану статтю 2 Договору (очільник МЗС РФ С. Лавров твердить, що Росія, мовляв, поважає суверенітет, територіальну цілісність України "у сучасних кордонах після ... референдуму 2014 р. у Криму").
Вважаю, що збереження чинним у правовому полі України документу про "дружбу, співпрацю та партнерство" з країною-агресором і окупантом є, щонайменше, абсурдним і аморальним.
До того ж після ухвалення Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", в якому РФ офіційно визнано країною-агресором, виникла очевидна правова колізія: Росія відтепер для України, з погляду чинного законодавства, виступає одночасно і країною-агресором, і... стратегічним партнером (ст. 1 Договору 1997 р.).
Відомі пояснення необхідності збереження цього договору чинним для України НІБИТО з огляду на засвідчення в ньому взаємної поваги сторін до територіальної цілісності одна одної і підтвердження непорушності наявних між ними кордонів (ст. 2), що БУЦІМТО допоможе в майбутньому притягти РФ до відповідальності в міжнародних судах, насправді не витримують критики:
адже на момент початку збройної агресії проти України (20.02.2014) і анексії Криму цей Договір ДІЯВ, був чинним, тож так чи так Росія його порушила. Якщо зараз одна чи обидві сторони денонсують його, ця дія не матиме зворотної сили в часі, а отже, ніяким чином не змінить в очах міжнародних судів правостосунків України й Росії на момент початку агресії РФ та анексії Криму і не послабить наших позицій у судовому протистоянні країні-агресору. Натомість усуне можливі суттєві питання до України, у т.ч. в тих самих міжнародних судових процесах, стосовно подвійних стандартів і підходів до РФ після початку її агресії проти України.