Пунктом 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

Пункт 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, встановлює, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Зазначені положення Закону є дискримінаційними, оскільки встановлюють різний розмір суддівської винагороди та соціальних гарантій судді за виконання однакових посадових обов’язків.

Більше того, виконання вимог, встановлених законодавцем у якості умови отримання більшого розміру суддівської винагороди не знаходиться у безпосередньої компетенції суддів та не залежить від їх бажання.

Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), на яку покладений обов’язок проводити кваліфікаційне оцінювання суддів, до цього часу не оцінено жодного судді за процедурами передбаченими Законом від 02.06.2016 року.

З публічних заяв членів ВККСУ слідує, що проведення оцінювання усіх працюючих суддів раніше 2020 року не можливо з об’єктивних причин (кількість суддів, тривалість процедур, склад ВККСУ).

За таких обставин, з метою уникнення дискримінації в розмірі суддівської винагороди, запобігання стягнення з Державного бюджету України багатотисячних компенсацій на користь суддів за рішеннями Європейського суду з прав людини, вважаємо за необхідне виключити з Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2017 року № 1402-VIII пункт 23 та пункт 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення».