18.05.17 р. депутатами Верховнї Ради було підтримано рішення про скасування дії так званого Закону Савченко, який дозволяв при розрахунку строку ув’язнення зараховувати строк попереднього ув’язнення з подвійним коефіцієнтом.
Суть «Закону Савченко» складалась в компенсації ув’язненим незручностей, спричинених довготривалим утриманням у СІЗО до винесення щодо них судового рішення, серед них: незадовільний стан приміщень, недостатнє та неякісне харчування одночасно з суворим обмеженням переліку дозволених до передачі продуктів, відсутністю холодильників та неможливістю приготувати їжу самостійно, відсутність лікування хронічних хворих та можливостей для підтримання особистої гігієни, обмеження побачень з родиною, заборона на телефонне спілкування та листування, обмеження можливості пересування одним невеликим приміщенням, неможливість уникнути розправи при виникненні «нестатутних відносин». Це далеко не повний перелік таких, м’яко кажучи, незручностей, які за багаточисленними рішеннями Європейського суду з прав людини визнані порушенням базових прав людини.
Прибічники скасування закону приводять як обґрунтування такі аргументи, як скоєння звільненими в’язнями повторних злочинів та можливість затягування підсудними особами судового процесу з метою штучно подовжити термін перебування в СІЗО. При цьому вони не зважують на те, що причиною рецидивів злочинів є не прискорення звільнення, а викривлення функцій пенітенціарної системи – вона називається виправною, але фактично має виключно каральний характер, а також у відсутності дієвої програми соціалізації колишніх злочинців – їх працевлаштування, медичного супроводження психічно нестабільних осіб, тощо.
Стосовно затягування строків розгляду справ з метою штучно подовжити термін попереднього ув’язнення:
- досить часто затягування строків відбувається з таких обставин, на яких підсудна особа не має можливості плинути і, відповідно, не має нести за них відповідальності: хвороба або відпустка судді/прокурора/адвоката, перенавантаження судді призначеними йому справами, участь судді у інших заходах в день заздалегідь призначених судових засідань, неявка до суду свідків, несвоєчасна підготовка документації тощо.
- можливість насправді затягувати судовий процес шляхом підкупу працівників суду або медиків, які діагностують неіснуючі тяжкі захворювання, мають виключно «ексклюзивні» ув’язнені, які мають достатньо коштів для цього, утримуються в СІЗО в індивідуальних камерах з пристойними умовами проживання, мають доступ до медичного обслуговування, засобів комунікації тощо – проте, позбавлення права на подвоєний коефіцієнт тисяч ув’язнених через зловживання таким правом десятками «ексклюзивних» в’язнів є несправедливим.
Зважаючи на викладене, прошу ветувати рішення про скасування «Закону Савченко» та залишити його чинним – щонайменше до закінчення проведення судової реформи, реформи пенітенціарної служби та системного приведення умов утримання ув’язнених в місцях позбавлення волі до прийнятного стану.