В тексті закону України "Про психіатричну допомогу" в тлумаченні термінів зазначено, що тяжкий психічний розлад, це розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку;
Алкогольні запої, систематичне безперервне вживання наркотичних речовин, при яких хворий не може самостійно припинити алкоголізацію/наркотизацію, а також, внаслідок відсутності критичного ставлення до імпульсивного,не-
контрольованого потягу, не погоджується на госпіталізацію в наркологічний стаціонар, становлять постійну загрозу для життя хворого та свідчать про тяжкість розладів психіки та поведінки.
Законодавча неврегульованість юридичних та медичних підстав для примусового лікування таких патологічних станів не дозволяють своєчасно госпіталізувати наркологічних хворих до наркологічних стаціонарних закладів.
Тому, необхідно внести зміни в текст закону України "Про психіатричну допомогу" та у визначенні тяжкого психічного розладу зазначити також стани, що супроводжуються значними розладами життєдіяльності внаслідок хворобливого потягу до вживання алкоголю, наркотичних речовин, психотропних засобів, коли хворий не може припинити їх вживання без надання стаціонарної медичної наркологічної допомоги.