Мене особисто та інших правоохоронців, військових та, насамперед, учасників АТО, турбує те, що інформація про наших рідних, дітей, у тому числі щодо їх фактичних місць проживання, розміщується в мережі – Інтернет.
Так, з 1 січня 2017 року майже всі працівники (посадові та службові особи, особи рядового і начальницького складу) Збройних Сил України, Національної поліції України, органів прокуратури, СБУ, ДБР, НАБУ, НАЗК, податкової міліції, інших, утворених відповідно до законів військових формувань, як суб’єкти декларування, на яких поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції», зобов’язані подати декларації, при цьому, на сайті Нацагентства оприлюднюється ПРІЗВИЩЕ, ІМ’Я, ПО-БАТЬКОВІ УСІХ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї суб’єктів декларування.
Другим важливим питанням є розповсюдження з веб-порталу Мін’юсту інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка НАДАЄТЬСЯ БУДЬ-ЯКИМ КОРИСТУВАЧАМ, містить відомості про адреси цього майна, тобто - МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ членів сімей правоохоронців.
Варто зазначити, що такої незахищеності правоохоронців та їх членів сімей, немає в жодній з країн Європейського союзу.
Такий стан справ не відповідає вимогам ст.ст. 32, 34 Конституції України (згідно яких інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості пов’язані з особою та членами її сім’ї, ця інформація є конфіденційною, а її поширення без згоди державою є втручанням в сімейне життя) та інших норм законодавства.
Так, ст. 3 Закону «Про боротьбу з тероризмом» визначає що боротьба з тероризмом ґрунтується на принципі НЕРОЗГОЛОШЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ про склад учасників АТО, згідно ст. 17 цього Закону ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ, яка розкриває дані про персональний склад співробітників, які беруть участь у проведенні АТО.
Особи, які беруть участь у боротьбі з тероризмом, перебувають під захистом держави.
Порушуються вимоги ст. 162 (Речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю) КПК України, ст. 302 ЦКУ, ст. 14 ЗУ „Про захист персональних даних“, ст. 21 Закону „Про інформацію“, ст. 7 ЗУ „Про доступ до публічної інформації“, Законів України, які визначають гарантії правового захисту (ст. 12 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», ст. 62 ЗУ «Про Національну поліцію»), заходів державного захисту встановлені ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та ст. 10 ЗУ «Про охорону дитинства», яка ЗАБОРОНЯЄ РОЗГОЛОШЕННЯ чи ПУБЛІКАЦІЮ БУДЬ-ЯКОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ДИТИНУ, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника.
У зв’язку з цим, слід внести зміни в законодавство:
- в абзац 4 ст. 47 Закону «Про запобігання корупції», відповідно до яких прізвище, ім’я та по-батькові членів сім’ї суб’єкта декларування є інформацією з обмеженим доступом;
- до ст. 32 та інших норм Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими обмежити відкритість та загальнодоступність інформації про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що є у Держреєстрі.