У зв'язку із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), поетапним впровадженням "адвокатської монополії" на представництво громадян та юридичних осіб у судах (ст.131-2 та п. 16-1 Перехідних положень Конституції),
Верховній Раді України при прийнятті відповідних до нових норм Конституції змін (або прийняття в новій редакції) Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахувати наступну правову позицію:
"Особа, яка станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401-VIII від 02.06.2016 р. має стаж роботи в галузі права на посаді юрисконсульта або керівника юридичного відділу (іншого юридичного підрозділу юридичної особи України) не менше п'яти років, та відповідає іншим вимогам, встановленим Законом "Про адвокатуру...", має право отримати Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у разі успішного складення кваліфікаційного іспиту у вигляді письмового анонімного тестування, без проходження стажування у адвоката та без вимог до стажу роботи в якості помічника адвоката. Особливості порядку складення кваліфікаційного іспиту зазначеними особами при необхідності встановлюються Радою адвокатів України."
Обґрунтування зрозуміле, мабуть, всім, а особливо - юрисконсультам ("корпоративним юристам"), які працюють у штаті юридичних осіб.
На сьогодні ст.10 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає обов'язкове стажування кандидатів в адвокати у адвоката зі стажем від 5 років (не більше 3-х стажистів на одного адвоката), звільняються від стажування особи, які мають стаж роботи помічником адвоката 1 рік за останні 2 роки. В деяких законопроектах стосовно реформи адвокатури пропонується ввести обов'язкові вимоги до стажу роботи майбутніх адвокатів у якості помічника адвоката не менше 2-х років (крім суддів).
Оскільки характер та рівень правової роботи (в тому числі в судах) штатних юрисконсультів (або керівників юридичних підрозділів) на практиці є явно НЕ нижчим (а то й значно вищим), ніж рівень помічника адвоката, корпоративним юристам з 5-10-15 річним стажем роботи не зрозуміло, хто у кого насправді мав би стажуватись чи працювати помічником.
Зазначену ситуацію на межі абсурду слід врегулювати належним чином в інтересах переважної більшості юридичних осіб та громадян України.
Необхідно усунути явно штучні (такі, що мають ознаки монополії і слугують інтересам окремих осіб та груп) перепони до можливості професійно підготовлених юрисконсультів (кількість яких в Україні вимірюється десятками тисяч, їх значно більше, ніж адвокатів) продовжувати належним чином захищати інтереси підприємств, організацій, приватних підприємців, тощо.
Кваліфікаційний іспит у вигляді неупередженого письмового анонімного тестування (аналогічно відповідним іспитам для суддів, детективів НАБУ, тощо) має бути достатнім для підтвердження рівня правових знань та здатності юрисконсульта виконувати функції адвоката.