Пропоную суб'єктам законодавчої ініціативи розглянути наведену нижче пропозицію та розробити проект змін до Конституції України щодо оптимізації державного апарату на найвищому управлінському (державному) рівні та уточнення позиції Конституції України щодо особи голови виконавчої гілки влади в Україні.
А саме - зміни до КУ щодо об'єднання посад Президента України та Прем'єр-міністра України з моменту найближчих, після внесення відповідних змін до Конституції України, президентських та парламентських виборів з передбаченням певної особливих перехідних процедур на випадок їх розбіжності в часі та з врахуванням усіх ймовірних варіантів такої розбіжності, з відповідною зміною обсягу прав та обов'язків цієї функціональної посадової особи.
На мою суб'єктивну думку, за принаймні останнє десятиліття історії незалежності України виявилась одна певна закономірність у діяльності виконавчої гілки влади (головою якої функціонально виступає Прем'єр-міністр України) та місця Президента в ній.
Закономірність ця полягає в тому, що або Прем'єр-міністр України діє з Президентом України "в одній вертикалі" (Прем'єр-міністр України узгоджений з Президентом України та діє в його інтересах чи вони діють разом), або Прем'єр-міністр України перебуває в (тій чи іншій) конфронтації з Президентом України (Що призводить до того, що значна частина їх сил та енергії витрачаються на пряму чи "підкилимну" боротьбу замість обіцяних народу на попередніх Президентських/Парламентських виборах реформ. Щодо цього прошу помітити підписантів цієї петиції, що це формулювання стосується далеко не лише ситуації 2014-2016 років, а також й ситуації попередніх періодів новітньої історії України).
Таким чином ми (в ролі Народу України) маємо ситуацію, за якої Президент України, виступаючи з Прем'єр-міністром України "в одній вертикалі", зазвичай історично займає домінуючу позицію (що, в певних випадках, сприяє чи принаймні ніяк не перешкоджає фактичній узурпації влади в державі), чи за якої Прем'єр-міністр України виступає Головою виконавчої гілки влади в України, а Президент України фактично й функціонально опиняється десь поза нею, а саме - між виконавчою та законодавчою гілкою влади.
Така позиція, фактично, вкрай вигідна для Президента України з тих самих причин що й, на мою думку, є невигідною для Народу України, бо дозволяє Президенту України, так би мовити, не нести прямої та індивідуальної відповідальності перед Народом України загалом та своїми Виборцями зокрема за свої дії чи бездіяльність на цій посаді, в тому числі й щодо своїх попередніх передвиборчих обіцянок.
Допомогу ж у виконанні додаткового обсягу повноважень Президента України (що має певним чином компенсувати нове навантаження на особу) покласти на вже наявну структуру - Адміністрацію Президента України, з одночасним проведенням змін у діяльності органів Кабінету Міністрів з метою уникнення дублювання функцій цих інституцій.
Згідно вимог статті 23-1 ЗУ "Про звернення громадян" електронну пошту додаю: kokovin912@gmail.com