Приймаючи до уваги поточну соціальну та культурну ситуацію в Україні, вважаю за необхідне забезпечити можливіть для безперебійної роботи українських видавництв та незалежних авторів. Адже саме письменники, редактори та літературні перекладачі через свої, та перекладені, книжки насаджують українське слово та українську думку не тільки на теренах нашої країни, а й за кордоном. Враховуючи це, можна сказати, що українське книговидання - є однією із найважливіших віх для поширення української культури, яке закладає підгрунтя для культурного розвитку на десятки років вперед.
Але, жоден із цих процесів неможливий без людей - відданих своїй справі професіоналів, майстрів слова та знавців нашої рідної, української, мови. Вважаючи на те, що до початку повномасштабного вторгнення українське книговидання здебільного виступало у якості вассала російської книговидавничої машини, то наразі ми маємо дуже невтішну ситуацію на власному ринку. Після остаточної заборони та вилучення із продажу російськомовних книжок зʼявився великий попит на книжки українські, але ми зіткнулися із тим, що в Україні критично не вистачає митців, що справді знають українську мову. Втім число видавництв та кількість книжок, як наших, авторских творів, так і перекладів зарубіжної літератури, невпинно ростуть, що, відповідно, призводить до зниження якості самих текстів - перекладів зокрема. Адже можливо вивчити мову та правила побудови речень, але неможливо навчитися бути письменником.
На фоні посилення мобілізаційних заходів ця проблема постає ще гостріше. Чимало талановитих письменників, редакторів та перекладачів опиняються у лавах ЗСУ, міняючи перо на меча. Я в жодному разі не хочу нікого образити, чи принизити, але із огляду на ситуацію, що склалася, один солдат не зможе принести стільки ж користі своїй державі, скільки її приносить один письменник чи перекладач. Ці категорії неможливо порівнювати, але також неможливо не погодитись, що культурний вплив, звичка поглинати контент українською, читати, думати та спілкуватися рідною мовою здебільшого формуються саме із книжок. Цікавих, якісних, своїх.
Війна неодмінно закінчиться і попит на українське слово, українську культуру та українську думку тільки збільшиться. Отже нам потрібно вже зараз творити та створювати своє.
Знову ж повертаючись до нещодавньої історії - Україна ще довгі роки не зможе змагатися із росією у кількості виданих та перекладних книжок, у кількості власних, відчизняних, авторів, але може - і повинна - перевершити її у якості. Втім, нажаль, і зараз доволі часто зустрічаються ситуації, коли потенційному читачеві простіше скачати російську "піратку" якоїсь цікавої йому книжки, адже видавництва з тих чи інших причин не можуть видати її українською. Звісно, все це лише питання часу, але видавництва, при всьому своєму впливі та потужностях, не зможуть видати жодної книги без авторів, редакторів та перекладачів. Саме тому настільки важливо подбати про українську книгу зараз!