За два з половиною роки воєного стану в Україні відбувся катастрофічний відтік працездатного населення . Масштабна вимушена міграція населення за межі країни, мобілізація до лав ЗСУ, поглиблення освітньо-професійних диспропорцій на ринку праці та нерівномірне його відновлення як у географічному, так і галузевому вимірі спричинили нестачу кваліфікованих кандидатів на працевлаштування на ринкі праці. За повідомленням «Work.ua», значна кількість роботодавців у 2023 р. потерпали від дефіциту кадрів. В 2024 році процес нестачі кадрів тільки поглиблюється.
Статтею 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15.03.2022 р. (далі – Закон № 2136-IX) зі змінами та доповненнями передбачено: на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
Колективний договір між роботодавцем та трудовим колективом завжди сприяв розширенню соціальних гарантій, покращував умови праці на підприємстві, створював додаткові матеріальні та соціальні блага для працівника. Завдяки трудовим договорам, які регулюються законодавством України, на підприємстві створювались сприятливі умови для працевлаштування, заохочення працівника до роботи на підприємстві, його довготривалої сталої праці, заохоченню до підвищення майстерності, кваліфікації, категорійності тощо.
Користуючись можливістю відминити дію окремих положень колективних договорів, для заощадження коштів чи з інших причин за для швидкої, але короткочасної вигоди, керівництво підприємств несвідомо, а часом і свідомо сприяє ще більшому відтоку кадрів на підприємстві. Ця стаття дозволяє припинити дію окремих положень колективних договорів за ініциативи роботодавця без згоди іншої сторони підписанта колективного договору: профспілки чи представника трудового колективу, чим взагалі нівелюється Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Стаття 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15.03.2022 р. (далі – Закон № 2136-IX) зі змінами та доповненнями порушує статтю 5 Співвідношення законодавства і колективного договору, угоди, трудового договору, Закону України "Про колективні договори і угоди", а саме: умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Таким чином, наполягаю на скасуванні статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» 2136-IX від 15.03.2022 р. (із змінами і доповненнями).