Ми, громадяни України, вимагаємо від народних депутатів голосувати проти ратифікації Стамбульської Конвенції і надалі зняти з розгляду це питання. По-перше, зміст документу не відповідає його назві, що вводить в оману громадян. У той час як у назві йдеться про домашнє насильство, сам документ стосується насамперед штучного і антинаукового поняття "гендер" і змушує держави-учасниці забезпечити привілейоване становище жменьки збоченців і людей з психічними або психологічними проблемами, утискаючи більшість. По-друге, вимоги документу заперечують право більшості на свободу слова, задеклароване в Конституції України, забороняючи критику гендерної ідеології. По-третє, документ базується на гендерній ідеології, яка руйнує суспільство, знищуючи його фундамент - сім'ю. По-четверте, документ обмежує гарантоване Конституцією право на свободу совісті, змушуючи визнавати "гендери" послідовників тих віровчень і церков, священні тексти яких недвозначно засуджують гомосексуалізм та "трансгендерність". По-п'яте, Стамбульська Конвенція, як показав кількарічний досвід імплементації цього документу в низці країн ЄС, наприклад, у Швеції, не змінила ситуації з домашнім насильством. По-шосте, протидіяти домашньому насильству можна і без Стамбульської Конвенції, прийнявши такі закони, постанови Кабміну і накази МВС, які б сприяли реальній боротьбі з домашнім насильством і його профілактиці. На наше глибоке переконання, велика кількість постраждалих від домашнього насильства - це наслідок не того, що Україна не приєдналася до Стамбульської Конвенції, а наслідок відсутності цілеспрямованої соціальної політики з захисту жертв домашнього насильства і провалу реформи МВС у цілому.