В ході нічим невиправданої військової агресії з боку росії (далі з малої літери, згідно граматичних рекомендацій Авраменко О.) та в результаті усвідомлення нею власного безсилля проти українських захисників та народу, були вчинені численні порушення Міжнародних гуманітарних норм та звичаїв ведення війни з боку її армії по відношенню до України та її Народу, шляхом СВІДОМОГО, ЦИНІЧНОГО та АНТИГУМАННОГО:
- невибіркового використання зброї, яка завдає надмірних ушкоджень або призводить до зайвих страждань (РСЗО: БМ-21 "Град", БМ-27 "Ураган") на великій площі, а також касетних боєприпасів;
- націленого використання високоточної зброї ОКР «Калібр», а також ОТРК "Іскандер" та "Точка-У";
- застосування видів зброї, яка не відповідає принципам "пропорційності" та "гуманності", та є забороненою Женевською конвенцією, а саме: термобаричних боєприпасів (ТББ, ОДБ) шляхом використання ТОС-1(1А) "Буратино/Солнцепёк(*мова ориг.)", та 500-кілограмових авіаційних фугасно-запалювальних бомб "ОФЗАБ-500";
- мародерства;
- гуманітарної блокада, що призводить до страждань мирного населення;
- обстрілу евакуаційних колон.
постраждали обо були вбиті чи викрадені МИРНІ ЖИТЕЛІ, були пошкоджені або повністю зруйновані об'єкти ЦИВІЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ, а також ЗАМІНОВАНІ землі та об'єкти на території населених пунктів України, .
Не зважаючи на ступінь обізнаності кожного військовополоненого росії щодо мети перебування на території України та наявності прямої чи опосередкованої причетності його до завданих збитків, руйнувань та страждань невинного Українського Народу та цивільної інфраструктури, необхідно забезпечити притягнення кожного військовополоненого армії країни-агресора до справедливої солідарної відповідальності на підставі норм Міжнародного гуманітарного права та Національного законодавства України.
Оскільки відновлення зазначених об'єктів а також проведення розмінування потребує залучення значного об'єму коштів, часу та робочої сили, на підставі вищевикладеного пропоную до розгляду наступне:
Щодо всіх військовополонених:
1.1. У якості робочої сили для відновлення пошкодженої або зруйнованої цивільної інфраструктури та проведення заходів з розмінування використовувати військовополонених росії, захоплених на території України, в порядку, передбаченому Розділом ІІІ (Праця військовополонених) Женевської конвенції про поводження з військовополоненими (підписано Україною 12.12.1949р. та ратифіковано 03.07.1954р), статті 6 Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі (Чинне в Україні з 24.08.1991р.), а також пункту 21 розділу 14 Інструкції "Про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України" затвердженої Наказом МОУ №164 від 23.03.2017;
1.2. У вільний від роботи час призначити вивчення української історії.
1.3. Поверненню до росії підлягають тільки ті військовополонені росії, які повністю та сумлінно виконають всі необхідні роботи по відновленню завданих збитків цивільній інфраструктурі України та розмінуванню (залучення військовополонених до розмінування не є новеллою у міжнародній практиці та не вважається негуманним, оскільки після завершення Другої Світової Війни полонених німецьких солдатів активно залучали до виконання зазначених робіт на території Франції, Данії та інших Європейських країн. Можливість залучення військовополонених до розмінування передбачено пункту 21 розділу 14 Інструкції, затвердженої Наказом МОУ №164 від 23.03.2017; );
1.4. Дострокове повернення до росії можливе тільки в рамках обміну військовополоненими. Виключно з дотриманням принципу розумної пропорційності такого обміну.
По відношенню до військовополонених, дії яких відрізняються особливою жорстокістю, аморальністю, антигуманністю (артилеристи, пілоти, які здійснювали обстріл цивільної інфраструктури та населення, мародери, зрадники Вітчизни, тощо):
2.1. Відновити систему військових судів, яку було ліквідовано Указом Президента України (В.Януковичем) № 900/2010 від 14.09.2010р.
2.2. Актуалізувати законодавство, шляхом внесення до нього відповідних змін, яке б передбачало можливість притягнення військовополонених, зрадників Вітчизни та мародерів до особливої кримінальної відповідальності у вигляді ув'язнення на певний строк протягом якого можливе залучення до робіт у вигляді виконання найтяжчих робіт з відновлення цивільної інфраструктури, а також проведення розмінування та/або інших робіт, які передбачені у п.21 р.14 Інструкції МОУ.
2.3. Забезпечити швидкий, законний та об'єктивний досудовий та судовий процес для притягнення військовополонених, зрадників Вітчизни та мародерів до кримінальних покарань в порядку, передбаченому Главою III Розділу IV Женевської конвенції про поводження з військовополоненими та норм Національного законодавства.
2.4. У вільний від роботи час призначити вивчення української історії.
2.5. Поверненню до росії підлягають виключно ті військовополонені, які повністю відбудуть призначене покарання але не раніше повного виконання всіх необхідних робіт по відновленню завданих збитків цивільній інфраструктурі України та розмінуванню.
2.6. За жодних обставин не підлягають поверненню до росії в порядку обміну військовополоненими.
З урахуванням того, що в ході війни з Українським Народом армія росії виявилась придатною виконувати лише обмежений та вичерпний перелік тактичних завдань, а саме: завдавати шкоди мирному населенню, цинічно нищити цивільну інфраструктуру та вчиняти мародерство, зазначені в попередньому розділі заходи дадуть змогу її злочинцям солдатам та командирам відповісти за свої злочини проти Українського Народу та розширити можливості свого тактичного застосування, а саме - відшкодувати завдані збитки та розмінувати землю Вільної України.
І нехай те буде останнє, до чого прикладе свою руку росія та її солдати-окупанти, на території Вільної, Незалежної та Незламної України.
Застосування до них (військовополонених) норм Міжнародного гуманітарного права та Законів України є найбільшим проявом української душі, щирості та людяності.
Відповідно до абз. 3 ст. 23-1 ЗУ "Про звернення громадян", електронна петиція НЕ МОЖЕ містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Тобто, перелік підстав не приймати петицію є вичерпний. Вважаю, що зміст петиції знаходиться в допустимих межах, визначених Законом. Лексичне забарвлення вживається виключно для прояву негативного ставлення до злочинних дій солдат та командування країни-агресора, а не приниження їх.
СЛАВА УКРАЇНІ ТА УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДОВІ!