Просимо терміново розробити порядок переведення чоловіків до 25 років, які раніше були обмежено придатними і після проходження повторного огляду будуть визнані придатними, з обліку військовозобов'язаних на облік призовників.
Громадяни до 25 років, стосовно яких при приписці до призовних дільниць згідно з абзацом п'ятим частини десятої статті 14 старої редакції Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” було прийняте рішення “непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов’язаних”, були взяті на військовий облік військовозобов'язаних згідно п. 1 старої редакції статті 37 цього Закону, як звільнені від призову на строкову військову службу.
З вищевказаного абзацу п'ятого частини десятої статті 14 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” було вилучено слова “в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов’язаних” згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” від 21.03.2024 р.
Також Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” від 11.04.2024 р. вищевказану статтю 37 було викладено в новій редакції.
Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” вищезазначені громадяни підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Більшість з них після проходження огляду будуть визнані придатними до військової служби.
В п. 1 оновленої ст. 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” вказано, що громадяни, придатні до військової служби, віком до 25 років підлягають взяттю на військовий облік призовників. Також зазначених громадян немає в переліку тих, хто підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних.
Отже, просимо терміново розробити порядок зняття таких громадян з обліку військовозобов’язаних і взяття на облік призовників.
Також просимо заборонити мобілізувати без їхньої згоди вищевказаних громадян, в той час, поки розробляється порядок переведення їх на облік призовників.

Від особистого імені,та імені громадян України,які поставили свій підпис під моєю петицією,та підтримують її зміст,вимагаю:
Звільнити Данила Олександровича Гетьманцева з посади голови комітету ВР з питань фінансів,податкової і митної політики за корупційну,антинародну і антидержавну діяльність,та створити парламентську комісію з питань розслідування корупційної,антидержавної і антинародної діяльності Данила Олександровича Гетьманцева,на посаді голови комітету ВР з питань фінансів,податкової і митної політики!
Акцентую увагу на тому,що Данило Олександрович Гетьманцев,та його безпосередня діяльність на посаді голови комітету ВР з питань фінансів,податкової і митної політики являються небезпечним для економічної безпеки України,через тісні зв'язки останнього і багаторічну співпрацю з державним зрадником України - Володимиров Сівковичем і його найближчим оточенням!
Також діяльність Данила Олександровича Гетьманцева на займаній ним вищевказаній посаді спричиняла неодноразові протести представників малого і середнього бізнесу,та направлена на фактичне знищення середнього класу,підриває довіру громадян України до законодавчої влади,знищує малий і середній бізнес в Україні в час,коли його потрібно активно розвивати шляхом субсидування,та створення механізмів податкової лояльності!

Шановна, Верховна Рада України! Шановні депутати Верховної Ради України! Шановний Міністр Освіти, Оксен Васильович!

За останній час наші діти пережили багато горя, пролили чимало сліз, деякі втратили рідних, домівки, друзів і все, що мали до війни. Щоденні тривоги, нічні підйоми, вже хронічний страх, переживання, гіркий біль за свої сім'ї, Україну й українців настільки їх виснажили, що навіть важко уявити! Але попри все це вони тримаються, співчувають іншим, допомагають нашим ЗСУ і плекають в серці надію на краще майбутнє. Вони, на превеликий жаль, адаптувалися до всього, навіть до навчання в бомбосховищах!

Але держава повинна надати їм вибір, а не ускладнювати і без того сповнене стрессами життя! І держава може це зробити! Держава може зробити так, щоб діти насолоджувалися навчанням, а не повністю відбивати бажання щось творити, розвивати та йти за своєю мрією.
Зараз діти проживають нелегку трансформацію, потребують великої психологічної підтримки й реабілітації. Наше головне завдання допомагати їм у всьому! Допомагати , щоб вони відчували, що держава їх чує, що вони їй потрібні, що держава прислухається до них!

Тому звертаємося до Вас з великим проханням про внесення змін до структури національного мультипредметного тесту для учнів 11-х класів в 2024-2025 навчальному році.

У нас ще є час допомогти нашим дітям, але він спливає дуже швидко! На даний час це просто крик душі та можливість достукатися до держави! Ми вважаємо, що дана ініціатива сприятиме поліпшенню освітнього процесу та підготовці молодого покоління до майбутніх викликів.

Нам хотілося б запропонувати наступні зміни в структурі мультипредметного тесту:
1) два обов'язкові іспити: українська мова та Історія України (або англійська мова), які оцінюватимуть загальний рівень знань учнів;
2) можливість обрати один або два додаткові іспити зі списку предметів, які цікавлять саме учнів найбільше, які будуть необхідні їм при вступі до ВНЗ і виборі майбутньої професії.

Це дозволить учням глибше вивчати обрані предмети та демонструвати свої індивідуальні сильні сторони.
Такий підхід не лише сприятиме розвитку більш широкого спектру знань учнів, але й підтримає їхню мотивацію до навчання та вибору майбутньої кар'єри.

Ми віримо, що ваша підтримка даної ініціативи допоможе створити більш ефективну та сучасну систему оцінювання знань!

З повагою, батьки та учні, які закінчили 10 класи в 2024 році.

В умовах поточного дефіциту електроенергії в Україні настійно закликаємо вас вжити заходів для вирішення цієї проблеми. Одним із ефективних способів зменшення навантаження на електроенергетичну систему країни є використання відновлюваних джерел енергії, таких як сонячні панелі.

Пропоновані заходи:

1. Обов’язкове встановлення сонячних панелей:
• Всі торгово-розважальні центри на території України зобов’язані встановити сонячні панелі для виробництва електроенергії.
• Практично всі торгово-розважальні центри мають необхідні місця на даху для встановлення панелей, що робить цей процес технічно можливим та економічно доцільним.
• Вся електроенергія, що виробляється, має використовуватися виключно для власного споживання торгово-розважальними центрами.
• Ввести вимоги щодо мінімальної потужності встановлених сонячних панелей залежно від площі та потреб кожного торгово-розважального центру.
2. Фінансування встановлення:
• Встановлення сонячних панелей повинно здійснюватися за рахунок власників торгово-розважальних центрів. Це обґрунтовано тим, що ці центри є комерційними об’єктами, які отримують значні прибутки від своєї діяльності. Впровадження даних заходів дозволить їм знизити власні витрати на електроенергію в довгостроковій перспективі.
3. Терміни реалізації:
• Встановити крайній термін для виконання цієї вимоги — до [вказати конкретну дату, наприклад, 31 грудня 2024 року].
4. Відповідальність за невиконання:
• Ввести заборону на діяльність тих торгово-розважальних центрів, які не встановлять сонячні панелі у встановлений термін.
• Застосування штрафних санкцій та інших адміністративних заходів до порушників.
5. Терміновість заходів:
• Необхідність швидкої реалізації даного заходу обумовлена нагальним дефіцитом електроенергії, який негативно впливає на економіку та добробут громадян. Чим раніше будуть впроваджені сонячні панелі, тим швидше знизиться навантаження на електромережу, що допоможе уникнути відключень та стабілізувати енергетичну ситуацію в країні.
6. Винятки для зон бойових дій:
• Тимчасово виключити зі списку торгово-розважальні центри, які знаходяться в зоні бойових дій, на тимчасово окупованих територіях та у прифронтових зонах. Ці об’єкти можуть бути звільнені від вимоги встановлення сонячних панелей до стабілізації ситуації в їхніх регіонах.

Додаткові пропозиції:

1. Податкові пільги та субсидії:
• Запровадити податкові пільги або субсидії для тих торгово-розважальних центрів, які вчасно та якісно встановлять сонячні панелі. Це може стимулювати швидке впровадження ініціативи.
2. Освітні та інформаційні кампанії:
• Проведення освітніх та інформаційних кампаній для власників торгово-розважальних центрів, щоб пояснити переваги використання сонячних панелей та надати технічну підтримку у їх встановленні.

Обґрунтування:

1. Економія електроенергії:
• Встановлення сонячних панелей дозволить значно знизити споживання електроенергії з мережі, що особливо важливо в умовах дефіциту.
2. Стабільність енергетичної системи:
• Зниження навантаження на електроенергетичну систему країни забезпечить її більш стабільну роботу та зменшить ймовірність аварійних відключень.
3. Екологічна відповідальність:
• Використання відновлюваних джерел енергії сприяє зменшенню викидів вуглекислого газу та інших шкідливих речовин в атмосферу, що позитивно позначиться на екології та здоров’ї населення.

Беручи до уваги вищезазначене, просимо Верховну Раду України розглянути та прийняти відповідний законопроект для обов’язкової установки сонячних панелей на торгово-розважальні центри. Це дозволить не лише впоратися з поточним дефіцитом електроенергії, а й зробити значний крок до сталого та екологічно чистого розвитку нашої країни.

В зв'язку з масовою корупцією в країні, та халатним відношенням держслужбовців до своїх зобов'язань перед народом, в зв'язку з непомірними розтратами коштів платників податків, в зв'язку з військовим станом та відкритим хабарництвом і наживанням статків на військових та цивільних, ми, НАРОД УКРАЇНИ, ЯКИЙ Є ВЛАДОЮ КРАЇНИ, ВИМАГАЄМО:
1. Прирівняти корупцію держслужбовців всіх рівнів до державної зради.
2. Заборонити відпускати під заставу винних в корупції.
3. Повна конфіскація всіх активів корупціонера, та його всієї сім'ї, родичів та близького оточення.
4. Всіх підлеглих винного в корупції люструвати та конфіскувати активи.
5. Держслужбовці не мають права займати посади, не провівши мінімум рік на полі бою (не в тилу), з підтвердженням всієї бригади, де знаходилися. Не можуть зрадники керувати ВЛАДОЮ КРАЇНИ!!!

Прийняття та введення в дію законопроєкту № 11072 від 11.03.2024 про підвищення допомоги при народженні дитини з травня 2024 року.

В умовах воєнного стану, матеріальних труднощів та росту цін, психологічного напруження та стресу
період вагітності жінки, народження дитини, догляд за дитиною потребують додаткового платного медичного нагляду, обстежень та консультацій щодо здоров'я матері та дитини, чималих коштів для створення нормальних умов для зростання та розвитку малюків, в тому числі щоденне придбання необхідних речей, засобів гігієни, дитячого харчування та т. п.
Пропоную не зволікати та не відкладати до наступного року прийняття Закону про підвищення допомоги при народженні дитини та розпочати державну програму щодо актуалізації опіки та підтримки материнства та дитинства, тобто майбутнього нашої країни,
вже зараз, шляхом прийняття вищевказаного Закону з травня поточного року.

Я, Спиця Заряна Валеріївна, вивчивши нормативно-правові акти, якими керуються Збройні сили України виявила прогалину, яка не відповідає реаліям сьогодення та має бути виправлена.

Згідно чинного законодавства маємо норми в ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" що:
"Турбота про збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, .... виконання інших обов'язків військової служби."

Відповідальність за особовий склад вказується у Статутах, наказі Міністра Оборони України #300 та низці інших НПА.
АЛЕ прогалина в поточному законодавстві полягає в тому, що відсутні будь-які показники
Key Performance Indicator (KPI), тобто ключовий показник ефективності діяльності командирів військових частин на своїй посаді.

Цитата командувача Об’єднаних сил Содоль:
"У ЗСУ брак особового складу на фронті, ворог перевищує нас у 7-10 разів".

Оскільки людський ресурс дуже цінний в реаліях сьогодення, відповідно до діючого законодавства у військовій сфері, вимагаю внести зміни до Кримінального кодексу України та встановити кримінальну відповідальність для командирів військових частин, бригад за втрату ввіреного командиру особового складу більше ніж 20%-30% з кожного ввіреного цьому командиру підрозділу.
Наприклад, командир військової частини підлягає кримінальній відповідальності з подальшим звільненням з посади, якщо втрати хоча б однієї роти з ввіреної до його підпорядкування матимуть більше ніж 20-30%% втрат особового складу. Під втратами мається на увазі будь-яке зменшення численності реальної бойової сили підрозділу - смерть, зникнення безвісти військовослужбовців.

Ці зміни в закондавстві сприятимуть підвищенню ефективності роботи командирів з особовим складом на своїх посадах, допоможуть вчасно звільняти неефективне командування та збільшать захист життя військовослужбовців від помилок командування та сприятимуть збільшенню довіри населення до мобілізаційних заходів.

Однією з найголовніших цілей російських окупантів є знищення української культурної спадщини. Це пояснюється тим, що вона є одним з найбільших проявів національної ідентичності. Починаючи з 24 лютого 2022 р. було зруйновано 1062 об’єктів культурної спадщини. Але пам’яткоохоронне законодавство містить ряд недоліків, які ставлять під загрозу процес відновлення знищених пам’яток.

Великим недоліком Закону «Про охорону культурної спадщини» є норма, згідно якої пам`ятки, що були зруйновані, виключаються з реєстру. Для того, щоб на 100% гарантувати збереження пам`яток, необхідно виключити з Закону дану норму та встановити обов`язок власника земельної ділянки у випадку руйнування пам`ятки відбудувати її в початковому вигляді. Але всі ці зміни не запрацюють без реальної відповідальності за порушення. На сьогодні ст. 92 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення вимог охорони культурної спадщини та покарання у вигляді штрафу від 850 до 2550 грн. Ст. 96-1 КУпАП за порушення законодавства під час планування та забудови територій передбачає покарання у вигляді штрафу від 15300 до 28900 грн. Враховуючи те, що порушником в даному випадку є будівельний бізнес з мільйонними оборотами (верхня межа штрафу відповідає вартості 1 кв.м. в новобудові), встановлені штрафи є занадто низькими та не можуть виконувати функцію запобіжника. Для вирішення цієї проблеми необхідно об`днати ст. 92 КУпАП зі ст. 298 Кримінального кодексу, а також повністю перенести ст. 96-1 з КУпАП до КК, встановивши абсолютно нову систему покарань: виходячи з того, що наявний спеціальний суб`єкт злочину (будівельний бізнес), необхідно встановити покарання у вигляді штрафу в розмірі як мінімум 100 мільйонів та у вигляді обмеження волі. Таким чином сучасна забудова стане не менш красива та приваблива, ніж історична, а історичні райони міст будуть захищені не лише на папері, але й в житті.

Також необхідно зазначити, що в Законі «Про охорону культурної спадщини» не прописано чітких критеріїв щодо встановлення охоронних зон пам`яток – їх межі фактично на власний розсуд встановлює місцева влада шляхом розробки історико-архітектурного опорного плану. В результаті такого підходу охоронна зона може охоплювати лише 10 метрів навколо пам’ятки, що є абсолютно недостатнім для збереження середовища, в якому знаходиться пам’ятка. Необхідно в зазначеному Законі встановити мінімальні межі охоронних зон – в межах кварталу, в якому розташована пам`ятка. Що стосується режимів використання охоронних зон, то тут ситуація є недостатньо визначеною, але достатньо заплутаною, при чому заплутаною спеціально, з метою спрощення життя будівельному бізнесу. На сьогоднішній день, будь яке будівництво в межах історичного ареалу населеного пункту необхідно проводити після погодження з Міністерством культури. Але дію наказу Міністерства культури, який визначав межі історичного ареалу Києва, було зупинено в 2014 р., в результаті чого для початку будівельних робіт в історичному центрі Києва не потрібно погоджувати проектну документацію з Міністерством. Але якщо би даний наказ не було зупинено, то виникає питання: а як саме Міністерство під час погодження проекту повинно визначати, давати дозвіл на будівництво, чи не давати? Також існує таке поняття, як «центральна планувальна зона м.Києва», встановлене в Генеральному плані. Єдиним її обмеженням є обмеження висоти до 27 м. Тобто, зараз на абсолютно законних підставах в кварталі, який складають 2-3-поверхові будинки віком більше сотні років, можна збудувати дев’ятиповерхівку, яка буде повністю дисонувати з навколишнім архітектурним середовищем. З метою спрощення викладення вимог та режимів використання історичних ареалів міст та охоронних зон пам’яток пропоную замість вищезгаданих норм внести зміни до Закону «Про охорону культурної спадщини», заборонивши в охоронних зонах будь яке будівництво, крім відбудови в початковому вигляді споруд, які були збудовані протягом однієї історичної епохи з пам`яткою. Також необхідно заборонити реконструкцію історичних споруд, які не мають статусу пам’ятки архітектури, але знаходяться в межах охоронної зони іншої пам’ятки, що призведе до зміни поверховості або зовнішнього вигляду фасаду.

Зветаємось до Вас ,Голови Верховної Ради України та до Всіх Народних Депутатів!
З метою забезпечення функціонування Державної служби України з надзвичайних ситуацій на належному рівні, повноцінної реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, звертаємося до Вас по причині зняття бронювання та мобілізації рятувальників - особового складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі- працівники ДСНС), оперативно-рятувальної служби та інших працівників цивільного захисту.

На даний момент бронювання з частини працівників ДСНС фактично зняте!
Міністерством економіки України запропоновано у проекті постанови КМУ, військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в органах ДСНС, підлягатимуть бронюванню в обсягах не більше ніж 50 відсотків станом на 18 травня 2024 р., що суперечитиме п.п. 2 п. 1 ст. 25 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», від 18 травня 2024 року.

Цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення,територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Враховуючи викладене, реалізація такої функції держави як цивільний захист є надзвичайно важливою під час воєнного часу.

ДСНС ЗДІЙСНЮЄ ВАЖЛИВУ МІСІЮ В ТИЛУ!
Здійснюють превентивні заходи у сфері техногенної та пожежної безпеки, та
поряд з цим, ризикують своїм життям щоразу при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а особливо під час воєнного стану в країні. Їх робота важлива тут! Це хлопці та дівчата, які навчалися захищати громадян країни, а також наших менших братів від вогню та інших надзвичайних ситуацій.

Працівники ДСНС здійснюють гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоровʼя та власності; А ТАКОЖ ВИКОНАННЯ У ВОЄННИЙ ЧАС НОРМ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА [ст. 7, ч. 1, п. 1, Кодексу цивільного захисту України,ст. 19 Закону України "Про оборону України" від 04.04.2024 року]. А також гарантує інші принципи здійснення цивільного захисту!

Щоб українці були впевнені у можливості реалізації своїх прав як громадян, були захищені від надзвичайних ситуацій та наслідків тероризму з боку країни агресора, ми повинні надати їм можливість та забезпечити право виконувати свої обовʼязки та функції у повному обсязі необхідно на законодавчому рівні закріпити
норму щодо стовідсоткового бронювання особового складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на період мобілізації та на воєнний час.

Звертаємось до Вас, як Голови Верховної Ради України, та відповідно статті 88 Конституції України просимо Вас розглянути звернення щодо безпрецедентних протиправних дій Голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, народного депутата України Анни Скороход, яка створює наклеп та безпідставний тиск на військовослужбовців України під час воєнного стану.
Просимо Вас відреагувати на кричущу ситуацію, яка обурює свою відкритою підривною діяльністю та своїми діями загрожує національним інтересам і національній безпеці України у воєнній та інформаційній сферах.
Роздратуванню ветеранського суспільства, близьких та родичів діючих військовослужбовців Збройних Сил України настав край, спостерігаючи за антидержавницькими діями народного депутата України ІХ скликання Анни Скороход, членкині депутатської групи «За майбутнє», яка не приховує своїх проросійських поглядів під час широкомасштабної війни проти рф.
Внаслідок наступних дій народним депутатом України Анною Скороход створюються загрози для боєздатності бойових підрозділів:
- використання неіснуючих скарг від військовослужбовців щодо не вирішення проблемних
питань у Збройних Силах України (відповідна реакція від постраждалих військовослужбовців - звернення до Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо не надсилання скарг до А.Скороход, підробку їх підпису та надання свідчень до Військової служби правопорядку);
- відзив з бойового чергування військовослужбовців з районів населених пунктів Кліщіївка та
Іванівське Бахмутського району Донецької області для перевірки особових документів (за реалізацією звернень А.Скороход до ВСП Донецької області), що призвело до ускладнень ротацій підрозділів;
- підтримка військовослужбовців, які не мають права на отримання виплат з державного
бюджету України за неіснуючими хворобами або травмуваннями;
- підтримка військовослужбовців, які відмовляються виконувати накази командирів на лінії
прямого зіткнення з ворогом.
Відповідно всі дії з підриву бойової здатності української армії та відволікання суспільства від реальних злочинів, ПРОСИМО:
- порушити питання щодо відсторонення від виконання обов’язків Голови Тимчасової слідчої
комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, народного депутата України Анни Скороход у зв’язку із наклепом та безпідставним тиском на військовослужбовців України під час воєнного стану.

Ми, нижчепідписані громадяни України, звертаємося до Вас із вимогою прирівняти корупцію та бездіяльність правоохоронних органів до зради Українського народу та відкрити другий фронт по боротьбі з корупцією шляхом запровадження антикорупційного стану. Корупція є однією з найбільших загроз для нашої держави, що підриває демократичні інститути, економічний розвиток та національну безпеку. Бездіяльність правоохоронних органів у боротьбі з корупцією лише посилює цю загрозу, сприяючи безкарності та недовіру громадян до державних інституцій.
Ми вимагаємо:
1. Прирівняння корупції та бездіяльності правоохоронних органів до зради Українського народу:
o Внести зміни до Кримінального кодексу України, визначивши корупцію та бездіяльність правоохоронних органів у боротьбі з нею як акт державної зради з відповідними юридичними наслідками.
o Встановити суворіші покарання для посадових осіб, які вчиняють корупційні злочини або проявляють бездіяльність у їх розслідуванні, включаючи довготривале ув'язнення та конфіскацію майна, здобутого корупційним шляхом.
2. Запровадження антикорупційного стану:
o Оголосити антикорупційний стан на рівні держави, що дозволить застосовувати надзвичайні заходи для боротьби з корупцією.
o Встановити жорсткі контрольні механізми для моніторингу діяльності державних службовців та посадових осіб.
o Створити спеціалізовані антикорупційні підрозділи, що діятимуть незалежно від існуючих правоохоронних органів та підкорятимуться безпосередньо Президенту або незалежній антикорупційній комісії.
3. Підвищення прозорості та підзвітності державних органів:
o Запровадити обов'язковий публічний доступ до інформації про діяльність державних установ та їх фінансові звіти.
o Впровадити систему електронного урядування, що забезпечить відкриті дані у сфері державних закупівель та контрактів.
4. Посилення незалежності антикорупційних органів:
o Забезпечити незалежність та належне фінансування антикорупційних органів, таких як НАБУ, САП та НАЗК. Внести зміни до Кримінального кодексу України та кримінальну відповідальність за бездіяльність антикорупційних органів.
o Створити незалежний судовий орган, спеціалізований на розгляді корупційних справ, який буде звільнений від політичного впливу.
5. Підтримка суспільного контролю та антикорупційної освіти:
o Впровадити освітні програми з антикорупційної культури в навчальних закладах.
o Підтримувати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на моніторинг діяльності державних органів та виявлення корупційних правопорушень.
6. Запровадження механізмів захисту викривачів корупції:
o Забезпечити законодавчий захист викривачів корупційних дій, включаючи гарантії анонімності та захисту від переслідувань.
Ми переконані, що ці заходи сприятимуть зміцненню правопорядку, підвищенню довіри громадян до державних інституцій та покращенню економічного стану нашої країни. Прирівняння корупції та бездіяльності правоохоронних органів до зради Українського народу та запровадження антикорупційного стану стане потужним сигналом про неприпустимість таких дій та рішучість держави в боротьбі з цим злом.

Шановні депутати!
Звертаюся до Вас з пропозицією внести зміни до законодавства України, спрямовані на встановлення обмежень на виплати керівникам та співробітникам державних акціонерних товариств, державних підприємств та установ, підприємств інших форм державної власності на час воєнного стану.
Наразі, згідно з чинним законодавством, розмір зарплати, премій та інших виплат керівникам та співробітникам зазначених вище підприємств не регламентується. Це призводить до ситуації, що в умовах воєнного стану, коли значна частина українців втратила роботу та джерела доходу, керівництво державних підприємств може отримувати необґрунтовано високі зарплати та премії.
Вважаю, що в умовах воєнного стану необхідно встановити чіткі та справедливі обмеження на виплати керівникам та співробітникам державних підприємств.
Пропонуємо наступні зміни до законодавства:
Обмежити зарплати, премії та інші виплати керівникам та співробітникам державних акціонерних товариств, державних підприємств та установ, підприємств інших форм державної власності на час воєнного стану не вище зарплат Кабінету міністрів України.
Всі кошти, зекономлені внаслідок запропонованих обмежень, спрямувати на допомогу постраждалим від війни.
Впевнена, що запропоновані зміни сприятимуть соціальній справедливості, раціональному використанню бюджетних коштів та зміцненню обороноздатності країни.

Шановні народні депутати!
1. Згідно нової редакції п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу військовозобов’язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати.
Згідно ст. 75 Сімейного Кодексу України той із подружжя, який є непрацездатним (у т.ч. особою з інвалідністю), має право на утримання, відповідно у другого з подружжя виникає обов’язок його утримувати. Тобто, перелік інших осіб, які відповідно до закону зобов’язані утримувати осіб з інвалідністю включає їх чоловіків та дружин.
Дуже часто один з батьків військовозобов’язаного є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, а другий – непрацездатним пенсіонером, який не є військовозобов’язаним.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 75 Сімейного Кодексу України в таких випадках військовозобов’язаний підлягає призову на військову службу.
Якщо військовозобов’язаний є єдиною дитиною в своїх батьків, його призов на військову службу залишає батька чи мати, що є особою з інвалідністю, на утриманні другого з подружжя, який сам є непрацездатним і не в змозі утримувати особу з інвалідністю.
Більш того, багато з вищевказаних осіб з інвалідністю також потребують постійного стороннього догляду, який не може бути здійснений другим з подружжя через його непрацездатність, похилий вік та погане здоров’я.
2. У випадках, коли один з батьків військовозобов’язаного є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, що потребує постійного стороннього догляду, у військовозобов’язаного для отримання відстрочки від призову залишається можливість скористатися п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з яким не підлягають призову на військову службу військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за своїми батьком чи матір’ю, які за висновком комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду.
Але це обмежує коло осіб з інвалідністю, лише тими, хто за висновком комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду, та обмежує коло військовозобов’язаних лише тими, хто в змозі бути зайнятим саме постійним доглядом.
3. Ситуацію ускладнює нова редакція ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», згідно із ч. 12 якої військовослужбовці під час дії воєнного стану звільняються з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, лише за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.
Тобто для звільнення з військової служби необхідна відсутність (або потреба в постійному догляді) усіх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення, навіть тих, хто у відповідності до закону не зобов’язаний утримувати особу з інвалідністю!
Тобто, якщо єдину дитину подружжя, яке складається з особи з інвалідністю І чи ІІ групи та непрацездатного пенсіонера, призивають на військову службу, то у випадку смерті або інвалідності того з подружжя, хто є пенсіонером, військовозобов’язаний не зможе звільнитися з військової служби для догляду за своїм батьком або мамою, які є особою з інвалідністю, якщо ця особа з інвалідністю не потребує постійного догляду, або, наприклад, у неї є сестра або брат у віці 80 років, або неповнолітня онука, які не зобов’язані утримувати особу з інвалідністю, можуть не перебувати на території України, тощо.
Таким чином, з прийняттям вищевказаних змін до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та до ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» держава кидає вищевказаних осіб з інвалідністю напризволяще без будь-якого догляду з боку членів своєї сім’ї; позбавляє їх соціального захисту, до якого згідно ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відноситься забезпечення стороннього догляду; створює перепони і бар’єри, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб цих осіб; не дає можливості особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя, що є порушенням норм Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», викладених в його преамбулі та ст. 4.
4. У той же час, згідно п. 11 ч. 1 Ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Для отримання відстрочки від призову на військову службу цими військовозобов’язаними відсутні будь-які інші умови, крім того, що їх дружина (чоловік) мають належати до осіб з інвалідністю I чи II групи.
Через те, що і дружина/чоловік і батьки належать до членів сім’ї першого ступеня споріднення, вони мають мати рівні права.
Але нова редакція ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» принижує права батьків військовозобов’язаних, що є особами з інвалідністю, на збереження догляду, у порівнянні з правами дружин (чоловіків) військовозобов’язаних, через наявність додаткових умов не призову на військову службу під час мобілізації для військовозобов’язаних, у яких батько чи мати є особою з інвалідністю, та відсутність таких умов для військовозобов’язаних, у яких чоловік або дружина є особою з інвалідністю.
При цьому батьки військовозобов’язаних зазвичай це люди більш похилого віку, ніж дружини (чоловіки) військовозобов’язаних, а до осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані утримувати батьків з інвалідністю I чи II групи в розглянутому вище випадку відносяться їх дружини (чоловіки), теж похилого віку і з слабким здоров'ям.
Таким чином, з набранням чинності змін до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» були порушені принципи недискримінації у законодавстві України, передбачені ст. 2 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та право громадян України, що є особами з інвалідністю-батьками військовозобов’язаних на рівність перед законом, передбачене ст. 21 та 24 Конституції України.
Прошу Вас терміново розглянути та прийняти зміни до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які усунуть вищевикладені порушення законодавства України, та відновлять порушені права осіб з інвалідністю, що є батьками військовозобов'язаних, на збереження догляду, урівнявши ці права з правами осіб з інвалідністю, що є чоловіками та дружинами військовозобов'язаних.
З повагою
Крушедольський О.Г.
Інвалід І групи

Вимагаємо негайно скликати термінове засідання Верховної Ради України, на якому розглянути відставку віце-прем’єр-міністра, міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова та Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафи-Масі Найєма через бездіяльність при зведенні захисних споруд на об’єктах критичної інфраструктури.

22 березня 2024 року – внаслідок масованої атаки росіян знищено Зміївську ТЕС на Харківщині.
11 квітня 2024 року – повністю знищена Трипільська ТЕС на Київщині, яка була найбільшим енергогенеруючим об’єктом столичного регіону.

Станом на середину квітня ПАТ «Центренерго» заявляє про втрату 100% генерації, а реальні наслідки руйнувань об’єктів енергетики українські громадяни та підприємства вже відчувають у вигляд віялових та аварійних відключень.

При цьому на початку 2023 року Уряд отримав $2.3 мільярди від міжнародних партнерів на відновлення та захист об’єктів енергетики. З цих коштів Кабмін виділив додаткові 9.7 мільярдів гривень на будівництво захисних споруд від атак дронів та ракет .

За планом урядовців, вже наприкінці 2023 року 103 об’єкти критичної інфраструктури (73 – енергетичної, 30 – газової) в 14 областях України мали отримати принаймні перший рівень захисту – зокрема, габіони навколо енергооб’єктів, які мали забезпечити принаймні пасивний захист від осколків.


До березня 2024 р. основну мережу головних підстанцій «Укренерго» мало бути забезпечено другим рівнем захисту – тобто бетонними спорудами, які мали б захистити автотрансформатори не лише від осколків, але і від ударів дронів.


І, врешті, мав бути підготовлений третій рівень захисту для 22 підстанцій в 14 областях України, який мав би витримати у т.ч. ракетні удари. Власне, про це особисто заявляв Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм ще 7 жовтня 2023 року в інтерв’ю українським ЗМІ.

Натомість, бачимо руйнування ключових об’єктів енергогенерації в Україні. Тоді як ПАТ «Центренерго» офіційно повідомило, що не отримувало державного фінансування на будівництво фізичного захисту від атак рашистів.

Все вказує щонайменше на неналежне виконання обов’язків міністром інфраструктури Олександром Кубраковим та головою Держагенства відновлення інфраструктури Мустафою Найємом, які не виконали власних обіцянок про зведення надійного захисту над стратегічно важливими об’єктами енергетики України.

Але тільки детальний аудит витрати 9.7 мільярдів гривень допомоги західних партнерів може показати, чи не було корупційних зловживань, подібних до тих, що українці бачили під час «Великого будівництва».

Тому вимагаємо зібрати термінове засідання Верховної Ради України, на якому парламент заслухає Кубракова та Найєма і розгляне питання щодо відставки цих осіб.

Питання визначення придатності особи до військової служби у мирний та воєнний час регулюється Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі - Наказ).
І відповідно до цього Наказу приймається рішення щодо придатності чи не придатності особи до військової служби у воєнний час, у тому числі і для людей з синдромом Дауна.
Стаття 74 Додатку 1 до Наказу Вроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення (Q00-Q99), їх наслідки містить код Q90 синдром Дауна (згідно Національного класифікатора України «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я» НК 025:2021 від 2021р.) .
Стаття 74 зазначає:
а) зі значними порушеннями функцій - Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;
б ) з помірними порушеннями функцій - Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.
в) з незначними порушеннями функцій; за наявності об’єктивних даних без порушень функцій - Придатні.
Для визначення які саме діагнози відносяться до пункту «а», «б» чи «в» звертаються до Додатку 2 - ПОЯСНЕННЯ щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Синдромом Дауна не зазначено у жодному. Тому для визначення переходять до інших статей.
Звертаємо Вашу увагу на те, що усі особи з синдромом Дауна мають порушення розумового розвитку. Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб (далі МКХ) розумова відсталість F70-F79 може бути: легкого, помірного, тяжкого ступеня, глибока розумова відсталість, інші форми розумової відсталості.
Для з’ясування міри порушення функцій, лікарі ВЛК звертаються до статті 19 Додатку 1 Наказу. Роз’яснення, які зазначені у ст.19 Розумова відсталість F70-F79 (легкого, помірного, тяжкого ступеня, глибока розумова відсталість, інші форми розумової відсталості):
а) глибока та тяжка розумова відсталість, розумова відсталість помірного ступеня - Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку
б) розумова відсталість легкого ступеня - Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.
Додаток 1 до Наказу містить розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві.
Якщо зауважити роз’яснення відповідно до МКХ 10, то:
F70 Розумова відсталість легкого ступеня – у дорослих, ментальний вік на рівні 9-12 років;
F71 Розумова відсталість помірного ступеня - у дорослих, ментальний вік на рівні 6-9 років.
Зазначена інформація вказує на те, що люди із синдромом Дауна, як і з легкою розумовою відсталістю, так і з помірною, потребують постійної чи періодичної підтримки іншої особи у своїй життєдіяльності.
Також зазначаємо, що під час встановлення інвалідності у 18 років особам з синдромом Дауна визначається ступінь порушень функцій організму і як наслідок - обмеження життєдіяльності. В силу порушень така людина потребує постійної сторонньої допомоги для забезпечення своєї життєдіяльності: проживання, самообслуговування, спілкування, орієнтування, харчування, лікування, пересування, контролю своєї поведінки та інше. Особа може потребувати такої допомоги постійно чи періодично, але однозначно те, що така допомога потрібна кожного дня. Якщо мова йде про роботу - потрібна соціальна послуга супроводу на робочому місці. Навіть з такою послугою людей з синдромом Дауна в Україні працює одиниці. Водночас у військовий час присутність у складі персоналу військових частин людей з синдромом Дауна тільки послабить колектив, навіть в тилу. А саме це (необхідність супроводу іншими особами) ніяк не буде сприяти несенню військової служби та виконанню військових наказів.
Враховуючи особливості та стан здоров’я людей із синдромом Дауна, можна дійти висновку, що присутність у складі військових частин людей з синдромом Дауна не тільки будуть перешкодою для служби в армії а також може обтяжувати інших військовослужбовців.
Питання до статусу людей з синдромом Дауна в контексті Наказу було би вирішено однозначно за наявності у Додатку 2 до Наказу у розділі XVI, підрозділ 16.1, стаття 74, зміст пункту 1 доповнити словами «до пункту а) належить… синдром Дауна». Але серед перелічених хвороб та станів, які інтерпретуються як значне порушення функцій, синдрому Дауна наразі немає. Тому ВЛК при розгляді таких ситуацій послуговується нормами ст.19.
Виходячи з вищевикладеного звертаємося до Вас із проханням сприяти у вирішенні наступного питання: внесенні змін до Наказу 402 стосовно однозначного тлумачення та безумовного визначення щодо непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку осіб з синдромом Дауна, а саме - у Додатку 2 до Наказу , у розділі XVI, підрозділ 16.1. Стаття 74, зміст пункту 1 «до пункту а) належать…» доповнити «синдром Дауна».

На сьогоднішній день триває судовий процес над Віталієм Куколем, мешканцем Сумщини, який на початку повномасштабного вторгнення виготовляв зброю для захисту рідного села від російських загарбників. Ситуації, коли свідомі громадяни своїми руками виготовляли зброю для відсічі збройної агресії, є непоодинокими, притягнення таких людей, які заслуговують на звання героїв, до кримінальної відповідальності є абсолютно неприпустимим.

Кримінальний кодекс України містить ст. 39 (крайня необхідність) та ч. 3 ст. 43-1 (особа не підлягає кримінальній відповідальності за застосування зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, та за пошкодження чи знищення у зв’язку з цим майна), проте жодна норма не містить прямого виключення відповідальності саме за виготовлення та зберігання зброї, що уможливлює притягнення до відповідальності справжніх борців за незалежність України, таких, як Віталій Куколь.

Прошу внести зміни до Кримінального кодексу України, якими буде прямо виключено кримінальну протиправність виготовлення та зберігання зброї для відсічі російської агресії, щоб жоден герой України не потрапив за грати за прагнення захистити Батьківщину.

Ми, як Громадська Організація "СПІЛКА АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВІЗНИКІВ "СИЛА ЄДНОСТІ", звертаємось до Вас, з метою вирішення невідкладного питання: водії, аграрії та представники інших сфер бізнесу постраждають через відсутність можливості працювати у транспортно-логістичній галузі (перевезення вантажів та пасажирів), тому що критерії бронювання робітників не надають можливості для представників малого та середнього бізнесу використати механізми для бронювання співробітників: через відсутність комплексного підходу для вирішення цього питання, вартість перевезень на території України підвищиться багаторазово. На нашу думку, через намір виключити з ринку представників малого та середнього бізнесу.
Постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» визначає механізм бронювання для чотирьох категорій субʼєктів, але жодна з категорій не дає можливості для малого та середнього бізнесу використати можливість бронювання робітників.
Просимо Вас ініціювати внесення правок до діючого ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон) та до порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації, враховуючи інтереси малого та середнього бізнесу. Зараз законодавство враховує лише інтереси великого бізнесу. У разі відсутності змін у діючому Законодавстві представники малого та середнього бізнесу, які здійснюють перевезення вантажів не виживуть. На нашу думку, це є порушенням ст. 24 та ч. 2 ст. 64 Конституції України, а також загальних принципів справедливості та рівності усіх перед законом. Згідно зі статтею 24 та ч. 2 ст. 64 КУ, навіть в умовах воєнного стану громадяни є рівними за своїми правами та згідно п. 2 ст. 64 мають право на рівні права при здійсненні підприємницької діяльності.
Ми, Громадська Організація "СПІЛКА АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВІЗНИКІВ "СИЛА ЄДНОСТІ", вважаємо, що вказані нормативні акти є невизначеним правовим нігілізмом, що нівелює права та свободи громадян, зокрема перевізників, та як наслідок, потребують доопрацювання, зокрема:
В Україні на даний момент близько 70 000 вантажівок здійснюють як внутрішні, так і міжнародні рейси, забезпечуючи цим життєдіяльність нашої країни. Також варто відзначити, що автомобільний транспорт несе значне поповнення бюджету нашої країни (податки транспортних компаній, водіїв). Припустимо, що у зв'язку з набранням чинності Законом кількість водіїв зменшиться у 2 рази мінімум. Відповідно, це загрожує катастрофічними наслідками для життєдіяльності та економіки нашої країни, оскільки товарообіг та перевезення пасажирів значно скоротиться. Водіїв, яких втратить ринок перевезень, не так легко буде замінити: більшість водіїв чоловіки, жінки не хочуть працювати в даній галузі, як водії, дефіцит може привести до неконтрольованих результатів – пропонуємо змінити Закон та порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану таким чином, щоб була можливість для малого та середнього бізнесу долучитись до бронювання співробітників підприємств. Наприклад, дати можливість бронювати робітників - водіїв вантажних автомобілів: В1, ВЕ, С1, С, С1Е, СЕ та/або водіїв автобусів, які здійснюють пасажирські перевезення: D1, D, D1E, DE у яких стаж роботи у галузі більше року та мають стаж водія вище перерахованих категорій більше трьох років. Ця пропозиція унеможливлює уникнення мобілізації ухилянтів через оформлення, як водій, та може суттєво підтримати малий та середній бізнес, якій здійснює перевезення.

Враховуючи вищезазначене та згідно ст. 75 і 91 КУ ВРУ приймає закони, постанови та інші акти більшістю, тому, на час дії правового режиму воєнного чи особливого стану, просимо внести зміни до законодавства, дати можливість бронювати робітників – водіїв вантажних автомобілів: В1, ВЕ, С1, С, С1Е, СЕ та/або водіїв автобусів, які здійснюють пасажирські перевезення: D1, D, D1E, DE).


З повагою до Вас, представники автомобільних перевізників України.

Ми, Асоціація «Український екологічний альянс» - всеукраїнське об’єднання підприємств сфери управління відходами, в особі Директора Асоціації Барінова Максима Олександровича, звертаємося з метою вирішення нагального питання, яке постало не лише перед учасниками Асоціації, але й перед тисячами інших суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність зі збирання та оброблення побутових відходів в Україні в цей складний період.
Вказана галузь є критично важливою для нашої держави та відноситься до сфери житлово-комунальних послуг, що віднайшло відображення і в цілій низці нормативно-правових актів, відповідно до яких заборонено під час воєнного стану в Україні призупиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг населенню навіть за умови, якщо вказані послуги не оплачуються або оплачуються не вчасно чи не в повному обсязі.
Підприємства, що входять до складу Асоціації «Український екологічний альянс» надають послуги зі збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів. Це безпосередньо пов’язано з екологічною безпекою, санітарно-епідеміологічним благополуччям населення в містах, селищах та селах України. Надання цих послуг є фізично важкою працею, (завантаження/пересування контейнерів), що виконуються часто в нічні години для уникнення ускладнень трафіку та вимагає спеціальних навичок керування спецтранспортом у межах населених пунктів (20-30-тонними сміттєвозами) та їх технічного обслуговування.
Однак, надання цих послуг може бути повністю унеможливлене через наступні причини:
1. Персонал підприємств переважно складається з чоловіків призовного віку. Ці працівники є водіями вантажівок, операторами спеціальних маніпуляторів, працівниками звалищ або полігонів, або тими, хто пройшов спеціальне навчання в сфері управління відходами та не можуть бути заміненими працівниками з інших галузей. Від їх роботи залежить ефективність у очищенні міст, селищ та сіл від відходів.
2. Мобілізація цих працівників призведе до занепаду сфери управління відходами в Україні. Якщо вказані працівники будуть мобілізовані, без огляду на досить значну роль, яку їх праця відіграє для нашої держави, то фактично сфера управління відходами в Україні занепаде настільки, що прийде в стан, який існує наразі лише в декількох найбільш недорозвинених країнах світу.
Вам відомо, що наша країна залишається одним із європейських “лідерів” за кількістю відходів: 6 тисяч легальних сміттєзвалищ і полігонів загальною площею більш ніж 9 тисяч гектарів і щорічне утворення десяти мільйонів тонн сміття в населених пунктах - ось, що ми маємо на сьогодні. Цю навалу сміття стримують як раз підприємства галузі управління відходами та задіяні ними виробничі ресурси і людський капітал, що не дають вищевказаним показникам щодо відходів перетнути критичну для України межу.
Якщо ці підприємства перестануть функціонувати через мобілізацію працівників, це спричинить ніщо інше як системний колапс в сфері управління відходами на всій території України, що в кінці-кінців призведе до виникнення цілої низки проблем загальнодержавного значення, до погіршення епідеміологічних ситуацій, зруйнує вщент зачатки системи управління та рециклінгу відходів, будувати яку Україна тільки розпочала, виконуючи взяті на себе перед Європейським союзом зобов’язання.
Проаналізувавши законодавство України, що стосується мобілізації, підзаконні нормативно-правові акти щодо визнання підприємств критично важливими для економіки країни в особливий період та бронювання їх працівників, нажаль, ми дійшли висновку про його недосконалість, а саме, що прописуючи ті чи інші норми законодавець досить часто, не враховує реальної картини та обставин щодо певних сфер та галузей економіки, не розуміє особливостей та специфіки їх функціонування.
Так, наприклад, спеціальний Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» взагалі не містить жодних норм, відповідно до яких надавалася б відстрочка працівникам підприємств, що здійснюють свою діяльність у сфері управління відходами.
Хоча, вказаним Законом як раз і передбачено, що під час воєнного стану населення нашої держави повинно безперебійно та нормовано забезпечуватися продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв’язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами.
Однак, нам не зрозуміло, яким чином вказані комунальні послуги, до яких відносяться і послуги з управління побутовими відходами, будуть надаватися безперебійно та нормовано, якщо підприємства галузі просто не зможуть їх надавати через те, що їх персонал було мобілізовано.
Дефіцит вказаних працівників призведе, як ми про це зазначили вище, до виникнення нових проблем в нашій країні, для розв’язання яких будуть потрібні величезні матеріальні та трудові затрати, яких наша економіка може просто не витримати.
З огляду на це, просимо внести зміни до чинного законодавства України, що регулює питання мобілізації та передбачити в інших нормативно-правових актах положення про відстрочку для працівників підприємств, що здійснюють свою діяльність у сфері управління відходами.

Ми, громадян України, звертаємось до вас з проханням розглянути та підтримати ініціативу щодо створення проекту, спрямованого на надання психологічної допомоги українським військовослужбовцям, особливо тим, хто перебуває на передовій. Проект повинен передбачати безкоштовну доступність цієї послуги для наших воїнів у потрібний для них час.

Оскільки Україна вже другий рік протистоїть агресору, ми вважаємо, що наші військовослужбовці, які щодня ризикують своїм життям за мир і безпеку нашої країни, заслуговують на належну психологічну підтримку. Страшно уявити через що доводиться їм проходити кожен день, тому ми зобовʼязані піклуватися про них у відповідь.

Важливо підкреслити, що надання психологічної допомоги має бути добровільним. Тобто військовослужбовці мають мати можливість звертатися за допомогою у будь-який час, якщо вони відчувають таку потребу.

Пропонуємо реалізувати цю ідею через створення онлайн платформи аби обʼєднати кваліфікованих психологів та наших воїнів.

Дякуємо заздалегідь за реалізацію цієї ідеї.

З повагою,
Світлана Кратюк

Прийшов час всім правоохоронцям,включаючи патрульну поліцію, держслужбовцям, помічникам депутатів,пенсіонерам з числа військових і правоохоронців, які ще не служили протягом цієї війни, теж проявити свою державницьку позицію та піти послужити у Силах Оборони відповідно кваліфікації та військової спеціальності. Україна має провести ротацію добровольців та мобілізованих в перші дні повномасштабної агресії чоловіків та жінок, які вже проявили свій патриотизм та за покликом серця пішли боронити країну.
Наші захисники, які зараз перебувають в Силах Оборони, мають повернутися до своїх родин і відпочити, заспокоїти нерви та отримати час, щоб загоїлися рани. Ми впевнені, що вони займуть робочі місця згідно свого професійного досвіду та зможуть гідно замінити тих держслужбовців, бюджетників тощо, яких зараз треба мобілізувати.
Більше того, ми впевнені, що воїни, які на своїх плечах несли тяготи та жахи війни, зможуть скоріше налагодити порядок в установах та відомствах, розуміючи, якою дорогою ціною досягнута ця можливість реформувати країну, наблизити її до стандартів Європейського Союзу. Про саме такі результати аналогічних ротацій свідчить досвід Ізраїля, Франції тощо.
Будь ласка, терміново внесіть як першочерговий законопроект про демобілізацію та приорітетний прийом на роботу в державні та правоохоронні органи України осіб, які брали участь в Силах Оборони з 24 лютого 2022 року.
Прийміть це рішення.
Суть звернення:
Просимо внести для першочергового розгляду законопроєкт про негайний призов до Сил Оборони України правоохоронців, держслужбовців, помічників депутатів, пенсіонерів з числа військовим і внутрішніх справ не менше 50%,та про приорітетний прийом на роботу в державні установи, комунальні підприємства та правоохоронні органи України осіб, які звільнені з підрозділів Сил Оборони після початку повномасштабної російської агресії.