За два з половиною роки воєного стану в Україні відбувся катастрофічний відтік працездатного населення . Масштабна вимушена міграція населення за межі країни, мобілізація до лав ЗСУ, поглиблення освітньо-професійних диспропорцій на ринку праці та нерівномірне його відновлення як у географічному, так і галузевому вимірі спричинили нестачу кваліфікованих кандидатів на працевлаштування на ринкі праці. За повідомленням «Work.ua», значна кількість роботодавців у 2023 р. потерпали від дефіциту кадрів. В 2024 році процес нестачі кадрів тільки поглиблюється.
Статтею 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15.03.2022 р. (далі – Закон № 2136-IX) зі змінами та доповненнями передбачено: на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
Колективний договір між роботодавцем та трудовим колективом завжди сприяв розширенню соціальних гарантій, покращував умови праці на підприємстві, створював додаткові матеріальні та соціальні блага для працівника. Завдяки трудовим договорам, які регулюються законодавством України, на підприємстві створювались сприятливі умови для працевлаштування, заохочення працівника до роботи на підприємстві, його довготривалої сталої праці, заохоченню до підвищення майстерності, кваліфікації, категорійності тощо.
Користуючись можливістю відминити дію окремих положень колективних договорів, для заощадження коштів чи з інших причин за для швидкої, але короткочасної вигоди, керівництво підприємств несвідомо, а часом і свідомо сприяє ще більшому відтоку кадрів на підприємстві. Ця стаття дозволяє припинити дію окремих положень колективних договорів за ініциативи роботодавця без згоди іншої сторони підписанта колективного договору: профспілки чи представника трудового колективу, чим взагалі нівелюється Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Стаття 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15.03.2022 р. (далі – Закон № 2136-IX) зі змінами та доповненнями порушує статтю 5 Співвідношення законодавства і колективного договору, угоди, трудового договору, Закону України "Про колективні договори і угоди", а саме: умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Таким чином, наполягаю на скасуванні статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» 2136-IX від 15.03.2022 р. (із змінами і доповненнями).

Шановні депутати ВРУ! Шановний Президент України! Звертаюся до вас як до субʼєктів законодавчої ініціативи! З початку повномасштабного вторгнення у повнолітніх дітей загиблих Захисників були бюрократичні труднощі з отриманням одноразової грошової допомоги у випадку загибелі Захисника. У цьому році вступив в законну силу закон 9226, який розширив коло осіб, які є отримувачами ОГД. Проте він не має зворотної сили, що позбавляє права тих повнолітніх, у яких загиблі до 29.03.2024 отримати частку допомоги. Також є норма, що ті хто має право отримати огд може реалізувати таке право незалежно від реалізації такого права іншими. Тобто є багато ситуацій, де дружина наприклад отримує свою частку, а повнолітні діти чекали закон 9226, але тепер все упирається у зворотню силу, що позбавляє Надії на справедливий перерозподіл. Відповідно виникає питання щодо внесення повторних змін для встановлення соціальної справедливості. Так як немає вини тих повнолітніх, у яких загиблі до 29.03.2024, що на самому початку закон був не на їх боці, а справедливість встановили протягом 3 років з дня смерті і у багатьох цей строк не сплив. Також постанова 168 КМУ у яку було внесено зміни 18.06.2024 року спочатку було прописано, що особи, які мають право можуть його реалізувати з дня виникнення( дати смерті). А тепер протягом 3 років з дня виникнення, тому зміни повинні поширюватися і на тих повнолітніх дітей у яких загиблі до 29.03.2024 і у яких не пройшов строк 3 роки. Бо довести факт утримання важко і майже неможливо для багатьох повнолітніх дітей. Бо багато хто звертався за старими правилами, а по новим правилам відмовляють бо застосовують стару неконституційну редакцію ст 16-1 ЗУ « Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», де діти обмежувалися повноліттям. А тепер правила змінили, а неконституційну редакцію продовжують застосовувати, а то закон немає зворотної сили. Надайте закону 9226 зворотню силу, незалежно від реалізації такого права іншими членами сімʼї, бо дуже рідко родичі можуть поділити кошти у сімейному колі, суди шансів не дають, а чому ті ж повнолітні повинні бути заручниками того, що держава з самого початку не прописала закон щодо розподілу огд не враховуючи всіх нюансів сімейних відносин? Хіба справедливий соціальний захист повинен спиратися в зворотню силу? Адже військослужбовці віддали життя за державний суверенітет та територіальну цілісність, і позбавляти їх повнолітніх дітей права на свою частку не є проявом поваги до їх волі. Ця проблема потребує встановлення належних правових та соціальних гарантій з боку держави. Право повнолітніх дітей на свою частку не повинно обмежуватися працездатністю, інвалідністю, належністю власної сімʼї, ці фактори не повинні впливати на право на частку огд, воно повинно бути автоматичним як у дружини, батьків, неповнолітніх дітей та утриманців.

Згідно закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", не заборонено вживання тютюнових виробів на балконах (лоджіях) багатоквартирних житлових будинків.
І хоча балкон (лоджія) - це приватна власність, в багатоквартирному житловому будинку балкон (лоджія), через вулицю має єднання з іншими квартирами.
Через це тютюновий дим вільно надходить в сусідні квартири та вкрай негативно впливає на здоров'я мешканців інших квартир, де проживають діти, вагітні жінки та особи з алергічною реакцією на тютюновий дим.

Коли сусіди знизу або збоку вживають тютюнові вироби на своєму балконі (лоджії), в квартирі зверху або поряд неможливо перебувати! І не тільки влітку. Ця проблема для багатьох посилюється алергічною реакцією на тютюновий дим.
Вторинний тютюновий дим серед дорослих людей викликає серйозні серцево-судинні та респіраторні захворювання, включаючи ішемічну хворобу серця і рак легенів. Серед дітей грудного віку він провокує раптову смерть. У вагітних жінок він призводить до народження дітей з низькою масою тіла та з різноманітними хворобами.

На підставі викладеного пропоную заборонити вживання тютюнових виробів на балконах (лоджіях) та з вікон багатоквартирних житлових будинків.
За порушення цієї вимоги накладати штраф відповідно до вищезазначеного закону України.

Ми, громадян України, звертаємось до вас з проханням розглянути та підтримати ініціативу щодо створення проекту, спрямованого на надання психологічної допомоги українським військовослужбовцям, особливо тим, хто перебуває на передовій. Проект повинен передбачати безкоштовну доступність цієї послуги для наших воїнів у потрібний для них час.

Оскільки Україна вже другий рік протистоїть агресору, ми вважаємо, що наші військовослужбовці, які щодня ризикують своїм життям за мир і безпеку нашої країни, заслуговують на належну психологічну підтримку. Страшно уявити через що доводиться їм проходити кожен день, тому ми зобовʼязані піклуватися про них у відповідь.

Важливо підкреслити, що надання психологічної допомоги має бути добровільним. Тобто військовослужбовці мають мати можливість звертатися за допомогою у будь-який час, якщо вони відчувають таку потребу.

Пропонуємо реалізувати цю ідею через створення онлайн платформи аби обʼєднати кваліфікованих психологів та наших воїнів.

Дякуємо заздалегідь за реалізацію цієї ідеї.

З повагою,
Світлана Кратюк

В зв'язку з масовою корупцією в країні, та халатним відношенням держслужбовців до своїх зобов'язань перед народом, в зв'язку з непомірними розтратами коштів платників податків, в зв'язку з військовим станом та відкритим хабарництвом і наживанням статків на військових та цивільних, ми, НАРОД УКРАЇНИ, ЯКИЙ Є ВЛАДОЮ КРАЇНИ, ВИМАГАЄМО:
1. Прирівняти корупцію держслужбовців всіх рівнів до державної зради.
2. Заборонити відпускати під заставу винних в корупції.
3. Повна конфіскація всіх активів корупціонера, та його всієї сім'ї, родичів та близького оточення.
4. Всіх підлеглих винного в корупції люструвати та конфіскувати активи.
5. Держслужбовці не мають права займати посади, не провівши мінімум рік на полі бою (не в тилу), з підтвердженням всієї бригади, де знаходилися. Не можуть зрадники керувати ВЛАДОЮ КРАЇНИ!!!

Прийшов час всім правоохоронцям,включаючи патрульну поліцію, держслужбовцям, помічникам депутатів,пенсіонерам з числа військових і правоохоронців, які ще не служили протягом цієї війни, теж проявити свою державницьку позицію та піти послужити у Силах Оборони відповідно кваліфікації та військової спеціальності. Україна має провести ротацію добровольців та мобілізованих в перші дні повномасштабної агресії чоловіків та жінок, які вже проявили свій патриотизм та за покликом серця пішли боронити країну.
Наші захисники, які зараз перебувають в Силах Оборони, мають повернутися до своїх родин і відпочити, заспокоїти нерви та отримати час, щоб загоїлися рани. Ми впевнені, що вони займуть робочі місця згідно свого професійного досвіду та зможуть гідно замінити тих держслужбовців, бюджетників тощо, яких зараз треба мобілізувати.
Більше того, ми впевнені, що воїни, які на своїх плечах несли тяготи та жахи війни, зможуть скоріше налагодити порядок в установах та відомствах, розуміючи, якою дорогою ціною досягнута ця можливість реформувати країну, наблизити її до стандартів Європейського Союзу. Про саме такі результати аналогічних ротацій свідчить досвід Ізраїля, Франції тощо.
Будь ласка, терміново внесіть як першочерговий законопроект про демобілізацію та приорітетний прийом на роботу в державні та правоохоронні органи України осіб, які брали участь в Силах Оборони з 24 лютого 2022 року.
Прийміть це рішення.
Суть звернення:
Просимо внести для першочергового розгляду законопроєкт про негайний призов до Сил Оборони України правоохоронців, держслужбовців, помічників депутатів, пенсіонерів з числа військовим і внутрішніх справ не менше 50%,та про приорітетний прийом на роботу в державні установи, комунальні підприємства та правоохоронні органи України осіб, які звільнені з підрозділів Сил Оборони після початку повномасштабної російської агресії.

Шановні депутати!
Звертаюся до Вас з пропозицією внести зміни до законодавства України, спрямовані на встановлення обмежень на виплати керівникам та співробітникам державних акціонерних товариств, державних підприємств та установ, підприємств інших форм державної власності на час воєнного стану.
Наразі, згідно з чинним законодавством, розмір зарплати, премій та інших виплат керівникам та співробітникам зазначених вище підприємств не регламентується. Це призводить до ситуації, що в умовах воєнного стану, коли значна частина українців втратила роботу та джерела доходу, керівництво державних підприємств може отримувати необґрунтовано високі зарплати та премії.
Вважаю, що в умовах воєнного стану необхідно встановити чіткі та справедливі обмеження на виплати керівникам та співробітникам державних підприємств.
Пропонуємо наступні зміни до законодавства:
Обмежити зарплати, премії та інші виплати керівникам та співробітникам державних акціонерних товариств, державних підприємств та установ, підприємств інших форм державної власності на час воєнного стану не вище зарплат Кабінету міністрів України.
Всі кошти, зекономлені внаслідок запропонованих обмежень, спрямувати на допомогу постраждалим від війни.
Впевнена, що запропоновані зміни сприятимуть соціальній справедливості, раціональному використанню бюджетних коштів та зміцненню обороноздатності країни.

Закон України про кримінальну відповідальність чиновників та посадовців усіх рівнів
Розділ I. Загальні положення
Стаття 1. Мета Закону
Цей Закон встановлює принципи, підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності чиновників та посадових осіб усіх рівнів, які порушують Конституцію України та інші нормативно-правові акти.
Стаття 2. Сфера застосування
1. Цей Закон поширюється на чиновників та посадових осіб всіх рівнів державної влади та місцевого самоврядування.
2. Положення цього Закону застосовуються до осіб, які займають посади на постійній, тимчасовій або контрактній основі.
Стаття 3. Основні принципи
1. Принцип законності.
2. Принцип невідворотності покарання.
3. Принцип рівності всіх перед законом.
4. Принцип прозорості та підзвітності.
Розділ II. Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності
Стаття 4. Порушення, що тягнуть за собою кримінальну відповідальність
1. Зловживання владою або службовим становищем.
2. Корупційні діяння, включаючи хабарництво.
3. Прийняття незаконних рішень, що порушують права і свободи громадян.
4. Привласнення або розтрата державного чи комунального майна.
5. Порушення правових норм щодо публічних закупівель.
Стаття 5. Види покарань
1. Позбавлення волі.
2. Штрафи.
3. Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
4. Конфіскація майна.
Розділ III. Процедура розслідування та притягнення до відповідальності
Стаття 6. Органи, уповноважені на розслідування
1. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
2. Державне бюро розслідувань (ДБР).
3. Прокуратура України.
Стаття 7. Порядок розслідування
1. Прийняття заяви про порушення.
2. Проведення перевірки та відкриття кримінальної справи.
3. Проведення слідчих дій та збирання доказів.
4. Висунення обвинувачення.
5. Передача справи до суду.
Стаття 8. Права та обов'язки підозрюваних
1. Право на захист.
2. Право на ознайомлення з матеріалами справи.
3. Обов'язок співпрацювати з органами слідства.
Розділ IV. Судовий розгляд та винесення вироку
Стаття 9. Порядок судового розгляду
1. Судовий розгляд кримінальних справ щодо чиновників та посадовців здійснюється судами загальної юрисдикції.
2. Справи розглядаються колегіально з обов'язковою участю народних засідателів.
Стаття 10. Винесення вироку
1. Вирок суду оголошується публічно.
2. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Стаття 11. Виконання вироку
1. Виконання вироку здійснюється відповідно до законодавства України.
2. Контроль за виконанням вироку здійснюють органи прокуратури та виконавчої служби.
Розділ V. Прикінцеві положення
Стаття 12. Набрання чинності
Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Стаття 13. Зміни та доповнення
Зміни та доповнення до цього Закону можуть вноситися лише шляхом ухвалення відповідного закону Верховною Радою України.
Цей Закон спрямований на забезпечення верховенства права, справедливості та прозорості в діяльності державних органів та їх посадових осіб.

Шановні Народні Депутати!
Прошу Вас заборонити продаж і використання отрути що спричиняє смерть кішок і птахів як безпосередньо так і при поїданні отруєних гризунів, інсектицидів, небезпечних для бджіл.
Прошу не відхиляти петицію по причині невідповідності якимось там вимогам щоб я не скаржилась в міжнародні організаціі на відсутність демократії навіть стосовно дріб"язкових для вас питань. Якщо я написала не так то напишіть як змінити щоб було ТАК.
Дякую за увагу.
Гринь Надія Григорівна,
nadiagreen1960@gmail.com
8 серпня 2024 року

Зветаємось до Вас ,Голови Верховної Ради України та до Всіх Народних Депутатів!
З метою забезпечення функціонування Державної служби України з надзвичайних ситуацій на належному рівні, повноцінної реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, звертаємося до Вас по причині зняття бронювання та мобілізації рятувальників - особового складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі- працівники ДСНС), оперативно-рятувальної служби та інших працівників цивільного захисту.

На даний момент бронювання з частини працівників ДСНС фактично зняте!
Міністерством економіки України запропоновано у проекті постанови КМУ, військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в органах ДСНС, підлягатимуть бронюванню в обсягах не більше ніж 50 відсотків станом на 18 травня 2024 р., що суперечитиме п.п. 2 п. 1 ст. 25 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», від 18 травня 2024 року.

Цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення,територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Враховуючи викладене, реалізація такої функції держави як цивільний захист є надзвичайно важливою під час воєнного часу.

ДСНС ЗДІЙСНЮЄ ВАЖЛИВУ МІСІЮ В ТИЛУ!
Здійснюють превентивні заходи у сфері техногенної та пожежної безпеки, та
поряд з цим, ризикують своїм життям щоразу при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а особливо під час воєнного стану в країні. Їх робота важлива тут! Це хлопці та дівчата, які навчалися захищати громадян країни, а також наших менших братів від вогню та інших надзвичайних ситуацій.

Працівники ДСНС здійснюють гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоровʼя та власності; А ТАКОЖ ВИКОНАННЯ У ВОЄННИЙ ЧАС НОРМ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА [ст. 7, ч. 1, п. 1, Кодексу цивільного захисту України,ст. 19 Закону України "Про оборону України" від 04.04.2024 року]. А також гарантує інші принципи здійснення цивільного захисту!

Щоб українці були впевнені у можливості реалізації своїх прав як громадян, були захищені від надзвичайних ситуацій та наслідків тероризму з боку країни агресора, ми повинні надати їм можливість та забезпечити право виконувати свої обовʼязки та функції у повному обсязі необхідно на законодавчому рівні закріпити
норму щодо стовідсоткового бронювання особового складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на період мобілізації та на воєнний час.

Ми, нижчепідписані громадяни України, звертаємося до Вас із вимогою прирівняти корупцію та бездіяльність правоохоронних органів до зради Українського народу та відкрити другий фронт по боротьбі з корупцією шляхом запровадження антикорупційного стану. Корупція є однією з найбільших загроз для нашої держави, що підриває демократичні інститути, економічний розвиток та національну безпеку. Бездіяльність правоохоронних органів у боротьбі з корупцією лише посилює цю загрозу, сприяючи безкарності та недовіру громадян до державних інституцій.
Ми вимагаємо:
1. Прирівняння корупції та бездіяльності правоохоронних органів до зради Українського народу:
o Внести зміни до Кримінального кодексу України, визначивши корупцію та бездіяльність правоохоронних органів у боротьбі з нею як акт державної зради з відповідними юридичними наслідками.
o Встановити суворіші покарання для посадових осіб, які вчиняють корупційні злочини або проявляють бездіяльність у їх розслідуванні, включаючи довготривале ув'язнення та конфіскацію майна, здобутого корупційним шляхом.
2. Запровадження антикорупційного стану:
o Оголосити антикорупційний стан на рівні держави, що дозволить застосовувати надзвичайні заходи для боротьби з корупцією.
o Встановити жорсткі контрольні механізми для моніторингу діяльності державних службовців та посадових осіб.
o Створити спеціалізовані антикорупційні підрозділи, що діятимуть незалежно від існуючих правоохоронних органів та підкорятимуться безпосередньо Президенту або незалежній антикорупційній комісії.
3. Підвищення прозорості та підзвітності державних органів:
o Запровадити обов'язковий публічний доступ до інформації про діяльність державних установ та їх фінансові звіти.
o Впровадити систему електронного урядування, що забезпечить відкриті дані у сфері державних закупівель та контрактів.
4. Посилення незалежності антикорупційних органів:
o Забезпечити незалежність та належне фінансування антикорупційних органів, таких як НАБУ, САП та НАЗК. Внести зміни до Кримінального кодексу України та кримінальну відповідальність за бездіяльність антикорупційних органів.
o Створити незалежний судовий орган, спеціалізований на розгляді корупційних справ, який буде звільнений від політичного впливу.
5. Підтримка суспільного контролю та антикорупційної освіти:
o Впровадити освітні програми з антикорупційної культури в навчальних закладах.
o Підтримувати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на моніторинг діяльності державних органів та виявлення корупційних правопорушень.
6. Запровадження механізмів захисту викривачів корупції:
o Забезпечити законодавчий захист викривачів корупційних дій, включаючи гарантії анонімності та захисту від переслідувань.
Ми переконані, що ці заходи сприятимуть зміцненню правопорядку, підвищенню довіри громадян до державних інституцій та покращенню економічного стану нашої країни. Прирівняння корупції та бездіяльності правоохоронних органів до зради Українського народу та запровадження антикорупційного стану стане потужним сигналом про неприпустимість таких дій та рішучість держави в боротьбі з цим злом.

Від особистого імені,та імені громадян України,які поставили свій підпис під моєю петицією,та підтримують її зміст,вимагаю:
Звільнити Данила Олександровича Гетьманцева з посади голови комітету ВР з питань фінансів,податкової і митної політики за корупційну,антинародну і антидержавну діяльність,та створити парламентську комісію з питань розслідування корупційної,антидержавної і антинародної діяльності Данила Олександровича Гетьманцева,на посаді голови комітету ВР з питань фінансів,податкової і митної політики!
Акцентую увагу на тому,що Данило Олександрович Гетьманцев,та його безпосередня діяльність на посаді голови комітету ВР з питань фінансів,податкової і митної політики являються небезпечним для економічної безпеки України,через тісні зв'язки останнього і багаторічну співпрацю з державним зрадником України - Володимиров Сівковичем і його найближчим оточенням!
Також діяльність Данила Олександровича Гетьманцева на займаній ним вищевказаній посаді спричиняла неодноразові протести представників малого і середнього бізнесу,та направлена на фактичне знищення середнього класу,підриває довіру громадян України до законодавчої влади,знищує малий і середній бізнес в Україні в час,коли його потрібно активно розвивати шляхом субсидування,та створення механізмів податкової лояльності!

Внести зміни до нового закону про мобілізацію, і залишити відстрочку для військовозобовʼязаних які мають дружину з інвалідністю 3 групи та неповнолітніх дітей (дитину)!!!!

Просимо терміново розробити порядок переведення чоловіків до 25 років, які раніше були обмежено придатними і після проходження повторного огляду будуть визнані придатними, з обліку військовозобов'язаних на облік призовників.
Громадяни до 25 років, стосовно яких при приписці до призовних дільниць згідно з абзацом п'ятим частини десятої статті 14 старої редакції Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” було прийняте рішення “непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов’язаних”, були взяті на військовий облік військовозобов'язаних згідно п. 1 старої редакції статті 37 цього Закону, як звільнені від призову на строкову військову службу.
З вищевказаного абзацу п'ятого частини десятої статті 14 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” було вилучено слова “в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов’язаних” згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” від 21.03.2024 р.
Також Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” від 11.04.2024 р. вищевказану статтю 37 було викладено в новій редакції.
Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” вищезазначені громадяни підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Більшість з них після проходження огляду будуть визнані придатними до військової служби.
В п. 1 оновленої ст. 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” вказано, що громадяни, придатні до військової служби, віком до 25 років підлягають взяттю на військовий облік призовників. Також зазначених громадян немає в переліку тих, хто підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних.
Отже, просимо терміново розробити порядок зняття таких громадян з обліку військовозобов’язаних і взяття на облік призовників.
Також просимо заборонити мобілізувати без їхньої згоди вищевказаних громадян, в той час, поки розробляється порядок переведення їх на облік призовників.

Прошу повернути так званий " Закон Савченко" до
обвинувачених та засуджених за всіма категоріями, крім зрадників країни, які знаходяться в слідчих ізоляторах та виправних колоніях.
З наступних підстав:
Слідчі судді,прокурори затягують з вироками на роки, навіть якщо людина не є винуватою, вона має просидіти у закритому камерному приміщенні декілька років аби довести свою невинуватість.
Стан слідчих ізоляторів та виправних колоній , умови утримання в них осіб, щодо яких відбувається слідство та суд, не відповідають санітарним вимогам. Стан перебування людей в слідчих ізоляторах України неодноразово ставав предметом розгляду у Європейському суді
з прав людини.
Також враховуючи ситуацію від 24 лютого 2022 року при повномасштабному вторгненні росії на територію України, обвинувачені та засуджені не мають можливості при загрозах ракетного обстрілу ховатись в бомбосховищах, а тому в будь яку мить, знаходячись під слідством їхнє життя в небезпеці,наслідки чого
можлива смерть або поранення.
На жаль, люди, які прийшли із місць позбавлення волі, вони втрачають соціальний звʼязок із суспільством. Конституцією заборонено змінювати закони, які погіршують правовий стан людини,а обвинувачені / засуджені це також люди.
Також є приклад нещодавньої ситуації у Криворозькій виправній колонії №80 де ув’язнені вчинили самогубства. Як передає Укрінформ, про це Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив у Телеграмі.
Зазначається, що наприкінці квітня до Офісу омбудсмана від представників громадських організацій надійшла інформація про ймовірні порушення в колонії.
Спільно з представниками громадськості був здійснений візит до цієї установи та до медичної частини №80 філії Центру охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби у Дніпропетровській та Донецькій областях.

Під час візиту група національного превентивного механізму вивчила законність проведення 25 квітня обшуків, обставини вчинення засудженими самогубств, що сталися 26 й 27 квітня, організацію роботи колонії та медчастини.
У результаті перевірки встановлені, зокрема, факти жорстокого поводження із засудженими під час проведення обшуків: ненадання можливості відвідати вбиральню, перебування без руху близько чотирьох годин у положенні лежачи на бетонній підлозі.
Також виявлені факти дискримінацій і стигматизації осіб, які відбувають покарання в установі, порушення права на гідні умови тримання (стаття 25 Загальної декларації прав людини) та права на працю засуджених і захист від експлуатації.Під час відвідування медичної частини встановлене порушення ще низки прав, а саме:
• права засуджених та ув’язнених на охорону здоров’я й одержання медичної допомоги;
• прав осіб, які страждають на психічні розлади (поміщення до палати-ізолятора без призначення та контролю лікаря-психіатра);
• прав засуджених, які потребують проведення планового хірургічного втручання через відсутність належних умов;
• права на таємницю про стан здоров’я (наявність у медчастині камер відеоспостереження, зокрема у палаті-ізоляторі, маніпуляційній та кабінетах лікарів). Додатковим покаранням, яке застосовується до в’язнів, які перебувають в камерах дисциплінарного ізолятора, є зачинення на замок відкидних ліжок, внаслідок чого засуджені позбавлені можливості лежати протягом дня.
Встановлено порушення права на належні умови тримання. Деякі приміщення камерного тиру потребують проведення ремонтних робіт, як і камери дисциплінарного ізолятора.
В’язні не володіють інформацією стосовно можливості отримання безоплатної правової допомоги. Також засуджені не повідомлені про проведення онлайн-прийому громадян як представниками Уповноваженого, так і працівниками центрів з надання безоплатної правової допомоги. На такі прийоми адміністрацією відбираються окремі засуджені.
Також наголошую про іншу підставу:
Жорстоке поводження з засудженими.Засуджені скаржилися та будуть скаржитись на системні побори, погану соціально-виховну роботу, необгрунтовані догани, зневажливе ставлення з боку адміністрації тощо. Через заколот більшість засуджених засмучені і бояться переведення до інших колоній. Арештанти, які перебувають у локальних ділянках, недостатньо забезпечені питною (кип'яченою) водою, її роздача відбувається раз на день - вранці, а ті, які перебувають у медчастині, вживають воду прямо з-під крана.
Крім того, погано освітлені коридори і сходи, ряд приміщень не використовуються, в тому числі виробнича зона. санітарний стан санвузлів на локальних ділянках і в приміщенні медичної частини незадовільний. Перегородки і двері в туалетах не забезпечують достатнього рівня приватності, а іноді відсутні. Душові кімнати не обладнані кабінками.Не проводиться замісна терапія для наркозалежних, незважаючи на наявність у медчастині ліків, засуджені поскаржилися на ненадання медпрепаратів – знеболювальних і протизапальних засобів ненаркотического ряду та ін.
Стоматологічна допомога надається штатним стоматологом 2 рази на тиждень, втім, за словами засуджених, лікування надається лише хірургічне - видалення зубів.
Крім того, ремонт у житлових приміщеннях роблять самі засуджені за свої кошти, приміщення загального користування без ознак навіть косметичного ремонту та ін.Якщо у засудженого немає родичів,немає власних коштів,то він буде весь свій строк покарання проводити в жахливих умовах.
З огляду на вищевказану інформацію,прошу повернути так званий «Закон Савченко»зараховувати один день за два попереднього увʼязнення.

У звʼязку із масовим допущенням наїзду на пішоходів, які переходять проїзну частину по пішохідному переході, транспортними засобами при випередженні іншого попутного транспортного засобу, прошу Вас внести зміни (доповнення) до Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 # 1306, а саме в п. 18. (ПДР) Проїзд пішохідних переходів та зупинок транспортних засобів - доповнити таким текстом « Забороняється випередження транспортних засобів ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом у населеному пункті та 100 метрів перед пішохідним переходом — поза населеним пунктом».

Ми, як Громадська Організація "СПІЛКА АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВІЗНИКІВ "СИЛА ЄДНОСТІ", звертаємось до Вас, з метою вирішення невідкладного питання: водії, аграрії та представники інших сфер бізнесу постраждають через відсутність можливості працювати у транспортно-логістичній галузі (перевезення вантажів та пасажирів), тому що критерії бронювання робітників не надають можливості для представників малого та середнього бізнесу використати механізми для бронювання співробітників: через відсутність комплексного підходу для вирішення цього питання, вартість перевезень на території України підвищиться багаторазово. На нашу думку, через намір виключити з ринку представників малого та середнього бізнесу.
Постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» визначає механізм бронювання для чотирьох категорій субʼєктів, але жодна з категорій не дає можливості для малого та середнього бізнесу використати можливість бронювання робітників.
Просимо Вас ініціювати внесення правок до діючого ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон) та до порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації, враховуючи інтереси малого та середнього бізнесу. Зараз законодавство враховує лише інтереси великого бізнесу. У разі відсутності змін у діючому Законодавстві представники малого та середнього бізнесу, які здійснюють перевезення вантажів не виживуть. На нашу думку, це є порушенням ст. 24 та ч. 2 ст. 64 Конституції України, а також загальних принципів справедливості та рівності усіх перед законом. Згідно зі статтею 24 та ч. 2 ст. 64 КУ, навіть в умовах воєнного стану громадяни є рівними за своїми правами та згідно п. 2 ст. 64 мають право на рівні права при здійсненні підприємницької діяльності.
Ми, Громадська Організація "СПІЛКА АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВІЗНИКІВ "СИЛА ЄДНОСТІ", вважаємо, що вказані нормативні акти є невизначеним правовим нігілізмом, що нівелює права та свободи громадян, зокрема перевізників, та як наслідок, потребують доопрацювання, зокрема:
В Україні на даний момент близько 70 000 вантажівок здійснюють як внутрішні, так і міжнародні рейси, забезпечуючи цим життєдіяльність нашої країни. Також варто відзначити, що автомобільний транспорт несе значне поповнення бюджету нашої країни (податки транспортних компаній, водіїв). Припустимо, що у зв'язку з набранням чинності Законом кількість водіїв зменшиться у 2 рази мінімум. Відповідно, це загрожує катастрофічними наслідками для життєдіяльності та економіки нашої країни, оскільки товарообіг та перевезення пасажирів значно скоротиться. Водіїв, яких втратить ринок перевезень, не так легко буде замінити: більшість водіїв чоловіки, жінки не хочуть працювати в даній галузі, як водії, дефіцит може привести до неконтрольованих результатів – пропонуємо змінити Закон та порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану таким чином, щоб була можливість для малого та середнього бізнесу долучитись до бронювання співробітників підприємств. Наприклад, дати можливість бронювати робітників - водіїв вантажних автомобілів: В1, ВЕ, С1, С, С1Е, СЕ та/або водіїв автобусів, які здійснюють пасажирські перевезення: D1, D, D1E, DE у яких стаж роботи у галузі більше року та мають стаж водія вище перерахованих категорій більше трьох років. Ця пропозиція унеможливлює уникнення мобілізації ухилянтів через оформлення, як водій, та може суттєво підтримати малий та середній бізнес, якій здійснює перевезення.

Враховуючи вищезазначене та згідно ст. 75 і 91 КУ ВРУ приймає закони, постанови та інші акти більшістю, тому, на час дії правового режиму воєнного чи особливого стану, просимо внести зміни до законодавства, дати можливість бронювати робітників – водіїв вантажних автомобілів: В1, ВЕ, С1, С, С1Е, СЕ та/або водіїв автобусів, які здійснюють пасажирські перевезення: D1, D, D1E, DE).


З повагою до Вас, представники автомобільних перевізників України.

Ми, Асоціація «Український екологічний альянс» - всеукраїнське об’єднання підприємств сфери управління відходами, в особі Директора Асоціації Барінова Максима Олександровича, звертаємося з метою вирішення нагального питання, яке постало не лише перед учасниками Асоціації, але й перед тисячами інших суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність зі збирання та оброблення побутових відходів в Україні в цей складний період.
Вказана галузь є критично важливою для нашої держави та відноситься до сфери житлово-комунальних послуг, що віднайшло відображення і в цілій низці нормативно-правових актів, відповідно до яких заборонено під час воєнного стану в Україні призупиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг населенню навіть за умови, якщо вказані послуги не оплачуються або оплачуються не вчасно чи не в повному обсязі.
Підприємства, що входять до складу Асоціації «Український екологічний альянс» надають послуги зі збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів. Це безпосередньо пов’язано з екологічною безпекою, санітарно-епідеміологічним благополуччям населення в містах, селищах та селах України. Надання цих послуг є фізично важкою працею, (завантаження/пересування контейнерів), що виконуються часто в нічні години для уникнення ускладнень трафіку та вимагає спеціальних навичок керування спецтранспортом у межах населених пунктів (20-30-тонними сміттєвозами) та їх технічного обслуговування.
Однак, надання цих послуг може бути повністю унеможливлене через наступні причини:
1. Персонал підприємств переважно складається з чоловіків призовного віку. Ці працівники є водіями вантажівок, операторами спеціальних маніпуляторів, працівниками звалищ або полігонів, або тими, хто пройшов спеціальне навчання в сфері управління відходами та не можуть бути заміненими працівниками з інших галузей. Від їх роботи залежить ефективність у очищенні міст, селищ та сіл від відходів.
2. Мобілізація цих працівників призведе до занепаду сфери управління відходами в Україні. Якщо вказані працівники будуть мобілізовані, без огляду на досить значну роль, яку їх праця відіграє для нашої держави, то фактично сфера управління відходами в Україні занепаде настільки, що прийде в стан, який існує наразі лише в декількох найбільш недорозвинених країнах світу.
Вам відомо, що наша країна залишається одним із європейських “лідерів” за кількістю відходів: 6 тисяч легальних сміттєзвалищ і полігонів загальною площею більш ніж 9 тисяч гектарів і щорічне утворення десяти мільйонів тонн сміття в населених пунктах - ось, що ми маємо на сьогодні. Цю навалу сміття стримують як раз підприємства галузі управління відходами та задіяні ними виробничі ресурси і людський капітал, що не дають вищевказаним показникам щодо відходів перетнути критичну для України межу.
Якщо ці підприємства перестануть функціонувати через мобілізацію працівників, це спричинить ніщо інше як системний колапс в сфері управління відходами на всій території України, що в кінці-кінців призведе до виникнення цілої низки проблем загальнодержавного значення, до погіршення епідеміологічних ситуацій, зруйнує вщент зачатки системи управління та рециклінгу відходів, будувати яку Україна тільки розпочала, виконуючи взяті на себе перед Європейським союзом зобов’язання.
Проаналізувавши законодавство України, що стосується мобілізації, підзаконні нормативно-правові акти щодо визнання підприємств критично важливими для економіки країни в особливий період та бронювання їх працівників, нажаль, ми дійшли висновку про його недосконалість, а саме, що прописуючи ті чи інші норми законодавець досить часто, не враховує реальної картини та обставин щодо певних сфер та галузей економіки, не розуміє особливостей та специфіки їх функціонування.
Так, наприклад, спеціальний Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» взагалі не містить жодних норм, відповідно до яких надавалася б відстрочка працівникам підприємств, що здійснюють свою діяльність у сфері управління відходами.
Хоча, вказаним Законом як раз і передбачено, що під час воєнного стану населення нашої держави повинно безперебійно та нормовано забезпечуватися продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв’язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами.
Однак, нам не зрозуміло, яким чином вказані комунальні послуги, до яких відносяться і послуги з управління побутовими відходами, будуть надаватися безперебійно та нормовано, якщо підприємства галузі просто не зможуть їх надавати через те, що їх персонал було мобілізовано.
Дефіцит вказаних працівників призведе, як ми про це зазначили вище, до виникнення нових проблем в нашій країні, для розв’язання яких будуть потрібні величезні матеріальні та трудові затрати, яких наша економіка може просто не витримати.
З огляду на це, просимо внести зміни до чинного законодавства України, що регулює питання мобілізації та передбачити в інших нормативно-правових актах положення про відстрочку для працівників підприємств, що здійснюють свою діяльність у сфері управління відходами.

Ми, громадяни України, звертаємось до вас з проханням про невідкладні дії щодо боротьби з корупцією, особливо в умовах воєнного стану. Наша країна потребує рішучих заходів, щоб забезпечити чесність та прозорість у державному управлінні.

1. Пропонуємо створити закон, що передбачатиме конфіскацію майна, набутого корупційним шляхом під час дії воєнного стану. Ця конфіскація має застосовуватися як до посадовців, що вчинили злочин, так і до їхніх родичів та знайомих, якщо вони отримали це майно від них під час державної служби.

2. У разі виявлення факту корупційних дій, посадовцю має надаватися вибір між позбавленням волі та позбавленням права займати державну посаду і здійснювати підприємницьку діяльність.
Повторне порушення закону, незалежно від його серйозності, також має призвести до позбавлення волі на строк понад 10 років.

3. Конфісковане майно повинно бути передане на потреби Збройних Сил України, з усіма відповідними документами та відзвітуванням про використання його. Також пропонуємо перевіряти протягом кварталу, чи фактично використовується це майно або його грошовий еквівалент у відповідності до призначення.

4. Після перемоги, пропонуємо адаптувати цей закон для використання конфіскованого майна або його еквіваленту на потреби дитячих будинків, допомоги сиротам, ветеранам війни, пенсіонерам та іншим потребуючим групам.

5. Пропонуємо розглянути можливість створення онлайн-відділу, який буде перевіряти декларації та інформацію про всіх державних службовців. У складі цього відділу повинні бути представники молодих незацікавлених активістів з різних регіонів України, які мають основну роботу поза державним сектором. Також цей відділ має включати податківців з досвідом виявлення корупційних схем, адвокатів і прокурорів, які успішно боролися з корупцією.

Ми віримо, що впровадження цих заходів сприятиме покращенню ситуації в Україні та зміцненню довіри громадян до державних інституцій. Від вашого рішення залежить подальша доля нашої країни.

З повагою,
Світлана Кратюк

Шановні народні депутати!
1. Згідно нової редакції п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу військовозобов’язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати.
Згідно ст. 75 Сімейного Кодексу України той із подружжя, який є непрацездатним (у т.ч. особою з інвалідністю), має право на утримання, відповідно у другого з подружжя виникає обов’язок його утримувати. Тобто, перелік інших осіб, які відповідно до закону зобов’язані утримувати осіб з інвалідністю включає їх чоловіків та дружин.
Дуже часто один з батьків військовозобов’язаного є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, а другий – непрацездатним пенсіонером, який не є військовозобов’язаним.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 75 Сімейного Кодексу України в таких випадках військовозобов’язаний підлягає призову на військову службу.
Якщо військовозобов’язаний є єдиною дитиною в своїх батьків, його призов на військову службу залишає батька чи мати, що є особою з інвалідністю, на утриманні другого з подружжя, який сам є непрацездатним і не в змозі утримувати особу з інвалідністю.
Більш того, багато з вищевказаних осіб з інвалідністю також потребують постійного стороннього догляду, який не може бути здійснений другим з подружжя через його непрацездатність, похилий вік та погане здоров’я.
2. У випадках, коли один з батьків військовозобов’язаного є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, що потребує постійного стороннього догляду, у військовозобов’язаного для отримання відстрочки від призову залишається можливість скористатися п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з яким не підлягають призову на військову службу військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за своїми батьком чи матір’ю, які за висновком комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду.
Але це обмежує коло осіб з інвалідністю, лише тими, хто за висновком комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду, та обмежує коло військовозобов’язаних лише тими, хто в змозі бути зайнятим саме постійним доглядом.
3. Ситуацію ускладнює нова редакція ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», згідно із ч. 12 якої військовослужбовці під час дії воєнного стану звільняються з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, лише за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.
Тобто для звільнення з військової служби необхідна відсутність (або потреба в постійному догляді) усіх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення, навіть тих, хто у відповідності до закону не зобов’язаний утримувати особу з інвалідністю!
Тобто, якщо єдину дитину подружжя, яке складається з особи з інвалідністю І чи ІІ групи та непрацездатного пенсіонера, призивають на військову службу, то у випадку смерті або інвалідності того з подружжя, хто є пенсіонером, військовозобов’язаний не зможе звільнитися з військової служби для догляду за своїм батьком або мамою, які є особою з інвалідністю, якщо ця особа з інвалідністю не потребує постійного догляду, або, наприклад, у неї є сестра або брат у віці 80 років, або неповнолітня онука, які не зобов’язані утримувати особу з інвалідністю, можуть не перебувати на території України, тощо.
Таким чином, з прийняттям вищевказаних змін до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та до ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» держава кидає вищевказаних осіб з інвалідністю напризволяще без будь-якого догляду з боку членів своєї сім’ї; позбавляє їх соціального захисту, до якого згідно ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відноситься забезпечення стороннього догляду; створює перепони і бар’єри, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб цих осіб; не дає можливості особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя, що є порушенням норм Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», викладених в його преамбулі та ст. 4.
4. У той же час, згідно п. 11 ч. 1 Ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Для отримання відстрочки від призову на військову службу цими військовозобов’язаними відсутні будь-які інші умови, крім того, що їх дружина (чоловік) мають належати до осіб з інвалідністю I чи II групи.
Через те, що і дружина/чоловік і батьки належать до членів сім’ї першого ступеня споріднення, вони мають мати рівні права.
Але нова редакція ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» принижує права батьків військовозобов’язаних, що є особами з інвалідністю, на збереження догляду, у порівнянні з правами дружин (чоловіків) військовозобов’язаних, через наявність додаткових умов не призову на військову службу під час мобілізації для військовозобов’язаних, у яких батько чи мати є особою з інвалідністю, та відсутність таких умов для військовозобов’язаних, у яких чоловік або дружина є особою з інвалідністю.
При цьому батьки військовозобов’язаних зазвичай це люди більш похилого віку, ніж дружини (чоловіки) військовозобов’язаних, а до осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані утримувати батьків з інвалідністю I чи II групи в розглянутому вище випадку відносяться їх дружини (чоловіки), теж похилого віку і з слабким здоров'ям.
Таким чином, з набранням чинності змін до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» були порушені принципи недискримінації у законодавстві України, передбачені ст. 2 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та право громадян України, що є особами з інвалідністю-батьками військовозобов’язаних на рівність перед законом, передбачене ст. 21 та 24 Конституції України.
Прошу Вас терміново розглянути та прийняти зміни до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які усунуть вищевикладені порушення законодавства України, та відновлять порушені права осіб з інвалідністю, що є батьками військовозобов'язаних, на збереження догляду, урівнявши ці права з правами осіб з інвалідністю, що є чоловіками та дружинами військовозобов'язаних.
З повагою
Крушедольський О.Г.
Інвалід І групи