Дослідження Ради Європи «Скільки дітей зазнають насильства в Україні», яке проводилось півтора роки тому, виявило, що 21% опитаних дітей зазнавали сексуального насильства! Ситуація зі статевими злочинами щодо дітей складна не лише в Україні. Нажаль, збільшення випадків сексуального насильства над дітьми – це світова тенденція. Дітей дедалі частіше втягують у порно- та секс-індустрію. Поширення інтернету робить дітей легкою здобиччю педофілів. Як показує практика, ризик стати жертвою педофіла не пов'язаний з соціальним статусом та рівнем статку родини. Загроза сексуального насильства однакова для всіх дітей.
Для протидії «епідемії» сексуального насильства над дітьми в Україні необхідні зміни до законодавства. Ще два роки тому колектив авторів, який складається з адвокатів, представників поліції та прокуратури, лікарів, народних депутатів та кримінологів, розробив законопроект 6607, спрямований на захист дітей від сексуального насильства. Здавалося б, захист дітей від сексуальної наруги – це прямий обов’язок будь-якої відповідальної держави. Але, вже два роки законопроект проходить доопрацювання. За цей період часу авторський колектив змушений був тричі доопрацьовувати законопроект 6607, шукаючи «золоту середину». Кожен наступний варіант – це компроміс між правами дітей та правами злочинців.
За два роки жодна людина, яка висловлювала зауваження чи критику щодо законопроекту, не згадала про права дітей-жертв. Будь-яка дискусія виникає виключно щодо прав ґвалтівників, збоченців та педофілів.
Законопроект 6607 пропонує три новації, але нижче вони викладені в компромісному з захисниками прав злочинців варіанті.
1. Запровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за статеві злочини щодо дітей. Мета реєстру – не допустити до роботи у дитячих закладах осіб, які раніше засуджувались за сексуальне насильство над дітьми. Реєстр напівзакритий. Доступ до реєстру матимуть правоохоронні органи та Мінюст. Право на отримання інформації з реєстру матимуть керівники дитячих закладів.
2. Посилення відповідальності за статеві злочини проти дітей.
3. Хімічна кастрація. Це не покарання, а добровільний захід медичного характеру, передбачений для осіб, які: 1.Вчинили особливо тяжкий статевий злочин проти дитини 2. Мають поставлений психіатрами діагноз – педофілія. Хімічна кастрація – це введення медичних препаратів в організм людини, які знижують статевий потяг і діють протягом певного часу.
Хімічна кастрація вже застосовується до осіб, які вчинили статеве насильство над дітьми, в таких країнах: США, Великобританії, Німеччина, Польща, Чехія, Південна Корея, Аргентина, Росія, Казахстан.
Звертаємось до народних депутатів. Зволікання із прийняттям законопроекту 6607 має дуже високу ціну – скалічені життя дітей. Хіба це не привід об’єднатись всім, незалежно від політичних поглядів, і захистити нашу малечу.