Ми, громадяни України, звертаємося до Верховної Ради України з вимогою розробити та прийняти спеціальний закон, спрямований на системну протидію антирусинізму як ідеологічному підґрунтю збройної агресії Російської Федерації та геноциду українського народу. Враховуючи, що чинне законодавство вже містить спеціальні норми щодо запобігання антисемітизму, вимагаємо усунути правовий дисбаланс та захистити національну гідність титульної нації — українців (русинів).


Антирусинізм є справжньою квінтесенцією ворожої пропаганди: він вбирає в себе розрізнені міфи, систематизує їх у цілісну ідеологію, підсумовує досвід боротьби проти українства та концентрує всі ці антиукраїнські явища в одну нищівну концепцію.


Вимагаємо, щоб майбутній Закон базувався на таких концептуальних засадах:
1. Визначення поняття:
Антирусинізм — певне сприйняття українців, що виражається як ненависть до українців, заперечення самобутності, волі, соборності і гідності української етнонаціональної спільноти. Риторичні та фізичні прояви антирусинізму спрямовані на українців чи неукраїнців та/або їхню власність, установи, релігійні місця української етнонаціональної спільноти. Складовими антирусинізму є українофобія, україноненависництво та інші антиукраїнські явища у всіх сферах суспільного життя. Дія цього Закону має поширюватися на всі випадки антирусинізму, вчинені в Україні, а також поза її межами.

2. Визнання антирусинізму загрозою національній безпеці:

Протидія антирусинізму має бути віднесена до засад національної безпеки України в інформаційній, освітній та культурній сферах. Держава повинна здійснювати моніторинг та вживати заходів щодо припинення діяльності організацій, які поширюють антирусиністські ідеї.

3. Визначення проявів антирусинізму, що підлягають обов’язковій законодавчій забороні:
Закон має чітко кваліфікувати як правопорушення наступні дії:
• заперечення історичного факту, що українці є єдиними нащадками русинів, а Україна — єдиним спадкоємцем Руси — середньовічної Київської Держави;
• привласнення історичного спадку, матеріальних і нематеріальних національних цінностей русинів-українців впродовж тисячолітньої історії народу, який жив і розвивався на теренах Руси-України;
• заперечення права українців на мовно-культурну та релігійну самобутність, боротьбу за волю України від зовнішньої окупації та/або визволення з-під гніту інших народів, політичне самовизначення української етнокультурної спільноти як нації, українське національне суверенне державотворення, соборність усіх українських етнічних територій, права на власну і національну гідність осіб українського етнічного походження і українського етносу загалом;
• політичне, культурне, юридичне, соціальне чи інше виокремлення частини етнічних русинів-українців за регіональною або груповою ознакою як спільноти, що є етнонаціонально відмінною від українського етносу, поза межами їхніх природних українських етнографічних особливостей, з метою заперечення української етнонаціональної цілісності та/або соборності України;
• заперечення факту багатовікового поневолення і дискримінації русинів-українців на території Руси-України іншими народами, їх державними і політичними режимами, переслідування і масового знищення українців у міжвоєнний період XX-го століття, під час Другої світової війни і після неї (Голодомор, голоди, масові репресії, етноциди, лінгвоциди та елітоциди українського етнічного походження окупаційними режимами, пацифікації, етнічні чистки русинів-українців, масові переселення і депортації українців за межі України, у тому числі примусова депортація та викрадення дітей, геноцидний характер агресії Російської Федерації проти України щодо Українського народу);
• заперечення насильницького характеру асиміляції української етнонаціональної спільноти протягом минулих історичних періодів;
• заперечення факту системної дискримінації української етнонаціональної спільноти, що здійснювалася окупаційними режимами через надання політичних, економічних або правових привілеїв окремим групам, які виступали опорою таких режимів на території України, та використання цих груп як інструменту гноблення населення українського етнічного походження;
• публічні висловлювання, пов’язані із засудженням осіб та формувань з числа борців за незалежність України у XX столітті як колективно відповідальних за реальні чи уявні правопорушення чи військові злочини;
• свідоме викривлення, спотворення змісту або інтерпретація тез і гасел із творів українського націо- та державотворення без урахування їхнього історичного контексту, з метою дискредитації українського національно-визвольного руху чи надання йому ксенофобського та/або іншого негативного змісту;
• умисне пошкодження, руйнування, осквернення або публічна наруга над місцями поховань борців за незалежність України у XX столітті, Героїв Небесної Сотні та осіб, які брали участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ проти України;
• публічна наруга над державними та усталеними національними символами, пов’язаними з українським національно-визвольним рухом та збройним захистом України;
• використання зневажливих контекстів, створення негативних конотацій або надання ознак злочинності назвам, що походять від імен провідників та учасників українського державотворення і національно-визвольного руху, з метою приниження гідності представників українського етносу;
• дискримінаційне відокремлення, знецінення або пропаганда інакшості мешканців окремих регіонів чи представників етнографічних груп українського етносу за їхню проукраїнську національно-патріотичну позицію та збереження українських традицій;
• приниження статусу української мови шляхом її заперечення як самостійної мови, трактування як діалекту чи наріччя інших мов, а також зневажливе ставлення до її носіїв;
• виготовлення, поширення будь-яких матеріалів, що містять антиукраїнські (українофобські, україноненависницькі тощо) висловлювання;
• умисне приниження честі та гідності, розпалювання ворожнечі, вчинення дій, що мають характер дискримінації, за публічне або приватне виявлення поваги до української мови, культури, державних символів, традицій та вшанування пам'яті борців за незалежність України;


4. Встановлення відповідальності та гармонізація законодавства:
Вимагаємо внести відповідні зміни до Кримінального кодексу України, зокрема до статті 161, включивши «антирусинізм» до переліку ознак, за якими карається розпалювання національної ворожнечі та приниження честі й гідності. Також вимагаємо привести у відповідність до засад цього Закону інші нормативно-правові акти в сферах національної безпеки, освіти, медіа та державної служби.
Прийняття цього Закону дозволить ліквідувати ідеологічні підвалини московської агресії, забезпечити захист української ідентичності в Україні та поза її межами і відновити історичну справедливість щодо нашої національної спадщини.

Час визнати антирусинізм злочином на рівні Закону!