Я, Жук Максим Євгенович, реалізуючи своє конституційне право на звернення до органів державної влади, прошу Верховну Раду України утриматися від прийняття законопроєкту №14394 у чинній редакції та внести до нього суттєві правки.

На моє переконання, окремі положення законопроєкту суперечать демократичним принципам, можуть призвести до звуження прав і свобод людини, втручання держави в особисте життя громадян, а також ускладнити процес європейської інтеграції України.

Зокрема, викликають занепокоєння такі норми законопроєкту:

Стаття 66, яка зобов’язує школи, лікарні та соціальні заклади невідкладно повідомляти органи опіки про «обставини, що є підставою для опіки». Відсутність чіткого визначення таких обставин створює ризик зловживань, надмірного втручання держави у приватне та сімейне життя громадян, що може суперечити статті 32 Конституції України та статті 8 Європейської конвенції з прав людини.
Статті 1495 та 1498, якими передбачається визнання шлюбу недійсним у разі його реєстрації з особою, яка змінила стать, а також надання третім особам права оскаржувати такий шлюб. Зазначені положення можуть призвести до дискримінації трансгендерних осіб та порушення принципу рівності перед законом.
Стаття 292, якою вводиться розширений захист «особистих немайнових прав» публічних осіб, зокрема заборона «не визнавати» їх честь та гідність. Існує ризик, що такі норми можуть бути використані для обмеження свободи слова, критики та суспільної дискусії, що є невід’ємною частиною демократичного устрою.

Я вважаю, що зазначені та інші положення законопроєкту не сприятимуть вирішенню проблем розпаду сімей чи зниження народжуваності, а натомість можуть посилити соціальну напругу та недовіру до державних інституцій.

У зв’язку з цим прошу Верховну Раду України:

внести правки до законопроєкту №14394 з урахуванням стандартів прав людини та практики Європейського суду з прав людини;
забезпечити рівний правовий захист для всіх громадян незалежно від сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності;
розглянути можливість державного визнання одностатевих партнерств (шлюбів або цивільних союзів) та їх правового захисту від дискримінації, що відповідатиме європейській практиці та рекомендаціям міжнародних інституцій;
зосередити державну політику у сфері демографії не на обмежувальних чи ідеологічних заходах, а на реальній матеріальній підтримці сімей, зокрема шляхом збільшення допомоги при народженні дитини, зменшення відсоткових ставок за іпотечними кредитами та інших соціально-економічних стимулів.

Я переконаний, що впровадження зазначених змін сприятиме захисту прав людини, покращенню становища ЛГБТК+ спільноти, виконанню євроінтеграційних зобов’язань України, а також створенню реальних умов для подолання демографічних проблем.