4. Умови і порядок обміну інформацією між НБФБ та іншими центральними органами виконавчої влади встановлюються Кабінетом Міністрів України.

5. НБФБ взаємодіє з Національним банком України, Фондом державного майна України, органами Державної прикордонної служби та іншими органами державної влади. НБФБ може укладати з окремими органами державної влади угоди (меморандуми) про співпрацю та обмін інформацією.

6. Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, орган державного фінансового контролю в Україні, а також інші державні органи, що здійснюють державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами законодавства України, з метою запобігання та протидії злочинам, віднесеним до підслідності НБФБ зобов’язані:

1) передавати НБФБ одержані під час здійснення контрольних функцій відомості, що можуть свідчити про злочини або використовуватися для запобігання, виявлення, припинення і розслідування злочинів, віднесених до підслідності НБФБ, з урахуванням обмежень, встановлених законом;

2) у випадках, передбачених чинним законодавством, за зверненням НБФБ проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України фізичними та юридичними особами.

7. НБФБ та Міністерство юстиції України взаємодіють з питань обміну інформацією про осіб, притягнутих до відповідальності за злочини, віднесених до підслідності НБФБ.

8. За обґрунтованим письмовим запитом керівника НБФБ (його заступників), керівника головного підрозділу внутрішнього контролю (його заступників), керівників підрозділів центрального апарату НБФБ (їх заступників), керівника територіальних управлінь НБФБ (їх заступників) правоохоронні та державні органи, органи місцевого самоврядування зобов’язані безоплатно надавати інформацію та документи НБФБ, необхідну для виконання її завдань, у тому числі відомості про майно, доходи, видатки, фінансові зобов’язання осіб, які ними декларуються у встановленому законом порядку, відомості про використання коштів державного та місцевих бюджетів, розпорядження державним або комунальним майном.

Запит підписується уповноваженою особою, зазначеною в абзаці першому цієї частини, і повинен містити:

завдання НБФБ, відповідно до закону, на виконання яких він надісланий, із зазначенням того чи заведена оперативно-розшукова справа або чи здійснюється досудове розслідування;

перелік інформації, яка запитується, та конкретний перелік документів, які пропонується надати;

печатку НБФБ.

Суб’єкти, яким адресовано обґрунтований письмовий запит, зобов’язані розглянути його і дати відповідь протягом 10 робочих днів з моменту його одержання. У разі неможливості розгляду звернення НБФБ у визначений строк її повідомляють про це листом з викладенням причин продовження строку розгляду. Строк розгляду запиту НБФБ, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання.

Використання цієї інформації здійснюється НБФБ з дотриманням законодавства про захист персональних даних.

Ненадання НБФБ на її запит інформації та/або документів, надання завідомо недостовірної інформації та/або документів чи надання інформації та/або документів не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків їх надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, забороняються і тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

9. Витребування НБФБ інформації та/або документів від підприємств, установ та організацій (окрім банків, депозитарних, фінансових установ), службових та фізичних осіб може здійснюватися лише в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України та Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".

10. На підставі рішення керівника НБФБ (його заступників, керівника територіального управління НБФБ), погодженого з прокурором, НБФБ має право отримувати від банків, депозитарних, фінансових установ, незалежно від форми власності, інформацію про операції, рахунки, вклади, правочини фізичних та юридичних осіб, яка необхідна для виконання обов’язків НБФБ.

Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється в порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність" з урахуванням положень цього Закону, а отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, — в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України" з урахуванням положень цього Закону. Суб’єкти, яким адресовано зазначене рішення, зобов’язані невідкладно, але не більше ніж протягом трьох робочих днів з моменту його одержання, надати відповідну інформацію. У разі неможливості її надання у зазначений строк з обґрунтованих причин, викладених у зверненні відповідного суб’єкта, НБФБ може продовжити строк надання інформації на строк не більше двох календарних днів.

11. НБФБ та її працівникам для виконання покладених на них обов’язків надається право: надсилати державним органам, органам місцевого самоврядування обов’язкові до розгляду пропозиції щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НБФБ, а також отримувати від цих органів інформацію про розгляд та виконання таких пропозицій. Така інформація повинна бути надана відповідним органом протягом 30 днів з моменту отримання пропозиції.

Стаття 7. Гарантії незалежності Національного бюро фінансової безпеки України

1. Незалежність НБФБ від незаконного втручання у її діяльність гарантується, зокрема, визначеними цим та іншими законами:

особливим порядком відбору, призначення та звільнення працівників, які мають спеціальні звання, а також вичерпним, визначеним законом, переліком підстав для припинення їхніх повноважень;

визначеним законом порядком здійснення повноважень НБФБ та її працівниками;

забороною незаконного втручання у здійснення повноважень працівників НБФБ;

належною оплатою праці працівників НБФБ і соціальними гарантіями;

підпорядкованістю посадових осіб НБФБ лише прямому та безпосередньому керівнику;