1) вимога про усунення порушення;

2) звернення до суду.

2. Заходи застосовуються протягом 30 днів з дня набуття чинності відповідним актом.

3. Перебіг строку застосування заходів з усунення порушень законодавства призупиняється на час надання визначеними цим Законом органами (особами) відповіді на запит органу із забезпечення законності, документів і матеріалів, додаткової інформацію та пояснень, а заходів, передбачених пунктом другим частини першої цієї статті Закону, - також на період, встановлений для виконання вимоги про усунення порушення.

Стаття 59-6. Вимога про усунення порушення

1. Виявлення за наслідками перевірки визначених цим Законом актів, що суперечать Конституції та законам України, є підставою для звернення органу із забезпечення законності до відповідного органу чи посадової особи місцевого самоврядування з вимогою усунути порушення законодавства.

2. Відповідний орган місцевого самоврядування усуває порушення законодавства у строк, встановлений органом із забезпечення законності, який має бути необхідним і достатнім для усунення порушення, але не пізніше, ніж протягом одного місяця від дати направлення відповідної вимоги.

3. Вимога про усунення порушення оформляється в письмовій або електронній формі.

Стаття 59-7. Звернення органу, що здійснює забезпечення законності, до суду

1. Не усунення порушення органом місцевого самоврядування у строк, вказаний у вимозі про усунення порушення, є підставою для звернення органу із забезпечення законності до суду з позовом про визнання відповідного акту незаконним та його скасування повністю або у частині.

2. У разі виявлення за наслідками перевірки відповідних актів, невжиття негайних заходів щодо скасування яких може істотно ускладнити чи унеможливити відновлення становища, яке існувало до прийняття такого акту, орган із забезпечення законності, може звернутися безпосередньо до суду без направлення вимоги про усунення порушення.

Необгрунтоване звернення органу, що здійснює забезпечення законності, до суду з позовом про скасування акту органу місцевого самоврядування без попереднього направлення вимоги про усунення порушення не допускається.

3. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування або їх окремі положення з мотивів їхньої невідповідності Конституції чи законам України визнаються незаконними виключно в судовому порядку.

4. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування або їх окремі положення, що визнані незаконними за позовом органу із забезпечення законності втрачають чинність з дня набрання законної сили рішенням суду, якщо інше не встановлено таким рішенням суду. Суд може прийняти рішення про визнання недійсними прийнятих на їх основі актів, вчинених правочинів тощо, в тому числі з особами, які не знали і не могли знати про незаконність таких рішень. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в таких випадках відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Стаття 59-8. Система органів, що здійснюють забезпечення законності

1. Органами виконавчої влади, що здійснюють забезпечення законності (далі – органи із забезпечення законності), є:

1) орган, із забезпечення законності центрального рівня;

2) орган із забезпечення законності регіонального рівня;

3) орган із забезпечення законності районного рівня.

2. Орган із забезпечення законності центрального рівня здійснює нагляд за визначеними цим Законом актами обласних рад.

3. Органи із забезпечення законності регіонального рівня здійснюють нагляд за визначеними цим Законом актами районної ради та підрозділів районних державних адміністрацій, що здійснюють окремі делеговані повноваження районних рад на території відповідної області.

4. Органи із забезпечення законності районного рівня здійснюють нагляд за визначеними цим Законом актами сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, районних у містах рад.

5. Покладення на органи виконавчої влади функцій із забезпечення законності на регіональному та районному рівні здійснюється на підставі законів України.

6. Орган із забезпечення законності центрального рівня визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням приписів щодо впорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів.